П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 127/7429/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Гриневич В. С.
Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.
16 серпня 2016 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю.
за участю:
секретаря судового засідання: Марцісь Ю.А.,
позивача: ОСОБА_2,
представника позивача: ОСОБА_3,
представника відповідача: Павич О. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 09 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці (далі - відповідач) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача, щодо відмови в призначенні пенсії відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- зобов'язати управління Пенсійного фонду в м. Вінниця призначити та виплачувати пенсію по віку на пільгових умова згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 28.08.2015.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.09.2016 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі та просили колегію суддів її задовольнити.
Представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що 28.08.2015 позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2, до якої додав трудову книжку, довідки про заробітну плату та довідки про стаж роботи.
Однак, відповідачем, згідно з протоколом №11879 від 19.11.2015 відмовлено позивачу у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.
Як вбачається з копії трудової книжки, позивач з 01.03.1988 по 31.12.1991 працював на ДП «Вінницький завод «Кристал» огранувальником алмазів у діаманти, з 07.10.1996 по 31.12.2000 працював у ТОВ «Елдиам» огранувальником алмазів у діаманти, 01.01.2001 по 28.06.2001 та з 28.01.2002 по 29.11.2002 працював у ТОВ «Шарон» огранувальником алмазів у діаманти та з 01.12.2002 по 28.10.2008 працював на ЗАТ «Руиз Даймонс» огранувальником алмазів у діаманти.
При цьому, періоди роботи позивачу у ТОВ «Елдиам» з 07.10.1996 по 31.12.2000 та у ТОВ «Шарон» з 01.01.2001 по 26.06.2001 та з 28.01.2002 по 29.11.2002, не зараховані відповідачем до пільгового стажу роботи позивача, оскільки дані періоди не підтверджені атестацією робочого місця та відсутній акт зустрічної звірки достовірності видачі пільгової довідки.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що документи, які б підтверджували атестацію робочого місця позивача в період з 07.10.1996 по 31.12.2000 (ТОВ «Елдиам»), а також з 01.01.2001 по 28.06.2001 та з 28.01.2002 по 29.11.2002 (ТОВ «Шарон») відсутні, а тому неможливо встановити та підтвердити пільговий характер його роботи у цей період, та як наслідок зарахувати вказаний період у спеціальний стаж, що дає право на призначення пільгової пенсії за Списком №2, тому прийняте відповідачем рішення щодо відмови позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідає чинному законодавству.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" затверджено Список №2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі "Загальні професії" передбачені огранувальники алмазів у діаманти.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" затверджено Список №2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі "Загальні професії" передбачені огранувальники алмазів у діаманти.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання Постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до пунктів 1 і 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (набрала чинності з 21.08.1992) на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому проводиться атестація; основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з п. 4 Порядку проведення атестації та п.п. 1.5 п. 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Згідно Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
З наведених норм слідує, що обов'язок проведення атестації робочих місць покладено на керівників підприємств, а тому її непроведення не може позбавити громадян права на соціальний захист щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Зважаючи на вищевикладене, а також те, що позивач в період з 07.10.1996 по 31.12.2000 (підтверджується довідкою ТОВ "Елдиам" від 29.12.2000 (а.с. 42)), з 01.01.2001 по 28.06.2001 та з 28.01.2002 по 29.11.2002, працював на посаді огранувальника алмазів у діаманти (підтверджується довідкою ТОВ "Шарон" (а.с. 49)), а відповідальність за проведення атестації покладається на керівника підприємства, колегія суддів дійшла висновку про зарахування вказаних періодів роботи позивача до пільгового стажу за Списком №2.
При цьому, при порівняльному аналізі довідок, що підтверджують пільговий стаж позивача, які враховані відповідачем та які не враховані, слідує, що вони містять ідентичну інформацію, крім того ті які не враховані не визнанні компетентним органом фальшивими, чи таким що не відповідають дійсності, а тому вони є належними та допустимими доказами в розумінні ст. 69-70 КАС України, та підтверджують право позивача на пільгову пенсію.
Крім того судом першої інстанції та відповідачем не враховано, що позивач набув спірний стаж працюючи на території іншої держави, а саме Російської Федерації.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 багатосторонньої Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (Україна і РФ є сторонами даної угоди) для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
При цьому слід враховувати, що вказаною міжнародною угодою не передбачено порядку підтвердження пільгового трудового стажу набутого на території іншої держави, як і порядку проведення атестації робочого місця, а відповідно до національного законодавства РФ, для підтвердження пільгового трудового стажу основним документом служить Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я Росії від 31 серпня 2007 р № 569, натомість стаж який просить зарахувати позивач до пільгового ним був набутий до 2002 року.
Крім того, посилання суду першої інстанції на рішення ВС України, є безпідставними, оскільки правовідносини в даних справі є відмінними.
Оскільки, стаж роботи позивача на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці підтверджується вказаними вище довідками та записами в трудовій книжці, вказана посада відноситься до Списку №2, а неможливість підтвердити пільговий стаж іншими документами не може бути підставою для позбавлення позивача права на призначення пенсії на пільгових умовах.
Беручи до уваги все вищевикладене, зважаючи на те, що позивач досягнув 55-річного віку, має загальний стаж не менше 25 років, з них більше 12 років 6 місяців на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем безпідставно відмовлено в призначенні пільгової пенсії ОСОБА_2
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем не надано суду достатньо належних доказів, які б свідчили про неправомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийнята постанова не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 09 червня 2016 року - скасувати та прийняти нову.
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці щодо відмови в призначення пенсії на пільгових умовах згідно з п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці призначити та виплачувати пенсію по віку на пільгових умовах згідно з п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 28 серпня 2015 року.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 23 серпня 2016 року.
Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Мельник-Томенко Ж. М. Сторчак В. Ю.
Судове рішення № 59969028, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.08.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 127/7429/16-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: