Ухвала суду № 59968966, 17.08.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 серпня 2016 року м. Київ К/800/22358/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги ОСОБА_1 на судові рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 червня 2016 року, Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року у справі за його позовом до прокуратури Житомирської області про визнання неправомірними дій та бездіяльності щодо прийняття повідомлення про вчинення злочину,

в с т а н о в и в :

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою на ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 13 червня 2016 року, Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року, якими відмовлено у відкритті провадження у справі та роз'яснено позивачу його право на звернення з відповідною заявою в порядку кримінального судочинства.

У касаційній скарзі ставиться вимога про скасування судових рішень та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказується на відсутність правових підстав для оскарження дій відповідача у кримінально-процесуальному порядку.

Вивчивши зміст касаційної скарги, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Відповідно до положень, передбачених пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадку, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми, касаційна скарга є необґрунтованою, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, є безпідставні.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, правильно виходив з того, що згідно частини 2 статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 2 частини 3 статті 17 КАС України визначено, що, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2001 від 23.05.2001 встановлено, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки така діяльність посадових осіб прокуратури має свої особливості і не належить до управлінської сфери.

Відповідно до п. 2 Рішення Конституційного Суду України № 19-рп/2011 від 14.12.2011, положення статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України в аспекті конституційного звернення і конституційного подання та в системному зв'язку з положеннями частини другої статті 55 Конституції України, частини третьої статті 110, частини п'ятої статті 234, частини другої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України, частини другої статті 2, пункту 2 частини третьої статті 17 КАС України необхідно розуміти так, що скарги осіб стосовно прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень щодо заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини суди повинні розглядати і вирішувати у кримінальному судочинстві.

Оскільки предметом позову ОСОБА_1 є оскарження дій та бездіяльності відповідача щодо прийняття повідомлення про вчинення злочинів, то даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а повинен розглядатися в порядку кримінально-процесуального законодавства.

З урахуванням зазначеного, керуючись статями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на судові рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 червня 2016 року, Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року у справі за його позовом до прокуратури Житомирської області про визнання неправомірними дій.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Олексієнко