Ухвала суду № 59968932, 12.08.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 серпня 2016 року м. Київ К/800/22130/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги ОСОБА_1 на судові рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2016 року, Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2016 року у справі за його позовом до Прокуратури Одеської області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними дій та стягнення не виплаченої заробітної плати,

в с т а н о в и в :

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2016 року, якими відмовлено в задоволенні позову.

Ставиться вимога про скасування судових рішень і ухвалення нового про задоволення позову в повному обсязі. Посилається на те, що з липня 2015 року його оклад, як працівника місцевої прокуратури, має складати 10 мінімальних заробітних плат, проте у порушення вимог діючого законодавства заробітна плата в зазначеному розмірі йому не виплачувалася.

Вивчивши зміст касаційної скарги, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Відповідно до положень, передбачених пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадку, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми, касаційна скарга є необґрунтованою, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, є безпідставні.

Згідно з частиною третьою статті 81 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII) посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 липня 2015 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2016 року - 11 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2017 року - 12 мінімальних заробітних плат.

За правилами статті 89 цього Закону фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР) умови та розміри оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Оплата праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах бюджетних асигнувань та інших позабюджетних доходів. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом (стаття 13 Закону № 108/95-ВР).

З 1 січня 2015 року пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України від 28 грудня 2014 року № 80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік» визначено, що норми і положення, зокрема, статті 81 Закону № 1697-VII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного та місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Схема посадових окладів працівників органів прокуратури закріплена Постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 763 (далі - постанова № 505).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що Кабінетом Міністрів України зміни до постанови № 505 щодо умов оплати праці, зокрема розмірів окладів працівників органів прокуратури, не внесено, а Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» видатки на реалізацію положень статті 81 Закону «№ 1697-VII не передбачено, а отже відповідач не мав правових підстав для перерахунку та виплати заробітної плати поза межами видатків державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.

Ураховуючи наведене, суди прийшли до обґрунтованого висновку про правомірність дій відповідача при обчисленні й виплаті заробітної плати ОСОБА_1

З урахуванням зазначеного, керуючись статями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на судові рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2016 року, Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2016 року у справі за його позовом до Прокуратури Одеської області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними дій та стягнення не виплаченої заробітної плати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Олексієнко