Ухвала суду № 59968709, 26.08.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

Справа № 818/805/16Суддя-доповідач Подобайло З.Г.УХВАЛА

26 серпня 2016 р.м. ХарківКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Григорова А.М. , Тацій Л.В.

розглянувши в порядку ч. 1 ст. 118 КАС України заяву Арбітражного керуючого ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову у справі за апеляційною скаргою Арбітражного керуючого ОСОБА_2 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.07.2016р. по справі № 818/805/16

за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_2

до Міністерства юстиції України

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИЛА:

Арбітражний керуючий ОСОБА_2 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства юстиції України , в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 04.07.2016 року № 595/7 "Про затвердження Плану перевірок діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) на ІІІ квартал 2016 року" в частині включення до Плану перевірок арбітражного керуючого ОСОБА_2.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 27 липня 2016 р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Арбітражним керуючим ОСОБА_2 на вказану постанову подано апеляційну скаргу.

Ухвалами Харківського апеляційного адміністративного суду від від 19.08.16р. відкрито апеляційне провадження по справі за апеляційною скаргою Арбітражного керуючого ОСОБА_2 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.07.2016р. по справі № 818/805/16 за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу та призначено справу до апеляційного розгляду на 06.09.16 р. о 13:30 у відкритому судовому засіданні .

25.08.2016р. до канцелярії Харківського апеляційного адміністративного суду від Арбітражного керуючого ОСОБА_2 надійшла заява про забезпечення позову в порядку ст.ст. 117,118 КАС України, в якій просить :застосувати заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень та заборони вчиняти дії з його фактичного виконання - до набрання законної сили постановою суду у даній справі;зупинити виконання наказу Міністерства юстиції України від 04.07.2016 року № 595/7 "Про затвердження Плану перевірок діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) на III квартал 2016 року" в частині включення до плану перевірок арбітражного керуючого ОСОБА_2; заборонити Головному територіальному управлінню юстиції у Сумській області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 28; ід. код 34933040) проводити планову перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 (40020, м. Суми, вул. Скрябіна, 38; РНОКПП НОМЕР_1).

В обґрунтування заяви посилається на те , що у разі задоволення судом позову про визнання протиправним та скасування наказу заплановану перевірку його діяльності після початку такої перевірки, відсутня правова визначеність у тому, що відповідне судове рішення ефективно захистить мої права у разі оскарження подальших рішень органу контролю. Окрім цього, навіть при можливості врахування відповідних висновків про протиправність наказу він буде змушений ще раз звертатись до суду, сплачувати судовий збір, витрачати час та кошти для захисту своїх прав, очевидність порушення яких у такому випадку буде очевидним. У разі ж не допуску комісії з перевірки буде притягнутий до дисциплінарної відповідальності аж до позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (відповідне рішення відповідача також доведеться оскаржувати у судовому порядку). Тому, без вжиття заходів забезпечення позову захист моїх прав стане неможливим або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Відтак наявні правові підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу відповідача у тій частині, що стосується його, а також заборони Головному територіальному управління юстиції у Сумській області проводити перевірку його діяльності за оскаржуваним наказом до набранням законної сили постановою суду у цій справі. Зауважує, що КАС не заборонено у порядку забезпечення позову приймати ухвалу про заборону вчиняти певні дії особам, які не є відповідачами у справі, але безпосередньо вчиняють дії з виконання рішення (наказу), що оскаржується, до того ж ГТУЮ у Сумській області є лише територіальним підрозділом Мінюсту. Наголошує на тому, що вжиттям таких заходів позову не буде порушено баланс між публічним інтересом (право державного органу з питань банкрутства проводити перевірки діяльності арбітражних керуючих) та його правами, оскільки апеляційний розгляд справи, після якого постанова суду у справі набирає законної сили, призначено вже на 06.09.2016, відтак у органу контролю у разі відмови у задоволенні його позову (що тягне скасування заходів, вжитих на його забезпечення) буде можливість провести перевірку діяльності позивача у III кварталі цього року (8 робочих днів згідно Порядку контролю), як і заплановано оскаржуваним наказом відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши заяву, колегія суддів вважає заяву Арбітражного керуючого ОСОБА_2 про забезпечення позову такою, що не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано ст.ст.117, 118 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.

Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання постанови адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;

2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів;

3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому;

4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Для забезпечення адміністративного позову суд може:

1) зупинити дію всього рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються;

2) заборонити вчиняти певні дії.

Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму ВАСУ № 2 від 06.03.2008 р. застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Колегія суддів звертає увагу, що саме наказ, дію якого просить позивач зупинити та заборонити вчиняти дії з його фактичного виконання до набрання законної сили постановою суду у даній справі в рамках вжиття заходів забезпечення позову, є предметом спору у даній справі.

Отже, у разі задоволення заяви про зупинення дії оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України від 04.07.2016 року № 595/7 "Про затвердження Плану перевірок діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) на ІІІ квартал 2016 року" в частині включення до Плану перевірок арбітражного керуючого ОСОБА_2, фактично суд вирішить по суті до винесення рішення у справі, що є неприпустимим з огляду на положення ст.ст.117, 118 КАС України.

Розглянувши подану позивачем заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи із пов'язаності заходів до забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, колегія суддів дійшла висновку про залишення без задоволення заяви Арбітражного керуючого ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Керуючись 117,118,211 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Заяву Арбітражного керуючого ОСОБА_2 про забезпечення позову залишити без задоволення .

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає в силу ст. 211 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Григоров А.М. Тацій Л.В.