Ухвала суду № 59968357, 26.08.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

26 серпня 2016 р.Справа № 876/5977/16

Суддя Львівського апеляційного адміністративного суду Макарик В.Я., розглянувши клопотання управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 20.07.2016 року у справі № 464/5068/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 20.07.2016р. задоволено адміністративний позов.

Не погоджуючись із даною постановою, управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова подало апеляційну скаргу.

Оскільки подана апеляційна скарга не відповідала вимогам ч.6 ст. 187 КАС України, ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2016 року її залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків, зокрема, долучення до матеріалів справи документа про сплату судового збору.

25.08.2016 року на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання від управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Дане клопотання обґрунтовано відсутністю коштів для оплати судового збору.

Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору, слід прийти до висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" та ч. 1 ст. 88 КАС України передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

В контексті вищевикладеного, варто врахувати, що постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 року № 2 Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір постановлено взяти до уваги та довести до відома суддів апеляційних, окружних адміністративних судів та місцевих загальних судів Довідку про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України Про судовий збір.

Так, Пленум Вищого адміністративного суду України у вказаній довідці зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Водночас, згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Таким чином, розглянувши вищевказане клопотання апелянта, приходжу до висновку, що у його задоволенні слід відмовити, оскільки відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення апелянта від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція також збігається із висновками Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28.09.2015 року у справі 21-5496а15.

Крім того, слід зазначити, що звільнення відповідних органів від сплати судового збору не узгоджується з пунктом 2 частини третьої статті 129 Конституції України, яким передбачено, що однією з основних засад судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Ця норма Конституції України знайшла своє закріплення також і в Законі України Про судоустрій і статус суддів та у процесуальних кодексах України.

Рівність учасників судового процесу, зокрема, перед законом є похідною від інших норм Конституції України, які визначають рівність конституційних прав і свобод громадян та рівність їх перед законом (стаття 24), а також компетенцію органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19).

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом передбачає єдиний правовий режим судочинства, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав, тобто є конкретизацією загального принципу рівності громадян перед законом і судом стосовно сфери здійснення судової влади і судочинства.

Тому, звільнення від сплати судового збору відповідних органів як сторін в окремих категоріях справ може розцінюватися як надання їм певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу, зокрема юридичними та фізичними особами, які, безперечно, зобов'язані сплачувати відповідний збір.

Апелянтом не надано достатніх доказів, що підтверджують наявність підстав для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, тому обставини, наведені в клопотанні, не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору.

Керуючись ст. 88, 187, 189 КАС України, суддя,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 20.07.2016 року у справі № 464/5068/16-а - відмовити.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя Макрик В.Я.