Ухвала суду № 59968327, 26.08.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Суддя доповідач Епель О.В.

У Х В А Л А

26 серпня 2016 року Справа 826/24687/15

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Епель О.В., розглянувши клопотання Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду м. Києві від 23 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.10.2015 р. №6286-17.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 травня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2016 року було відмовлено в задоволенні клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору та залишено без руху апеляційну скаргу у зв'язку з несплатою судового збору та ненаданням апелянтом суду жодних доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для застосування судом положень статті 88 КАС України.

Апелянт повторно звернувся до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з неможливістю його сплатити та відкрити апеляційне провадження.

Перевіривши доводи заявника вважаю, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.1 ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.

При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст. 70 КАС України, доказами, то для звільнення від сплати судового збору заявником має бути надано докази, які б переконливо свідчили про те, що сторона перебуває у важкому фінансовому становищі та на момент звернення до суду не мала можливості сплатити судовий збір.

Тож, для застосування судом положень статті 88 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95 від 19.06.2001 р.), вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Разом з тим, ані при первісному зверненні до суду з апеляційною скаргою та клопотанням про відстрочення сплати судового збору, ані при повторному зверненні з даним клопотанням апелянтом не було надано жодних доказів, які б підтверджували його важкий майновий стан та неспроможність сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у цій справі, наприклад виписок по рахункам, кошторису й тощо, а отже, в даному випадку відсутні належні та необхідні правові підстави для відстрочення апелянту сплати судового збору та/або для розстрочення, зменшення розміру, і апелянтом не усунуто недоліки, через які його апеляційну скаргу було залишено без руху.

Крім того, у своєму клопотанні заявник, між іншим, посилається на те, що до 01.09.2015 р. судовий збір за подання органами ДФС позовів (подань) до платників податків не підлягав сплаті. Однак, слід зазначити, що позивачем у цій справі є не податковий орган, а фізична особа і апеляційна скарга подана ДПІ після 01.09.2015 р., а саме 31.05.2016 р., тож зазначені доводи заявника клопотання є не обґрунтованими та безпідставними.

Більш того, як було встановлено вище, клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору з ідентичних підстав вже було вирішено судом апеляційної інстанції при залишенні без руху його апеляційної скарги, така ухвала апеляційного суду не оскаржувалась в касаційному порядку і набрала законної сили, що взагалі виключає наявність достатніх і необхідних правових підстав для повторного вирішення судом одного й того ж питання за тих самих обставин.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України від 30 березня 2016 року у справі № 826/6756/15, висновок якого щодо застосування норм права, у відповідності до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Таким чином, у даному випадку відсутні правові підстави для задоволення клопотання податкового органу про відстрочення сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 88, 160, 212, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя О.В. Епель