Ухвала суду № 59968276, 25.08.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 760/9138/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Лазаренко В.В. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді: Літвіної Н.М., суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 23 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Інспектора Патрульної поліції роти 3 батальйону 2 Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП лейтенанта поліції Крючкової Снєжани Михайлівни про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 23 травня 2016 року адміністративний позов залишено без руху на підставі ч. 1 ст. 108 КАС України.

На вказану ухвалу суду, позивач - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду в іншому складі суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України - суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, залишаючи без руху позовну заяву ОСОБА_2, суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність її вимогам ст.106 КАС України та запропонував позивачу усунути виявлені недоліки шляхом сплати судового збору у порядку та розмірах, визначених ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Колегія суддів не може погодитись із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Вимоги до позовної заяви встановлено ст. 106 КАС України.

Дійсно, за змістом частини 3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору. Разом з тим, вказана норма містить застереження, що у випадку коли судовий збір не належить сплачувати,- вимоги даної норми не застосовуються.

Так, зі змісту скарги позивача вбачається, що ним оскаржується постанова № 128537 від 29 квітня 2016 року у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення в порядку КУпАП.

В свою чергу, відповідно до ч. 4 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»», питання справляння судового збору, крім Закону про судовий збір, регулюється іншим законодавством. Зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Статтею 87 КАС України визначено, що до судових витрат належать судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Законом про судовий збір, який набрав чинності 01 листопада 2011 року, такі особи не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється.

Разом із цим, такий припис ч. 4 ст. 288 КУпАП не вступає в колізію з положеннями ст. 5 Закону України «Про судовий збір», якою визначено пільги щодо сплати судового збору, оскільки коло вимог і осіб, які мають такі пільги за цим Законом, не є вичерпним. Цей Закон не містить застережень про те, що закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечать йому, а лише доручає Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України з прийняттям цього Закону (п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону № 3674-VI).

Крім того, у цьому випадку необхідно виходити з того, що норми ч. 4 ст. 288 КУпАП є спеціальними нормами порівняно з нормами Закону про судовий збір.

Отже, за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, установлених Законом України «Про судовий збір».

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 10 березня 2016 року у справі № К/800/1278/16, від 25 лютого 2016 року у справі № К/800/41091/15, від 02 лютого 2016 року у справі № К/800/28081/15, від 08 червня 2016 року у справі № К/800/9907/16.

З огляду на зазначені обставини, вбачається, що залишаючи адміністративний позов без руху суд першої інстанції невірно застосував норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, у зв'язку з чим ухвала підлягає скасуванню, як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що питання щодо зміни складу суду першої інстанції через наявність сумніву позивача щодо об'єктивності та неупередженості судді не ґрунтуються на вимогах закону та не можуть бути задоволені судом апеляційної інстанції.

Повноваження суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції перелічені у ст. 199 КАС України.

Відповідно до п. 3 ст. 199 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Згідно з ст. 204 КАС України - підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 197, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 23 травня 2016 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.