Постанова № 5996201, 06.04.2009, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

№ 2 – а-118/09

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 квітня 2009 року. Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

у складі:

головуючого судді Божина Л.І.

при секретарі Кордонської Л.А.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Костянтинівка Донецької області про визнання дій неправомірними,щодо відмови в перерахуванні розміру пенсії та зобов'язання зробити перерахунок пенсій за період з 2005 року по квітень 2008 року і стягнути за вказаний період недоплачену пенсію в розмірі 77 237,38 грн.,моральну шкоду в розмірі 10 000 грн., -

ВСТАНОВИВ

Позивач ОСОБА_1 12 лютого 2009 року звернувся в суд з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м.Костянтинівка Донецької області про визнання дій неправомірними щодо відмови в перерахуванні розміру пенсії та зобов'язання зробити перерахунок пенсій за період з 2005 року по квітень 2008 року і стягнути за вказаний період недоплачену пенсію в розмірі 77 237,38 грн.,моральну шкоду в розмірі 10 000 грн., мотивуючи свої вимоги наступним.

Він є участником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС, визнан інвалідом 3 групи.

Відповідно до ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян , які постраджали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, йому повинна була призначена пенсія не нижче 6 мінімальних пенсій за віком.Крім того , згідно зі ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян , які постраджали внаслідок Чорнобильської катастрофи” йому слід виплачувати додаткову пенсію за шкоду , заподіяну здоров'ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Однак весь цей час він одержував пенсію в меншому розмірі, ніж встановлена ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян , які постраджали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Всього він недоотримав за період з січня 2005 року по квітень 2008 року 77 237.38 грн., які він просить стягнути з відповідача , а крім того просить визнати дії відповідача , стосовно відмови у перерахуванні розміру пенсії неправомірними та стягнути з останнього моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.00 коп.

В теперішний час по постанові Донецького окружного адміністративного суду він з квітня 2008 року получає пенсію , яка відповідає діючому законодавству.

Також він не згоден , що перерахування пенсії проводиться з моменту подачі заяви про перерахування пенсії, вважає , що відповідач повинен нараховувати пенсію згідно ізЗаконом України“Про статус і соціальний захист громадян , які постраджали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, він раніше звертався до відповідача по данному питанню, але його заяви не збережени.

Представник відповідача позов не визнав і пояснив суду, що позивач з такими ж позовними вимогами звертався до Донецького окружного адміністративного суду , останній 16 вересня 2008 року винес постанову про зобов'язання відповідача провести перерахування пенсії з 1 квітня 2008 року,в останній частині позову було відмовлено на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” , а саме на тій підставі , що право на перерахунок пенсії виникає з моменту звернення пенсіонера з відповідною заявою, яку він подав в березні 2008 року.

Представник відповідача просить суд на підставі ч.1п.4 ст.157 КАС України закрити провадження у справі ,так як є постанова суду з того самого спору і між тими самими сторонами , яке набрало законної сили.

Суд вважає , що позов ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в м.Костянтинівка Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання зробити перерахунок пенсій та стягнення недоотриманої пенсії за період з січня 2005 року по квітень 2008 року в розмірі 77 237.38 грн.,а також моральної шкоди в розмірі 10 000 грн.00 коп. - відмовити за наступним.

Судом встановлено , що дійсно позивач є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобільсьій АЕС , є інвалідом 3 групи , що убачається зі свідоцтва серії Б №397123 , яке діє безстроково (а.с.6).

Також встановлено , що відповідно до норм ст.ст. 54, 50  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1, як інвалід ІІІ групи пов’язаної з наслідками ліквідації аварії на ЧАЕС,  має право на основну – державну пенсію у розмірі 6 – мінімальних пенсій за віком, а також на додаткову пенсію у розмірі 50% - мінімальної пенсії за віком.

Разом з тим , відповідно до вимог пенсійного законодавства, в тому числі й ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у заявника виникає право на перерахунок пенсії з моменту звернення пенсіонера за таким перерахунком, позивач звернувся до відповідача в березні 2008 року.

Крім того , встановлено , що Донецьким окружним адміністративним судом від 16 вересня 2008 року був розглянут позов ОСОБА_1 до Управління Пенсіоного фонду України в м.Костянтинівка Донецької області про перерахунок і виплату пенсії за період з 1997 року по 2008 рік. Згідно постанови Донецького окружного адміністративного суду позов ОСОБА_1 задоволен частково , а саме визнани дії відповідача стосовно відмови в перерахуванні пенсіїї неправомірними і відповідача суд зобов'язал провести перерахування додаткової пенсії по інвалідності з 1 квітня 2008 року із розрахунку шість прожиткових мінімумів для непрацездатніх осіб.(а.с.26-30) Постанову відповідач виконав, що підтвердив в судовому засіданні позивач.

На підставі вищевказаного , суд вважає , що посилання представника відповідача на те , що по позивним вимогам позивача ОСОБА_1 вже прийнято рішення , яке набрало законну силу і суд повинен закрити провадження у справі відповідно до ст.157 ЦПК України , найшло своє підтвердження.

Враховуючи наведене, суд, приходить до висновку, що позовна заява позивача не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.157,159-163,186 КАС України, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ,суд

ПОСТАНОВИВ

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Костянтинівка Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання зробити перерахунок пенсій - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Апеляційний адміністративний суд Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня складення постанови суду в повному обсязі заяви про апеляційне оскраження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з направленням її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5.ст.186 КАС України.

Суддя

ВСТАНОВИВ

до Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганській області про Визнання дій дій неправомірними, зобов’язання зробити перерахунок пенсії;

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2008 року були дії Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_3 – визнані неправомірними та відповідача зобов’язано зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, з 22.05.2008 року.

З даною постановою не погодився відповідач, у зв’язку з чим подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення по справі.

Колегія суддів заслухавши доповідача, перевіривши матеріалами справи за апеляційною скаргою, вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню,  а постанова  суду  першої інстанції – зміні, в частині визначення дати з якої необхідно проводити позивачу перерахунок пенсії.

Перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, колегія встановила, що при вирішенні даного спору,  суд першої інстанції виходив з того, що позивачу як особі, яка постраждала від ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС була встановлена ІІІ група інвалідності, пов’язана з ліквідацією наслідків аварії.

Відповідно до норм ст.ст. 54, 50  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_3, як інвалід ІІІ групи пов’язаної з наслідками ліквідації аварії на ЧАЕС,  має право на основну – державну пенсію у розмірі 6 – мінімальних пенсій за віком, а також на додаткову пенсію у розмірі 50% - мінімальної пенсії за віком.

Судова колегія, аналізуючи норми права відносно пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, вважає, що при вирішенні даного спору, суд першої інстанції, прийшов до правильного та обґрунтованого  висновку, про необхідність, при розгляді даної справи, керуватися саме нормами ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з якими розмір основної - державної пенсій для інвалідів ІІІ групи постраждалих від Чорнобильської катастрофи, не може бути нижчим 6 -  мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія має складати 50 % мінімальної пенсії за віком.

Колегія вважає, дані висновки суду першої інстанції обґрунтованими, оскільки відповідно до вимог ст.ст. 46, 48 Конституції України громадяни України мають право на достатній життєвий рівень та соціальний захист, що включає в себе  і  право громадянина на пенсійне забезпечення в старості. Більш того, пенсії та інші соціальні  виплати та допомоги мають забезпечувати рівень життя громадянина не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні  гарантії» (далі ЗУ №2017 від 05.10.2000р.), визначаються правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України – основних соціальних гарантій.

Відповідно до норм ст.ст. 5,6 ЗУ № 2017, основним державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум , на підставі якого встановлюються та визначаються державні гарантії та стандарти в усіх сферах життєдіяльності населення, в тому числі й щодо дотримання соціальних гарантій  та стандартів підтримки інвалідів, осіб похилого віку. Статтею 17 ЗУ  №2017 основні  державні  соціальні гарантії  встановлюються законами України, з метою забезпечення конституційних прав громадян на достатній життєвий рівень – до таких гарантій віднесено і  мінімальний розмір пенсії за віком та мінімальний розмір заробітної плати , - які не можуть бути меншими від прожиткового мінімуму встановленого законом.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що пенсія позивача має бути перерахована саме відповідно до норм ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з мінімальної пенсії за віком, розмір якої не може бути нижчим за прожитковий мінімум для непрацездатних осіб.

Разом з тим, суд першої інстанції припустився помилки в частині визначення дати з якої необхідно робити перерахунок пенсії.

Оскільки, відповідно до вимог пенсійного законодавства, в тому числі й ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у заявника виникає право на перерахунок пенсії з моменту звернення пенсіонера за таким перерахунком - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

З матеріалів справи вбачається, що за перерахунком пенсії ОСОБА_3 звернувся 06.06.2008 року, тобто перерахунок пенсії в даному випадку необхідно проводити з 01.06.2008 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції – зміні, в частині визначення дати з якої необхідно робити перерахунок пенсії, а саме: замість 22.05.2008 р., перерахунок пенсії необхідно робити з 01.06.2008 року.

Керуючись ст.ст. 195, п.2 ч.1 ст. 198, 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія;  –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганській області – задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2008 року були дії Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_3 – визнані неправомірними та відповідача зобов’язано зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, з 22.05.2008 року – змінити, в частині визначення дати з якої необхідно проводити перерахунок пенсії, зазначивши, що перерахунок пенсії ОСОБА_3 необхідно проводити з 01.06.2008 року. 

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Постанова набуває чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України з дня набрання законної сили.

Колегія суддів:                                                                                                                                                Н.К.Шаптала

ОСОБА_4

ОСОБА_5

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ідентифікаційний код 34511611___ 83017 м. Донецьк бул. Шевченка, 26 (062) 349-45-63_____

2-а-14015/08/1270 від           2008

В с т а н о в и в :

9 лютого 2006 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача у справі про визнання незаконною відмову в державній реєстрації його як приватного підприємця. Посилався на те, що 16 грудня 2005 року звернувся до державного реєстратора виконкому Костянтинівської міської ради з заявою про реєстрацію його як приватного підприємця, надал необхідні для реєстрації документи. Однак йому відмовлено в реєстрації як приватного підприємця з тих підстав, що відсутня довідка про включення до Єдиного державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів. Вказував, що відмова в реєстрації є незаконною, оскільки він відмовився від ідентифікаційного номера, про що в паспорті зроблена відповідна відмітка, тому державний реєстратор не мала права вимагати від нього вказану довідку. Просив визнати незаконною відмову в реєстрації його як приватного підприємця, зобов’язати відповідача провести державну реєстрацію йогої як фізичної особи – підприємця без довідки про включення його до Єдиного державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів. Просив також допустити негайне виконання рішення.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на ті ж самі обставини, що й у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_6 у судовому засіданні позовні вимоги позивача визнав повністю, не заперечував проти задоволення позову.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

16 грудня 2005 року ОСОБА_7 звернувся до державного реєстратора виконкому Костянтинівської міської ради з заявою про проведення реєстрації його як фізичної особи –підприємця.

Статтею 42. Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців” встановлено, що для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем, повинна подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцем проживання такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи — підприємця; копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи — підприємця.

ОСОБА_7 подал вказані документи, крім копії довідки про включення його до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів, оскільки він на підставі ч. 2 ст. 1 Закону України “Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків і інших обов’язкових платежів” відмовився від ідентифікаційного номера, про що в його паспорті Костянтинівською ОДПІ 29.04.2004 року зроблена відповідна відмітка (а.с. ). Копія паспорту з відміткою податкової інспекції була надана позивачем державному реєстратору.

16 грудня 2005 року подані ОСОБА_7. документи для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця державним реєстратором виконкому Костянтинівської міської ради Донецької області залишені без розгляду на підставі того, що документи подані не в повному обсязі, тобто, в поданих документах відсутня копія довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів (а.с.).

Зазначені обставини визнані представником відповідача у судовому засіданні.

Частиною 2 ст.1 Закону України “Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків і інших обов’язкових платежів" встановлено, що для осіб, які з своїх релігійних чи інших переконань відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків і інших обов’язкових платежів. В паспортах зазначених осіб робиться відмітка про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

За зазначених обставин вимога державного реєстратора про надання копії довідки про включення позивача до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів і відмова в реєстрації позивача є протиправними, оскільки право заміни ідентифікаційного номера іншим способом обліку передбачене зазначеним вище Законом України.

На підставі вказаного суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача.

Підстави для негайного виконання рішення у справі, передбачені ст. 256 КАС України, відсутні.

На підставі ст. 42. Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців”, ч.2 ст.1 Закону України “Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків і інших обов"язкових платежів", керуючись ст. ст. 94, 159,161-163,256 КАС України, суд -

В и р і ш и в:

ОСОБА_8 Володимировича задовольнити.

Визнати протиправною відмову державного реєстратора виконкому Костянтинівської міської ради Донецької області в державній реєстрації ОСОБА_7 як фізичної особи-підприємця з підстави відсутності у нього довідки про включення його до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів.

Зобов’язати виконком Костянтинівської міської ради провести державну реєстрацію ОСОБА_7 як фізичну особу-підприємця без довідки про включення його до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів, на підставі відмітки у паспорті про наявність у нього права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя:

Надруковано у нарадчій кімнаті.