Постанова № 59961150, 10.08.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2016 р. Справа№ 906/1495/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Чорної Л.В.

cекретар судового засідання Білак В.Ю.

за участю представників:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: Зуб`юк О.А. - за належним чином оформленою довіреністю;

від ДВС: не з`явились,

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.05.2016р.

у справі № 906/1495/15 (суддя Стасюк С.В.)

за скаргою Державного підприємства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" на дії Відділу державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ПК Індустрія"

до відповідача Державного підприємства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат"

про стягнення 87 387,77 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ПК Індустрія" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Державного підприємства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 87 387,77 грн., з яких 80 252,52 грн. основного боргу, 930,88 грн. 3 % річних, 6 204,37 грн. інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2015р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ПК Індустрія" задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ПК Індустрія" 80 252,52 грн. основного боргу, 930,88 грн. 3 % річних, 6 204,37 грн. інфляційних втрат, 1 310,82 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2016р. рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2015р. у справі № 906/1495/15 залишено без змін.

22.02.2016р. Господарським судом міста Києва було видано наказ.

25.03.2016р. Державне підприємство "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просило господарський суд (враховуючи уточнення до скарги від 20.04.2016р.):

- зобов'язати Головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві Цапенко Світлану Миколаївну винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 50443677;

- скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесену 11 березня 2016 року у межах виконавчого провадження № 50443677;

- скасувати постанову про стягнення виконавчого збору, винесену 18 березня 2016 року у межах виконавчого провадження № 50443677.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2016р. відмовлено у задоволенні скарги Державного підприємства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" на дії Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Державне підприємство "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.05.2016р., а скаргу Державного підприємства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" на дії державного виконавця задовольнити.

Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскаржуваної ухвали, скаржником зазначено про прийняття судом першої інстанції ухвали, яка не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також на невідповідність зроблених висновків обставинам справи.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2016р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Корсакова Г.В., судді: Гаврилюк О.М., Хрипун О.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016р. колегією суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів Гаврилюка О.М., Хрипуна О.О., прийнято апеляційну скаргу Державного підприємства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" до провадження та призначено розгляд справи на 12.07.2016р.

06.07.2016р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення по справі, в яких його представник просив задовольнити апеляційну скаргу, а оскаржувану ухвалу скасувати.

Відповідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.07.2016р., у зв'язку з перебуванням судді Хрипуна О.О. у відпустці, для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В. суддів: Станіка С.Р., Гаврилюка О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2016р. розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" відкладено на 26.07.2016р.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2016р. у зв'язку із перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Корсакової Г.В. у відпустці, змінено та сформовано склад колегії суддів для розгляду апеляційної скарги на наступний: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Зеленін В.О., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2016р. розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" призначено на 10.08.2016р.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 09.08.2016р. у зв'язку з перебуванням судді Зеленіна В.О. на лікарняному, змінено склад колегії суддів та сформовано новий склад колегії: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Чорна Л.В., Смірнова Л.Г.

Представник позивача та ВДВС до судового засідання, що відбулось 10.08.2016р., не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за їх відсутності є можливим.

У судовому засіданні представник апелянта доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримав, просив оскаржувану ухвалу скасувати та задовольнити скаргу на дії ВДВС в повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.5 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Зі змісту статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою -судові накази.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження", витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Матеріалами справи підтверджується, що 11.03.2016р. Головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві Цапенко Світланою Миколаївною було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 50443677 з примусового виконання наказу № 906/1495/15 виданого 22.02.2016р. Господарським судом міста Києва, боржнику надано строк до 17.03.2016р. добровільно виконати вищевказаний наказ.

Крім цього, 11.03.2016р. державним виконавцем було направлено запит до Регіонального сервісного центру про надання інформації стосовно зареєстрованих транспортних засобів боржника, винесено постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження.

Враховуючи несплату у добровільному порядку боржником грошових коштів з виконання наказу у розмірі 88 698,59 грн., державним виконавцем - 18.03.2016р. було винесено постанову про стягнення з відповідача виконавчого збору у розмірі 8 869,86 грн.

Не погоджуючись з діями ВДВС, відповідач звернувся зі скаргою до господарського суду в якій вказував, що постанову про відкриття виконавчого провадження по пошті не отримував, а її копію отримав лише 24.03.2016р. після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Крім цього 31.03.2016р. заявником було подано до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві заяву за вих. № 183/31-03 про закінчення виконавчого провадження ВП №50443677, до якої долучено платіжне доручення № 23651 від 30.03.2016р. на суму 88 698,59 грн., яке підтверджує сплату заборгованості на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2016р. у справі № 906/1495/15 у повному обсязі.

Відмовляючи в задоволенні скарги ДП "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" на дії державного виконавця, суд першої інстанції дійшов до висновку, що Відділом державної виконавчої служби було повідомлено належним чином боржника про відкриття виконавчого провадження, а виконання ним рішення Господарського суду міста Києва в добровільному порядку відбулось вже після закінчення наданого строку, відтак, підстави для задоволення скарги - відсутні.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Зі змісту статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Так, пунктом 3.20 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012р. та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.04.2012р. за №489/20802 вказано, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами за адресами, зазначеними у виконавчому документі, або іншими адресами, про які стало відомо державному виконавцю, або зазначеними у письмовій заяві сторони виконавчого провадження, у тому числі шляхом факсимільного зв'язку або електронною поштою.

З матеріалів справи вбачається, що 11.03.2016р. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 50443677 з примусового виконання наказу Головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві Цапенко Світланою Миколаївною, встановлено строк добровільного виконання наказу до 17.03.2016р.

В запереченнях проти скарги ВДВС стверджувало, що лист з постановою про відкриття виконавчого провадження отримано боржником 16.03.2016р. На підтвердження цього надано витяг Укрпошти відстеженням пересилання поштових відправлень за штрихкодовим ідентифікатором № 0318619747356.

Проте, на запит відповідача від 24.05.2016р., Укрпошта листом №38-06-Д-1474 від 13.06.2016р. повідомила, що лист за № 0318619747356, адресований ДП «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» за адресою: вул. Сурікова, 3, м. Київ, 03035 помилково було направлено за зворотною адресою, який вручено представнику відправника.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі не виконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувану за виконавчим документом.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.03 року №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" встановлено, зокрема, що виконавчий збір стягується за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово; суд може визнати стягнення виконавчого збору необґрунтованим, якщо встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення не узгоджувався зі встановленими Законом строками і був нереальним.

Таким чином, в порушення ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання, ВДВС не повідомив належним чином боржника про відкриття виконавчого провадження ВП № 50443677, і як наслідок, відповідач не зміг виконати рішення в установлений для добровільної сплати строк (до 17.03.2016р.).

Крім цього, як встановлено судом апеляційної інстанції, з моменту винесення оскаржуваної постанови від 18.03.2016р. про стягнення з боржника виконавчого збору і до дати погашення боржником заборгованості у сумі 88 698,59 грн. у повному обсязі, дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду, передбачені статтею 32 Закону, державним виконавцем не вчинялися.

Згідно з приписами статті 32 Закону заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Більш того, у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 28.01.2015р. у справі № 924/205/13-г.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до необгрунтованого висновку, щодо відсутності підстав для задоволення скарги заявника, в той час як відділом державної виконавчої служби порушено право боржника щодо належного повідомлення про час добровільного виконання та безпідставно стягнуто виконавчий збір без здійснення примусового виконання рішення, тож постанова ВП № 50443677 від 18.03.2016р. про стягнення з ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» виконавчого збору у сумі 8 869,86 грн. підлягає скасуванню.

Пунктом 8 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Враховуючи повну сплату боржником заборгованості за наказом на виконання рішення господарського суду № 906/1495/15 від 22.02.2016р., колегія задовольняє скаргу в частині зобов'язання Головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві Цапенко Світлану Миколаївну щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 50443677.

Крім того, підстави для арешту майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, у зв'язку зі сплатою заявником в добровільному порядку заборгованості -відсутні. Відтак, вимога в частині скасування постанови про арешт майна боржника від 11.03.2016р. у межах виконавчого провадження № 50443677 також підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Відповідно до пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року № 9 за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

З огляду на викладені вище обставини, з урахуванням положень п. 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, колегія апеляційного суду дійшла висновку, що скарга заявника підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 19.05.2016р. у справі № 906/1495/15 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Державного підприємства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" -задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.05.2016р. у справі № 906/1495/15 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.05.2016р. у справі № 906/1495/15 скасувати.

3. Скаргу Державного підприємства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" на дії Відділу державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві задовольнити.

4. Зобов'язати Головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві Цапенко Світлану Миколаївну винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 50443677.

5. Скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесену 11 березня 2016 року у межах виконавчого провадження № 50443677.

6. Скасувати постанову про стягнення виконавчого збору, винесену 18 березня 2016 року у межах виконавчого провадження № 50443677.

7. Стягнути з Відділу державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві (03186, м. Київ, пр.-т. Повітрофлотський, 40-А; ЄДРПОУ 35008087) на користь Державного підприємства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" (03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3; ЄДРПОУ 36716128) 1378,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

8. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

9. Матеріали справи № 906/1495/15 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Л.Г. Смірнова

Л.В. Чорна