Рішення № 59961052, 18.08.2016, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2016 р.Справа № 917/1011/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію Ат "Банк "Фінанси та кредит", вул. Січових Стрільців (Артема), 60, Київ, 04050

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворскла сталь", вул.Набережна, 2, м. Горішні плавні, Полтавська область, 39800

про стягнення 168 304 527,73 грн.

Суддя Киричук О.А.

Представники :

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 10.06.16 р.

від відповідача: не з"явився

Розглядається позов про стягнення 168 304 527,73 грн. заборгованості за кредитним договором № 1448-12 від 27.12.12 р., втому числі: 103000200 грн. простроченої заборгованості основного боргу, 38867396,89 грн. простроченої заборгованості по відсоткам та 26436930, 84 грн. пені за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсоткам.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

29.07.2016р. позивач через канцелярію суду надав додаткові докази на вимогу ухвали суду від 12.07.2016р.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог за обґрунтуванням наведеним у позовній заяві.

Через канцелярію суду надійшла заява Громадської організації Національне благо України про залучення до участі у справі даної особи в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача.

Представник позивача в судовому засіданні проти клопотання Громадської організації Національне благо України не заперечував, проте обґрунтувань, як рішення господарського суду по справі може вплинути на права і обов'язки даної особи, не навів.

В обґрунтування клопотання ГО Національне благо України посилається на те, що між ПАТ Банк Фінанси та Кредит та ОСОБА_2, одним із членів громадської організації Національне благо України Полтавської області, був укладений договір-заява №331832/261975/370-14 від 01 грудня 2014 року про банківський строковий вклад (депозит) Класік. У звязку з невиконанням позивачем умов договору ОСОБА_2 офіційно визнано кредитором ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", а ГО Національне благо України є організацією, яка захищає права та законні інтереси всіх вкладників-кредиторів ПАТ Банк Фінанси та Кредит. Вказане, на думку ГО Національне благо України свідчить про те, що прийняте рішення у даній справі може суттєво вплинути на права кредиторів, у зв'язку з тим, що предметом позову є саме звернення стягнення на 168 304 527,73 грн. і саме ці кошти повинні спрямуватися на задоволення вимог кредиторів ПАТ Банк Фінанси та Кредит, згідно із ст. 52 ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

Клопотання ГО Національне благо України про залучення організації в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно ст. 27 ГПК України якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зазначено наступне: Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з"ясовувати, чи буде у зв"язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обовязки, або змінено її наявні права та/або обов"язки, або позбавлено певних прав та/або обовязків у майбутньому.

У заявах про залучення третіх осіб і заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Оскільки ГО Національне благо України не вказується, на яких підставах належить залучити третю особу, з огляду на наведені у клопотанні обставини, предмет даного позову, суд не вбачає, як прийняття судового рішення з даної справи може наділити новими правами ГО Національне благо України чи покласти на нього нові обовязки, змінити його наявні права та/або обовязки, або позбавити певних прав та/або обовязків у майбутньому, а тому відмовляє в задоволенні вказаного клопотання.

У зв"язку з відмовою в задоволенні клопотання Громадської організації Національне благо України про залучення до участі у справі даної особи в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача, судом залишене без розгляду клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, оскільки нормами ГПК України передбачено, що фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснюється на вимогу хоча б одного учасника судового процесу при розгляді справи по суті або за ініціативою суду.

Відповідач відзив на позов не надав, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 10260 від 18.08.2016р.).

Суд відхилив клопотання про відкладення розгляду справи за відсутністю підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст.77 ГПК України.

Згідно зі ст.77 ГПК України неявка представників сторін у судове засідання кваліфікується підставою для відкладення розгляду справи у випадку, якщо з-за такої неявки неможливо розглянути певну справу.

Неявка представника відповідача у судове засідання 18.08.2016р. не унеможливлює розгляд справи № 917/1011/16, відтак не є підставою для відкладення розгляду справи за ст.77 ГПК України.

У п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.1-5 ст.28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Зважаючи на те, що судом провадження по справі № 917/1011/16 порушено ще 23.06.2016р., суд вже відкладав розгляд справи, на дату проведення судового засідання 18.08.2016р. у відповідача були час та можливість в разі наявності заперечень викласти їх письмово та надати суду чи уповноважити іншого представника на участь у засіданні.

За даних обставин, враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення строку розгляду спору, встановленого ст..69 ГПК України, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи.

Справа розглядається за наявними матеріалами згідно ст..75 ГПК України.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд, встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, 27 грудня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Ворскла сталь (надалі - Відповідач/Позичальник/Боржник) та Публічним акціонерним товариством Банк Фінанси та Кредит (надалі - Позивач/Банк/Кредитор) було укладено Кредитний договір № 1448-12 (надалі - Кредитний договір.

Умовами договору визначено,зокрема, наступне:

- п.1.1 Банк надає Позичальнику кредит у сумі 102 000 200,00 (сто два мільйони) гривень, а Позичальник зобов"язується повернути отримані кошти згідно з Графіком погашення кредиту з кінцевим строком погашення до 26 грудня 2013 року

- п.2.1 Видача кредитних коштів у межах кредитної лінії здійснюється траншами в строк з 27 грудня 2012 року по 26 грудня 2013 року по письмових заявках Позичальника, за згодою Банку, шляхом перерахування їх з позичкового на поточний рахунок Позичальника, якщо інше не вказано в письмовій заявці.

- п.2.2 Позичальник зобов'язується повернути кредитні кошти Банку згідно з Графіком погашення кредиту (Додаток № 1до цього Договору) з кінцевим строком погашення в строк, то вказаний в п.1.1. цього Договору, шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок.

- п.3.1.Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом у валюті кредиту за

процентними ставками:

а) 9,75% (дев'ять цілих сімдесят п'ять сотих) процентів річних - за період з дня надання до терміну повернення, що зазначений в п.1.1. цього Договору;

б) у разі порушення Позичальником строків погашення кредиту згідно з Графіком погашення кредиту, зазначеним у п.2.2. договору, - 19,5 % річних від суми невиконаного своєчасно зобов'язання по кредиту згідно з вищезгаданим графіком, за період часу з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї заборгованості за кредитом;

с) 19,5 % річних за період з терміну повернення кредиту, що зазначений в п.1.1 цього Договору, а також у випадку порушення строків повернення кредитних коштів, що вказані в п.п.4.5, 6.1 цього Договору, до дня фактичного погашення заборгованості за кредитом.

- п.3.3.Розрахунок відсотків проводиться за період користування кредитними коштами з моменту списання кредитних коштів з позичкового рахунку Позичальника, до моменту повернення коштів на позичковий рахунок Позичальника. Розрахунок процентів за день видачі проводиться як за повний день, а за день повернення не проводиться. Розрахунок відсотків проводиться виходячи із 365 днів в році (366 днів у високосному році), а в місяці - за календарем.

- п. 3.4. а) на період з фактичної дати отримання кредитних коштів по 30.06.2013р. включно нахування процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісяця. Позичальник сплачує проценти за користування кредитними коштами, нарахованими за вказаний період, одноразово не пізніше 10.07.2013р.

б) на період з 01.07.2013 р. по дату вказану в п. 1.1. цього договору нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно. Сплата процентів за користування кредитом здійснюється щоквартально. Позичальник сплачує проценти в строк з 01 до 10 числа першого місяця коленого кварталу (січень, квітень, липень, жовтень). У зазначений строк сплачуються проценти, нараховані за користування кредитними коштами з першого по останній календарний день попереднього кварталу.

в) позичальник сплачує проценти за останній звітний період (тобто звітний період, в якому настає термін повернення кредиту) не пізніше за термін повернення кредиту, що вказаний в п. /./. цього Договору.

- п. 3.5. Датою сплати процентів є день зарахування коштів на рахунок, що вказаний у п.3.2. цього Договору.

- п. 4.1. Позичальник зобов'язується використовувати кредитні кошти, отримані за цим Договором, на виконання зобов'язань по Договору купівлі-продажу векселів №Б-10-585/1 від 06.10.2012 року.

- 7.1. За прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів та/або комісійної винагороди Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня сплачується у разі порушення Позичальником термінів платежів, передбачених п.п.1.1., 2.3., 3.4., 3.6., 4.5., 6.1.у 8.3. цього Договору, а також будь-яких інших термінів платежів, що передбачені цим Договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними коштами.

В наступному сторони неодноразово змінювали умови шляхом підписання додаткових угод до нього.

Так, згідно Додаткової угоди від 19.02.2013 року до Кредитного договору №1448-12 від 27.12.2012 року внесено зміни в п. 1.1. Договору і викладено в новій редакції:

1.1. Банк надає Позичальнику кредит в сумі 103 000 200 (сто три мільйони двісті) гривень 00 копійок, а Позичальник зобов'язується повернути отримані кредитні кошти 26 грудня 2013 року включно.

31 липня 2013 року Додатковою угодою до Кредитного договору № 1448-12 від 27.12.2012 року змінено назву Договору та викладено в наступній редакції: Договір про не відновлювальну кредитну лінію №1448-12 від 27.12.2013 року.

Додатковою угодою 26 грудня 2013 року до Кредитного договору № 1448-12 від 27.12.2012 року змінено назву Договору: Договір про відновлювальну кредитну лінію №1448-12 від 27.12.2013 року, внесено зміни в розділ 1. Договору та викладено в наступній редакції:

1.1. Банк надає Позичальникові відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 103 000 200 (сто три мільйони двісті) гривень 00 копійок, а Позичальник зобов'язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти згідно з Графіком зниження ліміту кредитної лінії (Додаток №7 до цього Договору) з кінцевим строком погашення до 01 квітня 2014 року і сплатити за користування кредитними коштами проценти відповідно до розділу 3 цього Договору.

Відповідно до п. 3.1. Кредитного договору (з урахуванням Додаткової угоди від 26.12.2013р.), Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами у валюті кредиту за процентними ставками:

a) 9,75 % річних - за період з дня надання до терміну повернення, що зазначений в п.1.1. цього Договору;

b) у разі порушення Позичальником строків погашення кредиту згідно з Графіком зниження ліміту кредитної лінії, 19,5 % річних від суми невиконаного своєчасно зобов'язання за кредитом згідно вищевказаним графіком, за період часу з моменту непогашення кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї заборгованості за кредитом;

c) 19,5 % річних за період з терміну повернення кредиту, що зазначений в пЛ.1 цього Договору, а також у випадку порушення строків повернення кредитних коштів, що вказані в п.п. 4.5, 6.1 цього Договору, до дня фактичного погашення заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 3.3. Кредитного договору (з урахуванням Додаткової угоди від 26.12.2013р.), розрахунок процентів здійснюється за період користування кредитними коштами з моменту списання кредитних коштів з позичкового рахунку Позичальника до моменту повернення коштів на позичковий рахунок Позичальника. Розрахунок процентів за день видачі здійснюється як за повний день, а за день повернення не проводиться. Розрахунок процентів здійснюється виходячи із 365 днів в році (366 днів у високосному році), в місяці - за календарем.

Додатковою угодою від 31 березня 2014 року до Договору про відновлювальну кредитну лінію № 1448-12 внесено зміни в п.1.1. щодо строку повернення грошових коштів і сплати за користування кредитними коштами процентів, визначених розділом 3 цього Договору, а саме: до 01 липня 2014 року.

Додатковою угодою від 26 червня 2014 року до Договору про відновлювальну кредитну лінію № 1448-12 внесено зміни в п.1.1. щодо строку повернення грошових коштів і сплати за користування кредитними коштами процентів, визначених розділом 3 цього Договору, а саме: до 12 грудня 2014 року.

Додатковою угодою від 12 грудня 2014 року до Договору про відновлювальну кредитну лінію № 1448-12 внесено зміни в п.1.1. щодо строку повернення грошових коштів і сплати за користування кредитними коштами процентів, визначених розділом 3 цього Договору, а саме: до 11 грудня 2015 року.

Згідно з п. 3.4. Кредитного договору (з урахуванням Додаткової угоди від 12.12.2014р.), на період з фактичної дати отримання кредитних коштів по дату вказану в п. 1.1. цього договору нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно. Позичальник сплачує проценти за користування кредитними коштами, які нараховані по 11 грудня 2014 року включно, а також проценти, які будуть нараховані за період з 12 грудня 2014 року по 10 грудня 2015 року включно в термін до 11 грудня 2015 року включно.

Позивач вказує, що умови кредитного договору № 1448-12 від 27.12.12 р. виконав у повному обсязі.

На підтвердження факту виконання обов"язку щодо надання кредиту за договором позивачем надано копію меморіального ордеру № 6937 від 27.12.2012р., копію меморіального ордеру № 181 від 19.02.2013р., копію Виписки по особовому рахунку за період з 27.12.2012р. по 28.05.2016р.

За даними позивача, відповідачем кредитні кошти та проценти за користування кредитом у визначені договорм строки повернуті не були, тому вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з вимогами щодо стягнення з відповідача 168 304 527,73 грн. заборгованості за кредитним договором № 1448-12 від 27.12.12 р., втому числі: 103000200 грн. простроченої заборгованості основного боргу, 38867396,89 грн. простроченої заборгованості по відсоткам та 26436930, 84 грн. пені за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсоткам.

При вирішенні спору, суд приймає до уваги наступне.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, останній за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним. При цьому відповідно до ст. 207 Цивільного Кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (редакція, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як визначено ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. У відповідності з ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

За своєю правовою природою договір № 1448-12 від 27.12.12 р. є кредитним договором, згідно якого банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Кредит - це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Факт кредитування відповідача підтверджується матеріалами справи та не оскаржено відповідачем.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Отже, укладений кредитний договір є підставою для виникнення у відповідача грошових зобов'язань з повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування ним.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 103 000 200,00 грн., належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором. Дана обставина відповідачем не спростована.

За приписами ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

В порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 1049 Цивільного кодексу України відповідач кредит не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив. Дана обставина відповідачем не спростована. Отже, строк повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитом, є таким, що настав.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 103 000 200,00 грн. основного боргу та 38 867 396,89 грн. процентів за користування кредитом за період з 27.12.2012р. по 27.05.2016р. підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з частиною першою ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України). Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Сторони узгодили, що за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів та/або комісійної винагороди Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня сплачується у разі порушення Позичальником термінів платежів, передбачених п.п. 1.1, 2.5., 3.4., 3.6., 4.5., 6.1., 8.3. цього Договору, а також будь-яких інших термінів платежів, що передбачені цим Договором. Сплата пені на звільняє Позичальника від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними коштами (п.7.1.).

Позивач, посилаючись на п.7.1. договору нарахував відповідачу 19 947 620,58 грн. пені за прострочення погашення основної заборгованості по кредиту (тілу), 6 489 310,26 грн. пені за прострочення сплати відсотків.

При визначенні періоду для нарахування пені на прострочену суму по тілу кредиту позивачем враховано, що кінцевий термін, до якого мали бути повернуті Відповідачем грошові кошти по кредиту в сумі 103 000 200,00 грн., сторонами було визначено у строк до 11.12.2015р. включно. Зважаючи на те, що 11.12.2015р. - п'ятниця, останньому стало відомо про порушення відповідачем своїх зобов'язань з 14.12.2015р. - понеділок, наступний робочий день. Тому, саме з 14.12.2015р. Банком здійснено нарахування пені на прострочену суму по тілу кредиту.

Також, з урахуванням умов Кредитного договору, проценти за користування кредитними коштами, які нараховані по 11 грудня 2014 року включно, а також проценти, які нараховані за період з 12 грудня 2014 року по 10 грудня 2015 року включно Відповідачем мали бути сплачені в термін до 11 грудня 2015 року включно. Зважаючи на те, що 11.12.2015р. - п'ятниця, Позивачу стало відомо про порушення Відповідачем свої зобов'язань щодо сплати відсотків з 14.12.2015р. - понеділок, наступний робочий день. Тому, саме з 14.12.2015р. Банком здійснено нарахування пені на непогашені відсотки.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 19 947 620,58 грн. пені за прострочення погашення основної заборгованості по кредиту (тілу) за період з 14.12.2015р. по 27.05.2016р., 6 489 310,26 грн. пені за прострочення сплати відсотків за період з 14.12.2015р. по 27.05.2016р. (з урахуванням моменту виникнення у відповідача зобов'язань з оплати кредиту та відсотків по ньому та з огляду на передбачений п.7.1 договору порядок та періоди нарахування пені), суд прийшов до висновку, що заявлений розмір пені відповідає вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3").

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір згідно ст.49 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворскла сталь" (вул.Набережна, 2, м. Горішні плавні, Полтавська область, 39800, код ЄДРПОУ 33285226) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію Ат "Банк "Фінанси та кредит" (вул. Січових Стрільців (Артема), 60, Київ, 04050, код ЄДРПОУ 09807856) 103000200 грн. простроченої заборгованості основного боргу, 38867396,89 грн. простроченої заборгованості по відсоткам, 19 947 620,58 грн. пені за прострочення погашення основної заборгованості по кредиту (тілу), 6 489 310,26 грн. пені за прострочення сплати відсотків, 206 700, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено _______

Суддя О.А.Киричук