Ухвала суду № 59960266, 23.08.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження №22-ц/796/10502/2016 Головуючий в 1 інстанції - Яровенко Н.О.

Доповідач - Желепа О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів Іванченка М.М., Рубан С.М.

при секретарі Мившук В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 07 червня 2016 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та постанову старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції в м. Києві Орловської І.В. від 12.08.2015 року про відкриття виконавчого провадження, заінтересована особа: ОСОБА_3, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною скаргою, в якій просив визнати дії старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції в м. Києві Орловської І.В. незаконними, скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07.06.2016 року скаргу ОСОБА_1 на дії та постанову старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції в м. Києві Орловської І.В. від 12.08.2015 року про відкриття виконавчого провадження, заінтересована особа: ОСОБА_3 - залишено без розгляду.

Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати та повернути справу на новий розгляд.

В скарзі посилався на те, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, прийнята з порушенням норм процесуального права. Вказував, що суд направляв скаржнику повістки з порушенням вимог ч. 4 ст. 74 ЦПК України. Суд не маючи повідомлення про отримання чи не отримання скаржником судової повістки на судові засідання та без участі скаржника постановив незаконну ухвалу, в якій неправдиво вказав, що ОСОБА_1 був своєчасно повідомлений про розгляд скарги. Також суд безпідставно не направив судові повістки про розгляд скарги представнику ОСОБА_1

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення представника ОСОБА_1, яка доводи скарги підтримала, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 386 ЦПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд скарги ОСОБА_1 призначався в судові засідання неодноразово.

Залишаючи без розгляду скаргу ОСОБА_1 суд виходив з того, в судові засідання, які відбулись 22.05.2016 року та 07.06.20164 року заявник повторно не з'явилась, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. При цьому, заяви про розгляд справи у свою відсутність до суду не надав.

Колегія суддів з вказаним висновком погодитись не може, оскільки залишаючи скаргу без розгляду судом були порушені процесуальні норми.

Так, відповідно ч.3 ст. 169 п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явиться в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

В пункті п. 17 Постанові Пленуму ВССУ № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз'яснено, що із урахуванням положень статті 11, частини третьої статті 169 та частини другої статті 386 ЦПК у разі повторної неявки до суду заявника чи його представника, які належним чином повідомлені про дату судового засідання, без поважних причин скарга залишається без розгляду відповідно до пункту 3 частини першої статті 207 ЦПК, що не перешкоджає заявникові повторно звернутися до суду на загальних підставах.

Головною передумовою залишення позовної заяви (скарги) без розгляду, є неявка позивача (скаржника) двічі поспіль в судове засідання, і якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Перевіривши матеріали справи апеляційним судом встановлено, що розгляд скарги ОСОБА_1 призначався в судові засідання неодноразово.

18.04.2016 року в засіданні оголошено перерву на 22.04.2016 року, про що було повідомлено скаржника під розписку (а.с. 71).

Відповідно до довідки на а.с. 73, судове засідання призначене на 22.04.2016 року не відбулося у зв'язку з неявкою учасників процесу, а розгляд скарги призначено на 16.05.2016 року.

При цьому будь-які дані про повідомлення учасників процесу, зокрема скаржника та його представника в судове засідання, яке було призначене на 16.05.2016 року матеріали справи не містять.

Відповідно до довідки на а.с. 76, у зв'язку з неявкою учасників наступне судове засідання було призначене на 07.06.2016 року.

Так, в матеріалах справи наявне повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення про повідомлення скаржника в судове засідання призначене на 07.06.2016 року (а.с. 80).

07.06.2016 року скаргу залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою належним чином повідомленого скаржника про місце, дату та час слухання справи.

Висновок суду щодо повторного неприбуття належним чином повідомленого скаржника є хибним та спростовується матеріалами справи, у яких відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце проведення судових засідань двічі поспіль.

Отже, суд першої інстанції не врахував ту обставину, що ОСОБА_1 не був повідомлений належним чином про дату судового засідання 16.05.2016 року, а тому відповідно неявка в дане судове засідання мала місце не з його вини.

За таких обставин колегія суддів вважає що, суд першої інстанції безпідставно залишив скаргу без розгляду, тому постановлена ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Крім того, апеляційним судом встановлено, що в судових засіданнях в місцевому суді брала участь представник скаржника ОСОБА_4 (копія довіреності на а.с. 33).

Відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України, судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Втім, перевіривши матеріали справи, апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції жодного разу не повідомляв представника скаржника про дату місце та час судових засідань, що є порушенням норм процесуального права і як наслідок постановлення необґрунтованої ухвали.

При цьому, апеляційна скарга задовольняється частково, оскільки ОСОБА_1 просив повернути справу на новий розгляд. Апеляційним судом встановлено, що розгляд скарги в районному суді вже проводився, а тому справа підлягає поверненню для продовження розгляду у відповідності до вимог ст. 311 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 07 червня 2016 року, скасувати та направити справу для продовження розгляду скарги до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді: