Постанова № 59959358, 23.08.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2016 р. Справа № 805/1672/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

ухвалено у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Троянової О.В.

при секретарі Кудрі В.Г.,

за участю:

представника позивача Диннік О.Ю.,

представник відповідача 1 Куриги О.І.,

представник відповідача 2 не з'явився,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області

про визнання протиправними дій щодо невжиття передбачених ст.43 Податкового кодексу України заходів, спрямованих на повернення надмірно сплаченого податку на прибуток в розмірі 818 466,00грн. та зобов'язання подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області висновок про повернення надмірно сплаченого податку на прибуток в розмірі 818 466,00грн. з Державного бюджету України, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання протиправними дій щодо невжиття передбачених ст.43 Податкового кодексу України заходів, спрямованих на повернення надмірно сплаченого податку на прибуток в розмірі 818 466,00грн. та зобов'язання подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області висновок про повернення надмірно сплаченого податку на прибуток в розмірі 818 466,00грн. з Державного бюджету України.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що відповідно ст.43 Податкового кодексу України звернувся листом від 13.01.2015 року №11/11-2/328 до Артемівської ОДПІ ГУ ДФС України у Донецькій області про повернення на поточний рахунок Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" переплату з податку на прибуток у сумі 818466,00грн. Вказаний лист відповідач залишив без уваги.

Просить суд: визнати протиправною бездіяльність Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області щодо невжиття передбачених статтею 43 Податкового кодексу України заходів, спрямованих на повернення Державному підприємству "Національна енергетична компанія "Укренерго" надмірно сплаченого податку на прибуток у сумі 818 466,00грн.; зобов'язати Артемівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області подати до Головного управління державної казначейської служби України в Донецькій області висновок про повернення надмірно сплаченого податку на прибуток у розмірі 818 466,00грн., з Державного бюджету України/а.с.6/.

Представник позивача у попередньому судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позов. Надав заяву про розгляд справи у письмовому провадженні/а.с.92/.

Представник відповідача 1 у попередньому судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з підстав наведених в письмових запереченнях проти позову, в яких зазначив, що тільки після проведення перевірки буде визначено достовірність суми переплати в інтегрованій картці платника та можливість переведення коштів /а.с.46/. Просив суд відмовити у задоволенні позову. Не заперечував проти розгляд суправи у письмовому провадженні /а.с.92/.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився , про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, заяв про відкладення, розгляд справи за його відсутності та заперечення проти позову суду не надав.

Відповідно до приписів ч.2 ч.4 ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (код ЄДРПОУ 00100227), зареєстроване в якості платник податку на додану вартість, місцезнаходження: 01032, Київська область, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25.

Відокремлений підрозділ "Донбаська електроенергетична система" знаходиться на обліку в Артемівськой об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Відповідач 1 - Артемівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу України та керується Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби.

Відповідач 2 - Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень, згідно ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України, здатна особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Таким чином, відповідачі у справі - суб'єкти владних повноважень, на яких чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України. Згідно ст. 1 Податкового кодексу України податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При розгляді спору, суд застосовує норми матеріального права у редакції, що була чинною станом на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України - податкове зобов'язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Визначення поняття, порядок нарахування та сплата податку на прибуток підприємств визначені та в повній мірі врегульовані Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011.

В силу вимог ст.9 Податкового кодексу України до загальнодержавних належать такі податки та збори: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; збір за першу реєстрацію транспортного засобу; екологічний податок; рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України; плата за користування надрами; плата за землю; збір за користування радіочастотним ресурсом України; збір за спеціальне використання води; збір за спеціальне використання лісових ресурсів; фіксований сільськогосподарський податок; збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства; мито; збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками; збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Установлення загальнодержавних податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється.

Так, станом на 18 січня 2016 року на картці особового рахунку платника податку - відокремленого підрозділу ДП "НЕК "Укренерго" - "Донбаська ЕС" по коду бюджетної класифікації 11020100 "Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності" обліковується переплата у сумі 818 466, 00 грн., що підтверджується актом № 5487-20 від 18.01.2016 року/а.с.18/.

Вказані обставини не є спірними та не заперечуються сторонами.

Зазначена переплата виникла у зв'язку зі змінами у законодавстві, які були внесені Законом України № 5083-IV від 05.07.2012 року, в зв'язку з якими підприємства з 01.01.2013 року відповідно до статті 57 Податкового кодексу України авансували державний бюджет шляхом сплати авансових внесків з податку на прибуток.

Тобто, за результатами таких розрахунків з бюджетом ДП "НЕК "Укренерго" за свій Відокремлений підрозділ "Донбаська електроенергетична система" сплачено до бюджету у 2013 році 2 534 380,00 грн., задекларовано за 2013 рік податок на прибуток у сумі 1 676 094,00 грн., при цьому згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України ДП "НЕК "Укренерго" зобов'язане було сплатити авансові внески з податку на прибуток у січні - лютому 2014 року, отже авансові внески сплачено за 2014 рік у сумі 406 180,00 грн., що підтверджується банківською випискою та платіжними дорученнями наявними в матеріалах справи/а.с.61-85/.

Крім того, вказані обставини не заперечувались представником відповідача.

Згідно п.17.1.10. ст.17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Суд не приймає посилання відповідача 1 на Порядок № 787 щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, оскільки процедура повернення платнику надмірно сплаченого податку врегульована ст. 43 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до вказаної статті помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до п.87.1 ст.87 Податкового кодекесу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Ця стаття не містить будь-яких винятків (заборон) щодо видів податків, за якими не може бути здійснено погашення грошового зобов'язання за рахунок надміру сплачених сум такого зобов'язання, що вказує на наявність норми закону, якою платнику податку надано право та можливість погашення податкового зобов'язання (в тому числі щодо авансових внесків з податку на прибуток) за рахунок наявності сум надмірної сплати грошових зобов'язань. Таким чином, як статтями 17 та 87, так і жодною іншою нормою ПК України не встановлена заборона погашення авансових внесків з податку на прибуток за рахунок надмірно сплачених сум з цього ж податку.

Систематичний аналіз вказаних норм Податкового кодексу України свідчить про те, що надміру сплачену суму податку може бути не тільки повернуто в порядку ст.43 ПКУ, а і спрямовано на самостійне погашення грошових зобов'язань (а також на погашення податкового боргу) платника податків відповідно до вимог ст. 87 ПК України.

Зазначені норми Податкового кодексу України не суперечать одна одній, а встановлюють порядок реалізації двох самостійних прав платника податку, які зазначені у п.п.17.1.10 Податкового кодексу України - право на залік надміру сплачених сум податку (яке деталізовано у ст.87 ПКУ) та право на повернення надміру сплачених сум податку (яке деталізовано у ст.43 ПКУ).

Враховуючи те, що податок на прибуток та авансовий внесок з податку на прибуток є одним й тим самим видом податку в розумінні ст.9 ПК України, суд звертає увагу, що податковий орган, в силу вимог п.87.1 ст.87 ПК України зобов'язаний був самостійно без будь-якої заяви платника податків здійснити зарахування суми надміру сплаченого позивачем платежу з податку на прибуток в сумі 818 466,00 грн. у рахунок на код бюджетної класифікації 11020100 "Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності".

Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось з листом № 11/11-2/328 від 13.01.2016 року до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про повернення на поточний рахунок ДП "НЕК "Укренерго" переплату у сумі 818 466,00 грн./а.с.19/.

У вказаному листі позивач зазначив, що у разі неможливості повернути кошти на поточний рахунок підприємства, просить перерахувати зазначену суму на код бюджетної класифікації 11020100 "Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності" на карту особового рахунку ДП "НЕК "Укренерго".

Проте, станом на момент розгляду даної справи переплата у сумі 818 466,00 грн. на рахунок позивача не повернута. Вказана обставина відповідачем 1 не заперечується.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як було зазначено вище, відповідачем 1 висновок про повернення позивачу сум з податку на прибуток у розмірі 818 466,00 грн. до Головного управління державної казначейської служби України в Донецькій області не направляв. Доказів підготовки такого висновку відповідачем 1 суду не надано.

Тобто,Артемівської ОДПІ цього безпідставно здійснено не було, внаслідок чого позивач змушений був звернутися до суду про визнання таких дій протиправними.

Таким чином, відповідач не діяв, у спосіб, прямо встановлений Податкового кодексу України та не здійснив заходи, передбачені статтею 43 Податкового кодексу України, спрямовані на повернення Державному підприємству "Національна енергетична компанія "Укренерго" надміру сплаченого податку на прибуток в розмірі 818 466,00 грн., а, отже, допустив бездіяльність.

Враховуючи викладене позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо невжиття передбачених статтею 43 Податкового кодексу України заходів, спрямованих на повернення Державному підприємству "Національна енергетична компанія "Укренерго" надміру сплаченого податку на прибуток в розмірі 818 466, 00 грн. та про зобов'язання відповідача подати до Головного управління державної казначейської служби України в Донецькій області висновок про повернення надмірно сплаченого податку на прибуток в розмірі 818 466, 00 грн. є обґрунтованими правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про зобов'язання Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області подати до Головного управління державної казначейської служби України в Донецькій області висновок про повернення надмірно сплаченого податку на прибуток у розмірі 818 466,00грн., з Державного бюджету України суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України та розділу ІІІ Порядку повернення, положення яких перекликаються між собою, контролюючий орган готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Тому у цьому випадку вимога позивача зобов'язати податковий орган прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених сум податку та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, вказує на спосіб відновлення порушеного права.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така позиція суду узгоджується з усталеною практикою та висновками Верховного суду України.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державно влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності

Таким чином, враховуючи всі обставини справи, надані суду докази, суд дійшов висновку, що відповідач 1 не довів правомірність своїх дій, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати, понесені позивачем, підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, у сумі 1378,00 грн.

Керуючись Податковим кодексом України, ст. ст. 7, 17, 86, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання протиправними дій щодо невжиття передбачених ст.43 Податкового кодексу України заходів, спрямованих на повернення надмірно сплаченого податку на прибуток в розмірі 818466,00грн. та зобов'язання подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області висновок про повернення надмірно сплаченого податку на прибуток в розмірі 818466,00грн. з Державного бюджету України. - задовольнити.

Визнати протиправними дії Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області щодо невжиття передбачених статтею 43 Податкового кодексу України заходів, спрямованих на повернення Державному підприємству "Національна енергетична компанія "Укренерго" надмірно сплаченого податку на прибуток у сумі 818 466,00грн.

Зобов'язати Артемівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області подати до Головного управління державної казначейської служби України в Донецькій області висновок про повернення надмірно сплаченого податку на прибуток у розмірі 818 466,00грн., з Державного бюджету України.

Стягнути на користь Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (код ЄДРПОУ 00100227) 1378(одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39884035).

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 23 серпня 2016 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.