Постанова № 59958926, 23.08.2016, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/7552/16-а

Провадження №2-а/751/257/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2016 року м. Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді Маслюк Н.В.,

при секретарі Дасюк Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

20.07.2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в місті Чернігові, правонаступником якого є Чернігівське об'єднане Управління Пенсійного фонду України, про визнання неправомірними дій відповідача щодо обрахунку пенсії із застосуванням показника середньої плати (доходу) за 2007 рік; зобов'язання відповідача провести обрахунок пенсії у відповідності до статей 27 і 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачувати в обрахованому розмірі з 26.07.2012 року, а також стягнути понесені судові витрати (а.с. 2).

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 07 липня 2005 року йому призначено пенсію у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З 26.07.2012 року йому призначено пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З листа УПФУ в місті Чернігові від 07.07.2016 року він дізнався, що при призначенні йому пенсії у 2012 році було застосовано показник середньої заробітної плати за 2007 рік, а не показник середньої заробітної плати в цілому в Україні, за три календарні роки, які передували року звернення про призначення пенсії на пільгових умовах по Списку №1 (у відповідності до положень статей 27 і 28 закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»). Отже, дії відповідача призвели до нарахування пенсії в менших розмірах, ніж в тому випадку якби пенсію, обраховували у відповідності до діючого законодавства.

Ухвалою Новозаводского районного суду м. Чернігова від 25 липня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в місті Чернігові, правонаступником якого є Чернігівське об'єднане Управління Пенсійного фонду України, про визнання незаконними та зобов'язання вчинити певні дії в частині вимог за період з 26.07.2012 року по 19.01.2016 року - залишено без розгляду (а.с.10-11).

Позивач у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі, зазначивши, що свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.21).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без участі представника (а.с.26) та письмові заперечення (а.с.15) у відповідності до яких просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст.41 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 07.07.2005 року перебував на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області і отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с.36).

На підставі поданої позивачем заяви від 26.07.2012 року (а.с.34), ОСОБА_1 призначено пенсію за віком за Списком №1, згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та здійснено перерахунок, з якого вбачається, що при обчисленні пенсії позивачеві показник середньої заробітної плати 2012 року був змінений на цей показник за 2007 рік, що вплинуло на розмір призначеної пенсії, оскільки застосований показник є меншим.

Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну сину. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язати діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Відповідно до статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону № 1058-ІV та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно зі статтею 7 Закону № 2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

У частині першій статті 9 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Частиною третьою статті 45 цього Закону встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок призначення пенсії шляхом переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

Однак позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Зокрема, при призначенні пенсії за вислугу років показник середньої заробітної плати (доходу) при її розрахунку не застосовується, оскільки основою доходу є грошове забезпечення.

Так, позивач звернувся до відповідача із заявою 26.07.2012 р., у якій просив призначити пенсію за віком (а.с.34). Пенсія за віком згідно поданої заяви йому була призначена на підставі вперше поданих документів з 26.07.2012 року, а не матеріалів пенсійної справи за вислугу років, яка виплачувалась Головним управлінням Пенсійного фонду України.

Така правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 31 березня 2015 року (справа № 21-612а14) та від 22 грудня 2015 року (справа № 21-4071а15).

Виходячи з цього, при призначенні позивачеві пенсії за віком відповідачем не могли бути застосовані положення ч.3 ст. 45 Закону Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка регулює порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного відповідно до цього Закону, на інший.

Тому при обчисленні пенсії позивачеві відповідач повинен був керуватися положеннями ст. 27, 28 та 40 Закону Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо призначення пенсії за віком і застосувати показник середньої заробітної плати в цілому в Україні за три календарні роки, які передували року звернення позивача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до цього Закону.

Враховуючи зазначене, законних підстав для застосування цього показника за 2007 рік у відповідача не було. Неправильно обчисливши розмір пенсії позивача при її призначенні на підставі поданої заяви від 26.07.2012 р., відповідач обмежив законні права позивача, які підлягають поновленню судом.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 69-72, 104-106, 158-163 КАС України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Конституцією України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Чернігівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2007 рік.

Зобов'язати Чернігівське об'єднане Управління Пенсійного фонду України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком на умовах і в порядку, передбачених ст.ст.27, 28 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, починаючи з 20.01.2016 року, з урахуванням раніше здійснених виплат.

Стягнути з Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн 20 коп судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.В. Маслюк