Постанова № 59957257, 22.08.2016, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/2295/15-а

Провадження № 2-а/654/17/2016

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2016 року м. Гола Пристань

Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Третьякової І.В.

за участю секретаря Друговин В.М.

позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гола Пристань Херсонської області в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Новософіївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області про встановлення відсутності повноважень на виконання службових обов'язків сільського голови, -

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулися до суду з вищевказаним позовом в якому просять встановити відсутність повноважень ОСОБА_5 на виконання службових обов'язків сільського голови Новософіївської сільської ради в період з 12.08.2011р. по 17.07.2013р., з 09.09.2014р. і по теперішній час; визнати виконання службових обов'язків сільського голови ОСОБА_3 та виплату йому заробітної плати в цей період незаконним; стягнути з Новософіївської сільської ради на користь позивачки ОСОБА_1 судовий збір.

В обґрунтування заявлених вимог посилаються на те, що постановою старшого слідчого прокуратури Голопристанського району Херсонської області від 12.08.2011 року ОСОБА_3 було відсторонено від посади голови Новософіївської сільської ради, оскільки останній мав статус обвинуваченого у кримінальній справі №620157-11 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 368 ч.3 КК України. Однак, від виконання повноважень сільського голови ОСОБА_3 за власною заявою відсторонився лише 17.07.2013 року. Таким чином, позивачі вважають, що відповідач перебував на вказаній посаді в період між 12.08.2011 та 17.07.2013 року, як не уповноважена особа, а тому відповідно не мав права на отримання заробітної плати.

Крім цього, на підставі рішення 47 сесії Новософієвської сільської ради № 478 від 09.09.2014 року ОСОБА_3 знову приступив до виконання повноважень сільського голови. Однак, вказане рішення було скасоване постановою Голопристанського районного суду Херсонської області від 10.02.2015р. А тому, з моменту прийняття незаконного рішення сільською радою і до теперішнього часу відповідач не має права обіймати дану посаду, оскільки також являється не уповноваженою особою.

Перебування ОСОБА_3 у вказані періоди на посаді голови Новософіївської сільської ради призвело до порушення прав позивачів, оскільки останні займалися оформленням документів на земельні ділянки. В ході формування пакету технічної документації були зібрані дозволи, довідки, рішення сесій сільської ради за підписом відповідача, а також державні акти підписані ним же. Так як, на думку позивачів, ОСОБА_3 перебував на посаді голови не легітимно, підписані ним документи не мають юридичної сили, а тому потребують переоформлення. Також, на виплату заробітної плати відповідачу були витрачені кошти місцевого бюджету, що порушило права позивачів, як членів територіальної громади, оскільки вказані витрати могли бути використані на інші більш корисні цілі.

В судовому засіданні позивачі позовні вимоги уточнили та просили встановити відсутність повноважень ОСОБА_5 на виконання службових обов'язків сільського голови в період з 12.08.2011р. по 17.07.2013р., та з 09.09.2014р. по 05.11.2015 року, тобто до моменту його звільнення у зв'язку з закінченням строку повноважень. В решті позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити на підставах вказаних в позові.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову, у зв'язку з його необґрунтованістю та безпідставністю. Пояснив, що виконував свої функціональні обов'язки, як голова сільської ради в межах наданих йому повноважень. Рішення про відсторонення його від заняття даної посади Новософіївською сільською радою не приймалось, а тому в його діях відсутні будь-які порушення.

Відповідач представник Новософіївської сільської ради в судовому засіданні також не визнала позовні вимоги та просила відмовити в їхньому задоволенні з підстав наведених ОСОБА_3 Крім цього вказала, що позивачі не являються суб'єктами владних повноважень, а тому не мають права порушувати питання про наявність чи відсутність повноважень у сільського голови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Предметом судового розгляду являється встановлення відсутності у ОСОБА_3 повноважень як сільського голови у період з 12.08.2011р. по 17.07.2013р., та з 09.09.2014р. по 05.11.2015 року та визнання виконання ним службових обов'язків і отримання заробітної плати у цей період незаконним.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі Закон) сільський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села. Сільський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського голови обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України.

Відповідно до ч.2 ст. 141 Конституції України, територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права обирають шляхом таємного голосування відповідно сільського, селищного, міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових виборах, становить п'ять років.

Згідно частини 1 ст. 42 Закону повноваження сільського голови починаються з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.

Частина 3 ст. 42 Закону передбачає, що повноваження сільського голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених статтею 79 цього Закону, що має наслідком звільнення його з посади.

Частиною 1 та 2 ст. 79 Закону передбачені підстави для дострокового припинення повноважень сільського голови.

Відповідно до п.16 ч.1 ст. 26 Закону виключно на пленарних засіданнях сільської ради вирішується питання про прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського голови у випадках, передбачених цим Законом.

Отже, вищевказаними правовими нормами передбачено порядок обрання сільського голови, строки його повноважень, включаючи його початок та закінчення, підстави дострокового припинення повноважень сільського голови та орган, який має право приймати рішення з цього питання.

Таким чином, порушення питання щодо встановлення відсутності у ОСОБА_3 повноважень сільського голови належить до компетенції сільської ради, а тому такий спір не може бути предметом судового розгляду за зверненням фізичних осіб, оскільки останні не являються суб'єктом владних повноважень, який наділений правом оспорювання компетенції іншого суб'єкта владних повноважень.

До цього висновку суд приходить враховуючи позицію ВАС України, наведену в ухвалі від 25 травня 2016 року, в якій зокрема зазначено наступне.

Відповідно до частини 3 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Пунктом 3 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Компетенція - це сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Під компетенційними спорами розуміються спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень.

Компетенцію державного органу чи посадової особи становлять їхні повноваження, визначені законом. Внаслідок різного тлумачення законодавства компетенція суб'єктів владних повноважень може перетинатися, внаслідок чого виникає компетенційний спір.

Завдання суду у компетенційних спорах, з урахуванням загального завдання адміністративного судочинства, розв'язати законодавчі колізії, а також, усунути наслідки дублювання повноважень.

При цьому, позивачем у компетенційних спорах є суб'єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб'єкт владних повноважень, відповідач, своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або у випадку, коли прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

Таким чином, спори, визначені пунктом 3 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть виникати внаслідок різного тлумачення суб'єктами владних повноважень законодавства щодо їхньої компетенції на вирішення певних питань у сфері управління. Також спори з приводу компетенції виникають у разі виявлення привласнення повноважень іншого суб'єкта владних повноважень або перевищення власних повноважень.

Пунктом 6 частини четвертої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов може містити вимогу про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Отже, адміністративний позов, відповідно до приписів пункту 6 частини четвертої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, може містити вимогу про встановлення компетенції, однак, така вимога може мати місце лише у спорі між близькими за функціями суб'єктами владних повноважень, що виник з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Таким чином, оскільки в задоволенні вимоги про встановлення відсутності в ОСОБА_3 повноважень на виконання обов'язків сільського голови суд відмовляє з вищевикладених підстав, то інші заявлені позивачами вимоги також не підлягають задоволенню у зв'язку з їхнім похідним характером.

Так як в задоволенні позовних вимог суд відмовляє повністю, судові витрати понесені ОСОБА_1 на сплату судового збору не підлягають компенсації за рахунок відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 11, 17, 158-163 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

В задоволені позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: І. В. Третьякова