Ухвала суду № 59957126, 25.08.2016, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 601/718/16Головуючий у 1-й інстанції Білосевич Г.С. Провадження № 22-ц/789/1051/16 Доповідач - Хома М.В.Категорія - 50

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2016 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючої - Хоми М.В.

суддів - Козак І. О., Загорський О. О.,

секретар - Танцюра О.В.

з участю ОСОБА_1, ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 12 липня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 в її користь аліментів на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу відповідача, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування позовних вимог вказала, що з 23 червня 2010 року вона перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, однак на даний час шлюбні відносини фактично припинились. 30 липня 2010 року у них народилась донька ОСОБА_4, яка перебуває на утриманні позивачки. Відповідач не надає у добровільному порядку допомоги на утримання доньки, хоча має таку можливість.

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 12 липня 2016 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на неповнолітню дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27 квітня 2016 року до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 551,20 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким частково задовольнити позов та стягувати з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 в розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Вказує, що судом порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, оскільки позивачкою не надано суду доказів на підтвердження факту ухилення відповідача від надання матеріальної допомоги на утримання дочки.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, який підтримав доводи апеляційної скарги, ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3, які вважають рішення суду законним та обгрунтованим, проти задоволення апеляційної скарги заперечили, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції врахував відсутність доказів того, що відповідач регулярно та в достатній мірі бере участь в утриманні дитини, також врахував матеріальне становище сторін та дитини і дійшов висновку про необхідність стягнення аліментів. Визначаючи розмір аліментів, суд врахувавши обставини, визначені ст. 182 СК України, в тому числі й те, що відповідач офіційно працює, прийшов до переконання про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку відповідача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

Судом встановлено, що сторони по справі є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Сторони проживають в одній квартирі, проте шлюбні відносини між ними припинені, спільного господарства сторони не ведуть, розглядається питання щодо розірвання шлюбу. Утриманням доньки займається позивачка.

ОСОБА_2 працює вчителем основ здоров'я Підлісецької ОСОБА_5 ступенів та загальна сума її доходу з жовтня 2015 року по березень 2016 року становить 20 269 грн. 37 коп.

ОСОБА_1 працює на посаді інспектора в Кременецькому районному центрі зайнятості.

Відповідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Врахувавши обставини справи та норми ст. ст.182, 183 СК України, суд прийшов до вірного висновку про необхідність стягнення з відповідача аліментів на утримання доньки в розмірі 1/4 частини його заробітку.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не враховано, що ОСОБА_1 здійснює оплату комунальних послуг житла, у якому проживають сторони та дитина, оплачував витрати на лікування дитини, забезпечує фінансові потреби доньки, приймає активну участь у її вихованні, що підтверджується актом обстеження на факт проживання ОСОБА_1 від 25.05.2016 року, складеного депутатом Кременецької міської ради, тобто він не ухиляється від утримання неповнолітньої дитини, колегія суддів оцінює критично, виходячи з таких мотивів.

У даній справі предметом спору є матеріальне утримання дитини, тому доводи щодо участі батька у вихованні дитини не можуть бути підставою для відмови у стягненні аліментів.

Також не є підставою для відмови у стягненні аліментів факт оплати батьком комунальних послуг за житло, так як обовязком батьків, окрім забезпечення житлових умов, є також забезпечення дитині рівня життя, необхідного для її розвитку.

Ні в суді І інстанції, ні в апеляційній інстанції відповідач не конкретизував, яким же чином він надає дитині утримання, які продукти харчування, одяг чи інші необхідні речі він для неї придбаває. На запитання, що ОСОБА_1 придбав для доньки, яка 1 вересня 2016 року іде у 1-й клас, останній пояснив, що купив тільки зошити.

Враховуючи такі обставини та наявність у відповідача постійної оплачуваної роботи, вірним є висновок суду І інстанції про недоведеність відповідачем того, що він бере участь в утриманні дитини у достатній мірі.

Окрім цього, відповідач згідний сплачувати аліменти у розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Враховуючи, що такий розмір визначений чинним законодавством як мінімальний розмір аліментів, а істотних обставин для стягнення аліментів у мінімальному розмірі відповідачем не наведено, колегія суддів не вбачає підстав для зміни рішення.

Рішення суду є законним та обґрунтованим. Мотиви, зазначені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 12 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_6