Рішення № 5995709, 24.02.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" лютого 2009 р.Справа № 22/3 За позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Кротошин Пустомирівського району Львівської області

до приватного підприємства "Транс-Авто-Д", м. Волочиськ

про стягнення 83730,00грн.

Суддя Заверуха С.В.

Представники сторін:

позивач: ОСОБА_1 - приватний підприємець

відповідач: не з'явився

Рішення приймається 24.02.2009 р., оскільки в судовому засіданні 23.02.2009 р. оголошувалась перерва.

Суть спору: позивач в судовому засіданні 10.02.2009 р. подав суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 83730,00грн., з яких 52500,00грн. - заборгованість, 29230,00грн. - пеня, 2000,00грн. - витрати на юридичну допомогу. На підтвердження позовних вимог позивач посилається на договір №47/07 від 26.12.2007р. про надання транспортних послуг, акт виконаних робіт №47/07 від 07.07.2007р., претензії, банківські виписки, гарантійний лист, докази виконання перевезення, договір №5 про надання адвокатських послуг від 20.06.2008р.

Позивач в судовому засіданні 23.02.2009р. подав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій зменшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача на свою користь 70870,00грн., з яких 42500,00грн. - заборгованість, 28370,00грн. - пеня. Від стягнення судових витрат в частині адвокатських послуг позивач відмовився. На підтвердження позовних вимог позивач посилається на договір №47/07 від 26.12.2007р. про надання транспортних послуг, акт виконаних робіт №47/07 від 07.07.2007р., претензії, банківські виписки, гарантійний лист, докази виконання перевезення.

Оскільки зменшення позовних вимог не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, вони господарським судом приймаються.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзиву на позов не подав, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, що не перешкоджає вирішенню спору згідно ст.75 ГПК України.

10 лютого 2009 року відповідач надав суду клопотання, в якому не визнає позовні вимоги. Проте, повноважний представник відповідача в судовому засіданні 10 лютого 2009 р. заперечуючи проти розміру вимог вказує, що в грудні 2009 року відповідач здійснив оплату за договором в сумі 10000 грн., однак дана сума включена в предмет позову. Крім того, представник відповідача в судовому засіданні 10 лютого 2009 р. виявив бажання вирішити спір мировою угодою.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець.

26 грудня 2007року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання транспортних послуг №47/07. Відповідно до п.1.1. договору позивач (перевізник) надає відповідачу (замовнику) послуги по перевезенню автомашинами сільськогосподарської техніки по маршруту Харзевінкель (Німеччина) - Київ (Україна). Загальна вартість контракту складає 142500,00грн. в томі числі ПДВ 20% - 3500,00грн.

Згідно п. 2.1 договору перевізник зобов'язаний надати в узгоджений термін транспортний засіб придатний в технічному відношенні для перевезення вантажу, доставити вантаж в пункт призначення і передати його уповноваженій на отримання особі.

Замовник зобов'язаний провести оплату в розрахунку: 50% авансова передоплата, 50% по факту розвантаження (п.2.2. договору). У разі не сплати замовником коштів за перевезений вантаж, протягом терміну вказаного в п.2.2. він сплачує перевізнику пеню за кожен день прострочки в розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, згідно Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №54/96-ВР від 22.11.1996р. Сплата пені не звільняє замовника від договірних зобов'язань (п.3.2. договору).

Згідно договору позивач надає перевезення автомашинами DAF ВС1689АТ/НОМЕР_4, МАN ВС8086ВА/НОМЕР_5, МАN 2340 АХ/ НОМЕР_6.

Відповідно до п.5.1 договору останній набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 26.12.2008 р.

Згідно акту виконаних робіт №47/07 від 07.07.2008р. позивач на підставі договору про надання транспортних послуг №47/07 від 26.12.2007р., виконав транспортні послуги (надав для перевезення три автопотяги з напівпричіпами) на суму 142500,00грн., в томі числі ПДВ 20% - 3500,00грн.

Даний акт підписаний та скріплений печатками представників сторін.

Згідно актів виконаних робіт від 26.12.2007р. №№ 47, 48, 49 на суми по 60 000 грн. відповідно, позивач виконав транспортні послуги автомобілями ВС1689АТ/НОМЕР_4, ВС8086ВА/НОМЕР_5, ВС2340 АХ/ НОМЕР_6 по маршруту Харзевінкель (Німеччина) - Київ (Україна).

Вказані акти підписані та скріплені печатками позивача та ТзОВ "Українська аграрна лізінгова компанія", м. Київ.

Відповідно до міжнародних товарно-транспортних накладних (СМR) наданих в матеріали справи, вантажоодержувачем - ТОВ "Українська аграрна лізингова компанія", м. Київ 28 грудня 2007 р. проведено розгрузку вантажу та отримано вантаж, що підтверджується митним штампом.

Згідно письмових пояснень позивача (від 24.02.2009р.) 28.12.2007 року проведено розгрузку вантажу, який було вручено ТОВ "УкрАгроЛіз" м. Київ. Відповідно до пояснення ніяких інших відносин, крім договору про надання транспортних послуг, у позивача з ПП "Транс-Авто-Д", м.Волочиськ не було.

Відповідач належним чином свої зобов'язання по договору не виконав. Тому, позивачем на адресу відповідача були надіслані вимоги про сплату заборгованості в сумі 142500,00грн. та в сумі 52500,00грн. Відповідач 08.08.2008р. надіслав позивачу гарантійний лист із зобов'язанням сплати боргу в сумі 142500,00грн. в термін до 30.09.2008р. Відповідач частково, на суму 100000,00грн., виконав свої зобов'язання.

Відповідач оплатив отримані послуги в розмірі 100000,00грн., що підтверджується банківськими виписками від 11.09.2008р., 25.09.2008р., 01.10.2008р., 09.10.2008р., 10.10.2008р., 04.11.2008р., 29.12.2008р. На день вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 42500,00грн.

За невиконання взятих на себе зобов'язань позивач нарахував відповідачу пеню за прострочення перерахування грошових коштів в сумі 28370,00грн. за період з 01.01.2008р. по 18.02.2009р.

Акт звірки розрахунків станом на час розгляду справи в суді відповідачем не підписаний.

В зв'язку з непогашенням відповідачем заборгованості у повному розмірі в добровільному порядку позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 42500,00грн.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обовязків сторін є укладення між ними договору. В силу зобовязання боржник зобовязаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку, тобто сплати боргу.

Згідно ст.526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно п.1 ст.636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Стаття 908 Цивільного кодексу України визначає, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно п.1 ст.909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів перевезення. Так, позивач зобов'язувався доставити довірений їй другою стороною (відповідачем) вантаж до пункту призначення (м. Київ) та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві). В даному випадку одержувачем вантажу є ТзОВ "УкрАгроЛіз" м. Київ, який згідно міжнародних транспортних накладних та актів виконаних робіт прийняв перевезений вантаж. При цьому, в актах виконаних робіт від 26.12.2007 р. №№ 47,48,49 вказані автомашини визначені договором про надання транспортних послуг №47/07 від 26.12.2008 р.

Відповідач факт отримання ТзОВ "УкрАгроЛіз" м. Київ вантажу у строки визначені договором не заперечив.

Крім того, виконання робіт позивачем підтверджує акт виконаних робіт №47/07 від 07.07.2008 р., гарантій лист від 08.08.2009 р. та часткова сплата заборгованості відповідачем згідно платіжних доручень.

Згідно п.1 ст.916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із договору перевезення встановлена ст.920 ЦК України, в якій вказано, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Договором, укладеним між сторонами, визначена плата за перевезення вантажу в розмірі 142500,00грн.

Факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 42500,00грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме договором, актом виконаних робіт, вимогами, частковою сплатою заборгованості згідно платіжних доручень на суму 100000грн., тощо. Доказів повної оплати відповідачем не надано.

Згідно п.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Строк виконання зобов'язання сторонами визначений, зокрема п.2.2 укладеного договору вказано, що відповідач здійснює оплату в розрахунку: 50% відсотків авансова передоплата, 50% по факту розгрузки. Позивач в судовому засіданні пояснив, що авансової передоплати не було.

Митний штамп від 28.12.2007 р. та відтиск печатки з підписом представника ТОВ "Українська аграрна лізингова компанія", м. Київ, на міжнародно-транспортних накладних (СМR), свідчать про розгрузку та прийняття вантажоодержувачем вантажу.

Відповідачем факт розгрузки та прийняття вантажу не спростовано.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, враховуючи зміст укладеного договору, міжнародні транспортні накладні, чинне законодавство України, у позивача виникло право вимагати оплати послуг за перевезення вантажу 29 грудня 2007р.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 42500,00грн., обгрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 3 ст.549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобовязання. Відповідно до ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п.3.2. договору позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 28370,00грн. за період з 01.01.2008р. по 18.02.2009р. Втім, правомірним є нарахування пені в сумі 15169,19грн. за період з 29.12.2007р. по 29.06.2008р. (шість місяців з урахування імперативного припису, передбаченого ст.232 ГК України), яка також підлягає стягненню з відповідача. При цьому судом враховано, що до 11 вересня 2008 року заборгованість відповідача перед позивачем за договором про надання транспортних послуг складала 142500,00грн., згідно платіжних доручень наданих в матеріали справи та акту звірки взаєморозрахунків.

В решті позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 13200,81грн. необхідно відмовити.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати згідно необхідно покласти на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Кротошин Пустомитівського району Львівської області до приватного підприємства "Транс-Авто-Д" м. Волочиськ Хмельницької області про стягнення 70870,00 грн. задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Транс-Авто-Д" м. Волочиськ Хмельницької області (вул. Копачівська, б.6, іден. код. 34412482) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Кротошин Пустомитівського району Львівської області (АДРЕСА_1, іден. код НОМЕР_1) 42500,00грн. (сорок дві тисячі п'ятсот гривень 00 коп.) основного боргу, 15169,19грн. (п'ятнадцять тисяч сто шістдесят дев'ять гривень 19 коп.) пені, 576,69грн. (п'ятсот сімдесят шість гривень 69 коп.) державного мита та 96,01грн. (дев'яносто шість гривень 01 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті суми позову відмовити.

СуддяС.В. Заверуха

Віддрук. 3 прим.:1 - до справи,2 - позивачу,3 - відповідачу. Помічник судді-Цимбалюк І.О.