Рішення № 59955430, 09.06.2016, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/759/16-ц

Провадження № 2/520/1923/16

Заочне Рішення

іменем України

09 червня 2016 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Прохорова П.А.,

при секретарі Цвігун А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, що діє в інтересах недієздатних осіб, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Дачно-будівельного кооператив "Відпочинок трудящих" та Одеської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

встановив:

Позивач звернувся до суду з наведеним позовом, у якому вказуючи на обставини спадкування недієздатними ОСОБА_4 та ОСОБА_3 майна після смерті їх матері, ОСОБА_5, та посилаючись на обставини, які унеможливлюють таке спадкування у позасудовому порядку, просив суд визнати за ОСОБА_2 та за ОСОБА_3 право власності, як таке що набуто у порядку спадкування за законом, по

1/2 частці земельної ділянки, площею 0,0619 га, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Окружна, 38, діл. № 2, та по 64/6000 частин будівель дачно-будівельного кооперативу «Відпочинок трудящих», за кожним.

В судове засідання сторони не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Представник позивачів звернулась до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримала, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідачі своїх представників у судове засідання не направили, заперечень проти позову не надали.

З викладених обставин, зважаючи на те, що представники відповідачів за обставинами розгляду справи повторно не зявилися до суду не повідомляючи при цьому про поважність причин такої неявки, суд, керуючись положеннями ч.4 ст. 169 ЦПК України, 224-226 ЦПК України, ухвалив розглядати справу на підставі наявних доказів та постановити Заочне рішення.

Так, дослідивши доводи позову та перевіривши їх долученими до матеріалів справи доказами, суд встановив наступне.

Підставою для звернення до суду стало те, що 29.10.2015 року опікун недієздатних на підставі Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10.02.2015 року по справі №521/16330/14-ц, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 із заявами щодо видачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свідоцтв про право на спадщину за законом на 1/6 частку (кожному) у праві власності на земельну ділянку під № 2, площею 0,0619 га., розташовану на території Одеської міської ради, м. Одеса, Київський район, вул. Окружна, 38 та того ж дня отримав лист-відмову за вих. № 757/02-14, у якому повідомлялось про те, що відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. Згідно наданих суду пояснень, аналогічних підстав неможливим вбачається і спадкування 64/6000 частин будівель дачно-будівельного кооперативу «Відпочинок трудящих».

Так, матеріалами справи підтверджено, що 01.04.2006 року помер ОСОБА_7 (актовий запис про смерть № 3267 від 04.04.2006 року, зроблений Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси), який був батьком недієздатних осіб.

04.10.2006 року державним нотаріусом Сьомої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 - відкрито спадкову справу за № 40783305.

З матеріалів зазначеної спадкової справи, копія яких долучена до матеріалів справи (а.с. 96-129) вбачається, що спадкоємець ОСОБА_5 - жінка ОСОБА_7, успадкувала після його смерті 1/3 частину земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Окружна 38, діл. № 2, та належала спадкодавцю на праві приватної власності на підставі Державного Акту на право приватної власності на землю ОСОБА_2 Р1 № 450033, виданого Одеською міською радою народних депутатів 27.11.2001 року та на 1/3 частину від 64/1000 частин (тобто 64/3000 частини) будівель дачно-будівельного кооперативу «Відпочинок трудящих».

Іншими спадкоємцями майна, після смерті ОСОБА_7 виступили його сини ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що отримали відповідні свідоцтва про право на спадщину за законом у аналогічних частках по 1/3 частині земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Окружна 38, діл. № 2 та по 64/3000 частин будівель дачно-будівельного кооперативу «Відпочинок трудящих», однак до тепер не зареєстрували такого права власності.

Зазначені свідоцтва про право на спадщину за законом були зареєстровані у нотаріальному реєстрі відповідно до вимог закону, про що свідчать кореспондуючі відмітки на таких свідоцтвах.

22.08.2014 року ОСОБА_5 померла, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції було вчинено актовий запис №8857 від 30.08.2014 року, та після її смерті відкрилась спадщина.

30.10.2015 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 до майна померлої ОСОБА_5 було заведено спадкову справу №11/2015, (індекс справи №02-14), копія якої долучена до матеріалів справи, а.с.131-176.

Підставою для відкриття вказаної спадкової справи стали заяви ОСОБА_1, який діяв від імені недієздатних ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про видачу вказаним особам свідоцтв про право на спадщину за законом на відповідні частки земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Окружна 38, діл. № 2.

При цьому в обґрунтування прав зазначених осіб на спадкування за законом заявник надав нотаріусу докази перебування таких осіб у родинних відносинах з спадкодавицею за ступенем спорідненості сини мати, та докази про те, що зазначені спадкоємці проживали з спадкодавицею та бути зареєстровані за останньою адресою її проживання АДРЕСА_1, та відповідно фактично прийняли спадщину.

За наслідками розгляду таких заяв приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 було направлено на адресу заявника лист, яким розяснено, що право власності на спірне майно немає належної державної реєстрації, а тому його спадкування у позасудовому порядку вбачається неможливим.

Спадкування іншого майна 64/3000 частин (по 64/6000 частин на користь кожного з спадкоємців), будівель дачно-будівельного кооперативу «Відпочинок трудящих», майнові права на які належали спадкодавиці згідно свідоцтва про право на спадщину за законом №2-546 від 28.02.2007 року, у позасудовому порядку вбачається неможливим з аналогічних підстав.

У звязку з викладеним суд вважає за необхідне вказати наступне.

Згідно положень ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а можливими спадкоємцями за законом визначено фізичних осіб, які є живими на час відкриття спадщини (ст. 1222 ЦК України).

При цьому до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Право на спадкування, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 ЦК України.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкування за законом відбувається у порядку черговості, при цьому кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Згідно приписів ст. 1267 ЦК Українирозмір частки у спадщині спадкоємців за законом є рівними.

За змістом норм статей 1268 - 1269ЦКпорядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та від особливостей правового статусу спадкоємця як малолітньої, неповнолітньої, недієздатної особи або ж особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

Так, в силу ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. При цьому спадщина належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ст. 1268 ЦК України).

Так, згідно наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», при розгляді справ про визнання права власності на спадкове нерухоме майно у випадках, якщо спадщина прийнята, проте спадкоємцем не було одержано свідоцтво про право на спадщину (ст. 1297ЦК) або не здійснено державну реєстрацію права на спадщину (ст. 1299 ЦК), слід брати до уваги, що законодавець розмежовує поняття "виникнення права на спадщину" та "виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини", і пов'язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки.

Відсутність державної реєстрації майнових прав спадкодавця щодо нерухомого майна, відповідно до норм цивільного права, не передбачає правових наслідків у виді втрати права спадкоємців на таку спадщину.

Відповідно до п. 23 постанови №7 від 30.05.2008 року Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справах про спадкування», у випадку відмови нотаріуса в оформленні спадщини, особа-спадкоємець з метою прийняття спадщини може звернутися до суду за загальними правилами цивільного провадження.

Відповідно до п. 3.1 Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту шляхом його визнання (ст. 392 ЦК України).

Кореспондуючими є положення ст. 41 Конституції України, за якими кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до положень ст.ст. 10, 11, 58, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та в межах і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому сторони мають право обґрунтовувати належність конкретно доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень та зобовязані довести перед судом ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

При цьому з доданих до матеріалів справи доказів вбачається, що спірна земельна ділянка за адресою: м. Одеса, вул. Окружна 38, діл. № 2, в цілому має площу 0,0619 га, цільове призначення для індивідуального дачного будівництва, із межами, визначеними в технічному звіті геодезичних робіт по встановленню меж земельної ділянки від 15.07.2015 року, складеному ФОП ОСОБА_9 (і/н: НОМЕР_1, кваліфікаційний сертифікат №011418 від 24.10.2013 року)

До обсягу будівель дачно-будівельного кооперативу «Відпочинок Трудящих», що розташований в м. Одесі по вул. Окружній, 38, входять в цілому сім дачних камяних будівель під літерами «А, Б, В, Г, Ю, П, Р», загальною площею 357, 20 кв.м. та надвірних споруд, розташованих на земельній ділянці, що вбачається з наявних у спадковій справі №1078/2004 відомостей, а.с. 34.

При цьому оскільки ОСОБА_7 на праві приватної власності належало 64/1000 частин ДБК «Відпочинок трудящих» на підставі свідоцтва про право власності на будівлі дачно-будівельного кооперативу «Відпочинок Трудящих», які, згідно технічного паспорту р.н. 13с-116-162 від 02.11.2006 року (а.с.16-18), складаються в цілому з дачної будівлі дачі - літ. «А», господарських споруд: літньої кухні з підвалом - літ. «Ш», сараїв літ. «Ш1, Ц», навісу - літ. «52», вбиральні літ. «53», душу літ. «54», мостіння літ. «І», та огорожі літ «№14», у наступному, спадкуючи відповідні частки такого майна, спадкоємці, успадковуючи майно в частках від початкового її розміру отримували майнові права щодо майна, яке в цілому свій фактичний обсяг не змінило.

Тобто на час розгляду справи склалась ситуація коли ОСОБА_3 та ОСОБА_2, кожен, є належним власником 1/2 частини (1/3 частина після спадкування після смерті ОСОБА_7 та 1/6 частина після спадкування після смерті ОСОБА_5Н.) нерухомого майна, яке в цілому складає дачу - літ. «А», господарських споруд: літньої кухні з підвалом - літ. «Ш», сараїв літ. «Ш1, Ц», навісу - літ. «52», вбиральні літ. «53», душу літ. «54», мостіння літ. «І», та огорожі літ «№14», та яке одночасно, в цілому, складає 64/1000 частин будівель дачно-будівельного кооперативу «Відпочинок Трудящих».

З викладених фактичних обставин та правових положень, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позову та необхідність їх задоволення, оскільки їх повне задоволення забезпечить належний та ефективний захист порушених прав та інтересів позивачів, що кореспондує засадам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року.

Керуючись положеннями ст.ст. 10, 11, 57-61, 169, 208-209, 212-216, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1218, 1222, 1261-1265, 1267, 1268-1269, 1297, 1299 ЦК України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1, що діє в інтересах недієздатних осіб, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Дачно-будівельного кооператив "Відпочинок трудящих" та Одеської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку у спільній частковій власності на земельну ділянку, площею 0,0619 га, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Окружна, 38, діл. № 2, для індивідуального дачного будівництва у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 та на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом., зареєстрованого в реєстрі за № 2-569, в межах зазначених в Технічному звіті з геодезичних робіт по встановленню меж земельної ділянки від 15.07.2015 року, складеному ФОП ОСОБА_9 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, кваліфікаційний сертифікат № 011418 від 24.10.2013 р.).

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку у спільній власності на земельну ділянку, площею 0,0619 га, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Окружна, 38, діл. № 2, для індивідуального дачного будівництва у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 та на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за № 2-560, в межах зазначених в Технічному звіті з геодезичних робіт по встановленню меж земельної ділянки від 15.07.2015 року, складеному ФОП ОСОБА_9 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, кваліфікаційний сертифікат № 011418 від 24.10.2013 р.).

Визнати право власності за ОСОБА_3 на 64/6000 частин у спільній власності на дачну будівлю в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, яка розташована за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Окружна, 38 та в цілому складається з: дачної будівлі літ. «А» - дача; господарських споруд літ. «Ш» - літня кухня з підвалом; літ. «Щ1, Ц» - сарай; літ. «52» - навіс; літ. «53» - вбиральня; літ. «54» - душ; літ. «І» - мостіння; літ. «№ 14» - огорожа.

Визнати право власності за ОСОБА_2 на 64/6000 частин у спільній власності на дачну будівлю в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, яка розташована за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Окружна, 38 та в цілому складається з: дачної будівлі літ. «А» - дача; господарських споруд літ. «Ш» - літня кухня з підвалом; літ. «Щ1, Ц» - сарай; літ. «52» - навіс; літ. «53» - вбиральня; літ. «54» - душ; літ. «І» - мостіння; літ. «№ 14» - огорожа.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з моменту отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси протягом 10 днів після проголошення рішення.

Суддя П. А. Прохоров