Ухвала суду № 59955425, 21.06.2016, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/3768/16-ц

Провадження № 2/520/2785/16

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

21 червня 2016 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Прохорова П.А.,

при секретарі Цвігун А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву позивача про застосування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом, ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу,

встановив:

04 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до відповідачів, та просив стягнути з них заборгованість, що випливає з неналежного виконання ними укладених між сторонами кредитних договорів, - в розмірі, еквівалентному 1000000,00 дол. США, що за наданими позивачем розрахунками еквівалентно до 26108500,00 грн.

17 червня 2016 року позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, у якій вказуючи на невиконання відповідачами їх зобовязань за договорами позики, просив суд накласти арешт на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМОНТНИК», яка належить ОСОБА_2 та заборонити вказаній особі будь-яким способом відчужувати таку частку.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Сторони в судове засідання з вирішення питання про застосування заходів забезпечення не викликались.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, встановив наступні обставини:

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до положень ст. 10, 11, 57-60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та в межах і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому сторони мають право обґрунтовувати належність конкретно доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень та зобовязані довести перед судом ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 розяснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Разом з тим з наданих до суду відомостей цивільної справи №520/3768/16-ц передбачених законом підстав для задоволення заяви про забезпечення позову не вбачається.

Так, заявляючи клопотання про забезпечення позову шляхом обтяження корпоративних прав відповідача щодо ТОВ «РЕМОНТНИК» позивач виходить з того, що раніше вжиті заходи забезпечення позову не покривають у повному обсязі суму позову, та суму забезпечення має бути доповнено вартістю зазначених корпоративних прав.

На підтвердження його доводів стороною позивача надано оцінку обтяженого згідно ухвали цього суду від 13.04.2016 року майна що в цілому складає 2838672,00 грн.

Згідно змісту заяви про забезпечення позову від 17.06.2016 року позивач визначає розмір заборгованості відповідачів перед позивачем, станом на 30.05.2016 року, в розмірі 39670805,03 грн., та таким чином різниця у сумі забезпечення позову та заявлених вимогах складає 36832133,03 грн.

З викладеного суд вказує на те, що відповідно до положень п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України прямо передбачено, що позов може бути забезпечено шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачам і знаходяться у них або в інших осіб.

При цьому заходи забезпечення позову мають бути спів розмірними з заявленими позивачем вимогами. Згідно наданих суду доказів вбачається, що вжитих судом заходів забезпечення позову у вигляді арешту приналежних відповідачам обєктів нерухомого майна недостатньо.

Натомість позивач, вбачаючи загрозу невиконання можливого рішення суду про задоволення позову просить суд обтяжити приналежні ОСОБА_2 корпоративні права (відповідно до приналежної йому частки - 100% статутного капіталу) щодо ТОВ «РЕМОНТНИК».

Згідно витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 18.04.2016 року, що виготовлено відносно ТОВ «РЕМОНТНИК», вартість статутного капіталу такого товариства складає 471800,00 грн.

Корпоративні права (право відповідача на частку у статутному капіталі) на думку суду обтяженню не підлягають прямої норми, яка передбачає забезпечення цивільного позову шляхом обтяження корпоративних прав відповідача немає, натомість судова практика закріпила, що арешт корпоративних прав може бути належним та дієвим заходом забезпечення виконання судового рішення при дотриманні наступних умов: - якщо такі права є безпосередньо предметом спору та існує ризик протиправного відчуження їх відповідачем на користь третіх осіб або у разі відсутності іншого майна у відповідача в майнових спорах, за якими права власності на корпоративні права не є безпосередньо предметом спору.

Наявність вказаних обставин потребує доказування. Зважаючи на специфічність інституту забезпечення позову та на те, що відповідач при розгляді заяви про забезпечення позову судом у його відсутність фактично позбавлений можливості заперечувати та надавати до суду докази на спростування вимог заявника, заявник має довести перед судом обєктивне існування всіх обставин, на які він посилається як на підстави своїх вимог.

З такого слідує, що оскільки наведені корпоративні права не є предметом спору у справі, та відсутні належні доказі щодо того, що у відповідачів відсуне будь-яке інше майно, щодо якого можна вжити передбачених законом заходів забезпечення позову з метою досягнення їх спів розмірності з заявленими вимогами, заява позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 151 153, 208-210 ЦПК України, суд -

ухвалив:

У задоволенні заяви про застосування заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Прохоров П. А.