Ухвала суду № 59953139, 15.08.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/3009/16 Головуючий у 1 інстанції: Білінська Г.Б.

Провадження № 22-ц/783/4834/16 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

Категорія:48

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Бакуса В.Я., Гірник Т.А.,

секретар: Симець В.І.,

за участі в судовому засіданні представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 15 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, -

в с т а н о в и л а :

ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Львова від 15 квітня 2016 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.

Вказану ухвалу оскаржив ОСОБА_4

В апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати та повернути справу до Шевченківського районного суду м.Львова для вирішення питання про передачу справи на розгляд місцевого суду за належною підсудністю. Вважає ухвалу такою, що ґрунтується на неправильному застосуванні норм процесуального права виключної підсудності цивільної справи, предметом якої є поділ нерухомого майна. Зазначає, що у позовній заяві предметом поділу та визнання права власності є три об'єкти нерухомого майна, які на думку позивача є об'єктами спільної сумісної власності: квартира за адресою АДРЕСА_1; ? житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 та земельна ділянка площею 0,1250га, за адресою АДРЕСА_2. Оскільки два з трьох об'єктів нерухомого майна знаходяться на території, яка не підсудна Шевченківському районному суду м.Львова, тому дана справа про поділ об'єктів нерухомості більшість з яких знаходиться на території Пустомитівського районного суду, не повинна розглядатися Шевченківським районним судом м.Львова.

У судове засідання сторони не з'явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності, зважаючи на те, що вони повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин їх неявки суду представлено не було, зважаючи на ч.2 ст. 305 ЦПК України та те, що інтереси позивача у судовому засіданні захищала представник.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням його представника у відпустці суд вважав таким, що не свідчить про поважність причин неявки позивача та необхідність задоволення такого. Так, по-перше, жодних доводів чому сам позивач не з'явився у судове засідання не наведено. Жодних доказів про те, що вказана ним у клопотанні особа як його представник дійсно є таким не надано та такі у матеріалах справи відсутні (довіреність на представництво інтересів, договір про надання правової допомоги у випадку якщо така особа є адвокатом, тощо). Також, частково заповнена типова форма №11-6, затверджена наказом Мінстату України 9.10.1995 року №253 «наказу про надання відпустки» особі ОСОБА_5 жодним чином не завірена як наказ та не підписана жодною особою, не може свідчити про перебування такої особи у відпустці. Крім цього, будучи повідомленим про судове засідання заздалегідь (10.08.2016 року) відповідач міг забезпечити явку будь-якого представника для захисту своїх інтересів у судове засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача в заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, позовної заяви, ОСОБА_2 подано позов в Шевченківський районний суд м.Львова, що заявлений до ОСОБА_4 про визнання спільним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_4 наступне майно: квартиру за адресою АДРЕСА_1; ? будинку за адресою АДРЕСА_2; земельну ділянка площею 0,1250га, за адресою АДРЕСА_2; автомобіль Opel Zafira 2012 р.в.; знак для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1», № свідоцтва НОМЕР_1, дата пріоритету 18.05.2009 р., строком дії до 18.05.2019 року.; знак для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2», № свідоцтва НОМЕР_2, дата пріоритету 24.03.2010р., строком дії до 24.03.2020р.; знак для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_3», № свідоцтва НОМЕР_3, дата пріоритету 24.03.2010р., строком дії до 24.03.2020р.; знак для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_4», № свідоцтва НОМЕР_4, дата пріоритету 24.03.2010р. строком дії до 24.03.2010р.; «ІНФОРМАЦІЯ_5. св. НОМЕР_5 дата пріоритету 25.06.2013 року строком дії до 12.06.2022р.; прийняття рішення, яким провести поділ спільного майна подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_4, обравши наступний спосіб поділу майна: визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1; ? ідеальної частки знаку для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1», № свідоцтва НОМЕР_1, дата пріоритету 18.05.2009 р., строком дії до 18.05.2019 року.; ? ідеальної частки знаку для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2», № свідоцтва НОМЕР_2, дата пріоритету 24.03.2010р., строком дії до 24.03.2020р.; ? ідеальної частки знаку для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_3», № свідоцтва НОМЕР_3, дата пріоритету 24.03.2010р., строком дії до 24.03.2020р.; ? ідеальної частки знаку для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_4», № свідоцтва НОМЕР_4, дата пріоритету 24.03.2010р. строком дії до 24.03.2010р.; ? ідеальної частки знаку для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_5. св. НОМЕР_5 дата пріоритету 25.06.2013 року строком дії до 12.06.2022р. Визнати за ОСОБА_4 ? будинку за адресою АДРЕСА_2; земельну ділянка площею 0,1250га, за адресою АДРЕСА_2; автомобіль Opel Zafira 2012 р.в.; ; ? ідеальної частки знаку для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1», № свідоцтва НОМЕР_1, дата пріоритету 18.05.2009 р., строком дії до 18.05.2019 року.; ? ідеальної частки знаку для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2», № свідоцтва НОМЕР_2, дата пріоритету 24.03.2010р., строком дії до 24.03.2020р.; ? ідеальної частки знаку для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_3», № свідоцтва НОМЕР_3, дата пріоритету 24.03.2010р., строком дії до 24.03.2020р.; ? ідеальної частки знаку для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_4», № свідоцтва НОМЕР_4, дата пріоритету 24.03.2010р. строком дії до 24.03.2010р.; ? ідеальної частки знаку для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_5. св. НОМЕР_5 дата пріоритету 25.06.2013 року строком дії до 12.06.2022р.

Оскаржуваною ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Львова від 15 квітня 2016 року відкрито провадження у справі за згаданим позовом.

Як вбачається із матеріалів справи, позов поданий, зокрема, і з приводу нерухомого майна, а саме стосується квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та територіально належить до Шевченківського району м.Львова та ? будинку за адресою АДРЕСА_2 та земельної ділянки площею 0,1250га, за адресою АДРЕСА_2, які територіально належать до Пустомитівського району Львівської області.

Відповідно до ч.1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Крім цього, згідно п. 41 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від 1.03.2013 року перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. Згідно п. 42 цієї ж Постанови виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Також, відповідно до п. 43 Постанови, якщо пред'явлено позов про право власності на кілька жилих приміщень (квартир), розташованих у різних районах міста чи в різних містах, або позов про поділ спадкового майна, яке складається з кількох квартир (об'єктів нерухомості) у різних місцевостях, тобто вимоги, для кожної з яких частиною першою статті 114 ЦПК встановлено виключну підсудність, то позов пред'являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться в інших районах чи місцевостях.

Враховуючи те, що: в матеріалах справи відсутні відомості щодо вартості спірної земельної ділянкиплощею 0,1250 га, за адресою АДРЕСА_2; згідно наявного у справі договору купівлі продажу спірної ? частини будинку вартість такого предмету нерухомості становить 28135 грн. (а.с. 4); згідно ж договору купівлі-продажу спірної квартири на вул. Варшавській у м.Львові, вартість такої становить 549293 грн. (а.с. 70), - слід вважати, що позивачем пред'явлено позов щодо розподілу майна подружжя, за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна, у відповідності до правил виключної підсудності, а судом першої інстанції відповідно підставно відкрито провадження у даній справі без порушень вимог закону.

Зважаючи на вказане доводи апеляційної скарги слід визнати безпідставними, а саму скаргу відхилити, оскаржувану ж ухвалу суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 313, 314 ч.1 п.4, 315, 317, 319 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 15 квітня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді : В.Я. Бакус

Т.А. Гірник