Ухвала суду № 59953132, 25.08.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/5272/16-к Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р.

Провадження № 11-сс/783/538/16 Доповідач: Ревер В. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2016 року м. Львів Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1

суддів Галина В.П., Михайлишин Г.Я.

секретаря Щербая В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 461/5272/16-к про обрання запобіжного заходу ОСОБА_2, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.185 КК України, за участю прокурора Притули С.М., за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 12 серпня 2016 року,

встановила:

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова задоволено клопотання старшого слідчого СВ Галицького відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 та застосовано до підозрюваного

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою Львівська область, Камянко Бузький район, м.Добротвір, вул.Енергетична, 6/4, раніше судимого,

запобіжний захід тримання під вартою.

Строк дії ухвали становить шістдесят днів з моменту застосування запобіжного заходу, тобто до 11 жовтня 2016 року включно.

Визначено заставу в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, що становить 13 780,00 грн., яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обовязків передбачених КПК України. У випадку внесення застави, покладено обовязки визначені КПК України строком на два місяці з моменту внесення такої.

В мотивах рішення слідчий суддя вказав, що підозрюваний ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий в тому числі і за вчинення злочинів проти власності, недавно звільнився з місць відбування покарання, не має зареєстрованого місця проживання, підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі до пяти років, у випадку обрання мякшого запобіжного заходу, може переховуватися від органів досудового розслідування, впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати досудовому розслідуванню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Інші запобіжні заходи можуть не запобігти зазначеним ризикам.

На дану ухвалу захисник ОСОБА_3, в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таку та застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що слідчий суддя при розгляді справи не забезпечив обєктивне зясування обставин справи в частині обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину, не застосував належним чином положення ст.177 КПК України, ст.5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, залишив поза своєю увагою практику ЄСПЛ щодо застосування судом принципу «розумної підозри», що призвело до необґрунтованого висновку про достатню доведеність стороною обвинувачення підозри у вчиненні саме ОСОБА_2 крадіжки за попередньою змовою номерних знаків злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Також під час розгляду справи в суді слідчий та прокурор не навели переконливих аргументів на користь неможливості застосування до підозрюваного більш мякого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Тому, на думку апелянта слідчий суддя однобічно підійшов до питання зясування обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, допустив неповне зясування обставин, які підлягали встановленню, порушив норми Кримінального процесуального Кодексу України та ст.5 § 1 (с) Конвенції.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора Притули С.М., який заперечив щодо задоволення вимог апеляційної скарги та просить залишити ухвалу без зміни, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені доводи, колегія суддів вважає, що така не підлягає до задоволення.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 10 серпня 2016 року до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12016140050003604 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.

Цього ж дня ОСОБА_2 затримано в порядку ч.1 п.2 ст.208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.

Згідно з ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий, підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до пяти років.

Рішення про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу тримання під вартою постановлене з дотриманням вимог ст.ст. 177, 178 КПК України.

Під час розгляду клопотання слідчий суддя обґрунтовано встановив, що надані слідчим та прокурором докази доводять обставини наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та неможливість застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

На думку колегії суддів, враховуючи особу підозрюваного, а саме що ОСОБА_2, раніше неодноразово судимий тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя прийшов до вірного висновку про необхідність застосування до нього саме запобіжного заходу тримання під вартою, оскільки перебуваючи на волі він може переховуватися від органів досудового розслідування, впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати досудовому розслідуванню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Інші запобіжні заходи можуть не запобігти зазначеним ризикам.

При розгляді клопотання слідчий суддя зясував всі передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України обставини, з якими закон повязує можливість обрання запобіжного заходу тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків передбачених цим кодексом.

Разом з тим, як передбачено ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, визначається в межах від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Розмір застави 10 мінімальних зарплат, що становить 13780 гривень, як альтернативний запобіжний захід, визначено у відповідності з положеннями ст.182 КПК України, з врахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового і сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу.

Доводи сторони захисту про можливість застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу особисте зобовязання, є безпідставними й на увагу не заслуговують.

Апеляційна скарга не містить правових підстав для зміни судового рішення, про що порушується питання в скарзі та є безпідставною.

Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу тримання під вартою із визначення застави в розмірі 13780 грн. є законною та обґрунтованою, підстав для зміни такої не має, а тому апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 12 серпня 2016 року про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 13780 грн. залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_5 ОСОБА_6