Ухвала суду № 59953100, 15.08.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/3009/16 Головуючий у 1 інстанції: Білінська Г.Б.

Провадження № 22-ц/783/4783/16 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

Категорія: 48

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Бакуса В.Я., Гірник Т.А.,

секретар: Симець В.І.,

за участі в судовому засіданні представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Львова від 8 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, -

в с т а н о в и л а :

ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 8 червня 2016 року заяву задоволено. З метою забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, заборонено відчуження майна, що знаходиться в розпорядженні ОСОБА_4, а саме: квартири за адресою АДРЕСА_1; ? житлового будинку за адресою АДРЕСА_3, зареєстровану на ОСОБА_4; земельної ділянки, площею 0,1250га, за адресою АДРЕСА_3, зареєстровану на ОСОБА_4; автомобіля Opel Zafira 2012 р.в., номерний знак НОМЕР_1, який знаходиться в розпорядженні та зареєстрований на ОСОБА_4. Вжито заходи забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя шляхом заборони ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії пов'язані з відчуженням та розпорядженням майновими правами на знаки для товарів і послуг: «ІНФОРМАЦІЯ_1», № свідоцтва НОМЕР_3, дата пріоритету 18.05.2009 р., строком дії до 18.05.2019 року.; «ІНФОРМАЦІЯ_2», № свідоцтва НОМЕР_2, дата пріоритету 24.03.2010р., строком дії до 24.03.2020р.; «ІНФОРМАЦІЯ_3», № свідоцтва НОМЕР_4, дата пріоритету 24.03.2010р., строком дії до 24.03.2020р.; «ІНФОРМАЦІЯ_5», № свідоцтва НОМЕР_5, дата пріоритету 24.03.2010р. строком дії до 24.03.2010р.; «ІНФОРМАЦІЯ_4. НОМЕР_6 дата пріоритету 25.06.2013 року строком дії до 12.06.2022р.

Вказану ухвалу оскаржив ОСОБА_4

В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу та повернути справу на новий розгляд до Шевченківського районного суду м.Львова для повторного вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову. Вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам закону, оскільки вона не містить мотивів, з яких суд дійшов висновку про необхідність обрання заходів забезпечення позову, обґрунтування в чому саме загроза утруднення чи неможливості виконання рішення в майбутньому. Зазначає, що той факт, що спірне майно, згідно реєстраційних та правовстановлюючих документів зареєстроване на його ім'я не є доказом того, що відповідач має намір і реальну можливість відчужити це майно. Крім цього, обґрунтування необхідності застосування заборони розпорядження (відчуження) майна, наведене у заяві не відповідає способу забезпечення позову обраному позивачем та вжитому судом першої інстанції.

У судове засідання сторони не з'явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності, зважаючи на те, що вони повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин їх неявки суду представлено не було, зважаючи на ч.2 ст. 305 ЦПК України та те, що інтереси позивача у судовому засіданні захищала представник.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням його представника у відпустці суд вважав таким, що не свідчить про поважність причин неявки позивача та необхідність задоволення такого. Так, по-перше, жодних доводів чому сам позивач не з'явився у судове засідання не наведено. Жодних доказів про те, що вказана ним у клопотанні особа як його представник дійсно є таким не надано та такі у матеріалах справи відсутні (довіреність на представництво інтересів, договір про надання правової допомоги у випадку якщо така особа є адвокатом, тощо). Також, частково заповнена типова форма №11-6, затверджена наказом Мінстату України 9.10.1995 року №253 «наказу про надання відпустки» особі ОСОБА_8 жодним чином не завірена як наказ та не підписана жодною особою, та не може свідчити про перебування такої особи у відпустці. Крім цього, будучи повідомленим про судове засідання заздалегідь (10.08.2016 року) відповідач міг забезпечити явку будь-якого представника для захисту своїх інтересів у судове засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача в заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, позовної заяви, ОСОБА_2 подано позов в Шевченківський районний суд м.Львова, що заявлений до ОСОБА_4 про визнання спільним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_4 наступне майно: квартиру за адресою АДРЕСА_1; ? будинку за адресою АДРЕСА_3; земельну ділянка площею 0,1250га, за адресою АДРЕСА_3; автомобіль Opel Zafira 2012 р.в.; знак для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1», № свідоцтва НОМЕР_3, дата пріоритету 18.05.2009 р., строком дії до 18.05.2019 року.; знак для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2», № свідоцтва НОМЕР_2, дата пріоритету 24.03.2010р., строком дії до 24.03.2020р.; знак для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_3», № свідоцтва НОМЕР_4, дата пріоритету 24.03.2010р., строком дії до 24.03.2020р.; знак для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_5», № свідоцтва НОМЕР_5, дата пріоритету 24.03.2010р. строком дії до 24.03.2010р.; «ІНФОРМАЦІЯ_4. НОМЕР_6 дата пріоритету 25.06.2013 року строком дії до 12.06.2022р.; прийняття рішення, яким провести поділ спільного майна подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_4, обравши наступний спосіб поділу майна: визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1; ? ідеальної частки знаку для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1», № свідоцтва НОМЕР_3, дата пріоритету 18.05.2009 р., строком дії до 18.05.2019 року.; ? ідеальної частки знаку для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2», № свідоцтва НОМЕР_2, дата пріоритету 24.03.2010р., строком дії до 24.03.2020р.; ? ідеальної частки знаку для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_3», № свідоцтва НОМЕР_4, дата пріоритету 24.03.2010р., строком дії до 24.03.2020р.; ? ідеальної частки знаку для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_5», № свідоцтва НОМЕР_5, дата пріоритету 24.03.2010р. строком дії до 24.03.2010р.; ? ідеальної частки знаку для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_4. НОМЕР_6 дата пріоритету 25.06.2013 року строком дії до 12.06.2022р. Визнати за ОСОБА_4 ? будинку за адресою АДРЕСА_3; земельну ділянка площею 0,1250га, за адресою АДРЕСА_3; автомобіль Opel Zafira 2012 р.в.; ; ? ідеальної частки знаку для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1», № свідоцтва НОМЕР_3, дата пріоритету 18.05.2009 р., строком дії до 18.05.2019 року.; ? ідеальної частки знаку для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2», № свідоцтва НОМЕР_2, дата пріоритету 24.03.2010р., строком дії до 24.03.2020р.; ? ідеальної частки знаку для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_3», № свідоцтва НОМЕР_4, дата пріоритету 24.03.2010р., строком дії до 24.03.2020р.; ? ідеальної частки знаку для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_5», № свідоцтва НОМЕР_5, дата пріоритету 24.03.2010р. строком дії до 24.03.2010р.; ? ідеальної частки знаку для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_4. НОМЕР_6 дата пріоритету 25.06.2013 року строком дії до 12.06.2022р.

Як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову та вважаючи таку підставною, зазначав, що така підлягає до задоволення, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно або грошові кошти неплатоспроможного банку, а також на майно або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, завданих злочином. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов'язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов'язку вчиняти певні дії. Не допускається забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії за позовами власників або кредиторів неплатоспроможного банку до такого банку або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Майно або грошові суми клієнта неплатоспроможного банку, на яке судом накладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних, може бути передано приймаючому або перехідному банку чи спеціалізованій установі, утвореній Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передане майно або грошові суми залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту.

Відповідно до змісту п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно змісту п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Зважаючи на наявні у матеріалах справи докази про те, що спірні об'єкти, які є предметом спору дійсно зареєстровані за відповідачем та відповідач вказане підтвердив і у апеляційній скарзі; те, що між сторонами дійсно виник спір з приводу майна, що є його предметом, що підтверджується і доводами апеляційної скарги; те, що вжиті заходи забезпечення співмірні позовним вимогам; те, що жодних доказів про те, що такими вжитими заходами зачіпаються інтереси інших осіб, - немає; те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, про що зокрема, свідчить і факт реєстрації усього спірного майна за відповідачем, факт оспорювання вжитих заходів забезпечення позову відповідачем, наявність іншого спору між відповідачем, позивачем та іншою особою з приводу спірних об'єктів, що перебуває на розгляді у суді, - колегія суддів вважає, що невжиття заходів забезпечення позову та можливі відчуження спірних об'єктів, зміна їх правового статусу, тощо може утруднити чи навіть зробити неможливим виконання можливого майбутнього рішення суду про задоволення позову.

Зважаючи на вірність обрання заходів забезпечення позову судом першої інстанції, відсутність, на думку відповідача, з посиланням на практику Європейського суду з прав людини, ґрунтовної мотивації оскаржуваного судового рішення, на думку колегії суддів, не свідчить про незаконність чи необхідність скасування такої ухвали.

Зважаючи на вказане, доводи апеляційної скарги слід визнати необґрунтованими, а саму скаргу безпідставною та такою, що не підлягає до задоволення, ухвалу ж суду першої інстанції, як таку, що відповідає обставинам, що мають значення та постановлена з дотримання вимог закону слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 313, 314 ч.1 п.4, 315, 317, 319 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 8 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: В.Я. Бакус

Т.А. Гірник