Вирок № 59952764, 25.08.2016, Радехівський районний суд Львівської області

Справа №451/729/16-к

Провадження № 1-кп/451/106/16

ВИРОК

іменем України

25 серпня 2016 року

Радехівський районний суд Львівської області

у складі: головуючого-судді Мулявка О.В.

при секретарі судового засідання Кріса М.М.

з участю: прокурора Петрука О.В.

представника потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Радехів кримінальне провадження №12016140280000275 про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, не одруженого, не депутата, військовозобовязаного, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року, в невстановлений слідством день, ОСОБА_2, перебуваючи на території майнового комплексу СТзОВ «Прогрес», що в с.Щуровичі Радехівського району Львівської області, шляхом вільного доступу, таємно та з корисливих мотивів, вчинив крадіжку металевих конструкцій одних двостулкових воріт, виготовлених із металевого кутника розміром 100Х100Х6мм та металевих полос 40Х4мм, завдавши матеріальну шкоду товариству у розмірі 11280 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та цивільний позов визнав повністю і показав, що проживає він у с.Щуровичі Радехівського району та неподалік його господарства розташовані приміщення недіючих ферм СТзОВ «Прогрес». Так, не пригадуючи точної дати та часу, у вечірній час доби в червні 2015 року, проходячи повз приміщення ферм, він зауважив наявність на таких деревяних воріт із металевим каркасом, які вирішив викрасти. За допомогою металевого лома, який він взяв вдома, він підважив спершу одну, а потім і другу частину воріт та зняв їх із петель. У подальшому він, відламавши деревяні частини із каркасу воріт, завантажив металеві речі на кінну підводу та відвіз їх за місцем свого проживання. У своєму господарстві, металеві каркаси воріт він поро зрізав та реалізував їх як брухт металів невідомим особам, отримавши за це кошти в сумі близько 120 гривень, які витратив для власних потреб.

Представник потерпілого ОСОБА_1 просила цивільний позов задоволити та стягнути із обвинуваченого у користь товариства спричинену останнім майнову шкоду. Щодо призначення міри покарання, таку покладає на розгляд суду.

Учасники судового провадження не заперечили стосовно визнання недоцільним дослідження доказів щодо обставин кримінального провадження, зокрема тих, що лягли в основу обвинувачення ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, переконавшись у правильності розуміння ними обставин кримінального провадження та в добровільності їх позиції за відсутності заперечень і сумнівів, розяснивши при цьому їм, що в подальшому вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів поданих на підтвердження подій кримінального правопорушення, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав себе винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України і дав суду покази, що відповідають фактичним обставинам справи.

Таким чином, на думку суду, винність обвинуваченого ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, доведено повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Під час визначення обвинуваченому ОСОБА_2 міри покарання, суд в якості обставин, що помякшують покарання, визнає йому визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, в діях обвинуваченого ОСОБА_2, судом не встановлено.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 судом до уваги приймаються суспільна небезпека скоєного та приведені вище помякшуючі покарання обставини.

У відповідності до наведеного, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, а щодо міри покарання, таку слід призначити в межах санкції статті обвинувачення, що буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Представником потерпілого, в інтересах СГТзОВ «Прогрес», заявлено цивільний позов, відповідно до вимог якого, позивач просить стягнути із ОСОБА_2 у користь товариства майнову шкоду в розмірі 11280 гривень.

Приймаючи до уваги доведеність обставин справи та наявність причинно-наслідкового звязку між діями ОСОБА_2 і спричиненням товариству майнової шкоди та керуючись ст.1166 ЦК України, суд вважає, що вимоги позивача слід задоволити частково, стягнувши із обвинуваченого розмір шкоди, спричиненої ним в наслідок викрадення майна.

Щодо позовних вимог в частині накладення арешту на майно обвинуваченого, такі в розумінні вимог Глави 17 КПК України до задоволення не підлягають.

Судові витрати та речові докази відсутні, а запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.

Керуючись ст.ст.368-371,373,374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що еквівалентно 850 гривням.

Цивільний позов задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 у користь СГТзОВ «Прогрес» (с.Стреміьче, вул.Центральна,8 Радехівського району, ЄДРПОУ 03762555) майнову шкоду в сумі 11280 гривень.

У решті позовних вимог, відмовити.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Львівської області, шляхом подання її через Радехівський районний суд Львівської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження - на їх вимогу.

ГоловуючийОСОБА_3