Ухвала суду № 59949838, 19.08.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8507/16-ц

У Х В А Л А

19.08.2016 р. м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Сарай А.І., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа відділ реєстрації актів цивільного стану по м. Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області про зміну імені дитини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_3, третя особа відділ реєстрації актів цивільного стану по м. Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області про зміну імені дитини.

Відповідно до вимог пунктів 3, 5, 6 ч. 2, ч. 4 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Як вбачається із заявлених позовних вимог, позивачка просить прийняти рішення про зміну імені ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 на імя Єлізавета, зробивши зміни у відповідному актовому записі за № 1 від 04.01.2010 р. Книзі реєстрації народжень відділу РАЦСу по м. Ужгороду Ужгородського МРУЮ Закарпатської області.

Відповідно до п. 2.10. Розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженогоНаказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, заяви батьків про виправлення (зміну) прізвища або власного імені дитини в актовому записі про її народження у зв'язку з тим, що при державній реєстрації народження дитині присвоєно прізвище або власне ім'я без урахування побажань обох або одного з батьків, приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану не пізніше одного року з дня народження, а заяви про виправлення власного імені дитини у зв'язку з тим, що вона фактично має власне ім'я, відмінне від зазначеного в актовому записі про її народження, - до досягнення нею 14-річного віку. Спір між батьками щодо виправлення (зміни) прізвища або власного імені дитини у цьому випадку вирішується органом опіки та піклування або судом.

Згідно п.п. 2.16.10. п. 2.16. Розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженогоНаказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, на підставі висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану про зміну прізвища або власного імені малолітній дитині, якщо воно було присвоєно без побажання батьків чи одного з них або якщо дитина має власне ім'я, відмінне від того, яке зазначено в актовому записі про народження, і цього вимагають інтереси дитини, вносяться зміни в актовий запис про народження.

Таким чином, з викладеного вбачається, що відповідні зміни до актового запису про зміну імені дитини, якщо воно відмінне від того, яке зазначене в актовому записі про народження, відбуваються на підставі відповідного висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану. В той же час, матеріали позовної заяви не містять відомостей щодо звернення позивачки до відповідного відділу реєстрації актів цивільного стану, на підставі висновку якого і відбувається внесення змін до актового запису про народження або відмови вказаного державного органу від надання відповідного висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 3 ЦПК України, кожнаособа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистомсвоїхпорушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

В той же час, як вбачається із відомостей, викладених позивачкою у позовній заяві, надання імя їх спільної з відповідачем дитини ними було здійснено за наполяганням чоловіка, однак на даний час відповідач не хоче писати відповідної заяви у відділ РАЦСу м. Ужгорода про зміну імені дитини. При цьому, матеріали поданої позовної заяви не містять відомостей, що підтверджують виникнення між сторонами спору щодо зміни імені дитини.

Крім того, позовна заява не відповідає вимогам ч. 5 ст. 119 ЦПК України, оскільки до заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0.4 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно абзацу 2 ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з 1 січня 2016 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1378 грн.

Згідно прохальної частини позовної заяви позивачкою заявлено вимогу немайнового характеру.

Разом з тим, у прохальній частині позовної заяви позивачка просить звільнити її від сплати судового збору, мотивуючи тим, що вона не працює, доходу не має, веде догляд за хворою дитиною, на підтвердження чого надала довідки з медичних закладів про стан здоровя дитини.

Відповідно дост. 8 Закону України «Про судовий збір»,враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Крім того, п. 29 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 р. передбачено, що відповідно достатті 8 Закону № 3674-VIтастатті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зістаттею 10 ЦПКповинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Перевіривши доводи питання про звільнення від сплати судового збору, що викладені в прохальній частині позовної заяви, вважаю, що підстави для звільнення позивачки від сплати судового збору за подання позовної заяви відсутні, оскільки позивачка відповідні докази обставин, які свідчать про підстави для звільнення від сплати судового збору, а саме щодо майнового стану (наприклад довідки про дохід або його відсутність, про склад сімї) не надала.

Таким чином, в даному випадку позивачці необхідно сплатити судовий збір та додати до позовної заяви оригінал документу, що підтверджує його сплату в сумі 551.2 грн.

Судовий збір підлягає для перерахування за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів УК у м. Ужгороді / м. Ужгород; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610; банк отримувача ГУДКСУ в Закарпатській області; код банку отримувача (МФО) 812016; рахунок отримувача 31216206700002; код класифікації доходів бюджету 22030001; призначення платежу *; 101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області (назва суду, де розглядається справа).

Згідно положень ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Враховуючи наведене, вважаю, що до даної позовної заяви слід застосувати правила ч. 1 ст. 121 ЦПК України та залишити її без руху, надавши позивачці строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 121 ч. 1 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа відділ реєстрації актів цивільного стану по м. Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області про зміну імені дитини залишити без руху.

Повідомити позивачці про необхідність усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали, протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

У випадку, якщо недоліки не будуть усунені в зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Сарай А.І.