Ухвала суду № 59949353, 26.08.2016, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/4830/16-к

Провадження № 1-кс/265/1257/16

У Х В А Л А

26 серпня 2016 року місто Маріуполь

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області, ОСОБА_1, при секретарі Азаровій А. О., за участю представників заявника, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, слідчої ОСОБА_4, розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження № 32015050000000059, -

В С Т А Н О В И В:

22 серпня 2016 року до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя надійшло клопотання від представника ТОВ «Український Рітейл», ОСОБА_3, про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження № 32015050000000059 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. В обґрунтування поданого клопотання представник заявника посилався на те, що ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 31 серпня 2016 року було накладено арешт на грошові кошти в сумі 570 714,89 грн. та супровідні документи, вилучені згідно із протоколом огляду від 18 липня 2015 року автомобіля марки «Рено» державний номерний знак НОМЕР_1. На тепер вказані грошові кошти зберігаються в спеціально визначеному депозитному рахунку АТ «ОСОБА_5 банк аваль». При розгляді вказаного клопотання представник заявника не приймав участь. Додавав, що такий арешт було накладено не обґрунтовано та відсутні підстави для подальшого арешту грошових коштів. На підставі наведеного просив суд скасувати арешт, накладений 31 серпня 2015 року на грошові кошти в сумі 570 714,89 грн., які належать ТОВ «Український Рітейл». В обґрунтування цих вимог вказував, що за матеріалами кримінального провадження, підставою для внесення відомостей до ЄРДР стало те, що невстановлені особи з метою використання підроблювачем чи іншою особою внесли недостовірні відомості в видатковий касовий ордер від ТОВ «Український Рітейл», згідно із яким на ім'я ОСОБА_6 видано розмінну монету на загальну суму 1 млн. грн., а фактично перевозилась готівка на суму 578327,03 грн., тим самим вчинено підроблення документів. Між тим предметом злочину, передбаченого ст. 358 КК України є ті письмові документи, які посвідчують наявність юридично значимих фактів, тому предметом злочину не визнаються документи, які хоч і мають певне юридичне значення, але не надають конкретних прав або не звільняють від обов'язків, в тому числі первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Таким чином, факт підроблення видаткового касового ордеру, в будь-якому випадку не може утворювати склад вказаного злочину, тому накладення арешту на грошові кошти підприємства є необґрунтованим. Крім того, із введенням на території Донецької області антитерористичної операції керівництвом товариства прийнято рішення про припинення здійснення господарської діяльності на території, непідконтрольній українській владі. Крім того, на вказаній території припинили свою діяльність і банківські установи, що в свою чергу унеможливило конвертування готівкових коштів у безготівкові та прийнято рішення про фактичне (готівкове) перевезення накопичених коштів на підконтрольну територію. У зв'язку з напруженою ситуацією, що склалась на неконтрольованій території, а також ризику вилучення коштів підприємства збройними угрупованнями, монети які перевозились представниками компанії не перераховувалась за відсутністю для цього часу, а у видатковому касовому ордері було вказано вартість вказаних монет за видатково-касовими ордерами. Таким чином вивезення грошових коштів було поєднано із ризиками їх втрати та обмеженим часом на їх збір, оформлення документів та перевезення, що обумовлює можливе не співпадіння видаткового касового ордеру та кількістю грошових коштів. Додавав, що санкція ст. 358 КК України не передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, а в ході розслідування кримінального провадження не здобуто доказів, які вказують на вчинення невідомими особами злочину, яким було б заподіяно шкоду тим чи іншим особам, що може стати підставою для її відшкодування за рахунок арештованих коштів, а також спеціальна конфіскація за ст. 96-1 КК України не може бути застосована. Вказував, що на теперішній час ТОВ «Український Рітейл» фактично знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. М. Маліновського 114, має відкриті у банківських установах рахунки, на яких обліковуються кошти, продовжує функціонування та ведення господарської діяльності, сплачує податки, збори, інші платежі, не маючи на меті перешкоджати слідству. За таких обставин відсутні підстави вважати, що товариством будуть вчинятись дії до приховування вказаних коштів у разі їх повернення власнику. Крім цього, тепер арештовані грошові кошти ТОВ «Український Рітейл» зберігаються на спеціально визначеному для цієї мети депозитному рахунку АТ «ОСОБА_5 банк аваль», будучи знеособленими, тому не зберігають та не можуть зберігати на собі сліди кримінального правопорушення. Оскільки органом досудового розслідування за понад рік не доведено, що вчинено будь-який злочин предметом якого є грошові кошти, належні заявнику, то вважав, що слідчим порушуються засади кримінального провадження, що порушує права товариства на вільне розпорядження належним йому майном, яке зберігається на депозитному рахунку Дніпропетровської обласної дирекції АТ «ОСОБА_5 банк аваль» (код 19358201).

Представники підприємства заявника, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які діють на підставі довіреностей, в судовому засіданні на задоволені клопотання про скасування арешту з грошових коштів ТОВ «Український Рітейл» наполягали, наголошуючи при цьому, що порушуються права субєкта господарювання щодо здійснення ним своєї підприємницької діяльності, бо не має змоги проводити операції з вказаними грошовими коштами. Тому для відновлення порушених прав заявника просили задовольнити клопотання про скасування арешту.

Слідчий, ОСОБА_4 О, у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання представника ТОВ «Український Рітейл», вказуючи, що в рамках вказаного кримінального провадження було виконано усі необхідні слідчі дії згідно завданням кримінального процесу для встановлення складу злочину та винних осіб. В судовому засіданні слідчий підтвердила, що в рамках вказаного провадження наразі жодної підозри не було предявлено, попередня кваліфікація змін не зазнала, цивільні позови не предявлялись.

Прокурор, повідомлений належним чином, до судового засідання не з'явився.

Вислухавши учасників процесу, які зявились, дослідивши надані докази, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання представника ТОВ «Український Рітейл» про скасування арешту майна, виходячи з наступного вмотивування.

Згідно із ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджаєтеся своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до п. 13 ОСОБА_7 Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 квітня 2013 року «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» вбачається, що слідчий суддя скасовує заходи забезпечення кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 174 КПК, лише у випадку надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи: 1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2) доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; 3) доведуть, що арешт накладено необґрунтовано. Рішення за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про арешт майна, на відміну від ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому, оскарженню не підлягає.

Слідчим суддею було встановлено, що представники ТОВ «Український Рітейл» не брали участь при вирішенні питання про накладення арешту на грошові кошти такого товариства в сумі 570 714,89 грн.

Слідчим суддею також було встановлено, що ухвалою від 31 серпня 2016 року слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя було накладено арешт на вилучені згідно протоколу огляду від 18 липня 2015 року автомобіля марки «Рено» державний номерний знак НОМЕР_1 супровідні документи та грошові кошти в сумі 570714,89 грн. Підставою накладення арешту на вказані грошові кошти стало те, що таке майно достатньо відповідає критеріям, що воно підшукано, виготовлено, пристосовано чи використано як засіб чи знаряддя вчинення злочину та (або) зберегли на собі його сліди.

За вказаною ухвалою суду також вбачається, що 27 серпня 2015 року наведені гроші в сумі 570714,89 грн. передані на зберігання до ДОФАТ «ОСОБА_5 Аваль».

За матеріалами кримінального провадження вбачається, що органами досудового розслідування встановлено, що 16.07.2015 року певні особи з метою використання підроблювачем чи іншою особою внесли недостовірні відомості в видатковий касовий ордер від ТОВ «Український Рітейл», згідно із яким на імя ОСОБА_6 видано розмінну монету на загальну суму один мільйон гривень, тим самим вчинили підроблення документів.

Вказані факти підтверджені невідповідністю господарських документів, касовому ордеру, ТОВ «Український Рітейл» від 16 липня 2015 року на суму 1000000 грн. загальній кількості грошових коштів, вилучених 18 липня 2015 року.

За матеріалами справи при цьому вбачається, що жодній особі не було предявлено підозру в скоєнні будь-якого злочину.

Також слідчий суддя встановив, що цивільний позов в рамках такого кримінального провадження не було заявлено.

Крім цього слідчий суддя встановив, що 29 липня 2015 року ухвалою слідчого судді, з метою проведення необхідних слідчих дій щодо вилученого 18 липня 2015 року в автомобілі «Рено» н/з НОМЕР_1 майна, встановлення його походження, виявлення осіб причетних до скоєння злочину та для виконання інших процесуальних дій, було накладено арешт на супровідні документи та грошові кошти, а саме: монети на суму 578327,03 грн. та купюри на суму 76 грн.

При цьому при перерахунку вказаних грошових коштів спеціальною технікою при передачі їх до АТ «ОСОБА_5 Аваль» було встановлено фактична кількість таких грошових коштів в сумі 570714,89 грн.

Вирішуючи питання по суті заявленого клопотання, слідчий суддя зазначає, що за п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України до заходів забезпечення кримінального провадження відноситься арешт майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

На підставі абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно із абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів (арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу);

2) спеціальної конфіскації (арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України);

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна);

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження).

На підставі ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На підставі наведених норм права слідчий суддя, перевіривши доводи представника заявника, дійшов висновку, що представником ТОВ «Український Рітейл» було доведено відсутність потреби в подальшому застосуванні арешту грошових коштів такого товариства.

Слідчий суддя встановив, що представником заявника було доведено відсутність підстав за ст. 170 КПК України для подальшого накладення арешту, як способу забезпечення кримінального провадження № 32015050000000059, оскільки не доведено відношення вилучених 18 липня 2015 року у ТОВ «Український Рітейл» грошових коштів до майна, яке підлягає спеціальній конфіскації, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди або можливої конфіскації майна за вироком суду.

Так стороною обвинувачення було доведено відношення грошових коштів ТОВ «Український Рітейл» до речових доказів злочину.

Однак слідчий суддя зауважує, що на підставі ст. 132 КПК України органом досудового розслідування не було доведено, що існує така обґрунтована підозра у злочині такого ступеня тяжкості (ст. 358 ч. 1 КК України), що може бути підставою для застосування подальшого арешту грошових коштів товариства, бо потреби досудового розслідування вже не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи заявника щодо розпорядження належним йому грошовим коштам, зважаючи на тривалість досудового розслідування та вичерпання процесуальних заходів.

Також слідчий суддя зауважує, що вилучені грошові кошти ТОВ «Український Рітейл» не відносяться до майна, що підлягає спеціальній конфіскації, оскільки ст. 358 ч. 1 КК України не входить до переліку злочинів, за якими вона може бути застосована.

Слідчий суддя зазначає, що відповідальність за санкцією ч. 1 ст. 358 КК України не передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, та жодної підозри за вказаним кримінальним провадженням не складалося, що виключає можливість накладення арешту на такі кошти для забезпечення можливої конфіскації майна за вироком суду.

Також було встановлено, що провадження відносно юридичної особи органом досудового розслідування не проводиться, а в рамках кримінального провадження відсутні будь-які цивільні позови.

За змістом ст. 96-3 КПК України підставами для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру є вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених даною нормою, якщо це призвело до отримання неправомірної вигоди або створили умови для отримання такої вигоди, або були спрямовані на ухилення від передбаченої законом відповідальності.

Однак слідчий суддя вказує, що ст. 96-3 КПК України не містить посилання на ст. 358 КПК України, внаслідок чого відсутні підстави для накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Український Рітейл» для забезпечення заходів кримінально-правового характеру.

На підставі переліченого вбачається, що відсутні обґрунтовані підстави вважати, що арештовані 31 серпня 2016 року за ухвалою слідчого судді грошові кошти заявника відповідають критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 170 КПК України, або що подальший арешт є доцільним.

Таким чином слідчий суддя зазначає, враховуючи наслідки арешту майна для інших осіб та розумність й співрозмірність обмеження права власності заявника завданням кримінального провадження, що за вивченими документами вбачається відсутність доцільності подальшого накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Український Рітейл» з метою недопущення порушення прав заявника.

З урахуванням переліченого при перевірці наявності підстав для скасування арешту майна слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання представника заявника, ОСОБА_8, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню шляхом скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді 31 серпня 2016 року на грошові кошти ТОВ «Український Рітейл» в сумі 570 714,89 грн.

Керуючись ст. ст. 170-174 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження № 32015050000000059, задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 31 серпня 2016 року (справа № 265/5817/15-к) на грошові кошти, належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл», в сумі 570714,89 грн., які були вилучені 18 липня 2015 року згідно протоколу огляду автомобіля «Рено» державний номерний знак НОМЕР_1, та які зберігаються на рахунку Дніпропетровської обласної дирекції АТ «ОСОБА_5 банк аваль».

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя