Ухвала суду № 59949262, 26.08.2016, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження 2/235/2490/16

Справа №235/5481/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

26 серпня 2016 року м. Покровськ

Суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Хмельова С.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Прокредит Банк» про визнання договорів поруки та зобовязань поруки припиненими, третя особа: ОСОБА_2,-

В С Т А Н О В И В :

До Красноармійського міськрайонного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Прокредит Банк» про визнання договорів поруки та зобовязань поруки припиненими, третя особа: ОСОБА_2.

Згідно зі статтею 8Закону України«Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

У пункті 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 1.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» зазначено, що статтею 107ЦПКвстановлено, що всі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються судами першої інстанції, якими є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди. Тому законодавчі акти, які по-іншому визначають суди першої інстанції щодо певних цивільних справ (наприклад, стаття 25Закону України від 3 березня 1998 року № 137/98-ВР"Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", відповідно до частини третьої статті 2 ЦПК не можуть бути застосовані. У разі надходження заяви до передбаченого такими актами законодавства суду ця заява повертається особі, яка її подала, на підставі статті 115 та пункту 4 частини третьої статті 121 ЦПК.

Також суди повинні виходити з того, що правила підсудності справ у цивільному судочинстві можуть визначатися лише процесуальним законом (Рішення Конституційного Суду Українивід 27 березня 2002 року № 7-рп/2002(справа щодо актів про обрання/призначення суддів на посади та про звільнення їх з посад);від 7 травня 2002 року № 8-рп/2002(справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб);від 22 червня 2004 року № 13-рп/2004(справа про Дисциплінарний статут прокуратури України)).

Питання про підсудність справ визначаєтьсяЦПК, зокрема: розділом II - щодо справ наказного провадження; главою 1 розділу III - щодо справ позовного провадження; розділом IV - щодо справ окремого провадження; розділами VI, VII - щодо заяв (скарг) стягувача, боржника, інших учасників виконавчого провадження, заяв (подання) державного виконавця з питань, пов'язаних з виконанням судових рішень; главами 1 і 2 розділу VII-1- щодо заяв про оскарження рішень третейських судів та про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів; главами 1 і 2 розділу VIII - щодо клопотань про визнання, звернення до виконання рішень іноземних судів; статтею 404 - щодо заяв про відновлення втраченого судового провадження; статтею 414 - щодо справ за участю іноземних осіб.

Якщо інше не встановленоЦПК, позови пред'являються: до фізичної особи - до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування; до юридичної особи - за її місцезнаходженням (стаття 109 ЦПК), яке стосовно фізичної особи визначається відповідно до положень статті 29ЦКі статті 3Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV"Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", а щодо юридичної особи - за положеннями статті 93 ЦК.

При вирішенні зазначених питань суди також мають враховувати роз'яснення, що містяться вРішенні Конституційного Суду України від 14 листопада 2001 року № 15-рп/2001(справа щодо прописки).

В рішенні Конституційного суду, справа N 1-25/2004, від 22 червня 2004 року N 13-рп/2004, зазначено, що визначення підсудності та строків звернення до суду є важливою гарантією реалізації встановленого статтею 55 Конституції України права на судовий захист.

Підсудність - це сукупність ознак, за якими розмежовується компетенція окремих ланок судової системи та судів однієї ланки щодо розгляду відповідних справ. Вона вказує, який конкретно суд має розглядати передбачені законом справи, тобто до якого суду необхідно звернутися за захистом порушеного або оспорюваного права чи інтересу, і водночас зобов'язує суд розглянути справу, віднесену до його повноважень.

Підсудність базується на принципі рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Цей принцип віднесено Конституцією України до основних засад судочинства (пункт 2 частини третьої статті 129), до яких також віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129).

Обов'язковість визначення підсудності тільки законом узгоджується з вимогами міжнародно-правових актів. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права всі особи є рівними перед законом і судом; кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обгрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку компетентним, незалежним і безстороннім судом, який встановлений законом.

Відповідно до частини 2 статті 109 ЦПК України позови до юридичних осіб предявляються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Відповідач розташований за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 107 «А», що не відноситься до підсудності Красноармійського міськрайонного суду Донецької області.

Проаналізувавши наведені нормативні акти, суд прийшов до висновку, що підсудність позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Прокредит Банк» про визнання договорів поруки та зобовязань поруки припиненими, третя особа: ОСОБА_2 повинна визначатись за загальними правилами встановленими ЦПК України, та не може встановлюватись за домовленістю між сторонами договору.

Керуючись ст.121 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Прокредит Банк» про визнання договорів поруки та зобовязань поруки припиненими, третя особа: ОСОБА_2, повернути позивачеві для подання до належного суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом пяти днів з дня її проголошення, а особою без участі якої постановлено ухвалу протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: