Ухвала суду № 59948183, 17.08.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/17618/16-к

Провадження №1-кс/127/6215/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2016 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області Олійник О.М., при секретарі Лісовій А.О., за участю слідчого Чепурко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР Головного управління ДФС у Вінницькій області ОСОБА_1, про здійснення приводу підозрюваного,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Чепурко Л.В. звернулася до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором Ковальським А.А., про здійснення приводу підозрюваного ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, який фактично зареєстрований та проживає за адресою: м. Вінниця, пр.-т Космонавтів, 63, кв. 11, для проведення допиту його в якості підозрюваного.

Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12015020010002955 від 07.05.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України, в ході чого у слідства виникла необхідність у здійсненні приводу підозрюваного.

В ході судового розгляду з матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_2, відповідно до рішення № 1 від 01.10.2012 власника ПП Династія-2012 (код за ЄДРПОУ 38343842) та наказу № 01-К від 01.10.2012, займаючи посаду директора ПП Династія-2012 (підприємство зареєстроване Вінницьким міським управлінням юстиції 03.10.2012, номер державної реєстрації 11471020000000814, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 05.10.2012 за № 486/18-13, яке у період з 01.01.2015 по 01.07.2015 зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2), будучи службовою особою підприємства у звязку з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, маючи умисел на несплату податків очолюваним ним підприємством, використовуючи своє службове становище у злочинних цілях, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій та передбачаючи їх наслідки у вигляді ненадходження до бюджету держави податків в особливо великих розмірах, і бажаючи їх настання, при веденні фінансово-господарської діяльності підприємства у період з 01.01.2015 по 31.05.2015, умисно ухилився від сплати податків до бюджету на загальну суму 4544879 грн. за наступних обставин.

Відповідно до п. 4.3 Статуту ПП Династія-2012 в редакції від 14.10.2013 директор підприємства здійснює загальне керівництво підприємством та відповідає за законність та результати господарської діяльності, без доручення представляє підприємство у всіх організація, установах та підприємствах в Україні, а також за кордоном, відкриває рахунки, розпоряджається майном підприємства, видає довіреності, укладає контракти, угоди з юридичними та фізичними особами, видає накази, розпорядження, які обовязкові до виконання працівниками підприємства, призначає заступників та головного бухгалтера.

Відповідно до вимогст. 8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999, відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, правильність нарахування, зберігання оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановлених термінів, несе власник або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Вимогамист. 198 Податкового кодексу Українипередбачено, що право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту з податку на додану вартість вважається у даному випадку дата отримання платником податку товарів, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними, іншими документами, передбаченими податковим законодавством.

Згідно з положеннями п.200.1 ст.200 Податкового кодексу Українисума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Разом з тим, всупереч вищевказаних вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 та п. 200.2 ст. 200 Податкового Кодексу України ОСОБА_2, достовірно знаючи про дійсні розміри обєктів оподаткування, володіючи повною інформацією про фінансово-господарську діяльність ПП Династія-2012, декілька раз вніс до податкових декларацій з податку на додану вартість відомості про включення до складу дозволеного податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченого в ціні нібито придбаних товарів (шрот соняшниковий, макуха, соя, олія соєва та макуха соєва) ПП Династія-2012 у субєктів господарювання, які створені та перереєстровані з метою прикриття незаконної діяльності невстановленими досудовим слідством особами (фіктивними підприємствами), а саме: ТОВ Прод-Тор та ТОВ Ділові ініціативи.

Тобто, за операціями, які вчинені без мети реального настання правових наслідків та вніс суми по податку на додану вартість, які не підтверджені належним чином оформленими податковими накладними, внаслідок чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2015 року на суму 34 166 грн., за березень 2015 року на суму 1587 817 грн., за квітень 2015 рокуна суму 1795 732 грн., за травень 2015 року на суму 1127 164 грн., всього на загальну суму 4544879 грн., що в 7 462 разів перевищує установлений на рівні податкової соціальної пільги неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який у 2015 році становив 609 грн., а саме:

- у лютому 2015 року ОСОБА_2 завідомо знаючи, що податкове зобовязання з податку на додану вартість за січень 2015 року становить 861 965 грн., податковий кредит 827 799 грн. та в бюджет потрібно сплатити 34 166 грн., з метою зменшення суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету, шляхом приховування обєкту оподаткування, внаслідок завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, вніс до декларації № НОМЕР_1 від 18.02.2015 з податку на додану вартість за січень 2015 року неправдиві відомості про те, що податкове зобовязання становить 861 965 грн., а податковий кредит нібито становить 890 886 грн., і сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет нібито становить -28921 грн. (861965 890 886), чим фактично завищив суму податкового кредиту в розмірі 63 087 грн. (890 886 827 799), що призвело до фактичного ненадходження до бюджету податку на додану вартість у сумі 34 166 грн. (861965 827 799), підтвердив вказану декларацію електронним цифровим підписом та подав до Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області;

- у квітні 2015 року ОСОБА_2 завідомо знаючи, що податкове зобовязання з податку на додану вартість за березень 2015 року становить 2822 680 грн., податковий кредит 1212 571 грн. та в бюджет потрібно сплатити 1610 109 грн., з метою зменшення суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету, шляхом приховування обєкту оподаткування, внаслідок завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, вніс до декларації № НОМЕР_2 від 18.04.2015 з податку на додану вартість за березень 2015 року неправдиві відомості про те, що податкове зобовязання становить 2822 680 грн., а податковий кредит нібито становить 3162 687 грн., і сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет нібито становить -340 007 грн. (3162 687 2822 680), чим фактично завищив суму податкового кредиту в розмірі 1950 116 грн. (3162 687 1212 571), що призвело до фактичного ненадходження до бюджету податку на додану вартість у сумі 1610 109 грн. (2822 680 1212 571), підтвердив вказану декларацію електронним цифровим підписом та подав до Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області;

- у червні 2015 року ОСОБА_2 завідомо знаючи, що податкове зобовязання з податку на додану вартість за квітень 2015 року становить 2039 668 грн., податковий кредит 243 936 грн. та в бюджет потрібно заплатити 1795 732 грн., з метою зменшення суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету, шляхом приховування обєкту оподаткування, внаслідок завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, вніс до декларації № НОМЕР_3 від 02.06.2015 з податку на додану вартість за квітень 2015 року, неправдиві відомості про те, що податкове зобовязання становить 2039 668 грн., а податковий кредит нібито становить 1849 297 грн., і сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет нібито становить +190 371 грн. (2039 668 1849 297), чим фактично завищив суму податкового кредиту в розмірі 1605 361 грн. (1849 297 243 936), що призвело до фактичного ненадходження до бюджету податку на додану вартість у сумі 1605 361 грн. (1795 732 190 371), підтвердив вказану декларацію електронним цифровим підписом та подав до Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області;

- у червні 2015 року ОСОБА_2 завідомо знаючи, що податкове зобовязання з податку на додану вартість за травень 2015 року становить 2612 549 грн., податковий кредит 393 959 грн. та в бюджет потрібно заплатити 2218 590 грн., з метою зменшення суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету, шляхом приховування обєкту оподаткування, внаслідок завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, вніс до декларації № НОМЕР_4 від 22.06.2016 з податку на додану вартість за травень 2015 року, неправдиві відомості про те, що податкове зобовязання становить 2612 549 грн., а податковий кредит нібито становить 1286 171 грн., і сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет нібито становить +1326 378 грн. (2612549 1286171), чим фактично завищив суму податкового кредиту в розмірі 892 212 грн. (1286 171 393 959), що призвело до фактичного ненадходження до бюджету податку на додану вартість у сумі 892 212 грн. (2218 590 1326 378), підтвердив вказану декларацію електронним цифровим підписом та подав до Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 212 КК України, тобто умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, якщо це діяння призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах.

Крім того, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України, тобто внесення службовою особою завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів.

В службовому кабінеті № 615 СУ ФР ГУ ДФС у Вінницькій області 01.08.2016 в присутності адвоката ОСОБА_3, який діяв на підставі договору б/н від 01.07.2016 на надання правової допомоги, мною проведено допит в якості свідка ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований та фактично проживає за адресою: м. Вінниця, пр.-т Космонавтів, 63, кв. 11) по кримінальному провадженню № 32015020000000072 від 06.08.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, що підтверджується протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_2 від 01.08.2016.

По завершенню вказаної слідчої дії також мною по кримінальному провадженню № 12015020010002955 від 07.05.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, у присутності адвоката ОСОБА_3, який діяв на підставі договору б/н від 21.12.2015 на надання правової допомоги, було повідомлено про підозру ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України.

Також із вказаним повідомленням про підозру як ОСОБА_4, так і ОСОБА_2 ознайомились самостійно шляхом її перечитування. Однак, після цього ОСОБА_4 в категоричній формі вказав ОСОБА_2 не підписувати повідомлення про підозру і негайно покинути кабінет. Після чого ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4 поспіхом залишили кабінет слідчого, при цьому отримавши один примірник повідомлення про підозру, однак не підписали його.

У звязку з викладеним, цього ж дня мною на виконання вимог ст. 42 КПК України з метою вжиття заходів для вручення повідомлення про підозру ОСОБА_2, було направлено вказане повідомлення про підозру в кількості трьох примірників засобами поштового звязку, що підтверджується наступними документами: фіскальним чеком Вінницької дирекції УДППЗ Укрпошта відділення поштового звязку № 50 за № 2150100004681 від 01.08.2016, описом вкладення до № 2150100004681 від 01.08.2016 Вінницької дирекції УДППЗ Укрпошта відділення поштового звязку № 50, квитанцією ТОВ КСД-Вінниця за № 501541000624571470054195 від 01.08.2016 та експрес-накладною ТОВ Нова-пошта № 59000196394995 від 01.08.2016.

Крім того, старшим слідчим з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Вінницькій області підполковником податкової міліції ОСОБА_5 спільно із в.о. старшого оперуповноваженого з ОСОБА_6 ОУ ГУ ДФС у Вінницькій області старшим лейтенантом податкової міліції ОСОБА_7 один примірник повідомлення про підозру ОСОБА_2 було вручено батькові вказаної особи ОСОБА_8 за місцем його фактичного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, а також залишено повістки про виклик ОСОБА_2 до СУ ФР ГУ ДФС у Вінницькій області для проведення слідчих дій за його участю в якості підозрюваного на 04.08.2016, 05.08.2016 та 08.08.2016. У звязку з тим, що ОСОБА_8 відмовився отримувати вказані документи для свого сина, то їх зміст був повідомлений слідчим вголос та вони були залишені у вказаній квартирі, про що свідчить відповідний відеозапис.

В подальшому, 05.08.2016 виконуючим обовязки старшого оперуповноваженого з ОВС ВОВЕЗ ОУ ГУ ДФС у Вінницькій області старшим лейтенантом податкової міліції ОСОБА_7 повістки про виклик ОСОБА_2 до СУ ФР ГУ ДФС у Вінницькій області для проведення слідчих дій за його участю в якості підозрюваного на 08-10.08.2016, вручено дружині ОСОБА_9.

Також, за місцем фактичного проживання та реєстрації ОСОБА_2 за адресою: м. Вінниця, пр.-т Космонавтів, 63, кв. 11, та за місцем фактичного проживання батьків ОСОБА_2: ОСОБА_8 та ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1, а також за робочим місцем адвоката ОСОБА_2, ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2, засобами поштового звязку були відправлені повістки про виклик ОСОБА_2 до СУ ФР ГУ ДФС у Вінницькій області для проведення слідчих дій за його участю в якості підозрюваного на 09-11.08.2016.

Згідно листа КЗ Вінницька обласна психоневрологічна лікарняім. акад. ОСОБА_11 за вих. № 20-1627 від 18.01.2016 встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, перебував на стаціонарному лікуванні з 28.08.2015 по 18.09.2015 з діагнозом Змішаний тривожно-депресивний розлад. Перебуває під консультативним спостереженням.

Крім того, згідно листа КЗ Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. ОСОБА_11 за вих. № 420 від 20.10.2015 становить, що оскільки ОСОБА_2 лікувався стаціонарно у вказаному закладі з діагнозом Змішаний тривожно-депресивний розлад, він потребує проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи.

Враховуючи викладене, виникли сумніви в психічній повноцінності ОСОБА_2 та здатності віддавати звіт своїм діям.

У звязку з тим, що умови проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи потребують тривалого утримування особи в умовах відповідного медичного стаціонару з обмеженням у пересуванні, спілкуванні з іншими особами та з потребою дотримання режиму, зумовленого проведенням експертних досліджень, виникла необхідність у поміщенні ОСОБА_2 в лікувально-психіатричний заклад 9-те відділення КЗ Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. ОСОБА_11 для вирішення питання про те, чи був підозрюваний у неосудному або обмежено осудному стані під час вчинення суспільно-небезпечного діяння, а також, чи скоїв він злочин в осудному стані, а після його вчинення захворів психічною хворобою, яка позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними.

Однак, ОСОБА_2 на неодноразові виклики до СУ ФР ГУ ДФС у Вінницькій області для участі у проведенні процесуальних дій не зявляється без поважних причин і не повідомляє про причини свого неприбуття.

На підставі викладеного, в органу досудового розслідування виникли підстави вважати, що ОСОБА_2 умисно перешкоджає здійсненню досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню.

В матеріалах кримінального провадження наявні документи, які підтверджують факти здійснення викликів ОСОБА_2 у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку та отримання ним повісток про виклики та ознайомлення з їх змістом, а також повідомлення іншим шляхом, що підтверджується: корінцями повсток про виклик від 02.08.2016, 05.08.2016, 09.08.2016, фіскальними чеками Українського державного підприємства поштового звязку Укрпошта № 2105003532252 від 02.08.2016, № 2105003532198 від 02.08.2016, № 2105003532317 від 02.08.2016, № 2105003532228 від 02.08.2016, № 2105003532287 від 02.08.2016, № 2102700322844 від 10.08.2016, № 2105003623533 від 02.08.2016, № 2105003623541 від 02.08.2016, № 2102700322852 від 10.08.2016, експрес-накладною № 59000197264958 від 05.08.2016.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 131, ст. 132, ст. ст. 139-143 КПК України, слідчий в судовому засіданні просила суд клопотання задовольнити за обставин викладених у ньому.

Слідчий суддя вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання слідчого, дійшов наступного висновку.

Статтею 133 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії.

Статтею 139 КПК України передбачено, якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не зявився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення. У випадку, встановленому частиною першою цієї статі, до підозрюваного, обвинуваченого, свідка може бути застосовано привід.

Відповідно до ч. 3 ст. 140 КПК України, привід може бути застосований до підозрюваного, обвинуваченого або свідка. Привід свідка не може бути застосований до неповнолітньої особи, вагітної жінки, інвалідів першої або другої груп, особи, яка одноосібно виховує дітей віком до шести років або дітей-інвалідів, а також осіб, які згідно із цим Кодексом не можуть бути допитані як свідки. Привід співробітника кадрового складу розвідувального органу України під час виконання ним своїх службових обовязків здійснюється тільки в присутності офіційних представників цього органу.

Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_2 на неодноразові виклики слідчого не зявляється, а також всіляко ігнорує виклики слідчого, доказів неможливості прибути до слідчого не надає. Про виклики до слідчого повідомлявся своєчасно, неодноразово та належним чином, про причини своїх неявок слідчого не повідомляє, всіляко затягує розслідування кримінального провадження, тому, з огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_2 приводу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131 133, 139 143 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

Клопотання старшого слідчого з ОВС Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Вінницькій області майора податкової міліції ОСОБА_1 задовольнити.

Надати дозвіл на здійснення приводу підозрюваного ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, який фактично зареєстрований та проживає за адресою: м. Вінниця, пр.-т Космонавтів, 63, кв. 11, для проведення допиту його в якості підозрюваного та вручення йому копії клопотання про призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи, до СУ ФР

ГУ ДФС у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. К. Василенка, 21), після встановлення його фактичного місця знаходження.

Виконання ухвали про здійснення приводу ОСОБА_2 доручити оперативним співробітникам ОУ ГУ ДФС у Вінницькій області.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження.

Слідчий суддя: