Вирок № 5994506, 23.03.2009, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 1-92/2009 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2009 року Хустський районний суд

Закарпатської області

в складі: головуючого-судді: Данюк В.В.

при секретарі: Марченко А.В.

з участю прокурора: Дорошевич Р.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, військовозобов’язаного, раніше не судимого,

в злочині передбаченому ст. 122 ч. 1 КК України, –

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_1 27 вересня 2008 року приблизно о 23 годині, знаходячись на подвір’ї будинку № 36 по вул. Жайворонкова м. Хуст, на ґрунті особистих неприязних відносин, став наносити удари руками та ногами по різним частинам тіла потерпілому ОСОБА_2, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді ушитої рани спинки носа з переходом на праву брову, синців лівої та правої орбітальної ділянки, саден правої щоки, важкої відкритої не проникаючої черепно-мозкової травми, забій головного мозку легкого ступеню, множинні рвані рани обличчя та закритий перелом нижньої щелепи зліва, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 670 від 20.10.2008 р. відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину визнав повністю. Суду пояснив, що 27.09.2008 р. він біля 23 години прийшов додому до потерпілого ОСОБА_2 для того щоб вияснити з ним за що той побив його з товаришами десь три місяці тому. Зайшовши на подвір’я будинку, де проживає ОСОБА_2 він викликав останнього з будинку і коли ОСОБА_2 вийшов до нього, він нічого не кажучи ОСОБА_2 наніс удар лівою рукою в область обличчя і зразу стопою правої ноги наніс удар в область туловища. Від даних ударів ОСОБА_2 впав на землю і він вже лежачого потерпілого наніс ще декілька ударів ногою по різним частинам тіла. Після цього зразу втік додому. Матеріальну та моральну шкоду потерпілому відшкодував добровільно. Про вчинене шкодує, щиро кається у вчиненому злочині, просить вибачення у потерпілого. Цивільний позов прокурора визнає повністю.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні суду пояснив, що 27.09.2008 р. він знаходився у себе вдома. Десь біля 23 години у двері будинку хтось постукав і коли він відчинив двері, то побачив ОСОБА_1, який попросив вийти його на подвір’я щоб поговорити. Він вийшов з будинку і на стоячи на подвір’ї ОСОБА_1 нічого не питаючи наніс йому удар лівою рукою в область обличчя і відразу удар правою ногою в область туловища. Після того як він впав на землю ОСОБА_1 продовжував наносити удари ногами по різним частинам тіла, після чого він втратив свідомість. Прийшов до себе вже в Хустській лікарні. Підсудний відшкодував йому добровільно завдану шкоду. Претензій до підсудного не має, вибачає його за скоєне. Просить суд суворо не карати підсудного ОСОБА_1

В порядку ст. 299 КПК України підсудний ОСОБА_1 просить суд розглядати справу без допиту свідків та дослідження матеріалів кримінальної справи, що стосуються доведеності його вини у вчиненні інкримінованого йому діяння, з обсягом обвинувачення по даній справі повністю згідний.

Виходячи з підстав зазначених в ст. 299 КПК України, та беручи до уваги прохання підсудного, переконавшись у добровільності та істинності позицій підсудного, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи.

Аналізуючи і оцінюючи докази у їх сукупності, добуті в судовому засіданні при розгляді справи в процесі судового слідства і визначаючи винність або невинність підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину суд вважає, що винність підсудного доведено в судовому засіданні.

По місцю проживання підсудний ОСОБА_1 характеризується позитивно.

За даними ВОІ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_1 раніше судимим не значиться (а.с. 69).

Дії підсудного суд кваліфікує за ст. 122 ч. 1 КК України за кваліфікуючими ознаками – умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що потягло за собою тривалий розлад здоров’я.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує обставини, які пом’якшують покарання: повне визнання вини, щире каяття, сприяння розкриттю злочину, примирення з потерпілим, молодий вік підсудного, раніше не судимий, посередньо характеризується по місцю проживання.

Обставини, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Виходячи з обставин справи, враховуючи ступінь середньої тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, наявності пом’якшуючих обставин: повне визнання вини, сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування шкоди, примирення з потерпілим, молодий вік підсудного, раніше не судимий, характеристику по місцю проживання, які істотно знижують ступінь середньої тяжкості вчиненого злочину, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливе без відбування реального покарання, а тому до нього при обранні міри покарання доцільно застосувати ст. 75 КК України.

Цивільний позов Хустського міжрайонного прокурора про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 1243,24 гривень підлягає до задоволення, оскільки повністю доведений матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, –

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 КК України до одного року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку, який суд визначає в один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов`язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з`являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Речовий доказ по справі, зазначені у постанові слідчого від 07 жовтня 2008 року /а.с. 42/ – спортивну чоловічу куртку чорного кольору з білими смугами на рукавах та логотипом «У-3», яка знаходяться на зберіганні у кімнат і речових доказів Хустського МВ ГУ МВС України в Закарпатській області – повернути засудженому ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Хустської районної лікарні Закарпатської області із зарахуванням коштів до місцевого бюджету р/р 35427004000818 в ГУДКУ в Закарпатській області, код 01992771, МФО 812016 – 1243 /тисячу двісті сорок три/ гривень 24 копійки витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Вирок може бути оскаржений на протязі 15 діб з моменту його проголошення в Закарпатський апеляційний суд.

Головуючий: підпис: ОСОБА_3

З оригіналом вірно:

Суддя Хустського

районного суду ОСОБА_3