Ухвала суду № 59942593, 18.08.2016, Тиврівський районний суд Вінницької області

УХВАЛА

іменем України

"18" серпня 2016 р. 145/878/16-к

1-кп/145/92/2016

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Кіосак Н. О.

за участю секретаря Віценко К.А.,

прокурора Прокопчука Д.В.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4

при розгляді кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч.3 ст. 186 КК України,-

встановив:

В ході судового розгляду справи обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявлено, їх захисниками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримано клопотання про визнання недопустимими наступних доказів: постанова про приєднання речового доказу до кримінального провадження медалі «65 лет Победи ВОВ 1941-1945р.р.» від 19.04.2016р., копії протоколу обшуку від 28.01.2016року; розписку ОСОБА_5 про отримання вищевказаної медалі на зберігання; висновок судово товарознавчої експертизи №387/16-21 від 04.03.2016р. про її вартість; протокол огляду місця події від 08.12.2015 року; протокол проведення слідчого експерименту від 05.02.2016 року; протокол проведення слідчого експеремену від 19.04.2016 року.

Клопотання мотивовані тим, що процесуальні слідчі дії, зокрема проведення слідчого експерименту від 19.04.2016 р. за участю Розбіцького проведено без дозволу слідчого судді та дозволу власника будинковолодіння, де воно проводилось; докази отримання внаслідок катування, жорстокого поводження, застосування фізичної сили та морального впливу; порушення права на захист, створення перешкод для реалізації права на оскарження; медаль «65 ВВВ» отримано з порушенням чинних норм КПК, копія протоколу обшуку від 28.01.2016 року, в ході якої вона була вилучена, отримана прокурором з іншого кримінального провадження не офіційним шляхом без відповідного рішення слідчого судді про надання довозу на тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження.

Прокурор Прокопчук вважає клопотання необгнрунтованими, просить в їх задоволенні відмовити.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, при цього виходить з наступного.

Відповідно дост. 89 КПК Українисуд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

У відповідності до положеньст. 22 КПК Україникримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів особами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи обєктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обовязків.

Згідно ч. 2ст. 94 КПК Українижоден доказ не має наперед встановленої сили.

Суд вважає, що стороною захисту не наведено безперечних доводів того, щозазначені доказиотримані в наслідок істотного порушенняправ та свобод людини і суд має можливість вирішити питання про їх недопустимість на цій стадії кримінального провадження.

Судове слідство не закінчене, а тому клопотання є передчасними, стосовно допустимості доказів судом буде надана належна оцінка в нарадчій кімнаті при ухваленні рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 87,89,372 КПК України, суд

ухвалив:

Відмовити обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про визнання доказів недопустимими.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кіосак Н. О.