Ухвала суду № 59941699, 04.03.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/7595/16-ц

Провадження № 2/761/4037/2016

УХВАЛА

04 березня 2016 року Суддя Шевченківського районного суду м. Києва Малинников О.Ф., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Першої Київської державної нотаріальної контори, третя особа ОСОБА_2 про оскарження постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій та визначення розміру частки у праві спільної сумісної часткової власності, -

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2016 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Першої Київської державної нотаріальної контори, третя особа ОСОБА_2 про оскарження постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій та визначення розміру частки у праві спільної сумісної часткової власності.

Позивач звернувся до суду з позовом і просить визначити частку у праві спільної часткової власності у розмірі 69,44/100 частин квартири АДРЕСА_1, яка належить до спадкового майна; зобов'язати Першу Київську державну нотаріальну контору видати Позивачу свідоцтво про право власності на спадщину за законом на 64,99/100 кв.м. частини квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.119 ЦПК України позовна заява подається в письмовій формі та має відповідати вимогам, викладеним у ч.2 даної статті.

Позовна заява не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, а саме.

- в позові не зазначено, на підставі чого позивач є співвласником квартири АДРЕСА_1 у розмірі 69,44/100 частин;

- з чого випливає, що приведені в позові приміщення складають саме 69,44/100 частин спірної квартири;

- не зазначено хто претендує на іншу частину спірної квартири, кількість власників після смерті ОСОБА_3 (не визначено коло всіх заінтересованих осіб);

Крім того, згідно з ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви /скарги/ додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Слід зазначити, що відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року, Законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами)).

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Звертаючись до суду, позивач судовий збір у порядку, визначеному Законом України» Про судовий збір», сплатив в розмірі 1102,40 грн., як за позовні вимоги немайнового характеру та додав до матеріалів справи лише копію квитанції, що не може бути доказом належним підтвердженням сплати судового збору.

Відповідно до ст.80 ЦПК України ціна позову визначається:

-у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до п. 4 ч.2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Проте позивачем не зазначено доказів ринкової вартості спірної квартири при визначенні позивачем ціни позову.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України « Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру , яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 551, 20 гр. та не більше 6 890, 00 гр.

Тому позовна заява має бути залишена без руху відповідно до ст.ст. 119, 121 цього Кодексу з наданням заявникові строку для уточнення цього питання та усунення недоліків заяви.

Керуючись ст.ст.119, 120 та ч. 1 ст.121 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Першої Київської державної нотаріальної контори, третя особа ОСОБА_2 про оскарження постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій та визначення розміру частки у праві спільної сумісної часткової власності залишити без руху, надавши їм строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали.

Недоліки позовної заяви, викладені в даній ухвалі, мають бути усунуті шляхом подання належно оформленої позовної заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.Ф. Малинников