Постанова № 59941220, 25.08.2016, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2145/16-п

Провадження №3/163/1437/16

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2016 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Гайдук А.Л.,

за участі секретаря Горпинко К.О.,

представника Волинської митниці ДФС ОСОБА_1,

особи, що притягується до відповідальності, ОСОБА_2,

розглянувши, направлені Волинською митницею ДФС, матеріали справи за протоколом №1610/20500/2016 про притягнення до відповідальності за ст.ст. 471, 472 МК України

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, приватного підприємця, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії АС №006460, виданий Луцьким МУ УМВС України у Волинській області 27.03.1996 року, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 25.07.2016 року приблизно о 16 год. 51 хв., слідуючи з ОСОБА_3 в Україну через ВМО №1 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС, в якості водія автомобіля марки «Опель-Віваро», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор», переміщуючи в багажному відділенні автомобіля, без ознак приховування, шину моделі «ВКТ AS 2001», розміром 18.4 26, нову, до трактора (сільгосптехніки), код УКТЗЕД НОМЕР_3, вагою 87,6 кг, вартістю 15824,16 грн., яка перевищила встановлену неоподатковувану норму, передбачену ст.374 МК України, по її вазі, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.471 МК України.

Крім цього, ОСОБА_2 ставиться у вину те, що він, за вищевикладених обставин, не задекларував за встановленою формою вказаний товар, який, згідно ст.374 МК України, підлягав обовязковому письмовому декларуванню, використавши всупереч вимог ст.ст.366, 374 МК України смугу руху зелений коридор, як форму декларування, шляхом вчинення дій, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 472 МК України.

ОСОБА_2 в судовому засіданні по суті складеного відносно нього протоколу пояснив, що зазначену шину він придбав в м.Лончин Республіки Польща на ринку за 1000 польських злотих, однак чека чи іншого документа, підтверджуючого її вартість, йому не надали. Шина йому була необхідна для заміни старої, яка у його комбайні вийшла з ладу (лопнула), при цьому, у цей період мали місце жнива, тому заміна шини була нагальною. Оскільки він обізнаний з дозволеними до переміщення через митний кордон України неоподатковуваними нормами товару у 50 кг. та 500 євро і знав, що вага необхідної йому шини становить більше 50 кг, однак менше 100 кг, тому, для того, щоб не перевищувати зазначеної норми, в ОСОБА_3 поїхав разом з товаришем (сусідом). Повертаючись в Україну, для проходження митного контролю обрав смугу руху «зелений коридор», оскільки був впевнений, що товар (шину) переміщує по нормі з розрахунку на дві особи, при цьому, ні він, ні його товариш іншого товару не перевозили. Під час проходження митного контролю, при усному опитуванні, відразу повідомив інспектору митниці про переміщення в автомобілі шини, який відкрив для її огляду. Після зважування шини було встановлено її вагу у 80 кг, на що він повідомив інспектору митниці про її переміщення з розрахунку по нормах на двох осіб - на нього та пасажира, однак митник пояснив, що переміщення товару у такий спосіб не допускається, а він мав би слідувати смугою руху «червоний коридор» і розмитнити дану шину. У звязку з цим, він попросив митника надати можливість розмитнити товар, однак у цьому йому було відмовлено, як і відмовлено у переведенні на «червоний коридор» та поверненні його назад в ОСОБА_3. Вказав на те, що якби він знав про неможливість переміщення шини з розрахунку на двох осіб, то в такому б випадку у товариша нічого не просив та в ОСОБА_3 поїхав би сам. За викладених обставин, визнав вину лише у порушенні порядку проходження митного контролю смугою руху «зелений коридор», а вчинення недекларування переміщуваного товару заперечив, оскільки про його переміщення через митний кордон України заявив інспектору митниці в усному порядку. Просив суд застосувати відносно нього мінімальний штраф, а вилучену шину повернути для розмитнення.

Представник Волинської митниці ДФС висловила позицію про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст.471, 472 МК України, та просила накласти на останнього стягнення в межах санкції ст.472МК України, яка передбачає більш серйозне стягнення з числа вчинених, у вигляді штрафу в розмірі 100% вартості переміщуваного товару з його конфіскацією, а також просила стягнути витрати митниці за зберігання товару та судовий збір.

Заслухавши пояснення особи, що притягується до відповідальності, думку представника митниці та дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, окрім його особистого зізнання в суді, обєктивно доводиться зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил №1610/20500/2016 від 25.07.2016 року, актом-уточнення та фото-таблицями до протоколу (а.с.1-3, 6-8, 25); контрольним талоном для проходження по «зеленому коридору» від 25.07.2016 року, з якого вбачається, що в автомобілі марки «Опель-Віваро», р.н.з. АС3317ВА, через митний кордон України слідувало двоє осіб (а.с.4); актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №205020101/2016/200118 від 25.07.2016 року, з якого слідує, що проведеним повним митним оглядом встановлено переміщення у вищевказаному транспортному засобі шини моделі «ВКТ AS 2001» до трактора, загальною вагою брутто 87,6 кг, яка належала водію даного автомобіля ОСОБА_2 (а.с.5); письмовими поясненнями правопорушника від 25.07.2016 року, які за своїм змістом є аналогічними тим, що останній давав в судовому засіданні (а.с.9); письмовими поясненнями пасажира ОСОБА_4 від 25.07.2016 року, у яких останній підтвердив приналежність вилученої органом доходів і зборів шини саме ОСОБА_2, який доводиться йому товаришем (а.с.11); службовою запискою головного державного інспектора УБ з МП Волинської митниці ДФС ОСОБА_5 від 25.07.2016 року (а.с.13); висновком №142005901-1788 від 15.08.2016 року Управління товарознавчої, інженерно-технічної та криміналістичної експертизи спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС, відповідно до якого, вартість шини нової марки «ВКТ AS 2001», розміром 18.4 26, станом на дату оцінки, становить 15824,16 грн., що згідно офіційного курсу валют НБУ станом на 25.07.2016 року (100 євро = 2732,8545 грн.) складає 579,03 євро (а.с.20-21).

Відповідно до ст.471 МК України,передбаченим у цій статті адміністративним правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Частиною 1 статті 374 МК України визначено, що товари … сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об'єктами оподаткування митними платежами.

Отже, дослідженими судом доказами достовірно встановлено, що ОСОБА_2 25.07.2016 року переміщував через митний кордон України, смугою спрощеного митного контролю «зелений коридор», товар - шину, яка за своєю вартістю та вагою перевищила дозволені неоподатковувані норми, передбачені ст.374 МК України, що охоплюється складом правопорушення, передбаченого ст.471 МК України.

Щодо кваліфікації дій ОСОБА_2 за ст.472 МК України, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмово, усно, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

У відповідності до вимог ст. 472 МК України адміністративним правопорушенням є недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується дією (недостовірне декларування), або ж бездіяльністю (недекларування). Тобто, це незаявлення за встановленою письмовою, усною, або будь-якою іншою формою відомостей або заявлення недостовірних відомостей про товари, їх митного режиму і інших відомостей для митної мети.

Судом встановлено, і це підтверджено наявним у справі контрольним талоном для проходження по «зеленому коридору» транспортного засобу марки «Опель-Віваро», р.н.з. АС3317ВА, від 25.07.2016 року, що в даному автомобілі через митний кордон України смугою спрощеного митного контролю, по так званому «зеленому коридору», слідувало дві особи (а.с.4).

Пояснення ОСОБА_2 про те, що під час проходження митного контролю по «зеленому коридору» він при усному опитуванні інспектором митниці заявив про переміщення в автомобілі товару шини, свідчать не про що інакше, як про усне декларування ним даного товару.

При цьому, такі пояснення ОСОБА_2 жодним, зібраним у справі, доказом не спростовані.

Крім цього, із фото-таблиць, доданих до протоколу про порушення митних правил, вбачається, що зазначений товар знаходився у багажному відділенні автомобіля, і встановлення його наявності можливе шляхом зовнішнього візуального огляду даного транспортного засобу через наявні у ньому на пасажирському та багажному відділеннях вікна (а.с.6-8).

Отже, наведене вказує на те, що наявність в автомобілі товару - шини була встановлена інспектором митниці саме на стадії усного опитування ОСОБА_2, а не виявлення його в процесі повного митного огляду, як форми митного контролю.

Зазначена обставина також підтверджується самим актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №205020101/2016/200118 від 25.07.2016 року, складеним в порядку ст.338 МК України, у якому зафіксовано саме факт встановлення наявності в автомобілі зазначеного товару, а не його виявлення, що свідчить про його попереднє усне заявлення (а.с.5).

Згідно положень ст.336 МК України, усне опитування громадян є однією з форм митного контролю, а тому, та обставина, що ОСОБА_2 мав намір перемістити шину, яка є неподільною річчю, через митний кордон України з розрахунку на двох осіб, не спростовує його усного декларування та не вказує на наявність в його діях, складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, а навпаки свідчить про вжиття останнім заходів задля недопущення порушення митних правил.

Статтею 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмово, усно, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

На підставі вищенаведеного, слід дійти висновку, що ОСОБА_2 під час проходження митного контролю на митному посту «Ягодин» Волинської митниці ДФС здійснив усне декларування переміщуваного в транспортному засобі товару.

Системний аналіз положень ч.6 ст.366 МК України, про те, що звільнення від подання письмової митної декларації при проходженні «зеленим коридором» не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України, в розрізі ст.257 МК України, яка регламентує способи декларування товару, не вказує на необхідність кваліфікації дій особи, яка здійснила усне декларування товару, однак допустила порушення порядку проходження спрощеного митного контролю, тобто вчинила правопорушення, передбачене ст.471 МК України, ще й за ст.472 МК України - недекларування товару.

Поміж цього, з пояснень ОСОБА_2 в судовому засіданні встановлено, що останній першочергово усно заявив про наявність у нього товару та в подальшому просив надати йому декларацію для його письмового декларування, однак був позбавлений такої можливості, при цьому, таких пояснень останнього органом доходів і зборів не спростовано, в тому числі, клопотання про виклик в судове засідання в якості свідка інспектора митниці, що здійснював митний контроль, не заявлено.

Таким чином, встановлені судом фактичні обставини справи, за яких ОСОБА_2 усно заявив про переміщуваний ним товар, однак був позбавлений можливості заповнити митну декларацію,свідчать про відсутність у його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, тобто незаявлення за встановленою формоюточних і достовірних відомостей про товар, який підлягав обов'язковому письмовому декларуванню.

При накладенні стягнення на ОСОБА_2 за ст.471 МК України, суд враховує характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про його особу, зокрема, те, що він вперше притягується до відповідальності за порушення митних правил, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей, ступінь його вини у вчиненому, відсутність обставин, що помякшують та обтяжують відповідальність, і вважає, що відносно останнього слід застосувати стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яке не містить альтернативи.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, а також враховуючи те, що ввезений товар не заборонений та не обмежений до переміщення через митний кордон України, будь-яких обґрунтованих підстав для його вилучення в порядку ст.511 МК України під час складання протоколу не було, а тому, відповідно, підстав для стягнення витрат за його зберігання на митному складі немає.

З цих же підстав, вилучений у ОСОБА_2 товар підлягає поверненню останньому після його митного оформлення та сплати митних платежів.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника слід стягнути судовий збір в розмірі 275 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 522, 527, 528 МК України, п.1 ст.247 КУпАП , п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», на підставі ст.ст. 471, 472 МК України, суддя, -

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Штраф в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень підлягає стягненню на рахунок 31115106705262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, одержувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу «адміністративні штрафи у справі про порушення митних правил»).

Провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ст.472 МК України закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у звязку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 275 (двісті сімдесят пять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок 31214206700262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 22030001).

Вилучену, згідно протоколу про порушення митних правил №1610/20500/2016 від 25.07.2016 року, шину моделі «ВКТ AS 2001», розміром 18.4 26, нову, до трактора (сільгосптехніки), код УКТЗЕД НОМЕР_3, вагою 87,6 кг, - повернути ОСОБА_2 після відповідного її митного оформлення та сплати митних платежів.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи, органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі, протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд Волинської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області ОСОБА_6