Постанова № 59940662, 22.08.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2016 року Справа № 904/4350/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач

суддів: Сизько І.А., Кузнецової І.Л.,

Секретар судового засідання Однорог О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, довіреність №09/09/2014юр від 09.09.2014р.;

від відповідача: ОСОБА_2- представник, довіреність №10 від 29.01.2016р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Дзержинського", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2016р. у справі №904/4350/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОНДО",

м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ

МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Дзержинського",

м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості за договором будівельного підряду №13-2250-02 від 10.02.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2016р. (суддя Петренко І.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОНДО» борг 114 339,93 грн, пеню - 15796,45 грн, три відсотки річних - 3909,49 грн, інфляційні втрати - 38863,44 грн та 2593,73 грн судового збору. В решті позовних вимог відмовлено в звязку з пропуском позовної давності щодо стягнення пені.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги Відповідач посилається на те, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а саме факт відсутності документації, яка підтверджує виконання підрядником та прийняття замовником всього комплексу робіт, в т.ч. за спірний період; до того ж надані акти виконаних робіт підписані не уповноваженими особами; Позивач не відшкодував вартості матеріалів під час здійснення підрядних робіт, тому апелянт вважає що строк оплати за договором не настав, а позовні вимоги - безпідставні.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні представник позивача проти доводів апелянта заперечив, вважає рішення суду законним та просить залишити його без змін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

При перегляді справи апеляційним судом встановлено, що 10.12.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тондо" (далі по тексту - позивач, підрядник) та Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (далі по тексту - відповідач, замовник) укладено договір будівельного підряду №13-2250-02 (далі по тексту - договір) строком дії до 31.12.2014р. (п.12.1. договору)

Додатковою угодою №10 від 17.12.14р. строк дії договору було продовжено до 31.12.2015р., а в частині гарантійних зобов'язань - до повного їх закінчення».

Згідно пунктів 1.1, 1.2. договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик, власними силами та в строк, визначений даним договором, виконати у відповідності з затвердженою проектно-кошторисною документацією, наступні роботи: будівельно-монтажні роботи (далі по тексту - роботи).

Відповідно до п.1.2. договору склад та обсяг робіт сторони визначили в локальних кошторисах (Додаток №2), перелік обєктів, на яких будуть виконуватися роботи, - в Додатку №1 до договору.

В п. 2.1 договору обумовлено, що вартість робіт за даним договором визначається згідно договірної ціни (Додаток №5), розрахованої на підставі Локальних кошторисів (Додаток №2), і складає 4168873,00 грн, в тому числі ПДВ - 694812,17 грн.

Загальна вартість договору складається із вартості фактично виконаного об'єму робіт. У вартість робіт включено всі витрати підрядника, пов'язані з виконанням підрядником робіт, в тому числі загальновиробничі витрати, кошторисний прибуток, адміністративні витрати, витрати на відрядження робітників підрядника та будь-які інші витрати, пов'язані з виконанням робіт, якщо інше не вказано в цьому договорі.

Згідно пункту 2.5.1 договору етапи та строки виконання робіт визначаються Графіком виконання робіт. Кінцевою датою виконання всіх робіт по договору є 31.03.2014р.

Пунктом 4.2 договору визначено, що щомісячна здача-приймання робіт здійснюється на підставі актів приймання виконаних робіт за формою №КБ-2в, актів приймання-передачі використаних матеріалів та обладнання підрядником (за формою 03) та довідок про вартість виконаних підрядних робіт по формі №КБ-3 з наданням всієї необхідної виконавчої документації (наприклад, актів на приховані роботи, актів передачі виконаних робіт під наступні роботи, геодезичні зйомки та таке подібне згідно вимог ДБН Д.1.1.-2000).

За пунктом 4.3 договору, остаточне приймання всього комплексу робіт, виконаних на підставі даного договору, здійснюється на підставі акта технічної готовності будівельно-монтажних робіт, або іншого документа, оформленого сторонами, що підтверджує завершення виконання всього комплексу робіт за договором.

Пунктом 4.4 договору передбачено складання та передачу необхідної документації між сторонами договору, яка підтверджує завершення виконання всього комплексу робіт за договором та їх підписання відповідними уповноваженими особами.

В силу п.п. 5.1 5.3 договору оплата виконаних робіт за даним договором здійснюється замовником за фактично виконаний об'єм робіт на підставі підписаних обома сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт по формі №КБ-2в та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт по формі №КБ-3 протягом 20 (двадцяти) банківських днів з дати підписання замовником акта приймання виконаних підрядних робіт по формі №КБ-2в, Довідки про вартість виконаних підрядних робіт по формі №КБ-3 та отримання рахунку на оплату. Кінцевий розрахунок за виконані роботи по об'єкту здійснюється на підставі Акта технічної готовності будівельно-монтажних робіт або іншого документу, оформленого сторонами, та який підтверджує завершення виконання всього комплексу робіт за договором.

На виконання умов даного Договору Позивачем були виконані підрядні роботи, зокрема, спірні роботи в грудні 2014р. - січні 2015р., про що сторонами складено та підписані акти виконаних будівельних робіт. Факт виконання робіт за грудень 2014р. підтверджено актами №170-08, №205-10, №207-10, №211-10, №218-12, №224-12, №225-12, №226-12, №227-12, №228-12, №229-12, №231-12, №233-12, №234-12, №239-12, на підставі яких складена та підписана Довідка про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2014р. на загальну суму 145014,11 грн з ПДВ.

Факт виконаних в січні 2015р. робіт підтверджується актом №208-10 та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2015р. на 79348,93 грн (т. 1 а.с. 20 -72).

Загальна вартість спірних виконаних робіт становить 224 363,04 грн.

В порушення п. 5.2. договору відповідач за виконані роботи розрахувався частково в сумі 98815,39 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1892 від 29.01.2015р. Заборгованість з врахуванням п. 7.12. договору щодо відшкодування замовнику експлуатаційних витрат 1,2% (11207,72 грн) становить 114339,93 грн, що і стало підставою для звернення із позовом.

За своєю правовою природою укладений сторонами договір є договором підряду.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом статті 854 Цивільного кодексу України, після остаточної здачі роботи, яку виконано належним чином і в погоджений строк, замовник зобов'язується сплатити підрядникові обумовлену ціну, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

В силу п. 5.2. договору строк оплати виконаних робіт є таким, що настав 06.02.2015р. та 03.03.2015р. відповідно. Доказів сплати заборгованості суду не надано.

Доводи апелянта щодо підписання актів не уповноваженими особами судом відхиляються, оскільки акти зі сторони відповідача підписані комісійно відповідними спеціалістами без зауважень, в тому числі Довідки ф. КБ-3 в кількості чотирьох осіб, та скріплені печаткою підприємства, доказів щодо вибуття якої з його володіння поза його волею суду не надано. Окрім того, спірні виконані роботи були частково оплачені відповідачем в сумі 98 815,39 грн, що також підтверджує схвалення дій осіб, що підписали ці акти виконаних робіт та Довідки ф. КБ-3.

Щодо доводів апелянта про ненастання строків оплати виконаних робіт апеляційних суд вважає їх безпідставними, виходячи з наступного. Акт технічної готовності будівельно-монтажних робіт, на відсутність якого посилається відповідач, оформлюється сторонами та підтверджує завершення виконання всього комплексу робіт по договору. На підставі вказаного акту проводяться остаточні розрахунки між сторонами (п. п. 4.3, 5.3. договору). Як вбачається з п. 2.1. та Переліку локальних кошторисів (Додаток №2 до договору) сторонами було узгоджено виконання робіт на суму 4 168 873,00 грн. Роботи в загальній сумі виконані на 3327885,46 грн (а.с.73). Відповідачем не доведено, що спірні роботи є остаточними за договором, чи зміну сторонами вартості і обсягів робіт.

За таких обставин суд доходить висновку, що вказані роботи є проміжними та їх оплата повинна бути здійснена на підставі п. 5.2. договору протягом двадцяти банківських днів з дня підписання актів приймання робіт та Довідки ф. КБ-3. Питання відшкодування вартості використаних матеріалів не є предметом спору у цій справі та може бути вирішено скаржником шляхом подання окремого позову.

Відтак, суд вважає встановленим факт виконання спірних робіт підрядником та прийняття їх замовником, відсутність повної оплати цих робіт, наявність заборгованості в сумі 114339,93 грн. Доказів оплати боргу суду не надано. В цій частині вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України). За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктами 7.1, 7.2. договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за даним договором сторони несуть відповідальність у відповідності до даного договору та законодавства України, а саме за порушення строків оплати та прийняття робіт замовник оплачує підряднику пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми боргу.

На підставі зазначеного, з урахуванням уточнень позовних вимог від 07.07.2016р., Позивач просив стягнути з Відповідача (а.с. 113-114) пеню за період прострочення з 06.02.2015р. по 02.09.2015р. в загальній сумі 33764,01 грн. За розрахунком суду першої інстанції, з яким погоджується апеляційний суд, загальна сума пені за зазначений позивачем період прострочення буде становити 32 641,62 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови в позові.

Відповідачем заявлено про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені (а.с. 98). Позовна давність щодо стягнення неустойки становить один рік (спеціальна позовна давність ст.258 Цивільного кодексу України).

Позивач звернувся до суду 27.05.2016р., тобто з пропуском позовної давності щодо стягнення пені за період прострочення з 06.02. по 26.05.2015р. в загальній сумі 16 845,17 грн, та в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Колегія суддів погоджується з розрахунками місцевого господарського суду про стягнення з відповідача пені в загальній сумі 15796,45 грн за період прострочення оплати з 27.05. по 02.09.2015р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Інфляційні втрати з врахуванням індексу інфляції за березень 2015р. березень 2016р. становлять 38863,44 грн, 3% річних за період прострочення оплати з 03.03.2015р. по 21.04.2016р. (в межах визначеного позивачем періоду, що не суперечить обставинам справи) 3 909,49 грн.

Розрахунок позивача є правомірним, та його вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

За встановлених обставин, оскаржене рішення суду першої інстанції відповідає матеріалам справи та нормам діючого законодавства. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є не обґрунтованими та такими, що не можуть бути підставою для зміни чи скасування оскарженого рішення.

Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по апеляційній скарзі відносяться на апелянта.

Керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2016р. у справі №904/4350/16 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської від 12.07.2016р. у справі № 904/4350/16 - залишити без змін.

Постанова набирає чинності з часу її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Судді І.А. Сизько

ОСОБА_3

Повний текст постанови складено 25.08.16