Ухвала суду № 59938598, 26.08.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/10128/16-к

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2016 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Ластовка Н.Д., при секретарі Фузік Г.В., за участю сторін судового провадження: представника заявника ТОВ «Стессо», слідчого Дніпровського УП ГУ НП в місті Києві Гончарука А.П., прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Пономарьової М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту на майно, накладеного у кримінальному провадженні № 42016101040000107 від 30.06.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

17 серпня 2016 року до провадження слідчого судді надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту на майно, накладеного у кримінальному провадженні № 42016101040000107.

Клопотання мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 01 липня 2016 року накладено арешт у кримінальному провадженні № 42016101040000107 на нежитловий будинок - адміністративний (літ. А), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з забороною його відчуження. Крім того, представник власника майна зазначає, що на даний час їм, як власникам вищевказаного нерухомого майна, необхідно провадити господарську діяльність, яка полягає у здаванні в оренду належних їм нежитлових приміщень. В процесі укладання господарських договорів, у них, як у сторони договорів оренди, виникає об'єктивна необхідність нотаріального посвідчення та державної реєстрації вказаних угод. Враховуючи, що нотаріальні дії передбачають попередню перевірку права власності на нерухоме майно орендодавців та їх ділових партнерів, мають місце обґрунтовані сумніви з боку органів нотаріату, і як наслідок, відмови у вчиненні такого нотаріального посвідчення та реєстрації. Таким чином, проведення ними повноцінної господарської діяльності не виявляється можливим та істотно ускладнюється.

В судовому засіданні представник заявника ТОВ «Стессо» ОСОБА_4 клопотання підтримав в повному обсязі, з підстав викладеному в самому клопотанні.

Прокурор Київської місцевої прокуратури № 4 Пономарьова М.С. в судовому засіданні категорично заперечила щодо задоволення клопотання, зазначила, що на даний час ТОВ «Стессо» не є власником спірного приміщення, а арешт на нежитловий будинок - адміністративний (літ. А), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з забороною його відчуження слідчим суддею накладено обґрунтовано, дане приміщення визнано речовим доказом в даному кримінальному провадженні, а тому відсутні підстави для його скасування.

Слідчий Дніпровського УП ГУ НП в місті Києві Гончарук А.П. проти задоволення клопотання заявника категорично заперечував.

Заслухавши пояснення представника заявника, думку прокурора та слідчого, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження № 42016101040000107 від 30.06.2016 року, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Під час розгляду клопотання встановлено, що у провадженні слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції України в місті Києві перебувають матеріали досудового розслідування, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42016101040000107 від 30.06.2016 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.

В рамках проведення досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню, 01.07.2016 року, за клопотанням органу досудового розслідування, погодженого процесуальним керівником Київської місцевої прокуратури № 4, Дніпровським районним судом м. Києва було накладено арешт у кримінальному провадженні № 42016101040000107 на нежитловий будинок - адміністративний (літ. А), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з забороною його відчуження.

Зі змісту ухвали вбачається, що завданням накладеного арешту є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження та він накладений з метою забезпечення збереження речових доказів ( п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України)

Відповідно до ч. 3 ст.170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно будь - якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього кодексу, тобто якщо воно зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та є предметами, що були об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, такий арешт по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов'язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов'язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.

Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При винесенні ухвали слідчим суддею у відповідності до вимог ст. 173 КПК України були враховані наведені в клопотанні слідчого правові підстави для арешту майна, як на предмет та доказ злочину з метою запобіганням їх відчуження, зникнення або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Тому, слідчий суддя дійшов висновку, що арешт на майно слідчим суддею на цій стадії досудового розслідування накладено обґрунтовано.

Також ухвалою слідчого судді при вирішенні питання про накладення арешту взято до уваги отримані під час досудового розслідування достатні дані, які дають підстави вважати, що використання у господарській діяльності спірного нерухомого майна дозволяє особам, які користуються спеціалізованим обладнанням розпоряджатись предметом злочину, а також інші заходи забезпечення кримінального провадження окрім арешту майна можуть призвести до пошкодження, псування, відчуження майна, що негативно вплине на досягнення дієвості даного провадження.

Крім того, як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна № 66418982 власником нежитлового будинку - адміністративний (літ. А), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є дочірнє підприємство «Апрітек».

Слідчим при зверненні до слідчого судді з зазначеним клопотанням про арешт майна було надано достатньо доказів, які в своїй сукупності свідчать про наявність підстав для продовження такої процесуальної дії як арешт майна, оскільки досудове розслідування в кримінальному провадженні наразі триває.

Даних, які б свідчили про те, що в застосуванні такого заходу як арешт майна відпала потреба, заявником не надано, а відтак клопотання слідчий суддя вважає необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до втрати майна, настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 174, 309 КПК України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту на майно, накладеного у кримінальному провадженні № 42016101040000107 від 30.06.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Н.Д. Ластовка