Постанова № 59938525, 18.08.2016, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/400/16

Справа №754/7832/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2016 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - ЛІСОВСЬКОЇ О.В.

за участю секретаря - Макас Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об"єднаного Управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії, мотивуючи свої вимоги тим, що він перебуває на обліку в Лівобережному управлінні Пенсійного фонду України у м. Києвв та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування". До призначення цієї пенсії він отримував пенсію як ліквідатор аварії на ЧАЕС відповідно до вимог Закону України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". 16.05.2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до ст. 26, 27, 40 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", але відповідачем йому було відмовлено у призначенні такої пенсії. На підставі викладеного позивач звертається до суду з даним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії Управління щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", а також зобов"язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком відповідно до вимог вказаного Закону з дати звернення за її призначення - з 16.05.2016 року.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва - у судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Пояснила, що позивач подав заяву про призначення йому пенсії за віком, а до цього він отримував пенсію як ліквідатор аварії на ЧАЕС. Але на даний час він перебуває на обліку і отримує пенсію за віком, а тому підстав для призначення йому такої ж пенсії немає. На підставі викладеного представник відповідача просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок по доказуванню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на положення наведеної процесуальної норми, виходячи із суті позовних вимог, під час розгляду даної справи стороні відповідача необхідно довести правомірність своїх дій та бездіяльності.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Позивач з 2000 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва та отримував пенсію як ліквідатор аварії на ЧАЕС.

У травні 2016 року позивач звернувся до Лівобережного управління Пенсійного фонду України у м. Києві із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до вимог ст. 26, 27, 40 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", але у призначенні такого виду пенсії йому було відмовлено.

Позивач вважає такі дії відповідача незаконними, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, позивач отримував пенсію, як ліквідатор аварії на ЧАЕС, що була призначена йому відповідно до ст.. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ст.. 26 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Частиною 1 статті 9 закону № 1058 передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов"язаного з роботою, інвалідності з дитинства), пенсія у зв"язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 10 Закону № 1058 особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв"язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.

Раніше позивачу була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", при цьому за призначенням пенсії за віком позивач вперше звернувся до відповідача лише у травні 2016 року, тобто за новим призначенням пенсії.

При цьому слід зазначити, що переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до вимог Закону № 1058 проводиться в межах одного закону, а у цьому законі передбачені лише три види пенсії - за віком, по інвалідності, по втраті годувальника. У таких випадках і застосовується правова норма частини 3 статті 45 щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

У даному випадку позивач, отримуючи пенсію за одним Законом, звернувся з заявою до відповідача про призначення йому пенсії за іншим Законом.

У своїх запереченнях відповідач вказує про те, що позивач вже перебуває на пенсії за віком, а тому підстав для переведення немає.

Але слід зазначити, що дані заперечення є безпідставними та такими, що не засновані на вимогах діючого законодавства, оскільки позивач, отримуючи пенсію, як ліквідатор аварії на ЧАЕС, просив призначити йому пенсію за віком на підставі ст. 26, 27, 40 Закону № 1058, а не перевести його на пенсію за віком у межах одного Закону.

Як вбачається з письмових доказів по справі, відповідачем були ототожнені поняття: "перехід/переведення" та "призначення", вид пенсії по закону № 1058 та різні види пенсії за іншими законами, що підтверджується новою редакцією частини третьої статті 45 Закону № 1058, в якій мов йде про розрахунок пенсії при переведенні з одного виду пенсії на інший по матеріалах пенсійної справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом України і у постанові від 09.06.2015 року (справа № 21-550а14), в якій дійшов висновку щодо права позивача на обрахування заробітної плати для пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за три роки перед зверненням із заявою про призначення пенсії, які до цього отримували пенсію за вислугою років відповідно до Закону № 2262.

Виходячи з вищенаведених норм діючого законодавства, у позивача достатньо підстав для призначення йому пенсії за віком на підставі ст. 26, 27, 40 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", а тому суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 підставними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 18, 71, 93, 94, 99, 100, 104, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Конституцією України, Законом України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Лівобережного об"єднаного Управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати дії Лівобережного об"єднаного Управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" - неправомірними.

Зобов'язати Лівобережне об"єднань Управління Пенсійного фонду України у м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" з 16.05.2016 року.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: