Ухвала суду № 59938415, 23.08.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/1954/16-ц Номер провадження 22-ц/786/2419/16Головуючий у 1-й інстанції Самсонова О. А. Доповідач ап. інст. Корнієнко В. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Корнієнка В.І.

Суддів: Буленка О.О., Дорош А.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Київського районного суду м. Полтави від 12 липня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 12 липня 2016 року уточнені позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 борг за договром позики від 26 лютого 2016 року в сумі 50864 грн. 34 коп., три відсотки річних за прострочення боргу в сумі 740 грн. 71 коп., 6750 грн. на відшкодування понесених судових витрат, а всього стягнуто - 58355 грн. 05 коп.

З даним рішенням не погодилася відповідач та подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову про стягнення боргу.

Скаржник вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, в зв'язку з порушенням судом норм матеріального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги вмотивовує тим, що нею були сплачені кошти в рахунок погашення боргу 10 травня 2016 року та 08 липня 2016 року, про які позивач не повідомила суду.

Сторони в судове засідання до суду апеляційної інстанції не з'явилися, але були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, що з'явились в судове засідання приходить до висновку, що остання задоволенню не підлягає.

Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено і не заперечується сторонами, що 26 лютого 2016 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали договір позики, за яким позивач передала відповідачу кошти в сумі 566771,75 грн., що є еквівалентом 20800 доларів США згідно офіційного курсу НБУ станом на час укладення договору. Кошти були надані у термін до 26 серпня 2016 року.

Даний договір є безпроцентним. Згідно його умов було визначено, що виконання зобов?язання має здійснюватися щомісячно рівними частинами в гривнях, які перераховуватимуться відповідно до офіційного курсу долара США, встановленого НБУ на день виконання зобов?язання, але не пізніше 26 числа поточного місяця. Передача грошей відбулася до підписання та нотаріального посвідчення договору.

Вирішуючи спірні правовідносини, місцевий суд правомірно виходив з наступного.

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Нормами ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На час розгляду справи судом відповідач перед позивачем свого зобов'язання належним чином не виконав, суму боргу у встановлені договором строки не повернув.

З матеріалів справи встановлено, що боржник прострочила виконання зобов'язання частинами, яке мало відбутися 26 березня 2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно уточнених позовних вимог та наданого розрахунку судом встановлено, що на час ухвалення рішення заборгованість відповідача перед позивачем за договором позики становила 50864 гривень 34 копійки.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевикладеного, місцевий суд обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Рішення щодо компенсації судових витрат також позивачу здійснено з урахуванням норм ст. 88 ЦПК України.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду, а посилання скаржника на те, що позивач приховала від суду сплачені в рахунок погашення боргу кошти 10 травня 2016 року та 08 липня 2016 року не знаходять свого підтвердження, оскільки у розрахунку заборгованості, що міститься в уточнених позовних вимогах були враховані і проплата 8000 доларів ( еквівалент 201280 грн.), здійснена ОСОБА_2 10 травня 2016 року і 100000 гривень - здійснена 08 липня 2016 року.

.На підставі вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з'ясовано всі обставини та надано їх належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення Київського районного суду м. Полтави від 12 липня 2016 року не встановлено.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 12 липня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя : /підпис/ В.І. Корнієнко

Судді: /підпис/О.О. Буленко /підпис/А.І. Дорош

КОПІЯ ВІРНО:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області ___ В.І. Корнієнко