Ухвала суду № 59937951, 25.08.2016, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: О.С. Малько, Н.В. Бондаренко, С.П. Ковалевича,

секретар судового засідання: А.М. Коробчук

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 20 січня 2016 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського районного суду від 18 січня 2016 року позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" 19 287 гривень 93 коп. заборгованості за кредитним договором, що складається з тіла кредиту - 11 948 гривень 93 коп., нараховані відсотки - 7 138 гривень 66 коп., комісія - 100 гривень 34 коп., штрафи - 100 гривень 00 коп.

Виплату заборгованості в сумі 19 287 гривень 93 коп. розстрочено на один рік.

Вирішено питання судових витрат: стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" судовий збір в розмірі 1218 гривень 00 коп.

В апеляційній скарзі представника ПАТ КБ "Приватбанк" на це рішення вказується, що при вирішенні справи судом порушено норми матеріального права.

Суд неправомірно відмовив у задоволенні вимог про стягнення основної заборгованості по кредиту в розмірі 593 гривні 01 коп. та дійшов помилкового висновку про можливість відмови у стягнення неустойки в розмірі 1389 гривень 03 коп.

Суд необгрунтовано застосував ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом порушено і норми процесуального права при застосуванні розстрочки виконання рішення на рік, оскільки відстрочка може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення.

Представник публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення основної заборгованості по кредиту в розмірі 593 гривні 01 коп. та стягнення неустойки в розмірі 1389 гривень 03 коп. і в частині застосування судом розстрочки виконання рішення і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення вимог в повному обсязі та відмовити у застосуванні розстрочки.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що 15 травня 2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ "Приватбанк" було укладено кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 500 гривень 00 коп. на підставі заяви позичальника ОСОБА_1

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд правильно виходив з того, що відповідач по справі зобов'язання по сплаті кредиту належним чином не виконувала, що вона визнає у запереченнях на позовну заяву про стягнення заборгованості.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору (ст.526 ЦК України).

Покликання в апеляційній скарзі про неправомірність відмови судом першої інстанції у стягненні основної заборгованості по кредиту в розмірі 593 гривні 01 коп. є необгрунтованими і спростовуються наданим Банком в порядку ст.57-60 ЦПК України розрахунком заборгованості, згідно якого "сальдо поточної заборгованості за кредитом становить 11 948 гривень 93 коп.", а тому у суду не було підстав для стягнення іншої суми заборгованості по тілу кредиту.

Із врахуванням того, що отримані ОСОБА_1 кредитні кошти спрямовувалися на лікування від онкологічної хвороби її сина ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а також тієї обставини, що відповідач по справі є пенсіонером і перебуває у скрутному матеріальному становищі, то судом правильно зменшено розмір неустойки із 1489 гривень 03 коп. до 100 гривень 00 коп. на підставі письмової заяви ОСОБА_1 про застосування ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України: розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Істотними обставинами в розумінні ч.3 ст.551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зменшення розміру неустойки також узгоджується із роз'ясненнями, викладеними в п.27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" №5 від 30 березня 2012 року.

За наведеного доводи апеляційної скарги щодо помилковості у відмові про стягнення неустойки в розмірі 1389 гривень 03 коп. та необґрунтованості застосування судом положень ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України не заслуговують на увагу.

Стаття 217 ЦПК України пов'язує можливість розстрочки виконання рішення лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі особи обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Застосування судом першої інстанції положень ст.217 ЦПК України про розстрочення виконання рішення у зв'язку із скрутним матеріальним становищем відповідача, яка є пенсіонером за віком як багатодітна матір, - відповідає принципу справедливості та розумності, закріпленого у ст.3 Цивільного кодексу України.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують викладених в ньому висновків.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 323-325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" відхилити.

Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 20 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку сторонами та особами, які беруть участь у справі, протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: О.С. Малько Н.В. Бондаренко С.П. Ковалевич