Ухвала суду № 59937331, 03.08.2016, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 03.08.2016 Справа № 554/6304/16-к

Справа № 554/6304/16-к

Провадження № 1-кс/554/5975/2016

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави Шевська О.І., при секретарі Юрченко А.О., за участю прокурора Гнатюк А.Ю., слідчого Жебель А.В., підозрюваного ОСОБА_1, розглянувши клопотання старшого слідчого Полтавського ВП ГУНП України в Полтавській області Жебель А.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Полтава, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, освіта середня раніше судимого: 19.08.2014 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 1 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 125, ч.1 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, по матеріалам досудового розслідування №12016170040002150, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.06.2016 року,-

В С Т А Н О В И В:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.06.2016 року близько 04:20 год., ОСОБА_1 разом з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, перебував за адресою м. Полтава, пров. Піонерський, 4.

Помітивши в цей час ОСОБА_3, у ОСОБА_1 виник раптовий умисел на заволодіння його золотим ланцюжком.

З цією метою, ОСОБА_1, маючи не погашену та не зняту в установленому порядку судимість за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ч.2 ст. 185 КК України, тобто діючи повторно, увійшовши в попередню змову разом з іншими не встановленими слідством особами, з корисливих спонукань, використовуючи фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, що виразилось в утриманні потерпілого та заламування руки, відкрито, шляхом ривку заволодів золотим ланцюжком ОСОБА_3, чим спричинив йому матеріального збитку на суму 14 000 грн., яким в подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд.

Крім того, 10.06.2016 року близько 21:10 год. ОСОБА_1, перебував поблизу будинку №15 по вул. Залізна в м. Полтаві.

Помітивши в цей час ОСОБА_4, у ОСОБА_1 виник раптовий умисел на заволодіння його золотим ланцюжком.

З цією метою, ОСОБА_1, маючи не погашену та не зняту в установленому порядку судимість за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ч.2 ст. 185 КК України, тобто діючи повторно, використовуючи фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, що виразилось в утриманні та штовханні потерпілого, відкрито, шляхом ривка, заволодів золотим ланцюжком ОСОБА_4, чим спричинив останній матеріального збитку на суму 15 000 грн., яким в подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд.

За даними фактами зареєстровано кримінальне провадження за № 12016170040002150 від 04.06.2016 року , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України

З метою запобігання спробам підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, обвинуваченого в іншому кримінальному провадженні, експерта, спеціаліста, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, слідчий просить обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний в судовому засіданні просили обрати запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, вказали, що немає підстав для обрання такого запобіжного заходу, та не надано доказів наявності ризиків.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.

У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Встановлено, що 30.06.2016 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

В матеріалах провадження містяться достатні дані, які переконують суд у тому, що підозрюваний міг вчинити інкримінований йому злочин, висунута підозра є обґрунтованою. При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Так, в судовому засіданні сторонами кримінального провадження надані докази, які на думку слідчого судді свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 04.06.2016 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 від 04.06.2016 року, протоколом допиту свідків ОСОБА_5 від 04.06.2016 року, ОСОБА_6 від 04.06.2016 року, ОСОБА_7 від 08.06.2016 року, протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання ОСОБА_1 - свідком ОСОБА_8; потерпілим ОСОБА_3, свідком ОСОБА_7, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4, іншими доказами в їх сукупності;

- наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, обвинуваченого в іншому кримінальному провадженні, експерта, спеціаліста, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Підтвердженням таких ризиків є відомості про те, що після вчинення кримінального правопорушення підозрюваний перестав проживати за місцем реєстрації, на виклики до правоохоронних органів не з'являється; останній раніше притягувався до кримінальної відповідальності, після чого на шлях виправлення не став та продовжив вчиняти напади на громадян з корисливих мотивів; кримінальні правопорушення вчиняє із застосування фізичного насильства, внаслідок чого не виключається, що він перебуваючи на свободі може вчинити тиск на потерпілих чи свідків у цьому провадженні чи інших співучасників; у ОСОБА_1 відсутні міцні соціальні зв'язки, оскільки, фактично доброзичливі відносини із матір'ю він не підтримує; не має стабільного заробітку, змінює місце свого проживання.Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам.

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків в місці його проживання, репутацію, майновий стан.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Одночасно, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує не доведеність на даний момент стороною обвинувачення наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, а відтак вважаю за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину.

Враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 182-183, 193-194,196-197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під варто ю у межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, який обчислювати з 17 год. 00 хв. 03 серпня 2016 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 01.10.2016 року, 17 год. 00 хв.

Розмір застави визначити у межах 20 (двадцяти) мінімальних заробітних плат в сумі 29 000 (двадцять дев'ять тисяч) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: р/р 37314008015950 в ДКСУ м.Київ, код ЗКПО - 26304855, МФО - 820172, отримувач - ТУ ДСАУ в Полтавській області, призначення платежу - застава, № ухвали суду та назва суду, прізвище, ім'я, по - батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом п'яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя А.М. Чуванова