Ухвала суду № 59935007, 25.08.2016, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2016 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Перепелюк Л. М.

суддів: Кулянди М.І., Половінкіної Н.Ю.

секретар: Чубрей І.І.

з участю: ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 05 липня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -

встановила:

Позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.

Посилалась на те, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 березня 2016 року між ними розірвано. Від шлюбу із відповідачем має малолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом із нею та знаходиться на її утриманні, оскільки відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини не надає.

Вказувала на те, що їх спільний із відповідачем син з народження є хворобливою дитиною. Зокрема, при виписці з полового будинку дитині був виставлений діагноз: пологова травма, кафелогематома правої тімяної кістки, він перебуває під наглядом педіатра в групі ЧДХ, так як хворіє простудними захворюваннями 10-12 разів на рік, в тому числі стаціонарне лікування в умовах МДКЛ, а з 14.03.2016 року знаходиться на диспансерному обліку у невролога міської дитячої поліклініки з діагнозом: ММД, церебрастенічний синдром. Регулярно отримує амбулаторне лікування.

Крім того, 11 квітня 2016 року дитина була оглянута вузькими спеціалістами міської дитячої поліклініки та гастроентерологом й відповідно сину встановлено діагноз: Функціональне захворювання кишкивника по гіпертонічному типу, деформація жовчного міхура, а отже їх син потребує додаткових обстежень та витрат на лікування і оздоровлення. До того ж, дитина підростає й відповідно зростає й розмір витрат на сина, які повязані з навчанням, лікуванням, оздоровленням, харчуванням, придбанням одягу, оплата комунальних послуг.

Також вказувала, що їх спільний з відповідачем син ОСОБА_4 відвідує дошкільний навчальний заклад №43 «Вербиченька» комбінованого типу Управління освіти Чернівецької міської ради, а також за рекомендацією лікаря записаний в дитячу групу до 3-х років та відвідує басейн фітнес клубу «Sport Life» й відповідно всі витрати оплачує вона та її родичі.

При цьому, в обґрунтування визначення розміру аліментів зазначала, що відповідач на даний момент офіційно не працює, але є працездатною особою та наскільки їй відомо надає послуги відео та фото оператора на весіллях, днях народженнях, хрестинах, створює кліпи та інше, про що свідчать його відповідні візитки та скріншоти відео робіт з його особистим описом в соціальних мережах.

Посилаючись на вказане, а також на те, що відповідач є працездатною особою, інших осіб на його утриманні не перебуває й відповідно аліментів більше нікому не платить, стягнень по виконавчим документам з відповідача не проводиться, інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків, просила стягнути з відповідача на свою користь на утримання дитини аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, з індексацією відповідно до закону.

Рішенням Першотравневим районного суду Чернівецької області від 05 липня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі по 1000 гривень щомісячно до їх повноліття, починаючи стягнення з 25.05.2016 року і до досягнення дитиною повноліття, з індексацією стягнутої суми відповідно до закону.

Вирішено питання про сплату судового збору.

На дане рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення, яким стягнути з нього на користь позивачки аліменти на утримання дитини у розмірі 500 гривень щомісячно до його повноліття, починаючи стягнення з 25.05.2016 року, з індексацією стягнутої суми відповідно до закону.

Вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Задовольняючи частково позов та стягуючи з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дитини: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі по 1000 гривень щомісячно, починаючи стягнення з 25.05.2016 року і до досягнення дитиною повноліття, з індексацією стягнутої суми відповідно до закону, суд першої інстанції врахував норми матеріального права та обставини, встановлені ним на підставі досліджених доказів по справі.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, з 15.06.2011 року по 01.03.2016 року який було розірвано згідно рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01.03.2016 року.

У період шлюбу у сторін народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно ст. ст. 180, 181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Як передбачає ч. 1 ст. 184 СК України та згідно роз'яснень, викладених у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції правильно врахував ту обставину, що відповідач матеріальної допомоги добровільно на утримання дитини не надає, питання про матеріальне забезпечення дитини сторони не узгодили, а тому обґрунтовано і правильно визначив спірні правовідносини, які склались між сторонами, повно та об'єктивно встановив фактичні обставини справи, задовольнив позовні вимоги про стягнення аліментів.

При цьому, суд першої інстанції задовольнив позов частково, врахувавши, що обоє з батьків повинні піклуватися про утримання та фізичний і духовний розвиток дитини.

Доводи заявника в апеляційній скарзі про те, що судом не враховано, що він ніде не працює, не отримує доходів, є необґрунтованими, оскільки судом визначено такий розмір аліментів, який є можливим для сплати і мінімально необхідним для утримання неповнолітньої дитини, а згідно вимог ст. 180 СК України обов'язок батьків утримувати неповнолітніх дітей не пов'язаний з тим, чи працює один із батьків, на якого покладається такий обов'язок.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що у нього склалось таке матеріальне становище, за наявності якого він не спроможний сплачувати на утримання сина аліменти у визначеному судом 1-ї інстанції розмірі.

Зокрема, ним не надано доказів про наявність обставин, передбачених ст. 182 СК України, які суд повинен врахувати при визначенні розміру аліментів, тобто наявність у нього утриманців, поганий стан його здоров'я.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази подаються у строк, встановлений судом з урахуванням часу, необхідного для подання доказів. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

Усупереч вимогам ст. 60 ЦПК України, апелянт не надав суду належні та допустимі докази на спростування висновків суду першої інстанції.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону, а тому підстав для його скасування чи зміни колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення першотравневого районного суду м.Чернівці від 05 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту вступу її в законну силу.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно: