Ухвала суду № 59934894, 22.08.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 619/4133/14-ц Головуючий суддя І інстанції Остропілець Є.Р.

Провадження № 22-ц/790/4143/16 Суддя доповідач Овсяннікова А.І.

Категорія: Спори про спадкове право

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Бездітко В.М., Коровіна С.Г.

при секретарі - Дашковської Н.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 05 листопада 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Дергачівська державна нотаріальна контора Харківської області, КП «Дергачівське БТІ» про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання заповіту недійсним, визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку, визнання права на користування земельною ділянкою, на яку виданий акт приватизації, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Дергачівська державна нотаріальна контора Харківської області, КП «Дергачівське БТІ» про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання заповіту недійсним, визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку, визнання права на користування земельною ділянкою, на яку виданий акт приватизації.

В обґрунтування позову зазначає, що житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1, належав її батькові ОСОБА_3 та її матері ОСОБА_4 по 1/2 частині кожному.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3

У зв'язку зі станом здоров'я вона не мала можливості звернутися до нотаріальної контори для прийняття спадщини.

Після смерті ОСОБА_3 його майно успадкувала дружина ОСОБА_4

Її брат ОСОБА_2 змусив ОСОБА_4 після оформлення права власності на будинок скласти на його ім'я заповіт.

ОСОБА_4 тяжко хворіла та вона за нею доглядала, її брат з невісткою допомоги не надавали, кошти на ліки не витрачали тощо.

Мати бажала скасувати написаний нею заповіт, однак не встигла, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 померла.

Житловий будинок з надвірними будівлями в порядку спадкування за заповітом, виданого 27 жовтня 1997 року, успадкував ОСОБА_2

Вона вже зверталась до суду з позовом щодо захисту своїх прав, однак її брат та невістка здійснювали напади на неї та наносили тілесні ушкодження, тому вона не мала можливості доїхати до суду.

Просить визнати заповіт, складений ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_2 недійсним;

визнати державний акт про приватизацію землі НОМЕР_1 від 07 вересня 2007 року недійсним, визнати право користування земельною ділянкою частково.

встановити додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 на її ім'я.

стягнути судові витрати.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову.

Представник Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області в судове засідання не з'явився.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 05 листопада 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Зазначає, що її матір'ю було пропущено строк для прийняття спадщини після ОСОБА_3 та вона не досягла пенсійного віку на час смерті чоловіка, а братом написана заява про відмову від спадщини.

Також, ОСОБА_4 бажала змінити заповіт, однак після оголошення свого наміру на наступний день вона померла.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи житловий будинок АДРЕСА_1 належав по 1/2 частині ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які перебували у зареєстрованому шлюбі з 23 жовтня 1961 року(а.с. 115,116, 114).

ОСОБА_1 є їх дочкою, ОСОБА_2 -син.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1(а.с. 113).

З заявою про прийняття спадщини за законом до нотконтори звернулася дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_4

Їх син ОСОБА_2 від прийняття спадщини відмовився(а.с. 111).

Дані, що ОСОБА_3 склав заповіт на ім'я ОСОБА_1, відсутні.

19 вересня 1997 року ОСОБА_4 видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті чоловіка, тобто на 1/2 частину будинку(а.с.117).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4

27 жовтня 1997 року ОСОБА_4 складено заповіт, згідно якого все своє майно вона заповідала своєму синові -ОСОБА_2(а.с. 127)

Заповіт посвідчено Дергачівською державною нотаріальною конторою Харківської області та зареєстровано в реєстрі за № 4849(а.с. 127).

З заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернулись її діти - сторони по справі -ОСОБА_1 та ОСОБА_2(а.с. 120-121).

Право на обов'язкову частку ОСОБА_1 не мала.

18 квітня 2001 року ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом (а.с. 132) після смерті матері.

Відповідно до вимог ст.ст. 529 ч.1 ; 549; 550 ЦК УРСР ( у редакції станом на 1993 рік) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину.

У цих випадках, якщо спадкове майно було прийняте іншими спадкоємцями або перейшло до держави, спадкоємцеві, що пропустив зазначений строк, передається лише те з належного йому майна, яке збереглося в натурі, а також кошти, виручені від реалізації решти належного йому майна.

Як на підставу для продовження строку прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_1 зазначає, що одразу після смерті батька вона захворіла, була висока температура, проходила лікування амбулаторно, два місяці знаходилася на лікуванні в інституті , а загалом лікувалася три роки -до 1996 року, витрачала значні кошти на лікування і не мала можливості звернутися до нотконтори з заявою про прийняття спадщини.

Поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій по прийняттю спадщини.

Колегія не вважає дані обставини підставою для продовження строку для прийняття спадщини.

Непереборних, істотних труднощів для звернення з заявою ОСОБА_1 до нотконтори для прийняття спадщини не існувало.

Відповідає вимогам закону і рішення суду в частині відмови про визнання недійсним заповіту ОСОБА_4 на користь сина ОСОБА_2

Заповіт посвідчений нотаріусом , містить підпис ОСОБА_4 та державним нотаріусом засвідчено її волевиявлення з приводу належного їй майна.

Оспорюючи заповіт ОСОБА_1 зазначає, що цим заповітом не врахована її частка після смерті батька та те, що мати бажала скасувати заповіт, але не встигла.

Відповідно до умов заповіту ОСОБА_4 заповідала синові майно, яке належатиме їй на час смерті, тобто, вона розпорядилася саме своїм майном.

Оскільки відсутні підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності на майно після смерті її батьків, то, відповідно, відсутні підстави і для визнання недійсною приватизацію ОСОБА_2 земельної ділянки, на якій розташований спадковий будинок.

Суд прийшов до обґрунтованого висновку про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позову, однак, рішення необґрунтовано містить посилання на вимоги ЦК України у редакції 2004 року.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 померли, відповідно, у 1993 році та у 1998 році.

Відповідно до вимог п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК), законами України від 2 вересня 1993 року N 3425-XII "Про нотаріат", від 23 червня 2005 року N 2709-IV "Про міжнародне приватне право", іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами.

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Отже, застосуванню підлягають норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини станом на 1993 та 1998 рік, тобто, ЦК УРСР (у редакції 1963 року).

Цим законом не передбачено визначення додаткового строку на прийняття спадщини, а передбачена можливість продовження строку для прийняття спадщини, що і обговорювалося судом і цьому дана відповідна оцінка.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду не вбачається.

Рішення ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1- відхилити.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 05 листопада 2015 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді: