Постанова № 59934686, 26.08.2016, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА Справа № 636/2529/16-а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Провадження № 2-а/636/207/16

26 серпня 2016 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Бондар С.Б., за участю секретаря судового засідання - Веприцької С.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Чугуївського міського суду Харківської області адміністративний позов ОСОБА_1 до Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

22.07.2016 ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернулась до суду з позовом, в подальшому уточненим, до Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (надалі - відповідач), в якому просить: визнати протиправним рішення відповідача №2696-02/23 від 09.06.2016 про відмову їй в перерахунку пенсії щодо включення до розрахунку при перерахунку пенсії за віком державного службовця суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за сумлінну безперервну працю та індексації заробітної плати, у загальній сумі 22559,29 грн; зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії за віком як державному службовцю з 01.06.2016 згідно довідки, виданої Чугуївським міським районним центром зайнятості № 934 від 07.06.2016 про складові заробітної плати, що подається для призначення відповідно до Закону України «Про державну службу», включивши до складу заробітної плати з 01.07.2009 по 30.06.2011 суми, які були виплачені, але не враховані при призначенні пенсії - матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в сумі 15991,91 грн, індексації заробітної плати 6567,38 грн, - на загальну суму 22559,29 грн із збереженням 90% нарахування пенсії на момент виходу на пенсію у 2011 році, відповідно до законодавства діючого на час призначення пенсії; стягнути з відповідача 551,21 грн судового збору. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що з 01.07.2011 перебуває на обліку в УПФ і отримує пенсію за віком як державний службовець. 08.06.2016 звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, так як при призначенні пенсії ці виплати не були включені до довідок про її заробітну плату. Позивач в позові посилається на те, що рішенням відповідача від 09.06.2016 №2696-02/23 їй відмовлено в даному перерахунку пенсії з посиланням на норму ст. 33 Закону України «Про державну службу», якою передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок і відповідно до ст. 371 Закону України «Про державну службу», перерахунок пенсії здійснюється у разі підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям. Вважає, що рішення відповідача про відмову у перерахунку суперечить чинному законодавству.

У судове засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, позивач позов з відповідними уточненнями підтримала, відповідачем надані заперечення, згідно яких УПФ з позовними вимогами ОСОБА_1 не згодне і вважає, що вимоги, викладені в позовній заяві, є безпідставними та не відповідають нормам чинного законодавства посилаючись на наступне: пенсійне забезпечення державних службовців регулюється нормами Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно з ст.37 вказаного Закону, на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Відповідно до ч.ч.2, 6 ст. 33 названого Закону заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Виходячи із системного аналізу наведених положень, управління вважає, що оскільки грошова винагорода та матеріальна допомога (на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань тощо) є одноразовими виплатами і не зазначені в переліку складових заробітної плати, передбачених ч.2 ст.33 Закону України «Про державну службу», тому вони не включаються до заробітку, що враховується при перерахунку пенсії державним службовцям. Таким чином, з позиції відповідача, при визначенні розміру пенсії державним службовцям у заробітну плату слід враховувати виплати, які входять до структури заробітної плати та які передбачені ст.33 Закону України «Про державну службу».

Оскільки грошова винагорода та матеріальна допомога є одноразовими виплатами і не зазначені в переліку складових заробітної плати, тому вони не включаються до заробітку, що враховується при призначенні пенсії державним службовцям.

Пунктом 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» визначено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 р. закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числи спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб , яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу України», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Мністрів України», «Про судову експертизу», «Про національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та митного кодексів України, Положення про помічника - консультанта народного депутата України. Конституцією України не встановлено пріоритету застосування того чи іншого закону.

В даному випадку, на думку відповідача, повинен застосовуватись принцип дії закону в часі, відповідно до якого втрата

юридичної сили акта (чи певної його норми), пов'язується, зокрема, з прийняттям нового акта, що встановлює інші правила, ніж ті, що були встановлені попереднім актом. Отже, з 01.06.2015 р. Законом України від 02.03.2015 р. №213-VІІІ «Про

внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» припинені дії норм Закону України

«Про державну службу України» в частині, яка стосується пенсійного забезпечення державних службовців.

Відповідач вважає, що оскільки заява про перерахунок пенсії подана позивачем в червні 2016 року, а норми Закону України «Про державну службу України» в частині, яка стосується пенсійного забезпечення державних службовців, - скасовані, то відсутні правові підстави здійснювати такий перерахунок пенсії.

Також з 01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» №889- VII від 10.12.2015 р., пунктом 2 Розділу 11 «Прикінцеві та перехідні положення», якого визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ, крім статті 37. Законом України «Про державну службу» №889-УІІ від 10.12.2015 р., який діє з 01.05.2016 р. взагалі не передбачена процедура перерахунку призначених пенсій державним службовцям. Враховуючи дату звернення позивача з заявою про перерахунок (08.06.2016 р.) відсутні правові підстави для здійснення перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ.

З зазначених правових підстав відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши її фактичні обставини, дослідивши наявні докази, надавши їм належну оцінку, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України - завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

На підставі вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 46 Конституції України передбачає право кожного громадянина на соціальний захист.

Як передбачено частинами 2 та 3 статті 22 Конституції України, конституційні права гарантуються та не можуть бути скасованими або звуженими. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Судом встановлено і не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Чугуївському об'єднаному УПФУ в Харківській області з 01.07.2011 року та отримує пенсію за віком як державний службовець.

08.06.2016 позивач звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії (а.с.18).

На підставі довідки про складові заробітної плати, виданої Чугуївським міським центром зайнятості 07.06.2016 № 934 про складові заробітної плати (за останні24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу», вбачається що позивач з 01.07.2009 по 30.06.2011 отримувала матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в сумі 6952,05 грн., матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 2410 грн, грошову винагороду за вислугу років в сумі 6629,86 грн, індексацію заробітної плати в розмірі 6567,38 грн, на загальну суму 22559,29 грн (а.с.13).

У довідці про складові заробітної плати, яка надавалась позивачу при призначенні пенсії вперше, форма якої затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України 30 жовтня 2008 року № 19-11 і на цей час втратила чинність,

графа «Інші виплати» відсутня, а отже вказані вище виплати не враховувалися при призначенні пенсії (а.с.14).

Рішенням Чугуївського об'єднаного Управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у перерахунку пенсії від 09.06.2016 за №2696-02/23 позивачці відмовлено у перерахунку пенсії з посиланням на те, що чинним законодавством не передбачено перерахунку пенсій, призначених згідно Закону України «Про державну службу, у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям (а.с.17).

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державну службу», пенсія державним службовцям призначається у розмірі 90 % від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, у розмірі 80 % заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Таким чином, об'єктом обчислення розміру пенсії при призначенні пенсії для відповідача є сума заробітної плати, з якої справляється збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, (в редакції Закону на день звернення позивача за пенсією в 2011 році).

Пенсія призначалася в розмірі 90% від сум їх заробітної плати так як ОСОБА_1 пропрацювала на осадах віднесених до державної служби 20 років 10 місяців 20 днів.

Факт призначення пенсії в розмірі 90% від заробітної плати встановлено розпорядженням про призначення пенсії управлінням Пенсійного фонду України. Однак, стаття 33 Закону України «Про державну службу», на яку посилається відповідач, визначає умови оплати праці державних службовців, а не умови їх пенсійного забезпечення. На підставі вимог частини 2, 6, 7 ст. 33 Закону України «Про державну службу», заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та пні надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до вимог ст. 35 Закону України «Про державну службу», державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу, тобто виплата матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань визначена законом.

Відповідно до змісту ст. 37 Закону України «Про державну службу», відповідач повинен був при призначенні пенсії враховувати отримувані позивачем суми заробітної плати, у тому числі «інших виплат», до яких належить матеріальна допомога на оздоровлення і допомога для вирішення соціально-побутових питань, оскільки чинним законодавством пенсійний орган не наділений повноваженнями самостійно визначати структуру заробітної плати державного службовця.

Згідно до вимог ст. 2 Закону України «Про оплату праці», структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за

рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

З огляду на вищевикладене, законодавством віднесено до складу заробітної плати інші виплати.

При цьому надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належить до додаткових видів грошового пенсійного забезпечення й приймаються в розрахунок при зарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі.

Включення до складової заробітної плати матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, премій, індексації заробітної плати передбачені Законами України «Про державну службу», «Про оплату праці»,постановами Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268, від 20 грудня 1993 року № 1049, від 31 травня 2000 року №865. УПФ при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано вимоги статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», якою регульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

На підставі вимог ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які згідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничної суми заробітної плати ( доходу), з яких справляються страхові внески ( збори) до соціальних фондів , що діяла на день одержання зазначеного заробітку.

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.

Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

При цьому, суд зазначає, що КМУ на виконання змін до ст. 371 Закону України «Про державну службу» не було визначено умов та порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям, відсутність затверджених КМУ порядку та умов перерахунку призначених пенсій державним службовцям не може бути підставною для відмови у перерахунку пенсії.

Доводи відповідача про те, що 01.06.2015 Законом України від 02.03.2015 №213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» були припинені дії норм Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ в частині, яка стосувалась пенсійного забезпечення державних службовців, як наслідок - пенсії за вказаним законом не призначаються, а раніше призначені пенсії - не перераховуються та оскільки заява про перерахунок пенсії була подана в травні 2016 року, а Закон України «Про державну службу» взагалі втратив чинність, то відсутні правові підстави здійснювати такий перерахунок пенсії, суд вважає необґрунтованими і безпідставними, оскільки положення зазначеної правової норми поширюються виключно на правовідносини щодо призначення пенсії, а не щодо її перерахунку. Згідно до вимог ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Звуження змісту та обсягу права на пенсійне забезпечення шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до вимог ст. 22 Конституції України не допускається.

Крім того, відповідно до вимог ст.ст. 22 та 64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян встановлене законами України, в тому числі і Законом України «Про державну службу» є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

В порушення вимог ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не навів доказів у підтвердження своїх заперечень до позову. З зазначених правових підстав і наведених нормативно-правових актів, суд відхиляє доводи представника відповідача щодо безпідставності проведення позивачу перерахунку пенсії у зв'язку зі збільшенням заробітної плати працюючих працівників на відповідній посаді посади держслужбовця.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Факт нарахування та сплати страхових внесків або збору підтверджується довідкою №934 від 07.06.2016, виданою Чугуївським міським районним центром зайнятості (а.с.18). Також підтвердження про нарахування та перерахування страхових внесків підтверджується довідкою про індивідуальні відомості про застраховану особу Чугуївського об'єднаного управління пенсійного фонду України Харківської області від 08.08.2016 року № 552 (а.с.27).

Враховуючи викладене вище, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову, як обґрунтованого.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України

Керуючись ст. ст. 19, 22, 46 Конституції України, ст. ст. 2, 7-9, 11, 17, 18, 71, 94, 99, 104, 105, 121, 128, 153, 158-163, 167, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, Законами України «Про державну службу», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про оплату праці», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень - задовольнити.

Визнати протиправним рішення Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 09.06.2016 № 2696-02/23 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії щодо включення до розрахунку при перерахунку пенсії за віком державного службовця суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за сумлінну безперервну працю та індексації заробітної плати, у загальній сумі 22559,29 грн.

Зобов'язати Чугуївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком як державному службовцю з 01.06.2016, згідно довідки, виданої Чугуївським міським районним центром зайнятості № 934 від 07.06.2016, про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення відповідно до Закону України «Про державну службу», включивши до складу заробітної плати з 01.07.2009 по 30.06.2011 суми, які виплачені, але не враховані при призначенні пенсії: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в сумі 6952,05 грн., матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 2410 грн, грошової винагороди за вислугу років в сумі 6629,86 грн, індексації заробітної плати в розмірі 6567,38 грн, на загальну суму 22559,29 грн із збереженням 90% нарахування пенсії на момент виходу на пенсію у 2011 році, відповідно до законодавства діючого на час призначення пенсії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в сумі 551 грн.21 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Суддя: С.Б.Бондар