Рішення № 59931845, 25.08.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11233/15-ц

Провадження № 22-ц/779/1847/2016

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Бородовський С. О.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Фединяка В.Д.

суддів: Горблянського Я.Д., Матківського Р.Й.

секретаря Петріва Д.Б.

з уастю ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_4 на рішення Івано-Франківського міського суду від 22 червня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський ОСОБА_3» ( далі ПАТ ВіЕй ОСОБА_5) звернулось в суд з указаним позовом і зазначало, що 12 березня 2012 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір банківського обслуговування №BL_КГ100098553(надалі кредитний договір) згідно якого, банк надав, а позичальник отримав кредит у розмірі 27000 грн. з кінцевим терміном поверненням до 12 березня 2015 року. Відповідно п.2.4.2. Кредитного договору проценти та комісію за управління кредитом позичальник повинен сплачувати щомісячно в день повернення кредиту відповідно до платежів, передбачених у графіку погашення заборгованості за кредитом, процентна ставка встановлена у розмірі 0,01% річних, щомісячна плата у вигляді комісії за управління кредитом у розмірі 3% від суми кредиту. Позичальник належним чином не виконує умови кредитного договору внаслідок чого станом на 31 липня 2015 року виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 213029,84 грн,з яких: 24750,66 грн.- заборгованість за кредитом; 10,14 грн. відсотки за користування кредитом; 26 730 грн. комісія; 161 534 грн. неустойка (штраф, плата за пропуск платежів), яку просив стягнути з відповідача.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 22 червня 2016 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ ВіЕй ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором № BL_КГ 100098553 від 12/03/2012 р. в сумі 213029 гривень.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_2 ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу в якій ставиться питання про зміну оскаржуваного рішення з ухваленням нового про відмову у стягнені неустойки за кредитним договором у розмірі 161 534,04 грн., посилаючись на те, що суд першої інстанції неповно зясував обставини справи, дав неправильну оцінку поданим доказам, допустив порушення норм матеріального і процесуального права й ухвалив незаконне рішення. На думку апелянта, суд не врахував того, що відсутній розрахунок розміру неустойки в сумі 161 534,04 грн, яку судом стягнуто в повному розмірі з відповідача. Крім того, розмір неустойки значно більший порівняно з основним боргом по кредиту, який складає 24750,66 грн. та комісією за користування кредитом в розмірі 26730 грн, просив застосувати положення ч. 3 ст.551 ЦК України

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги, просить задовольнити цю скаргу.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 303 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, ОСОБА_2 належно не виконує умови договору банківського обслуговування №BL_КГ100098553від 12.03.2012 року укладеного з ПАТ «ВіЕйБі Банк» згідно якого відповідач одержав 27000 грн. і станом на 31 липня 2015 року має заборгованість в розмірі 213029,84 грн, яку стягнув з відповідача

Висновок суду не повністю відповідає вимогам закону і матеріалам справи.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Судом установлено, що 12 березня 2012 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір банківського обслуговування №BL_КГ100098553(надалі кредитний договір) згідно якого, банк надав, а позичальник отримав кредит у розмірі 27000 грн. з кінцевим терміном поверненням до 12 березня 2015 року. Проте позичальник належним чином не виконує умови кредитного договору внаслідок чого станом на 31 липня 2015 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 213029,84 грн,з яких: 24750,66 грн.- заборгованість за кредитом; 10,14 грн. відсотки за користування кредитом; 26 730 грн. комісія, 161 534 грн. неустойка(штраф, плата за пропуск платежів)

Відповідно із умовами зазначеного кредитного договору сплата основної суми кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно.

Згідно довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором відповідач належно не виконував свої зобов'язання за договором, внаслідок чого станом 31 липня 2015 року має заборгованість в розмірі 213029,84 грн,з яких: 24750,66 грн.- заборгованість за кредитом; 10,14 грн. відсотки за користування кредитом; 26 730 грн. комісія, 161 534 грн. неустойка (штраф, плата за пропуск платежів)

Встановивши зазначені обставини суд першої інстанції вірно вважав, що є підстави для задоволення позовних вимог ПАТ «ВіЕйБі Банк» та правильно керувався умовами договору і ст. ст. 553, 554, 1048, 1050, 1054 ЦК України.

Разом з тим, стягуючи з ОСОБА_6 161 534 грн. неустойка (штраф, плата за пропуск платежів) суд першої інстанції не врахував вимог передбачених ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 549 ЦК України штраф, пеня - це є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторі у разі порушення боржником зобов'язання, тобто ця сума є неустойкою.

Згідно зі ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. При цьому закон дозволяє сторонам домовитись про зміну розміру неустойки у бік її зменшення або збільшення, крім випадків, передбачених законом.

Частина 3 цієї ж статті надає суду право у випадку виникнення спору з приводу розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінивши розмір заборгованості та розмір штрафних санкцій (неустойки), зменшити її розмір в тому випадку, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, тобто зменшити розмір штрафних санкцій (неустойки) через неспівмірність з розміром основного зобов'язання.

Відповідно до ст. 616 ЦК України, якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.При цьому питання зменшення розміру неустойки вирішується в конкретній ситуації на підставі певних доказів і розрахунків.

Із доданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що розмір пені за порушення строків виконання зобов'язань за договором, становить 161 534 грн., який був розрахований за період з 12 берзня 2012 року по 31 липня 2015 року.

Разом із тим, встановивши, що сума основного боргу складає 24759,66 грн. суд першої інстанції на порушення приписів ч. 3 ст. 551 ЦК України належної оцінки цій обставині не надав та стягнув з відповідача 161 534 грн., що не співмірно із сумою основного боргу.

З огляду на зазначене оскаржуване у справі судові рішення в частині вирішення спору про стягнення пені підлягають зміні, внаслідок чого сума стягнутої із ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» пені підлягає зменшенню до10000 грн. ( десять тисяч гривень), а загальна сума заборгованості до 61 594 грн.(шісдесять одну тисяча пятсот девяносто чотири).

В решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_4 задовольнити частково. Рішення Івано-Франківського міського суду від 22 червня 2016 року в частині стягнення пені та загальної суми заборгованості змінити, зменшити суму стягнутої із ОСОБА_2 на користь ПАТ ВіЕй ОСОБА_5 розмір пені до 10000 грн.( десять тисяч гривень), а загальну суму заборгованості до 61 594 грн.(шісдесять одну тисяча пятсот девяносто чотири).

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з часу набрання законної сили.

Головуючий В.Д. Фединяк

Судді: Я.Д.Горблянський

ОСОБА_7