Постанова № 59931749, 23.08.2016, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/827/16-а

23 серпня 2016 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої судді Флоряк Д.В.,

секретаря Буратчук О.В.,

з уч.представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Жукової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Надвірна справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій щодо відмови в призначенні пенсії та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернулася в суд до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області з адміністративним позовом, який в ході судового розгляду збільшила, про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови в призначенні їй пенсії за вислугу років та просить суд зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи період її навчання з 01.09.1986 року по 28.06.1990 року у Коломийському педагогічному училищі, а також зарахувати в стаж, який дає право на призначення пенсії по вислузі років періоди проходження практики в пришкільному таборі «Сонечко» Саджавської ЗОШ 1-ІІІ ст. Надвірнянського району з 03.06.1987 року по 23.06.1987 року, з 05.06.1988 року по 25.06.1988 року, з 05.06.1989 року по 30.06.1989 року і переддипломну практику з 26.01.1990 року по 07.03.1990 року, та проводити виплату пенсії, починаючи з 01.04.2016 року.

Свої вимоги мотивує тим, що у період з 01.09.1986 р. по 28.06.1990 р. вона навчалася у Коломийському педагогічному училищі по спеціальності викладання в початкових класах загальноосвітньої школи, де їй присвоєно кваліфікацію «вчитель початкових класів». Після закінчення навчання її на підставі наказу №187-к від 15.08.1990 року прийнято на роботу в Саджавську середню школу Надвірнянського району на посаду вихователь групи продовженого дня, а 31.08.1998 року на підставі наказу №51 переведено на посаду вчителя початкових класів з неповним тижневим навантаженням, на якій вона працювала до 30.03.2016р. , коли її звільнено з роботи у зв'язку із виходом на пенсію. Весь стаж роботи у Саджавській загальноосвітній школі з 15.08.1990 р. по 30.03.2016 р. підтверджується відповідними записами у її трудовій книжці від 15.08.1990 р. з посиланням на дату та номер наказів про прийняття та переведення. Окрім того, під час навчання вона також проходила педагогічну практику вихователем в пришкільному таборі Сонечко Саджавської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів з 03.06 по 23.06.1987 року; з 05.06. по 25.06.1988 року; з 05.06. по 30.06.1989 року; а також проходила переддипломну пед.практику з 26.01. по 07.03.1090 року відповідно до навчального плану Коломийського педагогічного училища. У зв'язку із тим, що вислуга років станом на 31.12.2015 р. становила більше ніж 25 років 6 місяців, вона 30.03.2016 р. звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пенсії на пільгових умовах, при цьому до заяви нею було подано пакет документів про стаж роботи, в тому числі про навчання у Коломийському педагогічному училищі. Однак, рішенням відповідача від 08.04.2016 року їй відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку із тим, що пільговий стаж її роботи (працівник освіти) становить 25 років 3 місяці 3 днів, що є недостатнім для призначення мені пенсії за вислугу років. Із відмови Управління Пенсійного фонду України в Надвірянському районі вона довідалася, що відповідач відмовився зарахувати до її пільгового стажу період з 01.09.1986 р. по 28.06.1990р. навчання у Коломийському педагогічному училищі та періоди проходження педагогічної практики. Вважає дії відповідача неправомірними, такими, що порушують її право на отримання пенсії за вислугу років, в зв'язку з чим вона змушена звернутися в суд за захистом своїх прав.

Представник відповідача позов не визнала, надала суду письмові заперечення та пояснила, що позивачка ОСОБА_3 має загальний стаж 29 років 4 місяця 2 дні включно по 31.12.2015 р., пільговий стаж роботи (працівник освіти) становить 25 років 3 місяці 3 дні. Однак, навчання за спеціальністю не зараховується до пільгового стажу роботи за вислугою років, оскільки відповідно до п. «є» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсія за вислугу років працівникам освіти призначаються при наявності спеціального стажу роботи не менше 25 років 6 місяців. Відповідно до постанови від 29.07.2015 р. № 529 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» та ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту 25 років 6 місяців. Крім того, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» зазначених змін у законодавстві і чоловіки, і жінки виходили на пенсію незалежно від віку. Умовою для цього була наявність необхідного спеціального стажу роботи, також така пенсія призначалася за умови звільнення з посади, що давала право на пенсію за вислугу років. З квітня 2015 року, спеціальний стаж підвищено та встановлено пенсійний вік. Однак, у позивачки відсутній необхідний стаж роботи (за вислугою років) на 01.01.2016 рік 25 років 6 місяців, а навчання за спеціальністю не зараховується до пільгового стажу роботи, окрім того зарахувати періоди проходження виробничої практики неможливо у зв'язку з відсутністю записів в трудовій книжці. Права на призначення пільгової пенсії вона не має, а тому просить в позові відмовити..

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийнятті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 статті 71 КАС України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оскільки відповідач по справі в силу норм ст.3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, то застосуванню при розв'язанні спору підлягають норми ч.2 ст.71 КАС України, де зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод, та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відсутність хоча б однієї з наведених вище ознак, є підставою для задоволення адміністративного позову.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, навчалася у з 01.09.1986 року по 28.06.1990 року у Коломийському педагогічному училищі по спеціальності викладання в початкових класах загальноосвітньої школи, де присвоєно їй кваліфікацію вчитель початкових класів.

Після закінчення навчання позивач ОСОБА_3 на підставі наказу №187-к від 15.08.1990 року була прийнята на роботу в Саджавську середню школу Надвірнянського району на посаду вихователь групи продовженого дня, а 31.08.1998 року на підставі наказу №51 її було переведено на посаду вчитель початкових класів з неповним тижневим навантаженням на якій вона працювала до 30.03.2016 року На підставі наказу №62-к від 30.03.2016р. позивача ОСОБА_3 було звільнено з роботи у зв'язку із виходом на пенсію.

Весь стаж роботи позивача у Саджавській загальноосвітній школі з 15.08.1990 року по 30.03.2016 року підтверджується відповідними записами у трудовій книжці від 15.08.1990 року з посиланням на дату та номер наказів про прийняття та переведення. (а.с.6-7).

30 березня 2016 року позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пенсії на пільгових умовах, так як вислуга років станом на 31.12.2015 рік у неї становила більше ніж 25років 6 місяців. До заяви нею було подано пакет документів про стаж роботи, в тому числі про її навчання у Коломийському педагогічному училищі.

З листа-відповіді Надвірнянського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської №1/Д-15 від 08.04.2016 року відповідач відмовив позивачці у призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку із тим, що пільговий стаж її роботи (працівник освіти) становить 25 років 3 місяці 3 днів, що є недостатнім для призначення її пенсії за вислугу років. Із даної відмови позивач дізналася, що відповідач відмовився зарахувати до мого пільгового стажу період з 01.09.1986 року по 28.06.1990 рік навчання у Коломийському педагогічному училищі (а.с.12-13).

Відповідно до ст. 51 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», пенсії за вислугу років встановлюються окремими категоріями громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Відповідно до змін, внесених до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 02.03.2015 року, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи за Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909, та наказом Міністерства охорони від 28.10.2002 р. № 385 «Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я», в дошкільних навчальних закладах - завідуючі, вихователі-методисти, вихователі, музичні керівники, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи, - станом на 01 січня 2016 року - 25 років і 6 місяців.

Відповідно до статті 52 вищезазначеного Закону, право на пенсію за вислугу років мають працівники охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках -інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно п. „є" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Пункт «є» вказаної статті закону передбачає, що на пенсію за вислугу років мають право працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909 "Про перелік закладів і установ охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" уточнено, що пенсії за вислугу років працівникам освіти призначаються за наявності спеціального стажу роботи не менше як 25 років.

За нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року, який діяв в Україні до 1 січня 2004 року (нині застосовується тільки в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років), до стажу роботи, що давав право на трудову пенсію, зараховувався як стаж фактичної роботи на підприємстві, в установі, організації, так і час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі, клінічній ординатурі та ін. До 2004 року стаж роботи обраховується на підставі записів у трудовій книжці (періодів навчання - також на підставі записів у дипломі).

З 1 січня 2004 року набув чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року, згідно з яким обраховується страховий стаж, тобто такий стаж, за який сплачувались страхові внески до Пенсійного фонду.

Отже, період навчання до 2004 року може бути врахований до стажу для призначення пенсії, а період навчання після 1 січня 2004 року зарахується до страхового стажу лише за умови сплати студентами страхових внесків до Пенсійного фонду. Розмір такого внеску визначається спеціально укладеним договором про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і становить суму не менше мінімального страхового внеску, що визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, установленого законом.

З огляду на зазначене суд вважає хибним посилання позивача на частину першу статті 38 Закону України від 10.02.1998 троку « 103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту», згідно якої навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, в тому числі в безперервний в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує 3 місяців, оскільки педагогічне училище не відноситься до професійно-технічного навчального закладу.

Так, професі?йно-техні?чна осві?та - це складова системи освіти України, що є комплексом педагогічних і організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Здобувається у професійно-технічних навчальних закладах. Професійно-технічна освіта забезпечує здобуття громадянами професії відповідно до їх покликань, інтересів, здібностей, а також допрофесійну підготовку, перепідготовку, підвищення їх кваліфікації. Система професійно-технічної освіти складається з професійно-технічних навчальних закладів незалежно від форм власності та підпорядкування, що проводять діяльність у галузі професійно-технічної освіти, навчально-методичних, науково-методичних, наукових, навчально-виробничих, навчально-комерційних, видавничо-поліграфічних, культурно-освітніх, фізкультурно-оздоровчих, обчислювальних і інших підприємств, установ, організацій та органів управління ними, що здійснюють або забезпечують підготовку кваліфікованих робітників.

Таким чином, позивач немає права на зарахування їй до стажу періоди її навчання з 01.09.1986 року по 28.06.1990 року у Коломийському педагогічному училищі, що дає право на призначенні їй пенсії за вислугу років, а тому в цій частині позов до задоволення не підлягає.

Разом з тим, відповідно до частини 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п.3,2 та абзацом 2 пункту 15 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Згідно до п. «е» ч. 1 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення незалежно від віку, за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня 2016 року - не менше 25 років і 6 місяців.

Відповідно до п.2.16. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів, та клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів. Період роботи зазначених студентів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів у студентських таборах, при проходженні виробничої практики і при виконанні науково-дослідної госпдоговірної тематики і при проходженні стажування підтверджується відповідною довідкою із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади та часу роботи. На підставі цих довідок навчальні заклади (наукові установи) забезпечують занесення до трудових книжок студентів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів відомостей про роботу та стажування згідно з одержаними даними. Довідки зберігаються в особистих справах зазначених осіб, як документи суворої звітності. Таким чином, час роботи на посаді вихователя в дошкільному дитячому закладі під час проходження практики мав бути внесеним до трудової книжки та зараховуватись до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії по вислузі років.

Відповідно до пункту 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого Постановою КМУ від 12.08.1993 № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Згідно п.п. 1-3 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», трудовий стаж у випадку відсутності записів у трудовій книжці встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами пенсійного Фонду на підставі показань свідків.

Факт роботи позивача вихователем у пришкільному таборі «Сонечко» Саджавської загальноосвітньої школи I-III ступенів підтверджується довідкою Саджавської загальноосвітньої школи від 12.08.2016 № 44.(а.с.49), а тому цей період має бути врахований в спеціальний стаж, необхідний для призначення пенсії по вислузі років.

Таким чином, суд вважає необхідним визнати неправомірними дії Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови зарахувати ОСОБА_3 в стаж, який дає право на призначення пенсії по вислузі років періоди проходження нею практики в пришкільному таборі «Сонечко» Саджавської загальноосвітньої школи I-III ступенів: з 03.06.1987 року по 23.06.1987 року; з 05.06.1988 року по 25.06.1988 року; з 05.06.1989 року по 30.06.1989 року; а також переддипломну педагогічну практику з 26.01.1990 року по 07.03.1990 року відповідно до навчального плану Коломийського педагогічного училища, та призначити і виплачувати їй пенсію за вислугу років з 01.04.2016 року на підставі ст.55 п. «е» Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Керуючись ст. ст.6, 11, 71, 94, 99, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 задоволити частково.

Визнати протиправними дії Надвірнянського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови ОСОБА_3 в призначнні пенсії за вилугу років у відповідності до п. "е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зобов'язати Надвірнянське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської зарахувати ОСОБА_3 в стаж, який дає право на призначення пенсії по вислузі років періоди проходження практики в пришкільному таборі «Сонечко» Саджавської загальноосвітньої школи I-III ступенів: з 03.06.1987 року по 23.06.1987 року; з 05.06.1988 року по 25.06.1988 року; з 05.06.1989 року по 30.06.1989 року; та переддипломну педагогічну практику з 26.01.1990 року по 07.03.1990 року відповідно до навчального плану Коломийського педагогічного училища, та призначити і виплачувати ОСОБА_3 пенсію за вислугу років з 01.04.2016 року на підставі ст.55 п. «е» Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В решта позову відмовити.

Стягнути з Надвірнянського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на користь ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору у розмірі 551,20 грн.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ст.186 КАС України через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя Флоряк Д.В.

Повний текст постанови виготовлено 26.08.2016 року