Рішення № 59929435, 22.08.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" серпня 2016 р.Справа № 916/1686/16

за позовом Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго

до відповідача комунального підприємства „Домоуправління №18

про стягнення 171 388,59 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 294 від 01.07.2016 р.;

від відповідача: не зявився.

Суть спору: ПАТ „ЕК „Одесаобленерго звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з КП „Домоуправління №18 171 388,59 грн., з яких 140 631,88 грн. основний борг за спожиту активну електричну енергію, 3 420,06 грн. 3% річних, 22 047,35 грн. інфляційні нарахування, та 5 289,30грн. пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором про постачання електричної енергії № 2403 від 14.11.2001р. щодо своєчасної та повної оплати вартості спожитої електричної енергії.

Відповідач у судові засідання не зявився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 23.06.2016р., яка надіслана відповідачу на адресу, що зазначена у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернута до суду органами звязку з повідомленням „за зазначеною адресою не проживає. Ухвали суду про відкладення розгляду справи від 13.07.2016р. та від 01.08.2016, які також надіслані відповідачу на адресу, що зазначена у позові та у витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідачем одержані, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

На підставі ст. 85 ГПК України у судовому засіданні за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд встановив:.

14.11.2001р. між ВАТ „ЕК „Одесаобленерго (Енергопостачальна організація) та КП „Домоуправління №18 (Споживач) укладений договір про користування електричною енергією №2403, згідно з яким Енергопостачальна організація відпускає електричну енергію у відповідності з умовами Договору, а Споживач своєчасно проводить оплату за спожиту електричну енергію виключно в грошовій формі та виконує інші умови, визначені Договором.

Відповідно до умов п. 4.1. договору Споживач зобов'язується проводити оплату спожитої електричної енергії виключно в грошовій формі, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими на той період тарифами та умовами цього Договору.

Умовами п.5.2., п.5.3. договору встановлено, що Споживач щомісячно 10-11 числа надає в службу збиту електроенергії (Катериниська,14) звіт за використану електроенергію та документи, що підтверджують, її оплату за розрахунковий місяць, та отримує платіжні вимоги для оплати електроенергії в наступному розрахунковому періоді та інші платіжні документи (плата за перевищення договірних величин електричної енергії та потужності). Отриманий платіжний документ на оплату за електроенергію та інші нарахування за минулий розрахунковий місяць (сальдо) має бути сплачений Споживачем в 5-денний строк після дати, зазначеної в платіжному документі. У разі несплати платіжного документа, протягом 5 днів сторони користуються договірними зобов'язаннями, вимогами Правил використання електроенергією в частині припинення подачі електроенергії, а на суму, зазначену в платіжному документі, нараховується пеня в розмірі __% за кожну добу до дня фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно з умовами п. 10 договору, цей договір укладається на строк до 31.12.2006 р. та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про відмову від договору або перегляд його умов.

Також судом встановлено, що правонаступником ВАТ „ЕК Одесаобленерго є ПАТ „ЕК „Одесаобленерго, що підтверджується п.1.1. Статуту ПАТ „ЕК „Одесаобленерго, який затверджений загальними зборами акціонерів ВАТ „ЕК Одесаобленерго (протокол від 25.04.2013р.) та державну реєстрацію змін до якого проведено 25.04.2013р.

Поряд з цим судом встановлено, що з вересня 2014р. по березень 2016р. включно відповідачем спожито електричної енергії у кількості 258 120 кВт/г на суму 160 631,88 грн., що підвереджується актами показів лічильників за вказаний період.

Рахунки-фактури, які виставлені позивачем на оплату спожитої електричної енергії отримані відповідачем, що підтверджується підписом представників відповідача на рахунках-фактурах про їх отримання, але оплачені відповідачем частково в сумі 20 000 грн.

Залишок боргу в сумі 140 631,88 грн. відповідачем не сплачений, що і зумовило звернення позивача до суду з даним позовом, в якому, окрім стягнення з відповідача основного боргу в сумі 140631, 88 грн., позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 5289,30 грн., 3% річних в сумі 3420,06 грн. та інфляційних в сумі 22047,35 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

У ч.1 ст.174 ГК України також встановлено, що господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору, а відповідно до ч.ч.1,2 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України „Про засади функціонування ринку електричної енергії України та „Про електроенергетику. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ч.7 ст.276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір на постачання електричної енергії, згідно з яким позивач зобовязався відпускати електричну енергію, а відповідач зобовязався здійснювати оплату спожитої електричної енергії у 5-денний строк після дати, вказаної у платіжному документі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а в силу вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, вище встановлені обставини справи свідчать, що у період з вересня 2014р. по березень 2016 року включно спожита електрична енергія оплачувалася відповідачем не в повному обсязі та з порушенням вставлених договором строків оплати, внаслідок чого у відповідача виник борг в сумі 140631,88 грн.

При цьому жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, які спростовують його наявність відповідач до суду не надав.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання.

Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з вимогами ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Умовами укладеного між сторонами договору встановлено, що у разі несплати платіжного документа, протягом 5 днів на суму, зазначену в платіжному документі, нараховується пеня в розмірі % за кожну добу до дня фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно з розрахунком пені, який здійснений позивачем з 21.01.2016р. по 31.05.2016р. на суму боргу 9822,30 грн., який виник у відповідача у січні 2016р. (із врахуванням часткової оплати відповідачем боргу), з 20.02.2016р. по 31.05.2016р. на суму боргу 19008, 61 грн., який виник у відповідача у лютому 2016р. та з 22.03.2016р. по 31.05.2016р. на суму боргу 13014,61 грн., який виник у відповідача у березні 2016р., загальний розмір нарахованої відповідачу пені становить 5289,30 грн.

Вказаний розрахунок перевірений господарським судом та встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем, та згідно з яким, розмір нарахованих відповідачу 3% річних становить 3420, 06 грн., перевірений господарським судом та встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Також відповідає обставинам справи розрахунок інфляційних, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір нарахованих відповідачу інфляційних становить 22047,35 грн.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, а отже і їх задоволення в повному обсязі.

На підставі ст.44, 49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позов Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго задовольнити.

2.Стягнути з Комунального підприємства „Домоуправління №18 (65059, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 03350019) на користь Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, б. 28 Б, ідентифікаційний код 00131713) основний борг в сумі 140 631 (сто сорок тисяч шістсот тридцять одна ) грн. 88 коп. на р/р 2603730103777 в Одеському обласному управлінні ВАТ „Ощадбанк м. Одеси, МФО 328845, ідентифікаційний код 00131713; пеню в сумі 5289 (пять тисяч двісті вісімдесят девять) грн. 30 коп., 3% річних в сумі 3 420 (три тисячі чотириста двадцять) грн. 06 коп., інфляційні нарахування в сумі 22 047 (двадцять дві тисячі сорок сім) грн. 35 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 2 570 (дві тисячі пятсот сімдесят) грн. 82 коп. на р/р 26001060262272 у Южному ГРУ

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 26 серпня 2016 р.

Суддя Г.Є. Смелянець