Ухвала суду № 59925394, 18.08.2016, Апеляційний суд міста Києва

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

У Х В А Л А

Іменем України

18 серпня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Дзюбіна В.В.

суддів - Єфімової О.І., Рибака І.О., Сокуренка Д.М., Лашевича В.М.

при секретарі судового засідання - Сологуб В.І.,

переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою власника майна ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 11 лютого 2016 року,

за участю представника власника майна - ОСОБА_2,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11.02.2016 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42015051110000062 від 5 листопада 2015 року, задоволено клопотання детектива Національного бюро Першого підрозділу (відділу) Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ПлюшкінаА.Ю., погоджене прокурором, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні Козачиною С.С., про арешт майна та накладено арешт на транспортний засіб - автомобіль НОМЕР_1, із забороною користуватися та розпоряджатися ним.

В ухвалі слідчий суддя вказав, що транспортний засіб, на який слідчий просить накласти арешт є предметом злочину, на підставі чого з метою недопущення настання негативних наслідків задовольнив клопотання детектива та наклав на нього арешт.

Не погоджуючись з рішенням суду власник майна ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суд м. Києва від 11 лютого 2016 року у справі № 1ЦФ-кс/760/750/1516/16 (760/2623/16-к) повністю та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання щодо накладання арешту на автомобіль НОМЕР_2, рік випуску 2003. Зобов'язати працівників Національного антикорупційного бюро України - детективів Давидчука Д.П., Плюшкіна А.Ю. негайно повернути власнику ОСОБА_1 автомобіль НОМЕР_2, рік випуску 2003, номер кузова НОМЕР_3, технічний паспорт та ключі до зазначеного автомобіля.

Вказує, що вона не є фігурантом по кримінальній справі, а тому надання нею в користування чоловікові дочки автомобіля є правом закріпленим конституцією і не є підставою для конфіскації майна. Посилання детектива на можливість відчуження автомобіля або перетину державного кордону з метою його відчуження зятем є юридично неграмотним та безпідставним, оскільки перетин кордону України на автомобілі можливо лише з його власником, що є головним, а також у зв'язку з перебуванням зятя у розшуку з обранням запобіжного заходу тримання під вартою.

Вважає, що накладений арешт є незаконним, оскільки Апеляційним судом міста Києва, ухвалою від 15 січня 2016 року відмолено в накладенні арешту на вказаний автомобіль, однак детектив та прокурор в порушення вимог закону звернулись з повторним клопотанням про арешт вказаного автомобіля.

Зазначає, що висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам, які були встановлені під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно та суперечать вимогам ст. ст. 167, 170-172 КПК України.

Також звертає увагу на те, що вона як власник майна не є підозрюваною по справі, а тому відповідно до положень ст. ст. 167, 170 КПК України, детективи НАБ України протиправно вилучили майно-автомобіль, фактично позбавивши її можливості володіти, користуватися та розпоряджатися ним. І навіть після вирішення питання про арешт майна, продовжують протиправно його утримувати не виконуючи вимоги ч. 5 ст. 175 КПК України, щодо негайного повернення.

Одночасно просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11 лютого 2016 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу, та просив про її задоволення, вивчивши матеріали судового провадження за клопотанням детектива, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Прокурор в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, надіслав лист в якому заперечував щодо задоволення апеляційної скарги та просив розглянути справу за його відсутності.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу від 11.02.2016 року було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та наданих до апеляційного суду матеріалів судової справи, першим (підрозділом) відділом Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР під №42015151110000062 від 05.11.2015 року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 375, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 263 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, а також за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, - суддею Сєверодонецького міського суду Луганської області, за пособництва ОСОБА_7 в період часу з 15.11.2015 р. по 16.12.2015 р. одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду в розмірі 4000 доларів США за відповідно до наданої ОСОБА_6 влади винесення судових рішень - ухвали від 04.12.2015 про задоволення клопотання про зняття арешту з транспортного засобу - автомобіля НОМЕР_4 та ухвали від 16.12.2015 про відмову у задоволенні поданого 23.11.2015 прокуратурою м. Сєверодонецьк Луганської області подання щодо вирішення питань, що виникають при виконанні вироку суду (в порядку ст. ст. 537, 539 КПК України).

Крім того, ОСОБА_6, перебуваючи на посаді судді Сєверодонецького міського суду Луганської області, з корисливих мотивів, постановив завідомо неправосудну ухвалу від 04.12.2015 про зняття арешту з транспортного засобу - автомобіля НОМЕР_5.

Крім того, ОСОБА_6 за попередньою змовою спільно з ОСОБА_7, з метою використання підробили офіційний документ - договір купівлі-продажу автомобіля, яким підтверджувався факт нібито продажу ОСОБА_8 та купівлю ОСОБА_9 автомобіля НОМЕР_5.

Крім того, ОСОБА_6, без передбаченого законом дозволу придбав та зберігав за місцем свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, пістолетні патрони, що належать до бойових припасів нарізної вогнепальної стрілецької зброї, в кількості 11 штук.

Матеріалами досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 користується транспортним засобом - автомобілем НОМЕР_6, який зареєстрований за ОСОБА_1, яка є тещею ОСОБА_6, однак фактично вказаний транспортний засіб перебуває у користуванні тільки ОСОБА_6, а ОСОБА_1 є тільки номінальним власником транспортного засобу.

Крім того, зазначений транспортний засіб ОСОБА_6, маючи можливість ним розпоряджатися, надавав у користування ОСОБА_7 для безпосередніх зустрічей з ОСОБА_8, що свідчить про те, що саме ОСОБА_6 є фактичним власником транспортного засобу - автомобіля НОМЕР_6.

Вказаний факт підтверджується показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та наданою ГВ БКОЗ УСБ України в Луганській області інформацією.

28.01.2016 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 375, ч. 3 ст. 358 та ч. 1 ст. 263 КК України.

Санкцією ч. 3 ст. 368 КК України передбачено застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна та зі спеціальною конфіскацією, у зв'язку з чим з метою виконання завдань кримінального провадження та забезпечення можливої конфіскації майна чи спеціальної конфіскації виникла необхідність у накладені арешту на транспортний засіб - автомобіль НОМЕР_6, який перебуває у користуванні підозрюваного ОСОБА_6

11.02.2016 р. детектив Національного бюро Першого підрозділу (відділу) Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Плюшкін А.Ю., за погодженням із прокурором, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні Козачиною С.С., звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на транспортний засіб - автомобіль НОМЕР_7, із забороною користуватися та розпоряджатися ним.

11.02.2016 р. ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва вказане клопотання детектива було задоволено та накладено арешт на транспортний засіб.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Задовольняючи дане клопотання детектива, внесене в межах кримінального провадження №42015151110000062 від 05.11.2015 року, про накладення арешту на майно, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення детектива та дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку про необхідність накласти арешт на транспортний засіб - автомобіль НОМЕР_7, із забороною користуватися та розпоряджатися ним.

Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя вірно встановив, що є достатні підстави вважати, що автомобіль на який детектив просить накласти арешт відповідає вимогам ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки є предметом злочину та може бути використаний з метою забезпечення можливої конфіскації майна.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке детектив просить накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання детектива та накладення арешту на вказане майно. Крім того, особи, які причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення, можуть здійснити продаж або передачу майнових прав на вказаний автомобіль, що призведе до його втрати або настання інших шкідливих наслідків, які негативно вплинуть на хід досудового розслідування.

Також слід зазначити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, накладення арешту на транспортний засіб - автомобіль НОМЕР_7, із забороною розпоряджатися та користуватися даним майном, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги щодо порушень прав власника майна та необґрунтованого обмеження прав власності не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі обставини, не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі, не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_1 - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 117, 170, 171, 173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -

п о с т а н о в и л а:

Поновити власнику майна ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 11 лютого 2016 року.

Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 11.02.2016 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42015051110000062 від 5 листопада 2015 року, якою задоволено клопотання детектива Національного бюро Першого підрозділу (відділу) Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ПлюшкінаА.Ю., погоджене прокурором, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні Козачиною С.С., про арешт майна та накладено арешт на транспортний засіб - автомобіль НОМЕР_7, із забороною користуватися та розпоряджатися ним, - залишити без змін.

Апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_1, - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

В.В. Д з ю б і н О. І. Є ф і м о в а І. О. Р и б а к

Д. М. С о к у р е н к о В. М. Л а ш е в и ч