Ухвала суду № 59925066, 16.08.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/399/16

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Жука С.І.

- Семенюка Г.В.

при секретарі - Павлюка К.І.

за участю апелянта - Гаргауна Я.І.

представника позивача- Негрута І.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Дікергофф Цемент Україна» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкового повідомлення- рішення № 0000064730, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.10.2015 р. № 0000064730.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дія ст. 161 Податкового кодексу України не розповсюджується на контрагента-постачальника позивача, який є нерезидентом, зареєстрованим в Об'єднаному Королівстві Великобританії. Посилання відповідача в акті перевірки на законодавство Великобританії та Модельну податкову конвенцію позивач вважає такими, що суперечать законодавству України.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у серпні-вересні 2015 р. відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань правомірності формування витрат в частині віднесення вартості товарів, придбаних у нерезидента "Lerdenura Trade LLP", за результатами якої складено акт від 09.10.2015 р. № 47/28-08-47-30/00293031.

Під час перевірки контролюючим органом зроблено висновок про порушення п.161.2 ст.161 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2012-2013р.р. на суму 871933,21 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.10.2015 р. № 0000064730 на суму 1034638,73 грн.

27.01.2012 р. і 30.01.2013 р. позивач укладав контракти з нерезидентом "Lerdenura Trade LLP" на поставку енергетичного вугілля виробництва вугледобувних підприємств Кузбасу, яке використано позивачем для виробництва складової частини цементу - клінкеру.

В акті перевірки відповідач, посилаючись на законодавство Великобританії та Модельну податкову конвенцію, зазначив, що прибуток "Lerdenura Trade LLP" вважається доходом її партнерів, які зобов'язані задекларувати цей дохід у країні, де вони є податковими резидентами.

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку щодо протиправності винесеного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

За правилами п. 161.2 ст. 161 ПК України (в редакції на 31.12.2014 р.) у разі укладення договорів, які передбачають здійснення оплати товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, що мають офшорний статус, чи при здійсненні розрахунків через таких нерезидентів або через їх банківські рахунки, незалежно від того, чи здійснюється така оплата (в грошовій або іншій формі) безпосередньо або через інших резидентів або нерезидентів, витрати платників податку на оплату вартості таких товарів (робіт, послуг) включаються до складу їх витрат у сумі, що становить 85 відсотків вартості цих товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю « LERDENURA TRADE LLP» ( арк.. 69,171,172) дане підприємство зареєстроване в Сполумченому Королімвстві Велимкої Бритамнії та Півнімчної Ірламндії 02 листопада 2011 року під реєстраційним номером OC369443, юридична адреса якого Unit W17, MK Two Business Centre, Barton Road, Water Eaton, Bletchley, Milton Keynes, United Kingdom, MK2 3HU.

Відповідно до ч. 161.3 ст.161 Податкового Кодексу України ( чинна на час виникнення спірних правовідносин) Під терміном "нерезиденти, що мають офшорний статус" розуміються нерезиденти, розташовані на території офшорних зон, за винятком нерезидентів, розташованих на території офшорних зон, які надали платнику податку виписку із правоустановчих документів, легалізовану відповідною консульською установою України, що свідчить про звичайний (неофшорний) статус такого нерезидента. При існуванні договорів, визначених абзацом першим цього пункту, платник податку має послатися на наявність зазначеної виписки у поясненні до податкової декларації.

Згідно п. 161.2. ст.. 161 ПК України у разі укладення договорів, які передбачають здійснення оплати товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, що мають офшорний статус, чи при здійсненні розрахунків через таких нерезидентів або через їх банківські рахунки, незалежно від того, чи здійснюється така оплата (в грошовій або іншій формі) безпосередньо або через інших резидентів або нерезидентів, витрати платників податку на оплату вартості таких товарів (робіт, послуг) включаються до складу їх витрат у сумі, що становить 85 відсотків вартості цих товарів (робіт, послуг).

Правило, визначене цим пунктом, починає застосовуватися з календарного кварталу, що настає за кварталом, на який припадає офіційне опублікування переліку офшорних зон, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 143р від 23 лютого 2011 року затверджено перелік офшорних зон, до яких Великобританія не входить.

Таким чином контрагент позивача Товариство з обмеженою відповідальністю « LERDENURA TRADE LLP» не зареєстрований в офшорній зоні та у розумінні ст.. 161 ПК України не є нерезидентом, який має офшорний статус.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що посилання відповідача на норми п.. 161.2 ст. 161 ПК України є хибними та не можуть бути застосовані до правовідносин між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю « LERDENURA TRADE LLP».

Також колегія суддів зазначає, що в Акті перевірки позивача є посилання на норми Модельної податкової конвенції щодо доходу та капіталу.

Однак, колегія суддів не приймає посилання на дану конвенцію, адже її норми мають рекомендаційний характер і не є нормативно-правовим актом, адже згода на обов'язковість якої не була надана Верховною Радою України.

Відповідач у своїх поясненнях посилається також на те, що засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю « LERDENURA TRADE LLP» є компанії, які зареєстровані в офшорних зонах.

За твердженням відповідача згідно інформації компетентного органу Великобританії, наданої листом від 12.02.2015 р., "Lerdenura Trade LLP" є британським партнерством з обмеженою відповідальністю. Призначеними партнерами є "Formation Office LTD", "Secretary Solutions LTD" (Сейшельські острови), "Globeway Admin Limited" і "Baypark Capital Limited" (Беліз).

Однак колегія суддів не приймає даного твердження, адже податкове законодавство України не зобов'язує встановлювати статус засновників, а лише вказує на необхідність встановлення місця реєстрації самого підприємства та встановлення його офшорного статусу.

Також в Акті перевірки податковий орган вказує на те, що за умовами податкового законодавства Великобританії за отриманими партнерством доходами податок стягується з його партнерів згідно з законодавством країни їх юрисдикції.

Аналізуючи норми ст.. 20 ПК України, яка перелічує права податкового органу під час проведення повірки підприємств, колегія суддів не вбачає норми, яка дозволяє податковому органу посилатися на законодавство іншої країни для притягнення підприємста, яке зареєстроване в Україні до відповідальності.

Податковий орган може посилатися на національне законодавство України при реалізації своєї діяльності.

Таким чином, колегія суддів вважає, що податковим органом перевищено межі наданих повноважень, встановлених діючим законодавством.

Отже, судова колегія вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято в супереч податкового законодавства та підлягає скасуванню.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200,206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Дікергофф Цемент Україна» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкового повідомлення- рішення № 0000064730, - без змін.

Стягнути з Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС ( код ЄДРПОУ 39722244) (отримувач коштів - УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) - 828011; рахунок отримувача - 31212206781008; код класифікації доходів бюджету - 22030001; призначення платежу - судовий збір, ПІБ апелянта чи назва установи, організації, що виступає апелянтом, Одеський апеляційний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду 34380461) судовий збір в розмірі 2009 ( дві тисячі дев'ять ) грн 70 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст виготовлено 16 серпня 2016 року.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Жук С.І.

Семенюк Г.В.