Ухвала суду № 59924893, 18.08.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2016 р. Справа № 876/1628/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Яворського І. О., Кухтея Р. В.;

за участю секретаря судового засідання - Мельничук Б. Б.;

представника позивача - Галевич Н. Р.;

представника відповідача - ОСОБА_2;

третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_3;

представника третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору -ОСОБА_4;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року в справі за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_5, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Львівська міська рада, Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради про зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

07 жовтня 2015 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_5 третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Львівська міська рада, Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради про зобов'язання ОСОБА_5 за власний рахунок здійснити перебудову об'єкту будівництва «Реконструкція з розширенням нежитлового приміщення сараю (літ. Б-1) на АДРЕСА_1 за рахунок прибудови та надбудови мансардного поверху під житловий будинок» у відповідність до робочого проекту розробленого Львівською організацією спілки архітекторів України Т.А.М. «ГАЛАРХБУД», який затверджений замовником (відповідачем) 16 вересня 2014 року шляхом: забезпечення висоти будівлі від відмітки 0,000 м. до гребня даху - 6,800 м.; забезпечення заміни матеріалів зовнішніх стін мансардного поверху з газоблоків на цеглу; забезпечення дотримання відстані не менше 1,0 метра від найбільш виступної конструкції стіни до межі сусідньої ділянки (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що працівниками Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області ДАБІ України проведено перевірку об'єкту реконструкції з розширенням нежитлового приміщення сараю (літ. Б-1) на АДРЕСА_1 за рахунок прибудови та надбудови мансардного поверху під житловий будинок та встановлено, що така реконструкція проводиться з відхиленням від затвердженої проектної документації.

В обґрунтування вимог заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 зазначено, що дії відповідача при здійсненні реконструкції з розширенням нежитлового приміщення сараю (літ. Б-1) на АДРЕСА_1 за рахунок прибудови та надбудови мансардного поверху під житловий будинок є протиправними, оскільки здійснені з відхиленнями від вимог законодавства та погодженого проекту на реконструкцію, а усунути зазначені порушення можливо лише у спосіб виконання судового рішення про зобов'язання вчинити перебудову.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_5 за власний рахунок здійснити перебудову об'єкту будівництва «Реконструкція з розширенням нежитлового приміщення сараю (літ. Б-1) на АДРЕСА_1 за рахунок прибудови та надбудови мансардного поверху під житловий будинок» у відповідність до робочого проекту розробленого Львівською організацією спілки архітекторів України Т.А.М. «Галархбуд», якій затверджений замовником (відповідачем) 16 вересня 2014 року шляхом: забезпечення висоти будівлі від відмітки 0.000 м. до гребня даху - 6.800 м.; забезпечення заміни матеріалів зовнішніх стін мансардного поверху з газоблоків на цеглу; забезпечення дотримання відстані не менше 1.0 м. від найбільшої виступної конструкції стіни до межі сусідньої ділянки.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - ОСОБА_5, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити, додатково пояснив, що реконструкція здійснена з виконанням суцільної армованої плити на все перекриття будівлі, робочий проект пройшов відповідну експертизу на міцність, надійність та довговічність. Також вказав, що реконструкція нежитлових приміщень сараю здійснена у відповідності до проекту в межах старих існуючих фундаментів колишньої будівлі без зміни їх конфігурації із збереженням існуючих відстаней між будівлями і яка простояла більше 50-ти років, а негативного впливу на земельну ділянку, яка закріплена за територіальною громадою Львівської міської ради реконструкцією сараю не створено, як і не порушено права третіх осіб.

Представник позивача, третя особа та представник третьої особи, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечили та просять таку залишити без задоволення, додатково пояснили, що філією ДП «Укрбудекспертиза» у Львівській області виявлено відхилення від вимог законодавства за результатами проведеної експертизи робочого проекту «Реконструкція із розширенням нежитлових приміщень сараю (літ. Б-1) на АДРЕСА_1, за рахунок прибудови та надбудови мансардного поверху під житловий будинок».

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, суд, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим здійснювати розгляд справи за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до Постанови Кабінету міністрів України № 553 від 23.05.2011р., якою затверджено порядок здійснення державного архітектурно будівельного контролю, визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акту перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно - будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акту.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

Встановлено, що на підставі звернення ОСОБА_3 від 07 травня 2015 року та згідно направлення від 28 липня 2015 року № 05-788-з/н працівникам Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області ДАБІ України, а саме головному державному інспектору інспекційного відділу у м. Львові - Хар М. І. та начальнику інспекційного відділу у північному регіоні - Романишину А. Р., було доручено здійснити позапланову перевірку об'єкту реконструкції з розширенням нежитлового приміщення сараю (літ. Б-1) на АДРЕСА_1 за рахунок прибудови та надбудови мансардного поверху під житловий будинок.

Під час перевірки ОСОБА_5 надано документи, що підтверджує право власності на земельну ділянку - державний акт на право власності на земельну ділянку від 08 вересня 2003 року серія НОМЕР_1, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17 липня 2013 року індексний № 6350987. Надано свідоцтво про право власності на індивідуальний житловий будинок від 22.12.2011р. № НОМЕР_2 та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.07.2013р. індексний № 6335776. Також представлено затверджену проектну документацію розроблену Т.А.М. «Галархбуд» з внесеними змінами від 28 квітня 2015 року.

Будівельні роботи ОСОБА_5 розпочато на підставі повідомлення про початок зазначених вище робіт від 19 вересня 2014 року № ЛВ 062142630176, зареєстрованого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, правонаступником якої є ДАБІ України.

За результатами проведеної перевірки встановлено, що ОСОБА_5 проводить будівельні роботи по реконструкції з розширенням нежитлового приміщення сараю (літ. Б-1) на АДРЕСА_1 за рахунок прибудови та надбудови мансардного поверху під житловий будинок з відхиленням від затвердженої проектної документації, а саме: висота проектованої будівлі - 6,80 м. (у відповідності до п.1 містобудівних умов та обмежень, затверджених наказом Департаменту містобудування Львівської міської ради від 10.04.2014р. №118), фактична висота будівлі - 7,50 м. від умовної відмітки нуль до гребня даху; згідно проекту зовнішні стіни мансардного поверху передбачені цегляні, фактично зведені з газобетонних блоків, що є порушенням абз. 4 ч. ст. 9 та ст. 27 Закону України «Про архітектурну діяльність»; на відстані 0,45-0,50 м. від проектної осі «Б» будівлі до існуючої огорожі та на віддалі 0,41м. до межі земельної ділянки (згідно показу меж земельної ділянки виконаного Львівським міським виробничим відділом ЛРФ ДП «ЦДЗК» у 2015р.), що є порушенням абз.3 п. 3.25* ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

За результатами перевірки складено акт від 05 серпня 2015 року № 47-л, протокол про адміністративне правопорушення від 05 серпня 2015 року № 22-л на ОСОБА_5, припис від 05 серпня 2015 року № 22-л. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, згідно чинного законодавства. Вимогами вищевказаного припису з метою усунення виявлених порушень гр. ОСОБА_5 було зобов'язано в 15-ти денний термін з дня отримання припису усунути виявлені порушення.

Відповідно до п. 3,25* ДБН 306-92 «Планування і забудова міських та сільських поселень» - для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про архітектурну діяльність» проект об'єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов'язковою участю архітектора, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат. Проект об'єкта архітектури завіряється підписом і скріплюється особистою печаткою архітектора, який має кваліфікаційний сертифікат. Проектна документація на будівництво об'єктів, розроблена відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, не підлягає погодженню з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами охорони культурної спадщини, державної санітарно-епідеміологічної служби і природоохоронними органами.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» замовники та підрядники під час створення об'єкта архітектури зобов'язані забезпечувати будівництво об'єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов'язковою.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи Інспекції державного архітектурно будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов'язкові до виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до п. 14 абз. 3 Постанови КМУ 553 від 23.05.2011р. якою затверджено «Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю» - суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Встановлено, що посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області на підставі направлення на здійснення позапланової перевірки від 21 вересня 2015 року № 05-940-3/н здійснювалась перевірка щодо виконання вимог припису від 05 серпня 2015 року № 22-л. на об'єкті - реконструкції з розширенням нежитлового приміщення сараю (літ. Б-1) на АДРЕСА_1 за рахунок прибудови та надбудови мансардного поверху під житловий будинок, і з'ясовано, що ОСОБА_5 вимоги припису від 05 серпня 2015 року №22-Л не виконала. За результатами перевірки складено акт її проведення № 53-Л від 23 вересня 2015 року, та протокол про адміністративне правопорушення № 23-1 від 23 вересня 2015 року.

Також встановлено, що 30 вересня 2015 року головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Корвацьким І.Я винесено постанову № 1л/107-ф/пз про накладення штрафу за адміністративне правопорушення на ОСОБА_5 у розмірі 170 гривень, у зв'язку із порушенням ч.1 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно із ч.1, ч 7 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належного проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудів6ної діяльності» у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Згідно із ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Статтею 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Статтею 36 цього Закону передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.

Порядок знесення самочинно збудованих об'єкті визначає, зокрема, ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якою передбачено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

Суд першої інстанції вірно наголосив на тому, що знесення самочинного будівництва, як крайньої міри, можливо, зокрема за умови, якщо цим будівництвом порушуються права третіх осіб, а перебудова не призведе до усунення їх порушених прав, а також у разі, якщо перебудову нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, неможливо, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

Щодо твердження апелянта ОСОБА_5 про корегування робочого проекту, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлено, що до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області ДАБІ України 19 жовтня 2015 року надійшов лист від відповідача із повідомленням про внесення змін проектною організацією Т.А.М. «Галархбуд» до робочого проекту, щодо заміни цегли зовнішніх стін та перегородок мансардного поверху на газоблоки, затверджених замовником-відповідачем 17 серпня 2015 року. Проте, відповідач у спосіб корегування робочого проекту і повідомлення про це ДАБІ, не усунув порушення вимог містобудівного законодавства. Також, проект після внесення змін не пройшов обов'язкової експертизи.

Відповідно до п. 5 ст. 7 Закону України «Про архітектурну діяльність» перед затвердженням проектів у випадках, визначених статтею 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проводиться їх експертиза.

Відповідно до ч. ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку (560-2011-п) експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва об'єктів споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - в частині міцності, надійності та довговічності будинків.

Відповідно до положень ДБН А.2.1-1-2008 «Вишукування. Інженерні вишукування для будівництва» складними інженерно-геологічними умовами вважають інженерно-геологічні умови II та III категорій складності, які визначаються за особливістю рельєфу, гідрогеологічного режиму, наявності сейсмічності 6 і більше балів, присутністю потенційно небезпечних природних і техногенних процесів, серед яких: селі, лавини, переробка берегів річок, озер, водосховищ, підтоплення територій, карст, суфозія, схилові процеси (зсуви, обвали, соліфлюкція); а також специфічними видами ґрунтів, які складають будівельний майданчик, серед яких, зокрема, багаторічно мерзлі, просідаючі, набухаючі, органо-мінеральні та органічні, засолені, елювіальні, техногенні.

Відтак, проектна документація на будівництво об'єктів І-ІІІ категорії складності, що споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними умовами (II та III категорій складності) підлягають обов'язковій експертизі щодо їх міцності, надійності та довговічності. З урахуванням того, що Львівська область знаходиться у 6 сейсмічній зоні, експертиза самого проекту, або його скорегованої версії є обов'язковою.

Судом першої інстанції також вірно взято до уваги лист філії ДП «Укрдежбудекспертиза» від 01 лютого 2016 року № 28 адвокату Мацієвській А.І. - представнику третьої особи з самостійними вимогами, про надання інформації. Зі змісту вказаного листа випливає, що згідно замовлення ОСОБА_5 експертами філії проведено експертизу робочого проекту «Реконструкція з розширенням нежитлового приміщення сараю (літ. Б-1) на АДРЕСА_1 за рахунок прибудови та надбудови мансардного поверху під житловий будинок» лише 30 грудня 2016 року.

Однак, за результатами проведеної експертизи, філією виявлені відхилення від вимог законодавства (будівельних норм, стандартів, правил, вихідних даних на проектування, тощо), про що було повідомлено замовника експертизи.

Щодо самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3, судом апеляційної інстанції враховано, що висота реконструкції всупереч положенням проекту становить 7.500 м., тобто на 0.700 м. вище проектованої. Відстань реконструйованої будівлі становить менше 1 метру, а саме 0.41 м. від найбільш виступної конструкції стіни до межі ділянки яка є в користування цієї третьої особи. Тобто, вказана будівля знаходиться практично на межі сусідньої ділянки, де мешкає ОСОБА_3, вказані порушення у сфері містобудування суттєво впливають на її права і інтереси, в аспекті погіршення умов розташування земельної ділянки, на якій знаходиться будинок (а саме її квартира в будинку). Зокрема це стосується недопустимої відстані від реконструйованої будівлі до меж цієї ділянки, і збільшення висоти реконструйованої будівлі майже на метр. Це у свою чергу погіршує характеристики об'єкту приватизації - квартири ОСОБА_3, на що вона має невід'ємне конституційне право, закріплене у ст. 47 Конституції України. Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що допущені відповідачем вищезазначені порушення у сфері містобудування є такими, що призводять до погіршення житлових умов ОСОБА_3 та порушують її права та інтереси.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року в справі № 813/5744/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: І. О. Яворський

Р. В. Кухтей

Ухвалу складено в повному обсязі 23 серпня 2016 року.