Постанова № 599242, 19.04.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.07 р. Справа № 22/62а

Суддя господарського суду Донецької області Волошинова Л. В.

при секретарі судового засідання Калмиковій Л. Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково – виробничого об”єднання „Апекс” м. Донецьк

до: Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень від 06.03.2006 р. № 0000082330/0 та № 0000072330/0

за участю

прокурора:

представників сторін:

від позивача: Бочарова О. Ю.– за довір., Биковських С. В. – дир.

від відповідача: Петров А. Г. – за довір.

третя особа

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Науково – виробниче об”єднання „Апекс” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень від 06.03.2006 р. № 0000082330/0 та № 0000072330/0 (судом врахована заява про зміну предмету позову від 14.04.2007 р., арк. справи 143).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що довідка Державної податкової інспекції у Гуляйпільському районі Запоріжської області від 27.01.2006 р. № 005/2300-00235803, складена за результатами позапланової перевірки Відкритого акціонерного товариства „Гуляйпільський завод „Сільмаш” з питань взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково – виробничим підприємством „Апекс” м. Донецьк, не може вважатися доказом порушення підприємством вимог п. п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Відповідач проти позову заперечує.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

З 07.02.2006 р. по 20.02.2006 р. Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька проводилась позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково – виробничого об”єднання „Апекс” м. Донецьк з питання правомірності відшкодування з Державного бюджету України сум податку на додану вартість за період: лютий, березень та вересень 2005 р., за результатами якої був складений акт від 24.02.2006 р. № 283/23-3-32-25341788 (арк. справи 5-22).

06.03.2006 р. Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька було прийняте податкове повідомлення – рішення № 0000082330/0 (арк. справи 26), яким Товариству з обмеженою відповідальність „Науково – виробничому об”єднанню „Апекс” м. Донецьк зменшене бюджетне відшкодування податку на додану вартість, визначене у податкових деклараціях за лютий та березень 2005 р. на суму 10 579 грн. (10 444 грн. та 135 грн., відповідно) та податкове повідомлення – рішення № 0000072330/0 (арк.. справи 145), яким Товариству з обмеженою відповідальністю „Науково – виробничому об”єднанню „Апекс” м. Донецьк визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 14 370,40 грн. та застосовані передбачені п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні (фінансові) санкції в сумі 7 185,20 грн.

Як вбачається з огляду оскаржених податкових повідомлень – рішень, правовою підставою для зменшення бюджетного відшкодування в сумі 10 579 грн. та для визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 14 370,40 грн. став п. п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

За результатами розгляду матеріалів справи суд вважає, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково – виробничого об”єднання „Апекс” м. Донецьк підлягає задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1998 р. № 168/98-ВР зі змінами та доповненнями (в редакції норми, яка була чинною під час формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість, а саме, лютому та березні 2005 р.) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий кредит лютого та березня 2005 р. формувався Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково – виробничим об”єднанням “Апекс” м. Донецьк, серед іншого, на підставі податкових накладних, виписаних Відкритим акціонерним товариством “Донецьким металургійним заводом” м. Донецьк (арк. справи 76-78):

- від 18.02.2005 р. № 51170 на суму 43 945,08 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 7 324,18 грн. (номенклатура товару: сортовая конс. сталь 65Г пол);

- від 18.02.2005 р. № 51216 на суму 62 473,60 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 10 412,27 грн. (номенклатура товару: сортовая конс. сталь 45 пол, сортовая конс. сталь 60С2);

- від 25.02.2005 р. № 51447 на суму 42 469,20 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 7 078,20 грн. (номенклатура товару: сортовая конс. сталь 65Г).

В графі “умова продажу” вказаний договір від 13.02.2004 р. № 10308.

Факт оплати вартості придбаних товарно – матеріальних цінностей підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рахунків від 04.01.2005 р. № 18 (арк. справи 79), від 26.01.2005 р. № 20 (арк. справи 163) та платіжних документів 05.01.2005 р. № 1 на суму 20 000 грн., від 19.01.2005 р. № 21 на суму 380 000 грн., від 25.01.2005 р. № 28 на суму 4 000 грн. (сплата вказаних в цих платіжних документах сум здійснена на підставі рахунку від 04.01.2005 р. № 18), від 14.02.2005 р. № 43 на суму 146 500 грн., від 17.02.2005 р. № 49 на суму 39 500 грн. (арк. справи 80-84)

Податковий орган факту оплати позивачем вартості товарно – матеріальних цінностей, одержаних від Відкритого акціонерного товариства “Донецького металургійного заводу” м. Донецьк не заперечує.

Крім того, у лютому 2005 р. на підставі накладної від 01.02.2005 р. № 1/01 (арк. справи 162) позивач отримав від Приватного підприємства “Сіммакс” м. Київ тиратрони на суму 810 грн., в тому числі податок на додану вартість.

Податковий кредит за цією господарською операцією формувався позивачем у березні 2005 р. на підставі податкової накладної від 22.03.2005 р. № 4 на суму 810 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 135 грн. (арк. справи 161).

Факт оплати підприємством вартості придбаних тиратронів підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення від 22.03.2005 р. № 68 (арк. справи 160).

В подальшому придбана у Відкритого акціонерного товариства “Донецького металургійного заводу” м. Донецьк металева продукція була передана позивачем Відкритому акціонерному товариству “Гуляйпільський завод “Сільмаш” Запорізька обл. у якості давальницької сировини на переробку, відповідно до укладених договорів підряду від 05.12.2000 р. № 12/00-1 та від 21.02.2005 р. № 2/05-14.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом договору підряду від 05.12.2000 р. № 12/00-1 є виготовлення стойки Н043.06.030 (полоса 32х10 мм, сталь 60С2).

Строк дії цього договору закінчився 31.05.2001 р.

Предметом договору підряду від 21.02.2005 р. № 2/05-14 (арк. справи 30-36), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково – виробничим об”єднанням “Апекс” м. Донецьк (замовник) та Відкритим акціонерним товариством “Гуляйпільський завод “Сільмаш” Запорізька обл. (виконавець), є виконання робіт з виготовлення деталей.

Відповідно до розділу 4 договору роботи виконуються з матеріалів замовника, за виключенням тих, що надані підрядником.

Додатковими угодами від 24.02.2005 р. № 1 та від 25.02.2005 р. № 2 та до договору підряду від 21.02.2005 р. № 2/05-14 сторони конкретизували перелік продукції яка має бути виготовлена Відкритим акціонерним товариством “Гуляйпільський завод “Сільмаш” Запорізька обл.: стойка з лапою КС 170 у кількості 1 500 шт., стойка з лапою КЗП 00.120 у кількості 3 432 шт., стойка з лапою Н 043.06.030 у кількості 8 393 шт. (роботи виконуються з матеріалів замовника: полоса 10х45 ст. 65Г у кількості 14,59 т., полоса 10х32 ст. 55С2, 60С2 у кількості 14,92 т, полоса 6х40 ст. 45 у кількості 5,07 т., полоса 32х10 мм, ст. 60С2, 55С2 у кількості 15,87 т.), лемех ПГЦ у кількості 2 941 шт., стойка з лапою Н 043.07.020 у кількості 3 691 шт. (роботи виконуються з матеріалів замовника: полоса лемешная 142С1 у кількості 15 т., полоса 40х8 ст. 65Г у кількості 14,1 т.).

Передача матеріалів здійснювалась на підставі накладних від 24.02.2005 р. № 2/05-7 та від 25.02.2005 р. № 2/05-8 (арк. справи 37,38).

Придбані у Приватного підприємства “Сіммакс” м. Київ тиратрони на суму 810 грн. були передані позивачем на відповідальне зберігання Відкритому акціонерному товариству “Гуляйпільський завод “Сільмаш” Запорізька обл. за договором схову від 23.01.2001 р. № 1/01-7 (арк. справи 46,47).

Факт передачі тиратронів підтверджується наявним в матеріалах справи актом – прийому – передачі від 01.02.2005 р. (арк. справи 87).

Відповідно до п. п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Проблемою даного спору є встановлення факту повного або часткового використання Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково – виробничим об”єднанням “Апекс” м. Донецьк металевої продукції, одержаної від Відкритого акціонерного товариства “Донецького металургійного заводу” м. Донецьк та Приватного підприємства “Сіммакс” м. Київ, в оподатковуваних операціях звітного періоду, що обумовлено приписами п. п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Податковий орган порушення підприємством вимог зазначеної вище норми пов”язує з неможливістю встановлення факту наявності у підприємства отриманих від Відкритого акціонерного товариства “Донецького металургійного заводу” м. Донецьк та Приватного підприємства “Сіммакс” товарно – матеріальних цінностей в натурі і в обґрунтування своєї правової позиції посилається на довідку про результати позапланової перевірки Відкритого акціонерного товариства “Гуляйпільський завод “Сільмаш” Запорізька обл. з питань взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково – виробничим об”єднанням “Апекс” м. Донецьк за період з 01.09.2000 р. по 01.11.2005 р. від 27.01.2006 р. № 005/2300-00235803 (арк. справи 23-25).

Зі стор. 5 довідки вбачається, що на момент перевірки на складі Відкритого акціонерного товариства “Гуляйпільський завод “Сільмаш” Запорізька обл. знаходяться:

- лист 6 мм- 0,069121 т. (у вигляді лапи - 27 шт.);

- полоса лемешна – 6,25 т. (у вигляді заготовок – 1 120 шт.);

- полоса 40х8 – 13,990 т. (у вигляді підпружників – 404 шт., заготовки 1 300 шт.).

Бухгалтерський облік давальницької сировини та матеріалів ведеться на позабалансовому рахунку “022”. На день перевірки вартість залишку давальницької сировини згідно з даними бухгалтерського обліку Відкритого акціонерного товариства “Гуляйпільський завод “Сільмаш” Запорізька обл. складає 67 074,87 грн.

Для перевірки посадовій особі Державної податкової інспекції у Гуляйпільському районі Запорізької обл. Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково – виробничим об”єднанням “Апекс” м. Донецьк був представлений договір підряду від 21.02.2005 р. № 2/05-14.

Зі слів арбітражного керуючого Зінченка Ю. О., зазначений договір був укладений не уповноваженою на це особою, вказане в ньому майно та обладнання на зберігання та в оренду ніхто з працівників Відкритого акціонерного товариства “Гуляйпільський завод “Сільмаш” Запорізька обл. не приймав. Інвентаризація товарно – матеріальних цінностей не проводилась за відсутністю представників Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково – виробничим об”єднанням “Апекс” м. Донецьк.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 1 ст. 70 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Способом виявлення фактичної наявності основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва в натурі є проведення інвентаризації, за результатами якої складається акт.

Відповідно до п. 15 ст. 11 Закону України “Про Державну податкову службу в Україні” в редакції Закону України від 04.12.1990 р. № 509-XII (зі змінами та доповненнями)органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право вимагати від керівників підприємств, установ і організацій, що перевіряються в ході планових та позапланових виїзних перевірок, проведення інвентаризацій основних фондів.

Як вбачається з довідки про результати позапланової перевірки Відкритого акціонерного товариства “Гуляйпільський завод “Сільмаш” Запорізька обл. з питань взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково – виробничим об”єднанням “Апекс” м. Донецьк за період з 01.09.2000 р. по 01.11.2005 р. від 27.01.2006 р. № 005/2300-00235803, інвентаризація товарно – матеріальних цінностей не проводилась за відсутністю представників Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково – виробничим об”єднанням “Апекс” м. Донецьк.

Таким чином, висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п. п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не може бути підтверджений довідкою Державної податкової інспекції у Гуляйпільському районі Запорізької області, складеною за результатами позапланової перевірки Відкритого акціонерного товариства “Гуляйпільський завод “Сільмаш” Запорізька обл. з питань взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково – виробничим об”єднанням “Апекс” м. Донецьк, висновки якої базуються не на первинних документах, а на поясненнях та міркуваннях арбітражного керуючого.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17-20, 69-72, 86, 158 – 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково – виробничого об”єднання “Апекс” м. Донецьк до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень від 06.03.2006 р. № 0000082330/0 та № 0000072330/0 задовольнити.

Визнати недійсними податкові повідомлення – рішення від 06.03.2006 р. № 0000082330/0 та № 0000072330/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково – виробничого об”єднання “Апекс” м. Донецьк судові витрат по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова складена у повному обсязі 23.04.2007 р.

Суддя Волошинова Л.В.