Ухвала суду № 59922734, 22.08.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 серпня 2016 рокусправа № 804/2923/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Шальєвої В.А. Білак С.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.

За участю представників:

Позивача - Земляний О.Ю. (довіреність від 19.04.2016 року)

Відповідача - Малютіна В.Е. ( довіреність від 06.01.2016 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства" Нікопольський завод феросплавів"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2016 р.

у справі № 804/2923/16

за позовом Публічного акціонерного товариства" Нікопольський завод феросплавів"

до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС

про визнання бездіяльності протиправною,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача 1: Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, відповідача 2: Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, яка виразилась у ненаданні Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновку про повернення Публічному акціонерному товариству "Нікопольський завод феросплавів" з бюджету суми надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 18 281 689,25 грн. у строк, встановлений ст. 43 Податкового кодексу України; визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, яка виразилась у неповерненні Публічному акціонерному товариству "Нікопольський завод феросплавів" суми надміру сплачених грошових зобов'язань з податку па прибуток підприємств у розмірі 18 281 689,25 грн. у строк, встановлений ст. 43 Податкового кодексу України; стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів" суму надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 1 8 281 689,25 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, яка виразилась у ненаданні Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновку про повернення Публічному акціонерному товариству "Нікопольський завод феросплавів" з бюджету суми надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 18 281 689,25 грн. у строк, встановлений ст. 43 Податкового кодексу України. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивач - Публічне акціонерне товариство" Нікопольський завод феросплавів" звернувся із апеляційною скаргою про скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просить суд апеляційну скаргу задовольнити та рішення суду першої інстанції скасувати.

В судовому засіданні представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною. Просять в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено , що 15.03.2016 між ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" та Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС був складений акт звірення розрахунків № 402-20, в якому зафіксована сума надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 30 281 689,25 грн.

15.03.2016 року ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" звернулось до Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 18 281 689,25 грн.

18.04.2016 року на адресу ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" надійшов лист СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ ДФС від 01.04.2016 № 6765/10/28-01-20-03-23, яким СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ ДФС у відповідь на заяву позивача від 15.03.2016 року №2940-6601/4017 повідомила, що при здійсненні декларування позитивних нарахувань по податку на прибуток ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" може скористатися переплатою з податку на прибуток для їх погашення".

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду, виходить з наступного.

Відповідно до п. 57.1 ст 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до абз. 4 п.57.1 Податкового кодексу України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій), у тому числі визначених пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов'язання з цього податку, без подання податкової декларації.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 50.1 ст. 50 Податкового кодексу встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Положенням підпункту 17.1.10. п.17.1. ст..17 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 97.6 ст. 97 Податкового кодексу України у разі якщо суми надміру сплачених грошових зобов'язань або суми невідшкодованих податків з відповідного бюджету перевищують суми грошових зобов'язань або податкового боргу перед таким бюджетом, суми перевищення використовуються для погашення грошових зобов'язань або податкового боргу перед іншими бюджетами, а за відсутності таких зобов'язань (боргу) перераховуються у розпорядження такого платника податків.

Пунктом 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України визначено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У пунктах 43.3, 43.3., 43.5 ст. 43 Податкового кодеку визначений порядок здійснення повернення сум грошового зобов'язання.

Так, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету, повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше, ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви, готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України. На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у порядку, встановленому Державним казначейством України.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Положеннями п. 43.6 ст. 43 визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Зазначені положення Податкового кодексу були деталізовані Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства Доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого спільним наказом Міністерства доходів і зборів України та Міністерства фінансів України від 30.12.2013 року № 882/1188 ( далі- Порядок 882/1188)

Зокрема, відповідно до п.п. 5, 7, 10 Порядку №882/1188, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Орган Міндоходів на підставі даних особових рахунків платників готує висновок за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

За платежами, належними державному бюджету, орган Міндоходів у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

На підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку.

Підстави для здійснення повернення органами казначейства помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань передбачена положеннями Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787, та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за №1650/24182.

Відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Згідно з ст. ст. 43, 45, 78 Бюджетного кодексу України, ст. 43 Податкового кодексу України Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

З урахуванням вищезазначеного та того, що за позивачем обліковується надмірна сплата єдиного податку на прибуток підприємств по сплаті податків, яка підтверджується актом про звірення розрахунків платника № 402-20 від 15.03.2015 року за період з 31.05.2013 року до 31.01.2016, для повернення якої позивач подав письмову заяву, вказавши напрям перерахування грошей, а податковим орган не був підготовлений висновок про їх повернення відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовної вимоги та доведеність протиправної бездіяльності Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків.

Встановлено, що позивачем було виконано усі вимоги податкового законодавства для повернення надміру сплаченої суми грошового зобов'язання, проте Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС всупереч вимогам законодавства не підготовлено необхідний висновок про повернення необхідних сум коштів з відповідного бюджету, що мало наслідком відсутність можливості в органу Державного казначейства України фактично здійснити дії, спрямовані на повернення надміру сплачених коштів, тому позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, також не підлягають задоволенню позовні вимоги стосовно стягнення з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" суму надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 18 281 689, 25 грн., стягнення не може відбуватись, оскільки висновок про відшкодування податку на прибуток підприємств в розмірі 18 281 689, 25 грн. відсутній.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Отже, дослідивши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанцій, є законним і не підлягає скасуванню, оскільки судом першої інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішено спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; а також повно відображено обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства" Нікопольський завод феросплавів" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2016 р. у справі № 804/2923/16 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Повний текст ухвали виготовлено 22.08.2016 року.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак