Постанова № 59922441, 23.08.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2016 р. Справа№ 910/4736/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Кропивної Л.В.

Смірнової Л.Г.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін: від позивача - не з'явився,

від відповідача - Золоткова Є.Р., розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2016 року по справі № 910/4736/16 (суддя - Павленко Є.В.) за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Колоннейд Україна" до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

про стягнення 13 441,61 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.05.2016р. у справі №910/4736/16 позов задоволено повністю. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Колоннейд Україна" 13 441,61 грн. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1 378,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із рішенням суду, приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2016 року у справі №910/4736/16 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 року апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" по справі № 910/4736/16 прийнято до провадження.

Розпорядженням №09-52/4044/16 від 22.08.2016 року призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням судді Дідиченко М.А. у відпустці.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу суддів від 22.08.2016 року, в зв'язку з перебуванням судді Дідиченко М.А. яка не є головуючим суддею, у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Кропивна Л.В., Смірнова Л.Г.

Від ПАТ «СК «Колоннейд Україна» надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" вимоги апеляційної скарги підтримує, просить суд рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2016 року скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Приватне акціонерне товариство «СК «Колоннейд Україна» своїх представників в судове засідання не направило, про причини неявки суд не повідомило, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, справа розглядається за відсутності представників позивача, який належним чином повідомлений.

У відповідності до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Згідно довідки про пошкодження транспортних засобів управління патрульної служби Міністерства внутрішніх справ України Миколаївської області 02.02.2014 року на вул. Жовтневої революції в місті Вознесенськ Миколаївської області сталась ДТП за участі автомобіля "MAN TGA 18.840", державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, та автомобіля "MAN TGA 18.480", державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4

В результаті ДТП було пошкоджено автомобіль "MAN TGA 18.840", державний номерний знак НОМЕР_1 (застрахований автомобіль). Власником застрахованого автомобіля є товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1", яке передало право керування вказаним транспортним засобом ОСОБА_3, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та подорожного листа № 448648.

Пошкоджений автомобіль застрахований приватним акціонерним товариством "К'Ю Бі І України" (правонаступником якого є позивач) на підставі договору страхування автотранспорту від 19.06. 2013 року № 16288./ас.52-56/.

Постановою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 28.02.2014 року в справі № 404/1676/14-п водія автомобіля "MAN TGA 18.480", державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення./а.с.47/.

03.02.2014 року ТОВ «Транс-Сервіс-1», як страхувальник, звернулось до позивача із заявою про подію, що має ознаки страхового випадку./а.с.48-51/.

Відповідно до складеного 12.02.2014 року експертом Болдаревим С.М. звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженому транспортному засобу, № 51/02-14 розмір таких збитків складає 7 871,67 грн.

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем на підставі рахунка-фактури СТО від 08.02.2014 року № ТС-0000012 було перераховано страхове відшкодування в розмірі 13441,61 грн., відповідно до платіжного доручення./а.с.74/.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП, є платіжні доручення та рахунки на сплату послуг з ремонту пошкодженого ТЗ, а звіт про оцінку ТЗ є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення ТЗ. Реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення.

Позивач виплативши страхове відшкодування потерпілому за договором добровільного страхування автотранспорту, отримав від останнього право вимоги до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", яким було застраховано відповідальність винного у заподіянні шкоди водія транспортного засобу марки "MAN TGA 18.840, державний номерний знак НОМЕР_1.

Позивач направив відповідачу регресну вимогу про виплату страхового відшкодування № R/L16674 від 21.01.2015 року на суму 13441,61 грн. /а.с.75-76/.

Дану вимогу відповідач отримав 02.02.2015 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення/а.с.77/.

Листом №558 від 17.02.2015 року відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування./а.с.99/.

Твердження відповідача про відсутність у нього будь яких зобов'язань перед позивачем у зв'язку з виплатою постраждалій особі суми страхового відшкодування є безпідставними з огляду на те, що відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, винного у ДТП водія, як особи, що на законних підставах експлуатує автомобіль "MAN TGA 18.480", державний номерний знак НОМЕР_2, застрахована відповідачем на підставі договору (полісу) № АС/4386533 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, - 50 000,00 грн., франшиза - 0 грн., діючий станом на 02.02.2014 року).

Отже, Компанія є особою, на яку вказаним полісом покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля "MAN TGA 18.480", державний номерний знак НОМЕР_2, на час ДТП.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Стосовно посилань апелянта, щодо відсутності правових підстав для виплати страхового відшкодування, які ґрунтуються на застосуванні положень ст. 606 ЦК України, оскільки власником обох транспортних засобів, що були учасниками спірної ДТП, є одна особа - ТОВ «Транс-Сервіс-1», Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що перелік випадків, коли шкода не відшкодовується, міститься у ст. 32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Даний перелік є вичерпним та не містить такого випадку, як поєднання в одній особі страхувальника за полісом обов'язкового страхування та потерпілої особи.

За таких обставин, позовні виоги є документально обгунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2016 року у справі № 910/4736/16.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на відповідача (апелянта).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2016 року у справі №910/4736/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи №910/4736/16 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді Л.В. Кропивна

Л.Г. Смірнова