Рішення № 59922305, 22.08.2016, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2016 року Справа № 923/840/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. при секретарі , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1 м.Херсон, ідентифікаційний код НОМЕР_1

до Публічного акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів" м.Херсон вул.Червонопрапорна,26, код ЄДРПОУ 05743013

про стягнення 1425 грн. заборгованості з нарахованої заробітної плати та 20 032,20 грн. середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 НОМЕР_2 виданий Комсомольським РВХМУУМВС України в Херсонській області 10.12.1998

від відповідача - не з'явився

в с т а н о в и в:

04.08.2016р. Позивач ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Херсонської області з позовною заявою та просить суд прийняти рішення, яким стягнути на її користь з Відповідача ПАТ "Херсонський завод карданних валів" нараховану, але не виплачену заробітну плату за лютий, березень , квітень 2013 року у сумі 1425,00 грн. та середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку з 11 лютого 2014 року по 02 серпня 2016 року у сумі 20032,20 грн.

Ухвалою від 05.08.2016р. суд прийняв позовну заяву та порушив провадження у справі, призначити справу до розгляду в засіданні господарського суду на 22 серпня 2016 року, явку в засідання представників сторін з доказами про повноваження, визначеними ст. 28 ГПК України, визнати обов'язковою, зобов'язав відповідачв надати письмовий відзив на позов з документальним обґрунтуванням викладених в ньому обставин, довідку про розмір середньої заробітної плати позивача без нарахування податків, зборів та обов'язкових внесків, копії статутних та реєстраційних документів.

Суди керуються приписами пункту 4 ст. 10 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ", яким встановлено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до Боржника, у тому числі вимоги про стягнення заробітної плати. З цих підстав позов подано саме до господарського суду Херсонської області, оскільки ухвалою від "05" травня 2014 р. господарський суд Херсонської області порушив справу про банкрутство Відповідача - Публічного акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів", місцезнаходження вул. Червонопрапорна, буд.26, м. Херсон, код ЄДРПОУ 05743013.

Відповідач надав письмові пояснення по суті позову, якими не спростовує факту непроведення розрахунку при звільненні, позовні вимоги фактично визнає частково, в сумі 15 892,11 грн., оскільки Позивачем до позовної заяви надано невірний розрахунок суми позову, з нарахованими податками та зборами.

В судовому засіданні Позивач погодилась із запереченнями відповідача, Відповідач в судове засідання не прибув.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд

встановив:

Відповідно до наказу № 295 від 23.08.1983 року Позивач була прийнята на посаду прибіральниці Відкритого акціонерного товариства «Херсонський завод карданних валів». Загальний стаж роботи на заводі близько 30 років.

11.02.2014р. Позивач розірвала трудовий договір з Публічним акціонерним товариством «Херсонський завод карданних валів» на підставі ст.38 ч.З КЗпП України (наказ № 11 від 11.02.2014 року )у зв'язку з невиконанням умов колективного договору по виплаті заробітної плати.

Під час роботи відповідач нарахував, але не виплатив : в лютому 2013 року заробітну плату у сумі 491,00 грн.; в березні 2013 року заробітну плату у сумі 375,00 грн., в квітні 2013 року заробітну плату у сумі 559,00 грн. Загальна сума заборгованості при звільненні складає 1425,00 грн.

Як зазначає позивач, своїми діями відповідач порушив вимоги ч.І ст.115 КЗпП України, згідно з якою заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором.

У день звільнення з роботи 11.02.2014р. відповідач повинен був провести остаточний розрахунок та сплатити позивачу 1425,00 грн., але виплатити зазначену суму відмовився, внаслідок відсутності грошових коштів. Незважаючи на неодноразові звернення з вимогою провести остаточний розрахунок грошей позивач не отримала, тому змушена звертатись до суду із даним позовом, вважаючи дії відповідача незаконними, оскільки у відповідності з ч.І ст.116 КЗпП України виплата всіх сум, що належить працівникові від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у зазначені строки, підприємство згідно з ч. 1 ст.117 КЗпП України повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП України, при винесені рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

На день пред'явлення позову до суду сума середнього заробітку, який Відповідач зобов'язаний сплатити на користь Позивача, складає за розрахунком Позивача :

з 11 лютого 2014 року по 02 серпня 2016 року за 620 днів (днів не проведення остаточного розрахунку) х 32,31 грн. (середньо депна заробітна плата, згідно довідки) = 20032,20 грн.

У відповідності зі ст. 5 Закону України "Про судовий збір" № 3674 від 08.07.2011, від сплати судового збору звільняються позивачі за поданням позову, який випливє з трудових відносин. Викладені обставини підтверджуються доданими до позовної заяви документами.

Суд зазначає, що статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено поняття і види доказів Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Статтею 33 ГПК України встановлено обов'язок доказування і подання доказів, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Докази мають бути належними і допустимими. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Згідно ст. 115 Кодексу законів про працю України (вподальшому - КзпП України) заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

У письмових поясненнях від 17.08.2016р. № 010/604 Відповідач не заперечує того, що при звільненні 11 лютого 2014 року повного розрахунку із ОСОБА_1 адміністрація ПАТ "Херсонський завод карданних валів " не здійснила, заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1. Відповідачем у повному обсязі до дня подання позову не була виплачена.

До письмових пояснень Відповідач надав до суду довідку від 16.08.2016р. про суму середньоденного заробітку за виключенням сум податків,зборів та обов'язкових платежів. Згідно довідки середньоденна заробітна плата Позивача без податків становить 26,01грн..

Згідно ст.117 КЗпП України за затримку розрахунку при звільненні Відповідач повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Зважаючи на те, що до дня подання позовної заяви добровільно Відповідач цю суму не виплачував, відповідно до ст.221, 233 КЗпП України Позивач змушений звертатися за захистом своїх прав до суду.

Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Держкомстату України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за № 114/8713, вимоги про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні прирівняні до заробітної плати.

З урахуванням письмових пояснень Відповідача на підставі приписів ст. 116 КЗпП України підприємство зобов'язано при звільненні працівника виплатити всі суми, що належать йому від нього, тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково,.

Позовну вимогу про стягнення суми середнього заробітку 20 032,20 грн. за час затримки повного розрахунку при звільненні за період з 11 лютого 2014 року по 02 серпня 2016 року за 620 днів (днів не проведення остаточного розрахунку) х 32,31 грн. ( заяявлена Позивачем середньоденна заробітна плата, згідно довідки) суд задовольняє частково.

Позовні вимоги Позивача ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати в сумі 1425.00 грн. та середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні у сумі 20 032.20 грн. за період з 11.02.2014 року по 02.08.2016 року (611 робочих днів х 32.21 грн.) вирахувані з середньоденної заробітної плати працівника, яка включає в собі податки та інші обов'язкові платежі.

Відповідно до ч. З п. З Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» № 100 від 08.02.1995 року «усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо».

Заробітна плата ж виплачується роботодавцем працівнику з урахуванням утримання обов'язкових платежів.

Як зазначено в п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.99р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату прані, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання нього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Середня заробітна плата без податків та інших обов'язкових платежів з 11.02.2014р. по 02.08.2016 року складає: 611 робочих днів х 26.01 три. (середньоденну заробітну плату згідно довідки № 030/601 від 16.08.2016р.) становить 15 892,11 грн.

Приймаючи таке рішення суд враховує надану Відповідачем довідку про розмір середньоденної заробітної плати 26,01 грн. як таку, що обчислена без податків та інших обов'язкових нарахувань. Кількість днів затримки розрахунку та сума заборгованості по заробітній платі Відповідачем не оспорюється.

Відповідно до частини 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно ст.5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. № 3674 - У1, Позивач звільнений від сплати судового збору. За таких обставин суд, повністю задовольняючи заявлений позов, стягує з відповідача в доход бюджету судових збір пропорційно розміру задоволених вимог. Позовні вимоги задоволені у розмірі 80,71 %.

Мінімальний розмір судового збору при поданні заяви до господарських судів України, відповідно до ст. 2 Закону України "Про судовий збір" становить 1,5 % від суми позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати , що складає 1 348, 00 грн. х 80,71 % = 1087,97 грн.

В судовому засіданні суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення, роз'яснив порядок отримання судового рішення та його оскарження.

Керуючись ст. ст. 1, 2 , 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 116, 117 КЗпП України, ст. ст. 1, 10 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " , суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів" місцезнаходження 73000, м.Херсон вул. Червонопрапорна,26 , код ЄДРПОУ 05743013 на користь ОСОБА_1 ( місцезнаходження АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) заробітну плату в сумі 1425.00 грн. (Одна тисяча чотириста двадцять п'ять) та середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні у сумі 15 892,11 грн. (П'ятнадцять тисяч вісімсот дев'яносто дві гривні) 11 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів" місцезнаходження 73000, м.Херсон вул. Червонопрапорна,26 , код ЄДРПОУ ) в доход спеціального фонду державного бюджету на р/р № 31215206783002 в ГУДКСУ у Херсонській області МФО 852010 код ЄДРПОУ 37959779 одержувач УДКСУ у місті Херсоні., призначення платежу - судовий збір код 03500045 - судовий збір в сумі 1087 (Одна тисяча вісімдесят сім) грн. 97 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Херсонської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня підписання даного рішення, згідно ст. 93 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Накази на стягнення грошових сум видати після набрання зазначеним рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.08.2016р.

Суддя Т.Г. Пінтеліна