Рішення № 59922196, 16.08.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2016Справа №910/16950/14

За позовомПублічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»доПриватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ»простягнення 8120984 грн. 92 коп.Головуючий суддя Отрош І.М.

Судді Демидов В.О.

Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Головіна О.І. - представник за довіреністю № 010-01/6986 від 31.08.2012;

від відповідача: Рудник І.Ю. - представник за довіреністю № 26/3 від 11.08.2016.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

12.08.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» з вимогами до Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» про стягнення 9349691 грн. 40 коп., з яких 5255684 грн. 19 коп. заборгованості за кредитом, 1313326 грн. 49 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом, 11000 грн. 00 коп. заборгованості за платою за користування кредитом, 1323670 грн. 83 коп. пені за порушення строків повернення кредиту, 301596 грн. 73 коп. пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом, 2666 грн. 14 коп. пені за порушення строків сплати плати за користування кредитом, 270699 грн. 12 коп. 3% річних за прострочення повернення кредиту, 61654 грн. 56 коп. 3% річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 286 грн. 43 коп. 3% річних за прострочення сплати плати за управління кредитом, 646449 грн. 16 коп. інфляційних втрат за прострочення повернення кредиту, 161438 грн. 75 коп. інфляційних втрат за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 1219 грн. 00 коп. інфляційних втрат за прострочення сплати плати за управління кредитом.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Кредитного договору № 27105К27 від 16.12.2005 не у повному обсязі повернув наданий позивачем кредит, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 5255684 грн. 19 коп., не сплатив проценти за користування кредитом, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1313326 грн. 49 коп., та не сплатив плату за управління кредитом, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 11000 грн. 00 коп. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та сплати плати за управління кредитом, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 1323670 грн. 83 коп. за період з 28.01.2013 по 30.06.2014 (за прострочення повернення кредиту), пеню у розмірі 301596 грн. 73 коп. за період з 28.01.2013 по 30.06.2014 (за прострочення сплати процентів за користування кредитом) та пеню у розмірі 2666 грн. 14 коп. за період з 01.03.2013 по 30.06.2014 (за прострочення сплати плати за управління кредитом). Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за прострочення повернення кредиту у розмірі 270699 грн. 12 коп. за період з 28.01.2013 по 30.06.2014, 3% річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом у розмірі 61654 грн. 56 коп. за період з 28.01.2013 по 30.06.2014 та 3% річних за прострочення сплати плати за управління кредитом у розмірі 286 грн. 43 коп. за період з 01.03.2013 по 30.06.2014; інфляційні втрати за прострочення повернення кредиту у розмірі 646449 грн. 16 коп. за період з 01.11.2013 по 30.06.2014, інфляційні втрати за прострочення сплати процентів за користування кредитом у розмірі 161438 грн. 75 коп. за період з 01.11.2013 по 30.06.2014 та інфляційні втрати за прострочення сплати плати за управління кредитом у розмірі 1219 грн. 00 коп. за період з 01.03.2013 по 30.06.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2014 (суддя Трофименко Т.Ю.) порушено провадження у справі № 910/16950/14; розгляд справи призначено на 15.08.2014.

15.09.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких позивач зазначив, що 29.07.2014 відповідачем було частково сплачено заборгованість за Кредитним договором № 27105К27 від 16.12.2005, а саме 437 грн. 97 коп. процентів за користування кредитом, нарахованих за червень 2014 року, та 1000 грн. 00 коп. плати за управління кредитом за червень 2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2014, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 27.10.2014.

16.09.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких позивач зазначив, що умовами Кредитного договору № 27105К27 від 16.12.2005 сторони погодили більший період нарахування пені за прострочення повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та сплати плати за управління кредитом, ніж той, який передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 призначено колегіальний розгляд справи № 910/16950/14.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 колегією суддів у складі Головуючого судді Трофименко Т.Ю., суддів Борисенко І.І. та Домнічевої І.О. справу № 910/16950/14 прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 26.11.2014.

25.11.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами.

25.11.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про призначення судової фінансово-кредитної (економічної) експертизи у справі № 910/16950/14, в якому відповідач просив суд призначити у даній справі судове експертизу та на вирішення експерта поставити наведені у клопотанні питання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2014 призначено судову економічну експертизу у справі № 910/16950/14; на вирішення експерту поставлено питання: в якому розмірі підтверджується документально отримання Приватним акціонерним товариством "Бліц-Інформ" кредитних коштів за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005р.?; в якому розмірі підтверджується документально заборгованість Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" з повернення кредиту за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005р.?; в якому розмірі підтверджується документально заборгованість Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" зі сплати відсотків за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005р.?; в якому розмірі підтверджується сума пені, нарахованої Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" за прострочення погашення кредиту за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005р.? в якому розмірі підтверджується сума пені, нарахованої Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" за прострочення сплати процентів за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005р.?; а якому розмірі підтверджується документально заборгованість Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" за комісією за управління кредитом за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005р.? ; в якому розмірі підтверджується сума пені, нарахованої Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" за прострочення сплати комісій за управління кредитом за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005р.?; в якому розмірі підтверджується сума 3% річних, нарахованих Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" за несвоєчасне погашення кредиту, несвоєчасну сплату процентів та комісій за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005р.?; в якому розмірі підтверджується сума втрат від інфляції, нарахована Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" в зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів та комісій за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005р.?

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2014 зупинено провадження у справі № 910/16950/14 до надання висновку експертом.

14.05.2015 до Господарського суду міста Києва з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулись матеріали справи № 910/16950/14 разом із Висновком експертів за результатами проведення судово-економічної експертизи № 17016/14-45/7625/15-45.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2015 поновлено провадження у справі № 910/16950/14, розгляд справи призначено на 08.06.2015.

08.06.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача та від відповідача надійшли клопотання про виклик у судове засідання експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, які проводили експертизу у справі № 910/16950/14, для надання пояснень щодо поданого ними Висновку.

08.06.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові пояснення щодо Висновку експертів за результатами проведення судово-економічної експертизи № 17016/14-45/7625/15-45, в яких відповідач зазначив, що експертами не у повній мірі досліджено надані документи, а відповіді на поставлені судом питання є неповними. Зокрема, відповідач зазначив щодо необґрунтованості висновку експертів щодо неможливості ними визначити заборгованість відповідача зі сплати процентів за користування кредитом у швейцарських франках у зв'язку з ненаданням детального розміру відсоткової ставки за період з червня 2006 року по грудень 2010 року, оскільки формула, за якою розраховувався розмір відсотків за користування кредитом у швейцарських франках зазначена у Кредитному договорі № 27105К27 від 16.12.2005, а розміри відсоткових ставок SEBR зазначені у повідомленнях Інобанку, які є в матеріалах справи.

Крім того, у вказаних письмових поясненнях відповідачем було заявлено застосування позовної давності щодо пені, нарахованої за прострочення повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та сплати плати за управління кредитом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2015, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 24.06.2015; викликано у судове засідання судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, які здійснювали експертизу у справі № 910/16950/14, для надання пояснень щодо поданого ними Висновку.

24.06.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про призначення у справі № 910/16950/14 додаткової судової експертизи та клопотання про призначення повторної судової експертизи у справі № 910/16950/14.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2015 призначено повторну судову економічну експертизу у справі № 910/16950/14, на вирішення експерту поставлено наступні питання: в якому розмірі підтверджується документально отримання Приватним акціонерним товариством "Бліц-Інформ" кредитних коштів за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005р.?; в якому розмірі підтверджується документально заборгованість Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" з повернення кредиту за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005р.?; в якому розмірі підтверджується документально заборгованість Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" зі сплати відсотків за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005р.?; в якому розмірі підтверджується сума пені, нарахованої Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" за прострочення погашення кредиту за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005р.? в якому розмірі підтверджується сума пені, нарахованої Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" за прострочення сплати процентів за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005р.?; в якому розмірі підтверджується документально заборгованість Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" за комісією за управління кредитом за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005р.?; в якому розмірі підтверджується сума пені, нарахованої Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" за прострочення сплати комісій за уіфавління кредитом за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005р.?; в якому розмірі підтверджується сума 3% річних, нарахованих Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" за несвоєчасне погашення кредиту, несвоєчасну сплату процентів та комісій за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005р.?; в якому розмірі підтверджується сума втрат від інфляції, нарахована Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" в зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів та комісій за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005р.?

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2015 зупинено провадження у справі № 910/16950/14 до надання висновку експертів.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Господарського суду міста Києва від 09.09.2015 справу-замінник № 910/16950/14 передано на повторний автоматичний розподіл.

В результаті повторного автоматичного розподілу справу № 910/16950/14 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Отрош І.М., суддів Домнічевої І.О., Борисенко І.І.

06.11.2015 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання судових експертів Переймивовк Т.А. та Пирожнікової Т.Л. про надання додаткових документів, необхідних для проведення судової економічної експертизи у справі № 910/16950/14, а саме: письмових повідомлень банку на адресу позичальника про базову ставку SEBR (4-year) для кожної частини кредиту за кредитним договором № 27105К27 від 16.10.2005.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2015 колегією суддів у складі головуючого судді Отрош І.М., суддів Домнічевої І.О., Борисенко І.І. прийнято до провадження справу № 910/16950/14, поновлено провадження у справі № 910/16950/14, задоволено клопотання судових експертів Переймивовк Т.А. та Пирожнікової Т.Л. про надання додаткових документів, необхідних для проведення судової економічної експертизи у справі № 910/16950/14; зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» та Приватне акціонерне товариство «Бліц-Інформ» терміново надати суду письмові повідомлення банку на адресу позичальника про базову ставку SEBR (4-year) для кожної частини кредиту за кредитним договором № 27105К27 від 16.10.2005.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2015 зупинено провадження у справі № 910/16950/14 до проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової експертизи (або до дачі висновку чи повідомлення про неможливість проведення експертизи), що призначена ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2015 у справі № 910/16950/14, та повернення матеріалів справи до суду.

14.04.2016 до Господарського суду міста Києва з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулись матеріали справи № 910/16950/14 разом із Висновком експертів за результатами проведення додаткової судово-економічної експертизи № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2016 поновлено провадження у справі № 910/16950/14 та розгляд справи призначено на 31.05.2016.

30.05.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких позивач, зокрема, зазначив, яким чином ним було здійснено розрахунок процентів за користування кредитом у швейцарських франках.

30.05.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача 5255684 грн. 19 коп. заборгованості за кредитом, 1312888 грн. 52 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом, 10000 грн. 00 коп. заборгованості за платою за управління кредитом, 374535 грн. 09 коп. пені за порушення строків повернення кредиту, 81423 грн. 14 коп. пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом, 242 грн. 75 коп. пені за порушення строків сплати плати за користування кредитом, 221348 грн. 20 коп. 3% річних за прострочення повернення кредиту, 52253 грн. 01 коп. 3% річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 286 грн. 43 коп. 3% річних за прострочення сплати плати за управління кредитом, 649027 грн. 42 коп. інфляційних втрат за прострочення повернення кредиту, 162077 грн. 17 коп. інфляційних втрат за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 1219 грн. 00 коп. інфляційних втрат за прострочення сплати плати за управління кредитом, що разом становить 8120984 грн. 92 коп.

Судове засідання 30.05.2016 не відбулось, у зв'язку із перебуванням судді Борисенко І.І. та Домнічевої І.О. у відпустці.

01.06.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/16950/14, в якому відповідач просив суд зупинити провадження у справі до завершення процедури реорганізації Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» шляхом поділу н чотири приватних акціонерних товариства та переходу прав і обов'язків до правонаступників у відповідності до розподільчого балансу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2016 розгляд справи № 910/16950/14 призначено на 05.07.2016.

08.06.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшов відзив на клопотання про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 05.07.2016, розглянувши подану позивачем заяву про зменшення позовних вимог, суд прийняв її до розгляду, про що зазначено в ухвалі Господарського суду міста Києва від 05.07.2016, у зв'язку з чим дана справа розглядається з новою ціною позову - 8120984 грн. 92 коп.

У судовому засіданні 05.07.2016, розглянувши подане відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі, суд відмовив в його задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю з огляду на таке.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави. Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: 1) призначення господарським судом судової експертизи; 2) надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування; 3) заміни однієї з сторін її правонаступником.

Частина 2 статті 79 ГПК України передбачає випадки, коли господарський суд має право, але не зобов'язаний зупиняти провадження у справі. Заміна однієї із сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації відбувається відповідно до ст. 25 ГПК України.

За приписами ст. 25 ГПК України, у разі припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (ст. 80 ЦК України).

Згідно з ч. 4 ст. 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Статтею 104 ЦК України унормовано, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Частиною 5 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у разі поділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутворених юридичних осіб та державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті поділу. Поділ вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичної особи, що припиняється у результаті поділу.

Згідно з ст. 106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Як вбачається з ч. 5 ст. 107 ЦК України, юридична особа - правонаступник, що утворилася внаслідок поділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, що припинилася, які згідно з розподільчим балансом перейшли до іншої юридичної особи-правонаступника. Якщо юридичних осіб-правонаступників, що утворилися внаслідок поділу, більше двох, таку субсидіарну відповідальність вони несуть солідарно.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що 25.05.2016 рішенням загальних зборів акціонерів ПрАТ «Бліц-Інформ» було прийнято рішення про реорганізацію ПрАТ «Бліц-Інформ» шляхом поділу на чотири приватних акціонерних товариства.

Відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ПрАТ «Бліц-Інформ», 26.05.2016 здійснено державну реєстрацію запису про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації.

Відтак, наразі ПрАТ «Бліц-Інформ» як юридична особа не припинилася, запис про припинення ПрАТ «Бліц-Інформ» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не вносився.

В свою чергу, внесення 26.05.2016 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей, що відповідач за рішенням акціонерів перебуває в стані припинення, не позбавляє ПрАТ «Бліц-Інформ» правоздатності і дієздатності, а заміна цього товариства (відповідача) його правонаступником може мати місце лише після завершення процедури реорганізації та переходу прав і обов'язків до правонаступника.

Крім того, ст. 79 Господарського процесуального кодексу України встановлює право, а не обов'язок суду.

З огляду на викладене, суд вважає клопотання відповідача про зупинення провадження у справі необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

05.07.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові пояснення по справі, в яких відповідач зазначив, що позивачем завищено розміри заборгованості зі сплати кредиту, процентів за користування кредитом, що призвело до завищення та необґрунтованості розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат.

05.07.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому відповідач просив суд витребувати від позивача оригінали повідомлень Інобанку, долучених до матеріалів справи № 910/16950/14.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2016 задоволено клопотання відповідача про витребування доказів; зобов'язано позивача надати суду оригінали повідомлень Інобанку про здійснені платежі, які підтверджують правильність застосованої банком процентної ставки для нарахування процентів за користування кредитом за кредитним договором № 27105К27 від 16.12.2005 - для огляду у судовому засіданні; відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 19.07.2016.

15.07.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення, в яких позивач, зокрема, пояснив порядок здійсненого ним нарахування процентів за користування кредитом у швейцарських франках.

Судове засідання 19.07.2016 не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Домнічевої О.О. у відпустці.

Розпорядженням керівника апарату № 04-23/1353 від 25.07.2016 справу № 910/16950/14 передано на повторний автоматичний розподіл, у зв'язку із перебуванням судді Борисенко І.І. у відпустці.

За результатами повторного автоматичного розподілу справи № 910/16950/14 визначено склад колегії для розгляду справи у складі: головуючий суддя Отрош І.М., судді Демидов В.О. та Домнічева І.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 справу № 910/16950/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі Головуючого судді Отрош І.М., суддів Демидова В.О. та Домнічевової І.О., розгляд справи призначено на 09.08.2016.

Розпорядженням керівника апарату № 04-23/1586 від 08.08.2016 справу № 910/16950/14 передано на повторний автоматичний розподіл, у зв'язку із перебуванням судді Домнічевої І.О. у відпустці.

За результатами повторного автоматичного розподілу справи № 910/16950/14 визначено склад колегії для розгляду справи у складі: головуючий суддя Отрош І.М., судді Демидов В.О. та Якименко М.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2016 справу № 910/16950/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі Головуючого судді Отрош І.М., суддів Демидова В.О. та Якименка М.М.

У судовому засіданні 09.08.2016, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 16.08.2016.

12.08.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення щодо заяви відповідача про застосування позовної давності в частині стягнення з відповідача пені.

15.08.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про виклик експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для надання пояснень щодо Висновкку експертів за результатами проведення додаткової судово-економічної експертизи № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016.

Обгрунтовуючи вказане клопотання, відповідач зазначив, що результати проведеної експертизи, які відображені у Висновку експертів за результатами проведення додаткової судово-економічної експертизи № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016, відрізняються від результатів експертизи, викладених у попередньому Висновку експертів за результатами проведення судово-економічної експертизи № 17016/14-45/7625/15-45, однак експерти не зазначили причин таких розбіжностей. Крім того, відповідач зазначив, що на його думку потребує роз'яснення питання, чому не вбачається за можливе здійснити розрахунком процентів, якщо у Кредитному договорі № 27105К27 від 16.12.2005 міститься відповідна формула, яка досліджувалась при складенні висновків експертів. При цьому, відповідач зазначив, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2015 було призначено повторну судову експертизу у справі № 910/16950/14, тоді як експерти надали Висновок щодо додаткової судової експертизи

Розглянувши у судовому засіданні 16.08.2016 вказане клопотання відповідача, суд відмовив в його задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю.

Так, відповідно до п. 18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.02.2012 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з'ясовувати: - чи було додержано вимоги законодавства у призначенні та проведенні судової експертизи; - чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; - компетентність експерта, якщо проведення судової експертизи доручено окремій особі, і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; - повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; - узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи; - обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

У разі необхідності господарський суд може зобов'язати судового експерта з'явитися в судове засідання на виклик суду, дати додаткові роз'яснення щодо поданого ним висновку, поставити йому усні питання, а також зобов'язати його відповісти на усні питання сторін у справі.

З огляду на те, що виклик судового експерта є правом, а не обов'язком суду, та враховуючи, що наведені відповідачем підстави для виклику у судове засідання експерта, не є необхідними для прийняття рішення у даній справі, а висновок експерта не є остаточним та обов'язковим для суду і оцінюється судом за правилами, встановленим ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про виклик у судове засідання судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з метою надання пояснень стосовно Висновку експертів за результатами проведення додаткової судово-економічної експертизи № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016.

16.08.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення щодо спливу позовної давності в частині пені.

16.08.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, в якому відповідач зазначив, що ним було частково сплачено суму основного боргу (заборгованості за кредитом) на суму 1238880 грн. 25 коп., у підтвердження чого відповідач долучив до матеріалів справи копію платіжного доручення № 935662 від 29.07.2016.

16.08.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання, в якому позивач зазначив, що відповідач частково сплатив суму основного боргу (заборгованість за кредитом) у розмірі 1238880 грн. 00 коп.

Представник позивача у судовому засіданні 16.08.2016 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 16.08.2016 надав усні пояснення по справі, проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 16.08.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

16.12.2005 між Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України», яке змінили своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», (банк) та Закритим акціонерним товариством «Холдингова компанія «Бліц-Інформ», яке змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство «Бліц-Інформ» (відповідно до Договору про внесення змін № 27105К27-24 від 07.10.2011), (позичальник) укладено Кредитну угоду № 27105К27, відповідно до умов якої банк відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію з лімітом заборгованості 1553000,00 швейцарських франків строком до 16.12.2010 на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання.

Відповідно до п. 3.1.2 Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005 кредит використовується для здійснення платежів Інобанком за акредитивом, відкритим банком на підставі заяви позичальника на акредитив, підтвердженим Інобанком. Акредитив в розмірі 1553000,00 швейцарських франків відкривається на користь бенефіціара згідно з контрактом з урахуванням умов, узгоджених з Інобанком.

Пунктом 3.2 Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005 сторони визначили, що розмір кредитної лінії становить 1553000,00 швейцарських франків; кінцевий термін погашення кредиту - 16.12.2010; вид кредиту - не відновлювальна кредитна лінія; процента ставка за кредитом - SEBR(3 year) + 4%; розмір плати за управління кредитом та обслуговування позичкового рахунку - 1000,00 грн щомісяця.

Відповідно до п. 3.3.1 Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005 кредит надається шляхом відкриття банком акредитиву у розмірі 1553000,00 швейцарських франків відповідно до контаркту в рамках якого всі платежі на користь бенефіціара здійснюються Інобанком в рамках кредитної лінії в межах наданого забезпечення і тільки після набуття чинності цією угодою та сплати за надання кредиту, згідно з орієнтовним графіком надання та погашення кредиту за угодою.

Згідно з п. 3.4.1 Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005 позичальник зобов'язаний здійснювати погашення кредиту шляхом перерахування коштів на позичковий рахунок, зазначений у п. 4.6 згідно з графіком надання та погашення кредиту за угодою рівними послідовними піврічними платежами з дати, що буде визначеною індикативними умовами фінансування між банком та Інобанком. Графік надання та погашення кредиту підлягає уточненню після отримання відповідного повідомлення Інобанку.

Відповідно до п. 3.5.2 Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005 у разі порушення строку сплати процентів за кредитом, банк переносить заборгованість за несплаченими процентами за кредитом на рахунок прострочених процентів за користування кредитом. На цей рахунок позичальник здійснює платежі по погашенню простроченої заборгованості по процентах за користування кредитом.

Відповідно до п. 3.7.2 Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005, якщо будь-яка дата платежів за угодою не буде банківським днем, платежі повинні бути здійснені в попередній банківський день.

Згідно з п. 3.7.4 Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005, якщо сума, що вноситься у рахунок погашення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та інших платежів за угодою, недостатня для погашення кредиту разом з процентами та іншими платежами за угодою, то платежі за угодою здійснюється у такому порядку: 1) прострочені платежі по сплаті процентів за користування кредитом; 2) строкові зобов'язання по сплаті нарахованих процентів за користування кредитом; 3) прострочені платежі по погашенню основного боргу за кредитом; 4) строкові та дострокові платежі по погашенню строкової заборгованості за кредитом; 5) інші платежу, передбачені у п. 3.2 угоди; 6) пені за несвоєчасну сплату процентів, погашення основного боргу за кредитом, плат за цією угодою.

В подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових угод до Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005, якою сторони вносили зміни та доповнення до Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005.

Відповідно до п. 3.7.4 Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005 (в редакції Додаткової угоди № 27105К27-2 від 24.03.2006) якщо сума, що вноситься у рахунок погашення кредиту, сплати процентів за користуванням кредитом та інших плат за цією угодою, недостатня для погашення кредиту разом з процентами та іншими платами, платежі за цією угодою здійснюються у такому порядку: 1) сплата прострочених процентів за користування кредитом; 2) сплата прострочених сум плати за управлінням кредиту; 3) сплата прострочених сум плати за зміну умов кредитного договору за ініціативою позичальника; 4) сплата процентів за користування кредитом; 5) сплата плати за управлінням кредитом; 6) сплата плати за зміну умов кредитного договору за ініціативою позичальника; 7) погашення простроченої заборгованості по основного боргу за кредитом; 8) строкові платежі по погашенню строкової заборгованості за кредитом; 9) пені; 10) дострокові платежі за кредитом.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є кредитним договором.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до норм статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з нормами частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором № 27105К27 від 16.12.2005, а саме на підставі заяви відповідача про відкриття документарного акредитива від 16.12.2005 (копія долучена позивачм до позовної заяви) відкрив безвідкличний документарний акредитив та надав відповідачу (позичальнику) грошові кошти в межах ліміту кредитування на загальну суму 1553000,00 швейцарських франків шляхом перерахування кредитних коштів для подальшого продажу з позичкового рахунку № 20731014020520 на рахунок № 3739601178201, що підтверджується банківськими виписками з позичкового рахунку № 20731014020520 від 03.03.2006 на суму 1065000,00 швейцарських франків та від 25.05.2006 на суму 488000,00 швейцарських франків, які долучено позивачем до матеріалів справи.

В подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових угод до Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005, якою сторони вносили зміни та доповнення до Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005.

Відповідно до п. 3.1.1 Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005 (в редакції Додаткової угоди № 27105К27-3 від 06.06.2006) банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом заборгованості 1553000,00 швейцарських франків строком до 20.01.2011 на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання.

Відповідно до п. 3.2.2 Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005 (в редакції Додаткової угоди № 27105К27-3 від 06.06.2006) кінцевий термін погашення кредиту - 20.01.2011.

Договором про внесення змін № 27105К27-10 від 21.07.2009 сторони виклали п. 3.2.1 Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005 у новій редакції, зазначивши, що невідновлювальна кредитна лінія з лімітом заборгованості в сумі 1397799,00 швейцарських франків та 1136796,00 грн.

Договором про внесення змін № 27105К27-19 від 30.11.2010 до Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005 сторони внесли зміни до кредитної угоди, виклавши п. 3.1.1 угоди у новій редакції: «відповідно до положень та умов цього договору банк відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію з лімітом заборгованості 1553000,00 швейцарських франків строком до 31.03.2011» та п. 3.2.1 угоди у новій редакції: «не відновлювальна кредитна лінія з лімітом заборгованості в сумі 1397700,00 швейцарських франків в т.ч. за рахунок ресурсів Інобанку (частина А) - 931800,00 швейцарських франків та за рахунок власних коштів банку (частина Б) - 900,00 швейцарських франків та 1136796,00 грн. (частина В); п. 3.2.2 у редакції «кінцевий термін погашення кредиту - 31.03.2011».

Видача банком кредиту на вказану суму підтверджується випискою з позичкового рахунку № 20731014020520 за період з 16.12.2005 по 30.06.2014 та випискою з позичкового рахунку № 20726104020520 за період з 16.12.2005 по 30.06.2016.

Договором про внесення змін № 27105К27-20 від 31.03.2010 до Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005 сторони погодили, що кінцевий термін погашення кредиту - 28.04.2011.

Договором про внесення змін № 27105К27-21 від 28.04.2011 до Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005 сторони погодили, що кінцевий термін погашення кредиту - 07.07.2011.

Договором про внесення змін № 27105К27-23 від 07.07.2011 до Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005 сторони погодили, що кінцевим терміном погашення кредиту є 07.10.2011.

Договором про внесення змін № 27105К27-24 від 07.10.2011 до Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005 сторони погодили, що кінцевим терміном погашення кредиту є 25.01.2012.

Договором про внесення змін № 27105К27-25 від 31.01.2012 до Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005 сторони погодили, що кінцевим терміном погашення кредиту є 25.01.2013.

Відповідно до п. 3.2.1 Кредитного договору № 27105К27 від 16.12.2005 (в редакції Додаткової угоди № 27105К27-29 від 01.11.2013) кредитом є невідновлювальна кредитна лінія з лімітом заборгованості 5255684,19 грн., що складається з суми, яка утвориласі шляхом конвертації частини заборгованості в сумі 465900,00 щвейцарських франків в гривню (4118888,19 грн.) за рахунок валютної позиції банку за курсом НБУ на дату здійснення конвертації та частини заборгованості, яка вже обліковується в гривні на дату конвертації в сумі 1136796,00 грн.

Додатковою угодою № 27105К27-29 від 01.11.2013 сторони дійшли згоди внести зміни до Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005, змінивши назву Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005 на Кредитний договір № 27105К27 від 16.12.2005.

Судом встановлено, що відповідач не у повному обсязі повернув позивачу кредит за Кредитним договором № 27105К27 від 16.12.2005, сплативши грошові кошти у розмірі 1087100,00 швейцарських франків, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з рахунку відповідача, внаслідок чого станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду (12.08.2014) у відповідача виникла заборгованість у розмірі 5255684 грн. 19 коп.

При цьому, ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2014 призначено судову економічну експертизу у справі № 910/16950/14 та на вирішення експерту поставлено питання, зокрема, в якому розмірі підтверджується документально отримання Приватним акціонерним товариством "Бліц-Інформ" кредитних коштів за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005р.?; в якому розмірі підтверджується документально заборгованість Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" з повернення кредиту за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005р.?.

За результатами проведення експертизи судовими експертами було складено Висновок № 17016/14-45/7625/15-45 від 28.04.2015, в якому судові експерти зазначили, що наявними в матеріалах справи (документально) підтверджується отримання Приватним акціонерним товариством «Бліц-Інформ» кредитних коштів у розмірі 1553000,00 швейцарських франка та 1136796 грн. 00 коп., та документально підтверджується заборгованість відповідача зі сплати кредиту у розмірі 5255684 грн. 19 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2015 призначено повторну судову економічну експертизу у справі № 910/16950/14, на вирішення експерту поставлено питання, зокрема, в якому розмірі підтверджується документально отримання Приватним акціонерним товариством "Бліц-Інформ" кредитних коштів за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005р.?; в якому розмірі підтверджується документально заборгованість Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" з повернення кредиту за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005р.?

За результатами проведення експертизи судовими експертами було складено Висновок № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016, в якому судові експерти зазначили, що наявними в матеріалах справи (документально) підтверджується отримання Приватним акціонерним товариством «Бліц-Інформ» кредитних коштів у розмірі 1553000,00 швейцарських франка та 1136796 грн. 00 коп., та документально підтверджується заборгованість відповідача зі сплати кредиту у розмірі 5255684 грн. 19 коп.

Відповідно до частин 5, 6 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.

Суд зазначає, що частина 5 вказаної статті встановлює додаткове до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України правило оцінки доказів. Висновок експерта є рівноцінним з іншими видами доказів. Висновок експерта не є обов'язковим для суду, оскільки жоден доказ не має заздалегідь установленої сили. Експертний висновок оцінюється судом сукупно з іншими доказами.

Відповідно до п. 18 постанови Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 23.02.2012 № 4 у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з'ясовувати: - чи було додержано вимоги законодавства у призначенні та проведенні судової експертизи; - чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; - компетентність експерта, якщо проведення судової експертизи доручено окремій особі, і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; - повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; - узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи; - обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи. У разі необхідності господарський суд може зобов'язати судового експерта з'явитися в судове засідання на виклик суду, дати додаткові роз'яснення щодо поданого ним висновку, поставити йому усні питання, а також зобов'язати його відповісти на усні питання сторін у справі.

У п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.97 N 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" зазначається, що при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об'єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

У результаті дослідження та оцінки експертного висновку суд може визнати його: а) повним та обґрунтованим і покласти в основу рішення; б) неповним або не досить зрозумілим і призначити додаткову експертизу; в) таким, що викликає сумніви у правильності висновку, і призначити повторну експертизу; г) не погоджуючись із висновком експерта, не враховувати його у винесенні рішення, постановити рішення на підставі інших доказів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши Висновок № 17016/14-45/7625/15-45 від 28.04.2015 та Висновок № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016 у сукупності з іншими наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку, що вони є повними, обґрунтованими та такими, що узгоджується з іншими матеріалами справи в частині визначення суми основного боргу відповідача за Кредитним договором № 27105К27 від 16.12.2005, у зв'язку з чим дійшов висновку, що станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду (12.08.2014) заборгованість відповідача зі сплати кредиту за Кредитним договором № 27105К27 від 16.12.2005 становила 5255684 грн. 19 коп.

При цьому, судом встановлено, що під час розгляду справи, 29.07.2016 відповідач сплатив частину основного боргу за Кредитним договором № 27105К27 від 16.12.2005 у розмірі 1238880 грн. 25 коп., що підтверджується копією платіжного доручення № 935662 від 29.07.2016, долученою відповідачем до матеріалів справи 16.08.2016, та аналогічною копією вказаного платіжного доручення, долученою позивачем до матеріалів справи 16.08.2016.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Згідно з частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

З огляду на викладене, беручи до уваги, що частина суми основного боргу у розмірі 1238880 грн. 25 коп. була сплачена відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» суми основного боргу за кредитом у розмірі 1238880 грн. 25 коп. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» у розмірі 4016803 грн. 94 коп. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані належними та допустимими доказами, зокрема відповідачем не надано суду доказів сплати позивачу грошових коштів у розмірі 4016803 грн. 94 коп., у зв'язку з чим заборгованість Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» за Кредитним договором № 27105К27 від 16.12.2005 у розмірі 4016803 грн. 94 коп. підлягає стягненню на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України».

Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача проценти за користування кредитом у розмірі 1312888 грн. 52 коп. (в редакції про зменшення позовних вимог), з яких 865456 грн. 20 коп. процентів, нарахованих за період з лютого 2009 року по жовтень 2013 року за користування кредитом у швейцарських франках, та 447432 грн. 32 коп. процентів, нарахованих за період з 20.08.2009 по червень 2014 року за користування кредитом у гривні.

Згідно з нормами частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Пунктом 3.2 Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005 сторони визначили, що розмір кредитної лінії становить 1553000,00 швейцарських франків; кінцевий термін погашення кредиту - 16.12.2010; вид кредиту - не відновлювальна кредитна лінія; процента ставка за кредитом - SEBR (3 year) + 4%; розмір плати за управління кредитом та обслуговування позичкового рахунку - 1000,00 грн щомісяця.

Відповідно до п. 3.5.1 Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005 позичальник сплачуватиме банку проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному у п 3.2 цієї угоди, у валюті кредиту. Такі проценти нараховуються у валюті кредиту на фактичну суму заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року і підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця на рахунок, зазначений у п. 3.8 цієї угоди. Протягом цього періоду сплачуються проценти за попередній місяць. У разі коли 7 число припадає на вихідний день, відсотки підлягають сплаті у попередній робочий день. Після визначення ставки SEBR для кожного окремого траншу по кредиту, банк письмово протягом п'яти банківських днів повідомляє позичальника про її розмір.

В подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових угод до Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005, якою сторони вносили зміни та доповнення до Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005.

Зокрема, Додатковою угодою № 27105К27-2 від 24.03.2006 сторони внесли зміни до п. 3.5.1 Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005, зазначивши, що позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному у п. 3.2 угоди, у валюті кредиту. Банк щомісячно нараховує проценти на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року у валюті кредиту. Банк надає позичальнику розрахунок суми процентів не пізніше 25 числа кожного місяця або у разі якщо 25 число кожного місяця є вихідним або святковим днем, не пізніше попереднього банківського дня. Проценти, зазначені у розрахунку, підлягають сплаті у валюті кредиту не пізніше останнього банківського дня кожного місяця на рахунок, зазначений у п. 3.8 цієї угоди. Протягом цього періоду сплачуються проценти за поточний місяць. У разі якщо внаслідок надання чи погашення кредиту з 25 числа по останній день періоду нарахування проценти: сума фактично нарахованих процентів буде більшою за розрахункову суму процентів, сума різниці не вважається простроченою та підлягає сплаті у наступному місяці; сума фактично нарахованих процентів буде меншою за розрахункову суму процентів, та меншою за сплачену позичальником суму процентів за поточний місяць, то сума різниці між сплаченою позичальником сумою процентів та фактично нарахованими процентами вважається надлишково сплаченою і враховується при розрахунку суми процентів за наступний період нарахування процентів. Проценти за останній період нарахування процентів підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом. Після визначення ставки SEBR для кожного окремого траншу по кредиту, банк письмово протягом п'яти банківських днів повідомляє позичальника про її розмір.

Згідно з п. 3.5.2 Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005 (в редакції Додаткової угоди № 27105К27-4 від 30.08.2007) позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному у п. 3.2 угоди, у валюті кредиту. Позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному у п. 3.2 договору, у валюті кредиту. Такі проценти нараховуються щомісяця на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця на рахунок, зазначений у п. 3.8 цієї угоди. Протягом цього періоду сплачуються проценти за попередній місяць. Проценти за останній період нарахування процентів підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом. Після визначення ставки SEBR для кожного окремого траншу по кредиту, банк письмово протягом п'яти банківських днів повідомляє позичальника про її розмір.

Відповідно до п. 3.5.1 Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005 (в редакції Договору про внесення змін № 27105К27-5 від 30.12.2008) позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному у п. 3.2 угоди, у валюті кредиту. Такі проценти нараховуються щомісяця на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця (у січні та травні - до 15 числа) на рахунок, зазначений у п. 3.8 угоди. Протягом цього періоду сплачуються проценти за попередній місяць. Проценти за останній період нарахування процентів підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом. Після визначення ставки SEBR для кожного окремого траншу по кредиту, банк письмово протягом п'яти банківських днів повідомляє позичальника про її розмір.

Договором про внесення змін № 27105К27-6 від 06.03.2009 до Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005 сторони погодили, що проценти за лютий 2009 року підлягають сплаті не пізніше 31.03.2009; плата за управління кредитом за лютий 2009 року підлягає сплаті не пізніше 31.03.2009.

Договором про внесення змін № 27105К27-7 від 31.03.2009 до Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005 сторони погодили, що в період з березня по грудень 2009 року нараховані проценти підлягають сплаті з 1 по останній робочий день кожного місяця відповідно до окремого виставленого графіку; в період з березня по грудень 2009 року нарахована плата за управління підлягає сплаті з 1 по останній робочий день кожного місяця.

Відповідно до п. 3.5.1 Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005 (в редакції Договору про внесення змін № 27105К27-11 від 31.07.2009) позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному у п. 3.2 угоди, у валюті кредиту. Такі проценти нараховуються щомісяця на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця (у січні та травні - до 15 числа) на рахунок, зазначений у п. 3.8 угоди. Протягом цього періоду сплачуються проценти за попередній місяць. Проценти за останній період нарахування процентів підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом. Після визначення ставки SEBR для кожного окремого траншу по кредиту, банк письмово протягом п'яти банківських днів повідомляє позичальника про її розмір.

В період з березня по травень 2009 року проценти підлягають сплаті з 1 по останній робочий день кожного місяця відповідно до індивідуального графіку погашення процентів та комісій. В період з червня по липень 2009 року проценти підлягають сплаті до 15 серпні 2009 року, відповідно до індивідуального графіку погашення процентів та комісій. В період з серпня по грудень 2009 року проценти підлягають сплаті з 1 по останній робочий день кожного місяця відповідно до індивідуального графіку погашення процентів та комісій.

Договором про внесення змін № 27105К27-15 від 16.02.2010 до Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005 сторони доповнили п. 3.2.5 Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005, зазначивши, що процента ставка за кредитом: для заборгованості за швейцарськими франками (частина А) - SEBR (3 year) + 4%; для заборгованості в швейцарських франках (частина Б) - базова ставка LIBOR (6м) + 9% річних; для заборгованості в гривнях (частина В) - 18% річних. На дату укладення цього договору процента ставка для частини В становить 9,26167% річних.

Крім того, вказаним договором про внесення змін сторони виклали п. 3.2.5 Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005 у редакції «процента ставка за кредитом, починаючи з 01.01.2012 для заборгованості в швейцарських франках (частини А та Б) становить 3,8% річних; для заборгованості в гривнях (частина В) - 10% річних»; доповнили п. 3.5.1 угоди наступним змістом «починаючи з 2012 року нараховані проценти підлягають сплаті з 1 по останній робочий день кожного місяця наступного за місяцем нарахування».

Відповідно до п. 3.5.1 Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005 (в редакції Договору про внесення змін № 27105К27-26 від 01.06.2012) позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному у п. 3.2 цього договору, у валюті кредиту. Такі проценти нараховуються щомісяця на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по останній день кожного місяця відповідно до індивідуального графіку погашення процентів на рахунок, зазначений у п. 3.8 цього договору. Протягом цього періоду сплачуються проценти за попередній період. Проценти за останній період нарахування процентів підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.

Додатковою угодою № 27105К27-29 від 01.11.2013 сторони доповнили п. 3.2.5 Кредитного договору № 27105К27 від 16.12.2005, зазначивши, що на період з дати підписання цієї додаткової угоди процента ставка за кредитом встановлюється на рівні 0,1% річних. З 01.03.2014 до кінця строку дії договору процента ставка за кредитом встановлюється на рівні 10% річних.

Відповідно до п. 3.2.5 Кредитного договору № 27105К27 від 16.12.2005 (в редакції Додаткової угоди № 27105К27-32 від 31.03.2014) на період з дати підписання додаткової угоди № 29 процента ставка за кредитом встановлюється у розмірі 0,1% річних. З 01.01.2015 до кінця строку дії договору процента ставка за кредитом встановлюється на рівні 10% річних.

Судом встановлено, що у період з липня 2009 року по червень 2014 року позивачем було нараховано відповідачу проценти за користування кредитом у гривні на суму 772512 грн. 31 коп., з яких відповідачем було сплачено 325079 грн. 99 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, у зв'язку з чим заборгованість відповідача зі сплати процентів за користування кредитом у гривні становить 447432 грн. 32 коп.

У Висновку № 17016/14-45/7625/15-45 від 28.04.2015 судовими експертами було зазначено, що заборгованість відповідача станом на 30.06.2014 зі сплати процентів за користування кредитом у гривні документально підтверджується у розмірі 452246 грн. 06 коп., а у Висновку № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016 було зазначено, що заборгованість відповідача зі сплати процентів за користування кредитом у гривні станом на 30.06.2014 становить 447870 грн. 29 коп.

Дослідивши наявний в матеріалах справи докази та оцінивши Висновок експерту № 17016/14-45/7625/15-45 від 28.04.2015 у сукупності з іншими наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку, що вказаний Висновок в частині розрахунку процентів за користування кредитом у гривні не узгоджується з іншими матеріалами справи, зв'язку з чим суд не приймає вказаний висновок у якості належного та допустимого доказу визначення заборгованості відповідача зі сплати процентів за користування кредитом у гривні станом на 30.06.2014.

Натомість, суд дійшов висновку, що Висновок № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016 є належним та допустимим доказом наявності у Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у гривні станом на 30.06.2014 у розмірі 447870 грн. 29 коп., оскільки узгоджується з іншими матеріалами справи та, зокрема, відповідає розрахунку процентів, долученому позивачем до заяви про зменшення позовних вимог.

При цьому, судом встановлено, що 28.07.2014 (після дати, на яку судовими експертами було визначено розмір заборгованості відповідача зі сплати процентів за користування кредитом у гривні) відповідачем було сплачено проценти за користуванням кредитом у червні 2014 року на суму 437 грн. 97 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 720 від 28.07.2014 (долучене позивачем до матеріалів справи 30.05.2016), у зв'язку з чим позивачем були подані письмові пояснення до суду 30.05.2016.

Таким чином, заборгованість відповідача зі сплати процентів за користування частиною кредиту у гривні станом на дату розгляду справи у суді становить 447432 грн. 32 коп. (447870 грн. 29 коп. - 437 грн. 97 коп.).

Судом встановлено, що за період з лютого 2009 року по жовтень 2013 року позивачем було нараховано до сплати позивачу проценти за користування кредитом у швейцарських франках у розмірі 158324,38 швейцарських франків, з яких відповідач сплатив позивачу 60429,99 швейцарських франків, що підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи банківськими виписками.

Таким чином, заборгованість відповідача зі сплати процентів за користування кредитом у швейцарських франках становила 97894,39 швейцарських франків станом на 01.11.2013 та у вказану дату було здійснено конвертацію заборгованості в сумі 97894,39 швейцарських франків у гривню за курсом НБУ, у зв'язку з чим гривневий еквівалент заборгованості відповідача зі сплати процентів за користування кредитом у швейцарських франках становив 865456 грн. 20 коп.

Заперечуючи на позовні вимоги в частині нарахування процентів за користування кредитом у швейцарських франках, відповідач зазначив, що позивачем необґрунтовано було застосовано процентну ставку у розмірі 6,41% для двох траншів кредиту (середня процента ставка), тоді як умовами Кредитного договору № 27105К27 від 16.12.2005 передбачено розмір процентів для першого траншу 6,25% (ставка SEBR (3 year) 2.25% + 4%) та для другого траншу - 6,75% (ставка SEBR (3 year) 2.75% + 4%). Таким чином, як стверджує відповідач, застосування позивачем процентної ставки у розмірі 6,41% у період з лютого 2009 року по грудень 2010 року є необґрунтованим.

Крім того, відповідач зазначив, що використання банком базової процентної ставки LIBOR для швейцарських франків у розмірі 0,08333% річних для визначення процентної ставки, за якою позивачем нараховувались проценти за користування кредитом, є необгрунтованими, а нараховані позивачем проценти у період з 15.10.2011 по 31.01.2012 з використанням процентної ставки у розмірі 9,08% річних є безпідставними.

Однак, суд вважає вказані твердження відповідача необгрунтованими з огляду на таке.

Кредитним договором встановлений наступний розмір процентів за користування кредитом за частиною кредиту в швейцарських франках.

Так, відповідно до п. 3.6 Індивідуальної Кредитної Угоди № 05.0268 від 04.01.2006, укладеної між позивачем та UBS AG Цюріх/Базель Швейцарія, процентна ставка становить: відповідна 3-річна швейцарська експортна базова ставка (SEBR), визначена за 2 робочих дні до дати виплати, яка зберігається протягом всього періоду індивідуального кредиту, а також маржа в розмірі 0,875% річних (сума індивідуального кредиту 1553000,00 шв.фр. - п. 3.1 Індивідуальної Кредитної Угоди № 05.0268 від 04.01.2006 року).

Згідно з повідомлення Інобанку UBS AG Цюріх/Базель Швейцарія dід 03.03.2006 № 05.0268/НРК95543 процентна ставка для траншу в розмірі 1065000,00 шв.фр. становить: 3,1250% річних (3-річна ставка SEBR в розмірі 2,250% річних + маржа 0,875% річних), дійсна для всього строку дії позики.

Згідно з повідомлення Інобанку UBS AG Цюріх/Базель Швейцарія від 24.05.2006 № 05.0268/НРК95543 процентна ставка для траншу в розмірі 488000,00 шв.фр. становить: 3,6250% річних (3-річна ставка SEBR в розмірі 2,750% річних + маржа 0,875% річних), дійсна для всього строку дії позики.

Згідно з п.п. 3.1.1, 3.2.1 Кредитного договору розмір невідновлюваної кредитної лінії становить 1553000,00 шв.франків.

У письмових поясненнях, поданих до суду 15.07.2016, позивач зазначив, що сторони погодили лише один позичковий рахунок № 20731014020520, на якому здійснюється врахування заборгованості за кредитом та на який позичальник здійснює погашення кредиту, а також один рахунок для обліку нарахованих процентів за користування кредитом в швейцарських франках за рахунок ресурсів Інобанку (№ 20786014020520).

В додатку № 1 до Кредитного договору міститься Графік надання та погашення кредиту, відповідно до якого сторони погодили сукупний розмір заборгованості за кредитом за двома траншами та не визначили графік погашення Позичальником кредиту окремо за кожним наданим траншем.

Згідно з п. 3.5.1 Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 3.2.5 Кредитного договору процентна ставка за кредитом для заборгованості в швейцарських франках за рахунок ресурсів Інобанку: SEBR (3 уеаг) + 4%.

Таким чином, як зазначає позивач у письмових поясненнях, розмір процентної ставки для траншу в розмірі 1065000,00 шв.фр. становить: 2,250% річних + 4% річних = 6,25% річних; розмір процентної ставки для траншу в розмірі 488000,00 шв.фр. становить: 2,750% річних + 4% річних = 6,75% річних.

Однак, при цьому, враховуючи те, що відповідно до умов Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються у валюті кредиту на фактичну суму заборгованості за кредитом, банком було визначено середньозважену процентну ставку на основну заборгованість (загальну) за кредитом 1553000,00 швейцарських франків в розмірі 6,41%.

При цьому, позивач зазначив, що формула розрахунку середньозваженої процентної ставки була наведена в постанові Національного банку України від 03.02.1997 № 23 «Про затвердження Доповнення № 2 до «Правил організації бухгалтерської та статистичної звітності в банках України» та в листі Національного банку України № 161 від 08.07.1994, яким повідомлено, що середньозважена відсоткова ставка обраховується за формулою: К1 х 75 + К2 х 100 + КЗ х 150 / К1+К2 + КЗ, де: К1, К2, КЗ - суми наданих кредитів, 75, 100, 150 - річна відсоткова ставка за відповідними кредитами.

Відтак, як стверджує позивач, середньозважена процентна ставка за Кредитним договором № 27105К27 від 16.12.2005 становить: (1065000,00 шв.фр. х 6,25 + 488000,00 шв.фр. х 6,75) / (1065000,00 шв.фр. + 488000,00 шв.фр.) = 6,40712% (округлено до 6,41%).

При цьому, позивач зазначив, що платіжні доручення (підписані керівником та скріплені печаткою ПрАТ «Бліц-Інформ» та надані ним до Банку) свідчать про те, що після отримання позичальником двох траншів кредиту в розмірі 1553000,00 швейцарських франків останнім сплачувались за Кредитним договором проценти за користування кредитом за процентною ставкою в розмірі 6,41% річних.

Відтак, з матеріалів справи вбачається, що сума коштів, перерахованих позичальником щомісячно в рахунок оплати процентів за користування кредитом в швейцарських франках (за рахунок ресурсів Інобанку), в повній мірі відповідає розміру нарахованих банком процентів за відповідний період за ставкою 6,41%.

Частина 1 ст. 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Статтею 207 ЦК України (в редакції, яка діяла на час оплати Позичальником процентів) передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст. 181 ГК України (в редакції, яка діяла на час оплати Позичальником процентів) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Таким чином, сплата відповідачем добровільно, з власної ініціативи процентів за користування кредитом в швейцарських франках (за рахунок ресурсів Інобанку) за процентною ставкою в розмірі 6,41% (що вбачається з розрахунку, долученому позивачем до матеріалів справи, та наявних в матеріалах справи банківських виписках) вказує на згоду позичальника з такою ставкою та таким порядком нарахування процентів й свідчить про те, що позичальник прийняв пропозицію банку нараховувати та сплачувати проценти за середньозваженою процентною ставкою, а відтак, відповідно до ч. 2, 3 ст. 205, ч. 2 ст. 642 ЦК України вчинив дії, які засвідчують його бажання укласти договір, і ці фактичні дії позичальника свідчать про прийняття пропозиції та вчинення правочину.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного суду України від 21.04.2010 у справі № 6-509ск10.

Відповідно до п. 5 Договору про внесення змін № 27105К27-21 від 28.04.2011 до Кредитного; договору процентна ставка за кредитом: для заборгованості в швейцарських франках (частина А) - SEBR (3 уеаг) + 4% річних; для заборгованості в швейцарських франках (частина Б) - Базова ставка LIBOR (6м) + 9% річних. На дату укладення цього Договору процентна ставка для частини Б становить 9,26167% річних.

Крім того, Договором про внесення змін № 27105К27-21 від 28.04.2011 доповнено Кредитний договір новим терміном: «Базова ставка LIBOR для швейцарських франків», що означає ставку пропозиції депозитів на міжбанківському ринку для шестимісячних депозитів у швейцарських франках (заокруглену в більший бік до найближчої 1/100 1%), дійсну (з датою валютування) на 15 квітня та на 15 жовтня кожного року дії Договору, абр на найближчий попередній день, коли визначалась така ставка. Визначена таким чином базова ставка LIBOR для швейцарських франках встановлюється відповідно на період з 15 квітня по 14 жовтня та з 15 жовтня по 14 квітня кожного року дії Договору. На дату укладення цього Договору Базова ставка LIBOR для швейцарських франків становить 0,26167% річних.

Позивач у письмових поясненнях зазначив, що за період з 15.10.2011 по 31.12.2011 проценти за користування кредитом за частиною кредиту в швейцарських франках (частина Б) нараховувались в розмірі: 0,08333% річних + 9% річних = 9,08% річних, оскільки станом на 15.10.2011 було встановлено базову ставку LIBOR (6т) для швейцарських франків в розмірі 0,08333% річних.

Крім того, позивач зазначив, що Договором про внесення змін № 27105К27-25 від 31.01.2012 до Кредитного договору з 01.01.2012 були встановлені наступні процентні ставки: для заборгованості в швейцарських франках - 3,8% річних, для заборгованості в гривні - 10% річних.

Враховуючи, що зазначений договір про внесення змін було підписано 31.01.2012, а новий розмір процентної ставки встановлювався з 01.01.2012, відповідно на кінець місяця банком спочатку було здійснено розрахунок процентів за попередніми процентними ставками. Однак, з огляду на підписання сторонами Договору про внесення змін № 27105К27-25 від 31.01.2012 до Кредитного договору в рахунках обліку нарахованих процентів були здійснені відповідні корегування.

Так, з виписки по рахунку обліку нарахованих процентів в шв.франках № 20786304020520 та виписки по рахунку обліку нарахованих процентів в гривні № 20782234020520 (додані позивачем до позовної заяви) вбачається, що банком було здійснено корегуючу проводку за 31.01.2012 (зкореговано проценти за 01.01.12-31.01.12 на 2118,29 шв.франків та на 7831,26 грн.).

Крім того, 15.09.2014 банком було долучено до матеріалів справи таблицю розрахунків між сторонами за Кредитним договором за період з моменту виникнення кредитних відносин.

На стор. 8 зазначеної таблиці міститься інформація, що за січень 2012 року (дата, коли повинна здійснюватись оплата - 29.02.2012) були нараховані проценти за частиною кредиту в швейцарських франках в розмірі 1524,53 шв.франків (465 900,00*3,8%/360*31), які були сплачені позичальником на підставі платіжного доручення № 13632 від 28.02.2012, та на стор. 16 зазначеної таблиці міститься інформація, що за січень 2012 року (дата, коли повинна здійснюватись оплата - 29.02.2012) були нараховані проценти за частиною кредиту в гривні в розмірі 9789,08 грн. (1136796,00*10,0%/360*31), які були сплачені позичальником на підставі платіжного доручення № 12460 від 24.02.2012. На стор. 20 зазначеної таблиці міститься інформація, що станом на 01.09.2014 розмір прострочених процентів становить 1312888,52 грн., тобто така ж сама сума, яка заявлена Банком по даній справі.

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованим порядок здійснення позивачем розрахунку процентів за користування кредитом у швейцарських франках, оскільки такий порядок відповідає погодженим сторонами умовам розрахунку та узгоджується з правовою позицією, викладеною в ухвалі Верховного суду України від 21.04.2010 у справі № 6-509ск10.

Власного контррозрахунку процентів за користування кредитом у швейцарських франках відповідачем суду не надано.

При цьому, у Висновку № 17016/14-45/7625/15-45 від 28.04.2015 та у Висновку № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016 судовими експертами було зазначено, що так як детального розрахунку розміру процентної ставки за період з 03.03.2006 по 31.01.2012 на дослідження не надано, а з наданих документів не вбачається, яким чином розраховано розмір відсоткових ставок SEBR та LIBOR для частини кредиту в швейцарських франках, в результаті чого підтвердити чи спростовувати розрахунок розміру відсотків не видається за можливим, то визначити обґрунтований розмір заборгованості відповідача за кредитним договором за частиною кредиту в швейцарських франках не видається за можливим.

З огляду на викладені обставини справи, встановлення судом обґрунтованості здійсненого позивачем розрахунку процентів за користування частиною кредиту у швейцарських франках, суд дійшов висновку, що Висновок № 17016/14-45/7625/15-45 від 28.04.2015 та Висновок № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016 не узгоджуються з іншими матеріалами справи, зв'язку з чим суд не приймає вказані висновки у якості належного та допустимого доказу визначення заборгованості відповідача зі сплати процентів за користування кредитом у швейцарських франках.

Перевіривши надані позивачем розрахунки процентів за користування кредитом у гривні та кредиту у швейцарських франках, суд дійшов висновку в їх обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» процентів у розмірі 1312888 грн. 52 коп. (865456 грн. 20 коп. процентів за користування частиною кредиту у швейцарських франках та 447432 грн. 32 коп. процентів за користування частиною кредиту у гривні) в редакції заяви про зменшення позоних вимог підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача заборгованість зі сплати плати за управління кредитом у розмірі 10000 грн. 00 коп. (в редакції заяви про зменшення позовних вимог).

Згідно з п. 4.1.1 Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005 позичальник зобов'язаний сплатити банку плату за управління кредитом та обслуговування позичкового рахунку в розмірі, визначеному у п. 3.2 угоди. Плата підлягає сплаті щомісяця до 7 числа місяця, наступного за розрахунковим.

В подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових угод до Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005, якою сторони вносили зміни та доповнення до Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005.

Відповідно до п. 4.1.1 Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005 (в редакції Додаткової угоди № 27105К27-2 від 24.03.2006) плата за управління кредитом у розмірі, зазначеному у п. 3.2 угоди, підлягає сплаті щомісяця з 25 числа, але не пізніше останнього банківського дня місяця на рахунок, зазначений у п. 3.8 угоди. Плата за управління кредитом за останній місяць користування кредитом підлягає сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.

Згідно з п. 4.1.1 Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005 (в редакції Додаткової угоди № 27105К27-4 від 30.08.2007) комісія за управління кредитом нараховується за період нарахування плати за управління кредитом у національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування і підлягає сплаті щомісяця до 7 числа місяця, наступного за розрахунковим, на рахунок, зазначений у п. 3.8 угоди. Плата за управління кредитом за останній період нарахування плати за управління підлягає сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.

Відповідно до п. 4.1.1 Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005 (в редакції Договору про внесення змін № 27105К27-5 від 30.12.2008) комісія за управління кредитом нараховується за період нарахування плати за управління кредитом у національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування і підлягає сплаті до 7 числа місяця, наступного за розрахунковим (у січні та травні - до 15 числа) на рахунок, зазначений у п. 3.8 угоди. Плата за управління кредитом за останній період нарахування підлягає сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом. У разі якщо протягом періоду нарахування комісії за управління кредитом відбувається зміна розміру кредитної лінії, сума комісії за управління кредитом розраховується пропорційно кількості днів до відповідного розміру ліміту кредитної лінії у даному періоді нарахування.

Відповідно до п. 4.1.1 Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005 (в редакції Договору про внесення змін № 27105К27-11 від 31.07.2009) плата за управління кредитом нараховується за період нарахування плати за управління кредитом у національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування і підлягає сплаті до 7 числа місяця, наступного за розрахунковим (у січні та травні - до 15 числа) на рахунок, зазначений у п. 3.8 угоди. Плата за управління кредитом за останній період нарахування підлягає сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом. У разі якщо протягом періоду нарахування комісії за управління кредитом відбувається зміна розміру кредитної лінії, сума комісії за управління кредитом розраховується пропорційно кількості днів до відповідного розміру ліміту кредитної лінії у даному періоді нарахування.

В період з березня по травень 2009 року плата за управління підлягає сплаті з 1 по останній робочий день кожного місяця відповідно до індивідуального графіку погашення процентів та комісій. В період з червня по липень 2009 року плата за управління підлягає сплаті до 15 серпні 2009 року, відповідно до індивідуального графіку погашення процентів та комісій. В період з серпня по грудень 2009 року плата за управління підлягає сплаті з 1 по останній робочий день кожного місяця відповідно до індивідуального графіку погашення процентів та комісій.

Відповідно до п. 4.1.1 Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005 (в редакції Договору про внесення змін № 27105К27-26 від 01.06.2012) плата за управління кредитом нараховується за період нарахування плати в національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування і підлягає сплаті з 1 по останній день кожного місяця на рахунок, зазначений у п. 3.8 договору. Протягом цього періоду сплачується плата за управління кредитом за попередній місяць. Плата за управління кредитом за останній період нарахування плати з управління кредитом підлягає сплаті не пізніше наступного банківського дні після погашення основного боргу за кредитом.

У Висновку № 17016/14-45/7625/15-45 від 28.04.2015 судовими експертами було зазначено, що заборгованість відповідача станом на 30.06.2014 зі сплати плати за управління кредитом документально підтверджується у розмірі 10500 грн. 00 коп., а у Висновку № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016 було зазначено, що заборгованість відповідача зі сплати плати за управління кредитом станом на 30.06.2014 становить 10000 грн. 00 коп.

Дослідивши наявний в матеріалах справи докази та оцінивши Висновок експерту № 17016/14-45/7625/15-45 від 28.04.2015 у сукупності з іншими наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку, що вказаний Висновок в частині розрахунку плати за управління кредитом не узгоджується з іншими матеріалами справи, зв'язку з чим суд не приймає вказаний висновок у якості належного та допустимого доказу визначення заборгованості відповідача зі сплати плати за управління кредитом станом на 30.06.2014.

Натомість, суд дійшов висновку, що Висновок № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016 є належним та допустимим доказом наявності у Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» заборгованості зі сплати плати за управління кредитом станом на 30.06.2014 у розмірі 447870 грн. 29 коп., оскільки узгоджується з іншими матеріалами справи та, зокрема, відповідає розрахунку плати, долученому позивачем до заяви про зменшення позовних вимог.

Зокрема, судом встановлено, що за період з січня 2013 року по червень 2014 року позивачем нараховано до сплати відповідачу плати за управління кредитом у загальному розмірі 18000 грн. 00 коп., тоді як відповідачем було сплачено грошові кошти у загальному розмірі 8000 грн. 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, у зв'язку з чим заборгованість відповідача зі сплати плати за управління кредитом за Кредитним договором № 27105К27 від 16.12.2005 становить 10000 грн. 00 коп.

Перевіривши наданий позивачем до заяви про зменшення позовних вимог розрахунок заборгованості зі сплати плати за управління кредитом, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» плати за управління кредитом у розмірі 10000 грн. 00 коп. (в редакції заяви про зменшення позовних вимог) підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку з повернення кредиту за Кредитним договором № 27105К27 від 16.12.2005 позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у загальному розмірі 374535 грн. 09 коп. (відповідно до заяви про зменшення позовних вимог), а саме 291035 грн. 08 коп. пені за неналежне виконання обов'язку з повернення кредиту в швейцарських франках, нараховану за період з 28.01.2013 по 28.07.2013, та 83500 грн. 01 коп. пені за неналежне виконання обов'язку з повернення кредиту в гривні, нараховану за період з 28.01.2013 по 28.07.2013.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку зі сплати процентів за користування кредитом за Кредитним договором № 27105К27 від 16.12.2005 позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у загальному розмірі 81423 грн. 14 коп. (відповідно до заяви про зменшення позовних вимог), а саме 53967 грн. 42 коп. пені за прострочення сплати процентів за користування частиною кредиту у швейцарських франках, нараховану за період з 28.01.2013 по 28.07.2013, та 27455 грн. 72 коп. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом у гривні, нараховану за період з 28.01.2013 по 28.07.2013.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку зі сплати плати за управління кредитом за Кредитним договором № 27105К27 від 16.12.2005 позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 242 грн. 75 коп. за період з 01.03.2013 по 29.08.2013 (відповідно до заяви про зменшення позовних вимог).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.4.2 Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005 у разі порушення строків погашення кредиту, позичальник сплачує банку за кожний день прострочення, включаючи день проплати, пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів за кредитом із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати здійснення платежу за кредитом у повному обсязі, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 3.5.3 Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005 у разі порушення строку сплати процентів за кредитом позичальник сплачує банку за кожен день прострочення, включаючи день сплати, пеню. Пеня нараховується на суму несплачених своєчасно процентів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості і до дати повного погашення заборгованості по процентам у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 4.2 Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005 у разі порушення строків сплати плати за кредитом позичальник сплачує банку за кожний день прострочки, включаючи день сплати, пеню. Пеня нараховується на суму несплаченої своєчасно плати із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості і до дати повного погашення заборгованості по платі, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи викладені умови у п.п. 3.4.2, 3.5.3 та 4.2 Кредитного договору № 27105К27 від 16.12.2005 про нарахування пені із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати здійснення платежу за кредитом у повному обсязі, суд дійшов висновку, що сторонами було погоджено інший період нарахування пені за прострочення повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та сплати плати за управління кредитом, ніж той, що визначений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 910/6379/14.

При цьому, судом встановлено, що у Висновку № 17016/14-45/7625/15-45 від 28.04.2015 судовими експертами було зазначено, що розмір пені за прострочення повернення кредиту підтверджується на суму 685505 грн. 84 коп.; розмір пені за прострочення сплати плати за управління кредитом - на суму 1307 грн. 28 коп.; розмір пені за прострочення сплати відсотків за користування частиною кредиту у гривні - на суму 58468 грн. 26 коп.

Судом встановлено, що у Висновку № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016 судовими експертами було зазначено, що розмір пені за прострочення повернення кредиту підтверджується на суму 681322 грн. 46 коп.; розмір пені за прострочення сплати плати за управління кредитом - на суму 1202 грн. 61 коп.; розмір пені за прострочення сплати відсотків за користування частиною кредиту у гривні - на суму 57183 грн. 38 коп.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши Висновок № 17016/14-45/7625/15-45 від 28.04.2015 та Висновок № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016 у сукупності з іншими наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку, що вказані висновки експертів є неналежними доказами в частині визначення пені за прострочення повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та сплати плати за управління кредитом з огляду на таке.

Так, при розрахунку пені судовими експертами було безпідставно застосовану позовну давність щодо нарахування пені, про що зазначено експертами як у Висновку № 17016/14-45/7625/15-45 від 28.04.2015, так і у Висновку № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016, тоді як відповідно до ухвал суду, якими були призначені експертизи у даній справі, перед судовими експертами не ставилося завдання здійснити розрахунок пені за прострочення повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та сплати плати за управління кредитом з урахуванням позовної давності.

Суд зазначає, що вирішення питання щодо застосування позовної давності чинним законодавством віднесено до компетенції суду, та судові експерти не наділені повноваженнями на власний розсуд застосовувати позовну давність щодо нарахування пені.

При цьому, у вказаних висновках експертами було зазначено, що оскільки підтвердити чи спростувати розмір заборгованості Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» зі сплати процентів за користування кредитом для частини кредиту у швейцарських франках не видається за можливе, то і підтвердити чи спростувати суму пені, нараховану позивачем за прострочення сплати процентів за користування кредитом у швейцарських франках не видається за можливе.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку в обґрунтованості наданого позивачем розрахунку процентів за користування кредитом для частини кредиту у швейцарських франках (відповідно до заяви про зменшення позовних вимог), та судовими експертами безпідставно було застосовано позовну давність щодо нарахування пені, суд не приймає у якості належних та допустимих доказів щодо визначення розміру пені Висновок № 17016/14-45/7625/15-45 від 28.04.2015 та Висновок № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені за прострочення повернення кредиту, за прострочення сплати процентів за користування кредитом та за прострочення сплати плати за управління кредитом, суд дійшов висновку в їх обґрунтованості (враховуючи погоджений сторонами інший період нарахування пені, ніж той, що передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України), у зв'язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» пені за прострочення повернення кредиту у розмірі 374535 грн. 09 коп., пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом у розмірі 81423 грн. 14 коп. та пені за прострочення сплати плати за управління кредитом у розмірі 242 грн. 75 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому, що стосується заяви відповідача про застосування позовної давності щодо пені, викладеної у письмових поясненнях, поданих у судовому засіданні 08.06.2015, суд зазначає таке.

Так, відповідач зазначив, що позовна давність щодо стягнення з відповідача пені за прострочення повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та сплати плати за управління кредитом сплила 26.07.2014, тоді як позивач звернувся до суду у серпні 2014 року, тобто позивачем пропущено позовну давність щодо стягнення з відповідача пені.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Як встановлено судом, строк повернення відповідачем кредиту за Кредитним договором № 27105К27 від 16.12.2005 настав 25.01.2013 (відповідно до Додаткової угоди № 27105К27-25 від 31.01.2012).

Договором про внесення змін № 27105К27-28 від 28.09.2012 до Кредитного договору № 27105К27 від 16.12.2005 сторони погодили, що нараховані та несплачені проценти за період з лютого 2009 року по грудень 2012 року підлягають сплаті до 25.01.2013; 01.03.2013 - дата виникнення простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом, нарахованими за січень 2013 року (відповідно до п. 3.5.1 Кредитного договору № 27105К27 від 16.12.2005 в редакції Договору про внесення змін № 27105К27-26 від 01.06.2012 проценти за користування кредитом сплачуються з 1 по останній день кожного місяця, протягом цього періоду сплачуються проценти за попередній місяць. Тобто, проценти за січень 2013 повинні бути сплачені до 28.02.2013 включно); 01.03.2013 - дата виникнення простроченої заборгованості за платою за управління кредитом, нарахованою за січень 2013 року (відповідно до п. 4.1.1 Кредитного договору № 27105К27 від 16.12.2005 в редакції Договору про внесення змін № 27105К27-26 від 01.06.2012 плата за управління кредитом сплачується з 1 по останній день кожного місяця, протягом цього періоду сплачується плата за попередній місяць. Тобто, плата за січень 2013 повинна бути сплаченою до 28.02.2013 включно); 01.04.2013 - дата виникнення простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом, нарахованими за лютий 2013 року (відповідно до п. 3.5.1 Кредитного договору № 27105К27 від 16.12.2005 в редакції Договору про внесення змін № 27105К27-26 від 01.06.2012. Тобто, проценти за лютий 2013 повинні бути сплачені до 31.03.2013 включно); 01.04.2013 - дата виникнення простроченої заборгованості за платою за управління кредитом, нарахованою за лютий 2013 року ( відповідно до п. 4.1.1 Кредитного договору № 27105К27 від 16.12.2005 в редакції Договору про внесення змін № 27105К27-26 від 01.06.2012. Тобто, плата за лютий 2013 повинна бути сплаченою до 31.03.2013 включно); 01.05.2013 - дата виникнення простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом, нарахованими за березень 2013 року (відповідно до п. 3.5.1 Кредитного договору № 27105К27 від 16.12.2005 в редакції Договору про внесення змін № 27105К27-26 від 01.06.2012. Тобто, проценти за березень 2013 повинні бути сплачені до 30.04.2013 включно); 01.05.2013 - дата виникнення простроченої заборгованості за платою за управління кредитом, нарахованою за березень 2013 року (відповідно до п. 4.1.1 Кредитного договору № 27105К27 від 16.12.2005 в редакції Договору про внесення змін № 27105К27-26 від 01.06.2012. Тобто, плата за березень 2013 повинна бути сплаченою до 30.04.2013 включно); 01.06.2013 - дата виникнення простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом, нарахованими за квітень 2013 року (відповідно до п. 3.5.1 Кредитного договору № 27105К27 від 16.12.2005 в редакції Договору про внесення змін № 27105К27-26 від 01.06.2012. Тобто, проценти за квітень 2013 повинні бути сплачені до 31.05.2013 включно); 01.06.2013 - дата виникнення простроченої заборгованості за платою за управління кредитом, нарахованою за квітень 2013 року (відповідно до п. 4.1.1 Кредитного договору № 27105К27 від 16.12.2005 в редакції Договору про внесення змін № 27105К27-26 від 01.06.2012. Тобто, плата за квітень 2013 повинна бути сплаченою до 31.05.2013 включно); 01.07.2013 - дата виникнення простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом, нарахованими за травень 2013 року (відповідно до п. 3.5.1 Кредитного договору № 27105К27 від 16.12.2005 в редакції Договору про внесення змін № 27105К27-26 від 01.06.2012. Тобто, проценти за травень 2013 повинні бути сплачені до 30.06.2013 включно); 01.07.2013 - дата виникнення простроченої заборгованості за платою за управління кредитом, нарахованою за травень 2013 року (відповідно до п. 4.1.1 Кредитного договору № 27105К27 від 16.12.2005 в редакції Договору про внесення змін № 27105К27-26 від 01.06.2012. Тобто, плата за травень 2013 повинна бути сплаченою до 30.06.2013 включно).

Згідно з ч. 2 ст. 264 Цивільного кодексу України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного з кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Судом встановлено, що 26.12.2013 позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою кредитора боржника Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» на суму 779702909 грн. 52 коп. (в тому числі із вимогами за Кредитним договором № 27105К27 від 16.12.2005 на суму 7444873 грн. 42 коп.) у зв'язку із порушенням справи № 910/20149/13 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» за заявою Мюллер-Мартіні (копія вказаної заяви долучена позивачем до матеріалів справи через канцелярію суду 12.08.2016).

При цьому, судом встановлено, що позивачем у справі про банкрутство № 910/20149/13 були заявлені кредиторські вимоги до Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ», в тому числі, що пені за прострочення повернення кредиту у сумі 603965 грн. 69 коп., нарахованої за період з 28.01.2013 по 17.11.2013, пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом у сумі 134964 грн. 09 коп., нарахованої за період з 28.01.2013 по 17.11.2013, та пені за прострочення сплати плати за управління кредитом у сумі 464 грн. 37 коп., нарахованої за період з 01.03.2013 по 17.11.2013 (відповідно до розрахунку заборгованості у справі № 910/20149/13, долученого позивачем до матеріалів даної справи через канцелярію суду 12.08.2016).

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2014 у справі № 910/20149/13 було прийнято заяву позивача про визнання кредитором боржника на суму 779702909 грн. 52 коп.

Тобто, позивачем було заявлено вимоги щодо розміру пені, яку позивач просить суд стягнути у даній справі (у справі № 910/20149/13 позивачем було заявлено пеню, нараховану за більший період нарахування, у зв'язку з чим розмір пені був більший; у даній справі позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, нараховану за період з 28.01.2013 по 28.07.2013 щодо кредиту та процентів за користування кредитом, та пеню за період з 01.03.2013 по 29.08.2013 щодо плати за управління кредитом).

Таким чином, враховуючи, що позивачем в межах позовної давності (26.12.2013) було пред'явлено кредиторську вимогу до боржника у справі № 910/20149/13 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» (належна форма вимоги до суду в рамках провадження у справі про банкрутство) щодо пені, яка є предметом стягнення у даній справі, суд дійшов висновку, що позовна давність щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» за Кредитним договором № 27105К27 від 16.12.2005 пені у розмірі 291035 грн. 08 коп. за неналежне виконання обов'язку з повернення кредиту в швейцарських франках, нараховану за період з 28.01.2013 по 28.07.2013, 83500 грн. 01 коп. пені за неналежне виконання обов'язку з повернення кредиту в гривні, нараховану за період з 28.01.2013 по 28.07.2013; 53967 грн. 42 коп. пені за прострочення сплати процентів за користування частиною кредиту у швейцарських франках, нараховану за період з 28.01.2013 по 28.07.2013, та 27455 грн. 72 коп., пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом у гривні, нараховану за період з 28.01.2013 по 28.07.2013; пені у розмірі 242 грн. 75 коп. за прострочення сплати плати за управління кредитом за період з 01.03.2013 по 29.08.2013 (відповідно до заяви про зменшення позовних вимог) переривалась.

Згідно з ч. 3 ст. 264 Цивільного кодексу України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З огляду на викладене, беручи до уваги дату, з якої почалось переривання позовної давності щодо пені - 26.12.2013 (дата подання позивачем заяви кредитора з грошовими вимогами у справі № 910/20149/13), суд дійшов висновку, що станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду - 12.08.2014, позовна давність не сплинула.

При цьому, судом встановлено, що постановою Вищого господарського суду України від 08.07.2014 ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2013 про порушення провадження у справі № 910/20149/13 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» скасовано та припинено провадження у справі № 910/20149/13.

Однак, суд зазначає, що скасування Вищим господарським судом України ухвали Господарського суду міста Києва від 18.11.2013 про порушення провадження у справі № 910/20149/13 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» не впливає на факт переривання позовної давності шляхом пред'явлення позивачем позову - заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника, тобто належної форми вимоги до суду в рамках провадження у справі про банкрутство.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача про безпідставність нарахування позивачем пені у період з 18.11.2013 по 08.07.2014 у зв'язку із введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів, оскільки як встановлено судом постановою Вищого господарського суду України від 08.07.2014 ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2013 про порушення провадження у справі № 910/20149/13 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» скасовано та припинено провадження у справі № 910/20149/13.

Крім того, як вбачається з розрахунку позовних вимог, долученого до заяви про зменшення позовних вимог, позивач здійснює нарахування пені по 29.08.2013.

Таким чином, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» пені за прострочення повернення кредиту у розмірі 374535 грн. 09 коп., пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом у розмірі 81423 грн. 14 коп. та пені за прострочення сплати плати за управління кредитом у розмірі 242 грн. 75 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у заві про зменшення позовних вимог позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 221348 грн. 20 коп. за прострочення повернення кредиту (90928 грн. 91 коп. 3% річних за період з 28.01.2013 по 31.10.2013 за прострочення повернення частини кредиту у швейцарських франках та 130419 грн. 29 коп. 3% річних за період з 28.01.2013 по 30.06.2016 за прострочення повернення кредиту у гривні), 3% річних у розмірі 52253 грн. 01 коп. за прострочення сплати процентів за користування кредитом (17338 грн. 40 коп. 3% річних за період з 28.01.2013 по 31.10.2013 за користування частиною кредиту у швейцарських франках та 34914 грн. 61 коп. 3% річних за період з 28.01.2013 по 30.06.2014 за користування частиною кредиту у гривні), 3% річних у розмірі 286 грн. 43 коп. за прострочення сплати плати за управління кредитом за період з 01.03.2013 по 30.06.2014.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

У Висновку № 17016/14-45/7625/15-45 від 28.04.2015 судовими експертами було зазначено, що сума 3% річних за прострочення сплати кредиту документально підтверджується у розмірі 224194 грн. 53 коп., сума 3% річних за прострочення сплати процентів за користування частиною кредиту у гривні підтверджується у розмірі 18393 грн. 87 коп., 3% річних за прострочення сплати плати за управління кредитом підтверджується у сумі 306 грн. 58 коп.

У Висновку № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016 судовими експертами було зазначено, що 3% річних за прострочення сплати кредиту документально підтверджується у розмірі 221365 грн. 78 коп., сума 3% річних за прострочення сплати процентів за користування частиною кредиту у гривні підтверджується у розмірі 17644 грн. 01 коп., 3% річних за прострочення сплати плати за управління кредитом підтверджується у сумі 291 грн. 08 коп.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши Висновок № 17016/14-45/7625/15-45 від 28.04.2015 та Висновок № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016 у сукупності з іншими наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку, що вказані висновки експертів є неналежними доказами в частині визначення розміру 3% річних за прострочення повернення кредиту та 3% річних за прострочення сплати процентів за користування частиною кредиту у гривні, оскільки не узгоджується з іншими матеріалами справи, зв'язку з чим суд не приймає вказані висновки у якості належного та допустимого доказу визначення 3% річних за прострочення повернення кредиту та 3% річних за прострочення сплати процентів за користування частиною кредиту у гривні.

При цьому, перевіривши наданий позивачем до заяви про зменшення позовних вимог розрахунок 3% річних за прострочення повернення кредиту у розмірі 221348 грн. 20 коп. (90928 грн. 91 коп. 3% річних за період з 28.01.2013 по 31.10.2013 за прострочення повернення частини кредиту у швейцарських франках та 130419 грн. 29 коп. 3% річних за період з 28.01.2013 по 30.06.2016 за прострочення повернення кредиту у гривні), суд дійшов висновку в його обґрунтованості.

Так само, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за прострочення сплати процентів за користування частиною кредиту у гривні (34914 грн. 61 коп. 3% річних за період з 28.01.2013 по 30.06.2014), суд дійшов висновку в його обґрунтованості.

При цьому, у вказаних висновках експертами було зазначено, що оскільки підтвердити чи спростувати розмір заборгованості Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» зі сплати процентів за користування кредитом для частини кредиту у швейцарських франках не видається за можливе, то і підтвердити чи спростувати суму 3% річних, нараховану позивачем за прострочення сплати процентів за користування кредитом у швейцарських франках не видається за можливе.

Однак, оскільки суд дійшов висновку в обґрунтованості наданого позивачем розрахунку процентів за користування кредитом для частини кредиту у швейцарських франках (відповідно до заяви про зменшення позовних вимог), перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за прострочення сплати процентів за користування частиною кредиту у швейцарських франках (17338 грн. 40 коп. 3% річних за період з 28.01.2013 по 31.10.2013), суд дійшов висновку в його обґрунтованості.

Таким чином, загальний розмір 3% річних за прострочення сплати відповідачем процентів за користування кредитом (частиною у швейцарських франках та частиною у гривні), який підлягає стягненню з відповідача, становить 52253 грн. 01 коп. (34914 грн. 61 коп. 3% річних за користування кредитом гривні та 17338 грн. 40 коп. 3% річних за користування кредитом у швейцарських франках).

У Висновку № 17016/14-45/7625/15-45 від 28.04.2015 судовими експертами було зазначено, що сума 3% річних за прострочення сплати плати за управління кредитом підтверджується у розмірі 306 грн. 58 коп., а у Висновку № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016 судовими експертами було зазначено, що 3% річних за прострочення сплати плати за управління кредитом підтверджується у розмірі 291 грн. 08 коп.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши Висновок № 17016/14-45/7625/15-45 від 28.04.2015 та Висновок № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016 у сукупності з іншими наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку, що вказані висновки експертів є неналежними доказами в частині визначення розміру 3% річних за прострочення сплати плати за управління кредитом, оскільки не узгоджується з іншими матеріалами справи, зв'язку з чим суд не приймає вказані висновки у якості належного та допустимого доказу визначення 3% річних за прострочення сплати плати за управління кредитом.

При цьому, перевіривши наданий позивачем до заяви про зменшення позовних вимог розрахунок 3% річних за прострочення сплати плати за управління кредитом (286 грн. 43 коп. за період з 01.03.2013 по 30.06.2014), суд дійшов висновку в його обґрунтованості.

Таким чином, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» 3% річних у розмірі 221348 грн. 20 коп. за прострочення повернення кредиту, 3% річних у розмірі 52253 грн. 01 коп. за прострочення сплати процентів за користування кредитом та 3% річних у розмірі 286 грн. 43 коп. за прострочення сплати плати за управління кредитом підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача про безпідставність нарахування позивачем 3% річних у період з 18.11.2013 по 08.07.2014 у зв'язку із введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів, оскільки як встановлено судом постановою Вищого господарського суду України від 08.07.2014 ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2013 про порушення провадження у справі № 910/20149/13 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» скасовано та припинено провадження у справі № 910/20149/13.

Також, у заві про зменшення позовних вимог позивач просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 649027 грн. 42 коп. за прострочення повернення кредиту за період з 01.11.2013 по 30.06.2014, інфляційні втрати за прострочення сплати процентів за користування кредитом у розмірі 162077 грн. 17 коп. за період з 01.11.2013 по 30.06.2014 та інфляційні втрати за прострочення сплати плати за управління кредитом у розмірі 1219 грн. 00 коп. за період з 01.03.2013 по 30.06.2014.

Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

У Висновку № 17016/14-45/7625/15-45 від 28.04.2015 судовими експертами було зазначено, що інфляційні втрати за прострочення повернення кредиту становлять 646449 грн. 16 коп.

Так само, у Висновку № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016 судовими експертами було зазначено, що розмір інфляційних втрат за прострочення повернення кредиту документально підтверджується у сумі 646449 грн. 16 коп.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши Висновок експерту № 17016/14-45/7625/15-45 від 28.04.2015 та Висновок № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016 у сукупності з іншими наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку, що вказані висновки в частині розрахунку інфляційних втрат за прострочення повернення кредиту є належними доказами, оскільки узгоджуються з іншими матеріалами справи, зв'язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» інфляційних втрат за прострочення повернення кредиту у розмірі 649027 грн. 42 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 646449 грн. 16 коп. (відповідно до висновків експертів).

Крім того, у Висновку № 17016/14-45/7625/15-45 від 28.04.2015 судовими експертами було зазначено, що розмір інфляційних втрат за прострочення сплати процентів за користування частиною кредиту у гривні підтверджується у розмірі 55572 грн. 40 коп., а у Висновку № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016 судовими експертами було зазначено, що розмір інфляційних втрат за користування частиною кредиту у гривні становить 54906 грн. 53 коп.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши Висновок експерту № 17016/14-45/7625/15-45 від 28.04.2015 та Висновок № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016 у сукупності з іншими наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку, що вказані висновки в частині розрахунку інфляційних втрат за прострочення сплати процентів за користування кредитом є належними доказами, оскільки не узгоджуються з іншими матеріалами справи.

Так, судовими експертами було здійснено розрахунок інфляційних втрат за прострочення сплати процентів за користування частиною кредиту у гривні, та не здійснено розрахунку процентів за користування частиною кредиту у швейцарських франках (01.11.2013 позивачем здійснено конвертацію заборгованості зі сплати процентів у сумі 97894,39 швейцарських франків у гривню у сумі 865456,20 грн.).

Перевіривши наданий позивачем до заяви про зменшення позовних вимог розрахунок інфляційних втрат за прострочення сплати процентів за користування кредитом на суму162077 грн. 17 коп., суд дійшов висновку в його обґрунтованості.

Також, у Висновку № 17016/14-45/7625/15-45 від 28.04.2015 судовими експертами було зазначено, що розмір інфляційних втрат за прострочення сплати відповідачем плати за управління кредитом становить 1278 грн. 00 коп., а у Висновку № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016 судовими експертами було зазначено, що розмір інфляційних втрат за прострочення сплати відповідачем плати за управління кредитом документально підтверджується у розмірі 1218 грн. 00 коп.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши Висновок експерту № 17016/14-45/7625/15-45 від 28.04.2015 у сукупності з іншими наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку, що вказаний висновок в частині розрахунку інфляційних втрат за прострочення сплати плати за управління кредитом є належним доказом, оскільки не узгоджуються з іншими матеріалами справи, тоді як Висновок № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016 в частині визначення інфляційних втрат за прострочення сплати відповідачем плати за управління кредитом узгоджується з іншими матеріалами справи, у зв'язку з чим суд приймає у якості належного та допустимого доказу розміру інфляційних втрат за прострочення сплати відповідачем плати за управління кредитом саме Висновок № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016, відповідно до якого розмір інфляційних втрат становить 1218 грн. 00 коп.

Таким чином, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» інфляційних втрат за прострочення сплати плати за управління кредитом у розмірі 1218 грн. 00 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 1218 грн. 00 коп.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача про безпідставність нарахування позивачем інфляційних втрат у період з 18.11.2013 по 08.07.2014 у зв'язку із введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів, оскільки як встановлено судом постановою Вищого господарського суду України від 08.07.2014 ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2013 про порушення провадження у справі № 910/20149/13 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» скасовано та припинено провадження у справі № 910/20149/13.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на те, що спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, який не виконав своїх зобов'язань за Кредитним договором № 27105К27 від 16.12.2005 щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом і плати за управління кредитом, та сплата суми основного боргу у розмірі 1238880 грн. 25 коп. була здійснена після порушення провадження у даній справі, судовий збір в частині позовних вимог, щодо яких провадження підлягає припиненню (щодо частини суми основного боргу), покладається на відповідача, як і судовий збір в частині задоволених вимог.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2014 про призначення судової експертизи у справі № 910/16950/14 витрати на проведення експертизи покладено на відповідача. Так само, ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2015 про призначення судової експертизи у справі № 910/16950/14 витрати на проведення судової експертизи покладено на відповідача.

Судом встановлено, що за проведення експертизи у даній справі, призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2014, відповідачем було сплачено грошові кошти у розмірі 71928 грн. 00 коп., що підтверджується актом здачі-приймання висновку від 28.04.2015, який підписаний судовими експертами та в якому зазначено, що наперед сплачено було 71928 грн. 00 коп. (наявний в матеріалах справи), та за проведення експертизи у даній справі, призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2015, відповідачем було сплачено грошові кошти у розмірі 54793 грн. 20 коп., що підтверджується актом здачі-приймання висновку від 31.03.2016, який підписаний судовими експертами та в якому зазначено, що наперед сплачено 54793 грн. 20 коп. (наявний в матеріалах справи), що разом становить 126721 грн. 20 коп.

Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» задоволено частково, частина суми, сплаченої відповідачем за проведення судових експертиз у даній справі, підлягає стягненню з позивача на користь відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, саме у сумі 80 грн. 51 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ст. 44, ч.ч. 1,, 2 5 ст. 49, п. 1-1, ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» (02156, м. Київ, вул. Кіото, буд. 25; ідентифікаційний код: 20051164) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 127; ідентифікаційний код: 00032112) заборгованість за кредитом у розмірі 4016803 (чотири мільйони шістнадцять тисяч вісімсот три) грн. 94 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 1312888 (один мільйон триста дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн. 52 коп., плату за управління кредитом у розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп., пеню за прострочення повернення кредиту у розмірі 374535 (триста сімдесят чотири тисячі п'ятсот тридцять п'ять) грн. 09 коп., пеню за прострочення сплати процентів у розмірі 81423 (вісімдесят одна тисяча чотириста двадцять три) грн. 14 коп., пеню за прострочення сплати плати за управління кредитом у розмірі 242 (двісті сорок дві) грн. 75 коп., 3% річних за прострочення повернення кредиту у розмір 221348 (двісті двадцять одна тисяча триста сорок вісім) грн. 20 коп., 3% річних за прострочення сплати процентів у розмірі 52253 (п'ятдесят дві тисячі двісті п'ятдесят три) грн. 01 коп., 3% річних за прострочення сплати плати за управління кредитом у розмірі 286 (двісті вісімдесят шість) грн. 43 коп., інфляційні втрати за прострочення повернення кредиту у розмірі 646449 (шістсот сорок шість тисяч чотириста сорок дев'ять) грн. 16 коп., інфляційні втрати за прострочення сплати процентів у розмірі 162077 (сто шістдесят дві тисячі сімдесят сім) грн. 17 коп., інфляційні втрати за прострочення сплати плати за управління кредитом у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 73056 (сімдесят три тисячі п'ятдесят шість) грн. 79 коп.

3. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» заборгованості за кредитом у розмірі 1238880 грн. 25 коп.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 127; ідентифікаційний код: 00032112) на користь Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» (02156, м. Київ, вул. Кіото, буд. 25; ідентифікаційний код: 20051164) грошові кошти за проведення експертизи у розмірі 80 (вісімдесят) грн. 51 коп.

6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 25.08.2016

Головуючий суддя І.М. Отрош

Судді В.О. Демидов

М.М. Якименко